- •2.3.1. Методичні вказівки до практичних занять
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Література
- •Приготування буферних розчинів
- •Література
- •Заняття №7
- •Література
- •Заняття №8 Тема: медична ензимологія: ензимодіагностика, ензимопатологія, ензимотерапія.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Література
- •Заняття № 11 Тема: Окисне фосфорилювання.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Гідроліз крохмалю в присутності ферментів слини при різному її розведенні
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Робота 2. „ Вплив адреналіну на вміст глюкози в крові”.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Заняття № 19 тема: Травлення ліпідів у шкт. Катаболізм і біосинтез триацилгліцеролів.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Література
- •Заняття № 22 тема: Обмін холестерину. Визначення холестерину в сироватці крові.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 23 тема: Пероксидне окислення ліпідів. Регуляція і порушення ліпідного обміну.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 24
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1. Визначення кислотності шлункового соку
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Заняття № 25 тема: перетворення амінокислот: Дезамінування і трансамінування амінокислот.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Заняття № 26 Тема: детоксикація аміаку та синтез сечовини. Утворення кінцевих продуктів білкового обміну. Визначення сечовини
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Заняття № 27
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
Література
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.
Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.
Заняття № 10
Тема: Тканинне дихання.
Актуальність теми: Енергетичні потреби організму забезпечуються за рахунок енергії, яка вивільняється у процесі тканинного (клітинного) дихання. Порушення цього процесу внаслідок цілого ряду причин зумовлює гіпоенергетичний стан, що є одним із патогенетичних механізмів багатьох хвороб.
Навчальнi цiлi:
Знати: структуру компонентів дихального ланцюга, механізм переносу електронів і протонів.
Вмiти: визначати та оцінювати функціональний стан тканинного дихання.
Самостійна позааудиторна робота
В зошитах для протоколів:
зобразити схематично структурні частини мітохондрії і вказати, які процеси відбуваються: а) в матриксі, б) на внутрішній мембрані.
написати формули НАД, ФМН, ФАД, КоQ.
Контрольні питання
Тканине (аеробне) дихання і мітохондрії.
Нікотинамідні і флавінові первинні дегідрогенази.
Компоненти дихального ланцюга: флавопротеїни, залізосірчані білки, убіхінон і цитохроми.
Комплекси дихального ланцюга І, ІІ, ІІІ, ІV.
Інгібітори тканинного дихання.
Інші типи біологічного окислення, їх функції.
Самостійна аудиторна робота
Виконати вправи.
Характеристика первинних дегідрогеназ, їх кофакторів і типів реакції.
|
Нікотинамідні |
Флавінові |
1. Назви небілкової частини і їх скорочені позначення. 2. Характеристика небілкової частини: а) кофермент чи простетична група; б) похідне якого вітаміну; 3. Назва компоненту, що переносить електрони і протони. 4. Структурна формула ( писати формулу лише компоненту, що переносить е- і Н+) і скорочене позначення: а) окисненої форми коферменту; б) відновленої форми. 5. Кількість е- і Н+, шо переносяться. 6. Рівняння реакцій ( писати скорочені позначення). 7. Приклади ферментів. 8. Локалізація ферментів у клітині. |
|
|
2. Характеристика компонентів дихального ланцюга мітохондрій (ДЛМ).
|
Флавопротеїни |
FeS - білки |
Убіхінон (коензим Q) |
Цитох-роми |
1. Хімічна природа 2. Простетична група (редоксцентр) : а) назва; б) позначення окисленої форми; в) позначення відновленої форми; г) які частинки переносяться і скільки в розрахунку на 1 редоксцентр |
|
|
|
|
3. Характеристика комплексів ДЛМ.
|
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
1. Назва; 2. Склад простетичних груп (редоксцентрів); 3. Відновник; 4. Окисник; 5. Здатність до переносу протонів через мембрану ( властивість протонної помпи). |
|
|
|
|
4. Зобразити послідовність переносу електронів і протонів через ДЛМ від субстратів
( АН2 , ВН2) до молекулярного кисню за участю первинних: а) нікотинамідної дегідрогенази, б) флавінової дегідрогенази.
5. Зміни окисно-відновного потенціалу (ОВП, Ео) і вільної енергії Gо в електроно-транспортному ДЛМ.
1) скільки становить Ео для пар: а) НАД+ / НАДН+Н+; б) ФМН / ФМНН2; в) КоQ/ КоQН2; г) цитохром с(Fе3+) / (Fе2+); д) цитохром а3 (Fе3+) / (Fе2+); е) ½ О2 + 2Н+ / Н2О.
2) яке рівняння використовується для розрахунку ΔG0 для окисно-відновних реакцій?
3) розрахувати ΔG0, що вивільняється при окислені НАДН згідно сумарного рівняння тканинного дихання:
НАДН+Н+ + ½ О2 → НАД+ + Н2О.
Скільки молекул АТФ могло би синтезуватися за рахунок цієї кількості вільної енергії?
6. Інгібітори тканинного дихання:
вказати ділянки ДЛМ, на рівні яких блокують транспорт електронів: ротенон, амітал (барбітурат), антиміцин А, ціаніди, азиди (N3-), монооксид карбону СО. У якій формі (окисленій чи відновленій) будуть знаходитись різні компоненти ДЛМ при дії кожної з цих речовин?
Інгібітори тканниного дихання, які блокують перенос електронів на рівні комплексів ІІІ і VІ, є токсичнішими речовинами, ніж інгібітори переносу електронів в комплексі І. Пояснити причину цього факту.
Негайне введення нітриту є високоефективним засобом при отруєнні ціанідами
( солями синильної кислоти). На чому грунтується дія цього антидоту? (Підказка: нітрит окислює іон Fе2+ у гемопротеїнах до Fе3+).
7. Інші типи реакцій біологічного окислення: монооксигеназні (гідроксилазні), оксидазні, пероксидазні. Написати рівняння реакцій, назвати ферментні системи та описати функції цих типів біологічного окислення.