3. Особливості радіоактивного забруднення місцевості та зараження повітря при аварії на аес Радіаційно небезпечні об’єкти (рно)

До типових РНО відносяться:

- атомні електростанції (АЕС), підприємства з виготовлення, переробки ядерного палива, поховання радіоактивних відходів;

- науково-дослідні та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами, ядерні енергетичні установки на об’єктах транспорту. На території України діють 5 АЕС з 16-ма ядерними реакторами та більше 6-ти тисяч підприємств і організацій, які використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та медичній практиці радіоактивні речовини, а також зберігають та переробляють радіоактивні відходи.

Радіаційні аварії – це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, не передбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечних об’єктів в кількостях, що перевищують установлені межі.

Атомні електростанції є найбільш небезпечними із всіх аварій на РНО з викидом радіонуклідів в атмосферу, що призводить до радіоактивного забруднення навколишнього середовища. Джерелом потенційної небезпеки є аварії на АЕС інших держав.

Аварія з повним руйнуванням ядерного реактора може відбутися внаслідок стихійного лиха, падіння повітряного транспорту на споруди АЕС, вибуху значних боєприпасів тощо. Вона супроводжується руйнуванням трубопроводів з теплоносієм, ушкодження реактора та герметичних зон, відмовою систем керування і захисту, викид радіоактивних речовин в навколишнє середовище, розкидання радіоактивних уламків конструкцій. Наслідки аварій характеризуються масштабами радіоактивного забруднення навколишнього середовища і опромінення населення. Вони залежать від геофізичних параметрів атмосфери, що визначають швидкість розносу викиду; від розміщення людей, тварин, с/г угідь, житлових та інших у зоні аварії; від здійснення захисних заходів та інших чинників. Особливо серйозні радіаційні наслідки пов’язані з аварією на Чорнобильській АЕС. Через пролом у будинку на територію станції була викинута значна кількість твердих матеріалів: уламків робочих каналів, таблеток двоокису урану, шматків графіту і уламків конструкцій. Утворилася гідроаерозольна хмара з потужною радіаційною дією, яка поширилася на значну відстань (великі радіаційні забруднені зони).

Найнебезпечнішими радіонуклідами є плутоній, стронцій-90, цезій-137. Все це призвело до радіоактивного забруднення води і харчових продуктів, особливо молочних, яке у багато разів перевищувало нормативні показники на значній території України і країн ближнього і далекого зарубіжжя.

Радіоактивні відходи (рав)

В Україні розташовано понад 8 тисяч різних установ і організацій, діяльність яких призводить до утворення РАВ. Основними джерелами РАВ і місцями їх концентрування є:

- АЕС (накопичено 70000 м³ РАВ);

- урановидобувна і переробна промисловість (накопичено 65,5 млн. т);

- медичні, наукові, промислові та інші підприємства і організації.

Україна належить до держав з дуже розвинутим використанням ДІВ у всіх галузях господарської та наукової діяльності. Збирання, транспортування, переробку і тимчасове зберігання РАВ та джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) здійснює Українське державне об’єднання “Родон”, зона відчуження ЧАЕС, підприємства з поховання РАВ.