- •2.3.1. Методичні вказівки до практичних занять
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Література
- •Приготування буферних розчинів
- •Література
- •Заняття №7
- •Література
- •Заняття №8 Тема: медична ензимологія: ензимодіагностика, ензимопатологія, ензимотерапія.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Література
- •Заняття № 11 Тема: Окисне фосфорилювання.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Гідроліз крохмалю в присутності ферментів слини при різному її розведенні
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Робота 2. „ Вплив адреналіну на вміст глюкози в крові”.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Заняття № 19 тема: Травлення ліпідів у шкт. Катаболізм і біосинтез триацилгліцеролів.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Література
- •Заняття № 22 тема: Обмін холестерину. Визначення холестерину в сироватці крові.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 23 тема: Пероксидне окислення ліпідів. Регуляція і порушення ліпідного обміну.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 24
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1. Визначення кислотності шлункового соку
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Заняття № 25 тема: перетворення амінокислот: Дезамінування і трансамінування амінокислот.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Заняття № 26 Тема: детоксикація аміаку та синтез сечовини. Утворення кінцевих продуктів білкового обміну. Визначення сечовини
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Заняття № 27
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
Клініко-діагностичне значення
Визначення кислотності шлункового соку важливе для діагностики і правильного вибору методу лікування ряду захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки. У хворих з дуоденальною виразкою, а також при гіперацидному гастриті відбувається збільшення вмісту вільної соляної кислоти (гіперхлоргідрія) і загальної кислотності (гіперацидітас). Зменшення кількості вільної соляної кислоти (гіпохлоргідрія) і загальної кислотності (гіпоацидітас) характерне для хронічного атрофічного гастриту. Гіпохлоргідрія, ахлоргідрія (повна відсутність соляної кислоти і пепсину) спостерігається у хворих раком шлунку.
Вміст вільної НС1 коливається від 20 до 40 ммоль/л. Зв’язана соляна кислота знаходиться в солеподібному стані з білками і продуктами їх травлення. В нормі вміст зв’язаної НС1 коливається від 10 до 20 ммоль / л. Загальна соляна кислота – сума вільної і зв’язаної соляної кислоти. Під загальною кислотністю шлункового соку розуміють суму всіх кислореагуючих речовин: вільна соляна кислота, зв’язана соляна кислота, кислі фосфати, молочна кислота та ін. В нормі загальна кислотність в дорослої людини коливається в межах 40-60 ммоль/л.
Література
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.
Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.
Заняття № 25 тема: перетворення амінокислот: Дезамінування і трансамінування амінокислот.
Актуальність теми: Процеси трансамінування і дезамінування амінокислот мають важливе значення для організму людини, оскільки забезпечують замінимими амінокислотами, а також α – кетокислотами, які є субстратами ЦТК.
Навчальні цілі:
Знати: біохімічні механізми процесів трансамінування і дезамінування.
Вміти: визначати активність амінотрансфераз і трактувати одержані дані.
Самостійна позааудиторна робота
В зошитах для протоколів:
1) написати рівняння реакції дезамінування глутамату, гістидину і серину, назвати ферменти і продукти.
2) написати рівняння реакції трансамінування аспартату і аланіну, назвати ферменти, коферменти і продукти реакції.
3) скласти схему включення в ЦКТ вуглецевого скелету амінокислот (аланіну, аспартату, глутамату).
4) дайте відповіді на поставлені запитання:
а) В організмі людини синтез замінних амінокислот із відповідних -кетокислот і аміаку забезпечується за рахунок відновного амінування -кетоглутарату та трансамінування з відповідною -кетокислотою . Поєднання цих процесів називають:
Трансдезамінування
Пряме дезамінування
Трансреамінування
Переамінування
Непряме дезамінування
б) При авітамінозі якого вітаміну може істотно знижуватися активність трансаміназ сироватки крові?
A. В2
B. В1
C. В6
D. В5
E. Вс
5) підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Визначення активності аланінамінотрасферази”.