1. Визначення кислотності шлункового соку

Визначення вільної НС1

Принцип методу. Вміст вільної НС1 в шлунковому соці вимірюють в мл 0,1 н розчину NaOH, витраченого на нейтралізацію 1000 мл шлункового соку в присутності індикатора n-диметиламіноазобензолу (зона переходу рН 2,9-4,0; нижче 2,9 – рожево-червоний, вище 4,0 - жовтий). Вільна НС1 майже вся відтитровується при рН 3,0. При цьому забарвлення n-диметиламіноазобензолу змінюється з рожево-червоного до оранжевого.

Хід роботи. В колбочку відмірюють 5 мл профільтрованого шлункового соку, додають 1 краплю 0,5% р-ну n-диметиламіноазобензолу і титрують 0,1 н розчином їдкого натрію до появи оранжевого забарвлення.

Розрахунок. Якщо на титрування 5 мл шлункового соку витрачено 2 мл 0,1н розчину NaOH, то кількість вільної соляної кислоти дорівнює:

2 х 1000 х 0,1

Х = ------------------ = 40 ммол/л, де

5

2 – кількість 0,1 н розчину їдкого натрію, мл;

5 - кількість шлункового соку, яка взята для титрування, мл;

0,1 – кількість мг-екв лугу в 1 мл 0,1 н розчину;

1000 – перерахунок на 1 л.

Визначення зв’язаної НС1

Принцип методу. Визначення зв’язаної кислоти проводять таким чином: спочатку визначають загальну кислотність шлункового соку. Потім в присутності індикатора алізаринсульфоновокислого натрію (зона переходу рН 4,3-6,3; нижче 4,3 – жовтий, вище 6,3 - фіолетовий) - відтитровують усі кислореагуючі речовини, крім зв’язаної соляної кислоти. По різниці між загальною кислотністю і кислотністю, відтитрованою по алізарин-сульфоновокислому натрію розраховують кількість зв’язаної соляної кислоти.

Хід роботи. В окремій пробі визначають загальну кислотність шлункового соку (див. нижче), потім у колбочку наливають 5 мл досліджуваного шлункового соку, додають 1 - 2 краплі алізаринсульфоновокислого натрію і титрують 0,1 н розчином їдкого натрію до появи фіолетового забарвлення.

Розрахунок. Якщо на титрування загальної кислотності витрачено 5,0 мл 0,1 н р-ну NaOH, а на титрування з алізаринсульфоновокислим натрієм 4,0 мл, то кількість зв’язаної соляної кислоти дорівнює:

(А - В) х 1000 х 0,1

Х = ------------------------- = 20 ммоль/л, де

5

А – кількість 0,1 н р-ну NaOH, витраченого на титрування загальної кислотності, мл;

В - кількість 0,1 н розчину NaOH, витраченого на титрування суми всіх кислореагуючих речовин, мл;

5 - кількість шлункового соку, яка взята для титрування, мл;

0,1 - кількість мг/екв лугу в 1 мл 0,1 н р-ну;

1000 – перерахунок на 1 л.

Визначення загальної кислотності

Принцип методу. Загальну кислотність шлункового соку вимірюють в мл 0,1 н розчину їдкого натрію, витраченого на нейтралізацію 1000мл шлункового соку в присутності індикатора фенолфталеїну (зона переходу рН 8,3-10,0; нижче 8,2 – безбарвний, вище 10,0 - червоний).

Хід роботи. В колбочку відмірюють 5 мл шлункового соку, додають 1 краплю 0,5% р-ну фенолфталеїну і титрують 0,1 н розчином їдкого натрію до появи слаборожевого забарвлення, яке не зникає протягом 1 хвилини.

Розрахунок проводиться так, як і для вільної соляної кислоти.

Визначення загальної кислотності, загальної соляної кислоти, вільної соляної кислоти і зв’язаної соляної кислоти в одній порції шлункового соку

Принцип методу. Титрування 0,1 н розчином їдкого натрію проводять в присутності одночасно двох індикаторів n-диметиаміноазобензолу та фенолфталеїну.

Хід роботи. В колбочку відмірюють 5 мл профільтрованого шлункового соку, додають 1 краплю n-диметиламіноазобензолу і 2 краплі фенолфталеїну. При наявності в шлунковому соці вільної соляної кислоти він забарвлюється в червоний колір, при відсутності її відразу ж з’являється жовте забарвлення. Титрують вільну соляну кислоту 0,1 н розчином лугу з бюретки до появи оранжевого забарвлення і результат записують (1-а позначка). Не добавляючи лугу в бюретку, продовжують титрування до появи лимонно-жовтого кольору і результат записують (2-а позначка від нуля). Продовжують титрування до появи рожевого забарвлення (3-я позначка від нуля).

Розрахунок. 1-а позначка відповідає кількості вільної соляної кислоти (див. розрахунок), 2-а використовується для визначення зв’язаної соляної кислоти, а 3-я відповідає загальній кислотності. Середнє арифметичне між 2-ою і 3-ою позначками відповідає загальній соляній кислоті. Зв’язана соляна кислота визначається по різниці між вмістом загальної соляної кислоти і вільної.