- •2.3.1. Методичні вказівки до практичних занять
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Література
- •Приготування буферних розчинів
- •Література
- •Заняття №7
- •Література
- •Заняття №8 Тема: медична ензимологія: ензимодіагностика, ензимопатологія, ензимотерапія.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Література
- •Заняття № 11 Тема: Окисне фосфорилювання.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Гідроліз крохмалю в присутності ферментів слини при різному її розведенні
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Робота 2. „ Вплив адреналіну на вміст глюкози в крові”.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Заняття № 19 тема: Травлення ліпідів у шкт. Катаболізм і біосинтез триацилгліцеролів.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Література
- •Заняття № 22 тема: Обмін холестерину. Визначення холестерину в сироватці крові.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 23 тема: Пероксидне окислення ліпідів. Регуляція і порушення ліпідного обміну.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 24
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1. Визначення кислотності шлункового соку
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Заняття № 25 тема: перетворення амінокислот: Дезамінування і трансамінування амінокислот.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Заняття № 26 Тема: детоксикація аміаку та синтез сечовини. Утворення кінцевих продуктів білкового обміну. Визначення сечовини
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Заняття № 27
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
Гідроліз крохмалю в присутності ферментів слини при різному її розведенні
Забарвле-ння розчину з йодом |
Розведення слини | ||||||||||||||||||
1:20 |
1:40 |
1:80 |
1:160 |
1:320 |
1:640 |
1:1280 |
1:2560 |
1:5120 |
1:10240 | ||||||||||
Пробірки | |||||||||||||||||||
1-а |
2-а |
3-я |
4-а |
5-а |
6-а |
7-а |
8-а |
9-а |
10-а |
Розрахунок. Відмітивши пробірку, де гідроліз крохмалю пройшов повністю при найменшій кількості фермента, по кількості нерозведеної слини в даній пробірці розраховують амілазну активність слини по наступній пропорції: А мл слини розщепило 2 мл 0,1% р-ну крохмалю; 1 мл слини розщепив х мл 0,1% р-ну крохмалю,
де А - кількість нерозведеної слини.
Наприклад, жовтувате забарвлення з’являється в 4-й пробірці, де слина була розведена в 160 разів; 1/160 мл слини розщепила 2 мл 0,1% р-ну крохмалю;
1 мл нерозведеної слини розщепив х мл 0,1% р-ну крохмалю:
2 х 1 х 160
х = -------------- = 320 мл 0,1% р-ну крохмалю.
1
Отже, амілазна активність слини А 38/30 дорівнює 320.
Література
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.
Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.
ЗАНЯТТЯ № 13
ТЕМА: Анаеробний розпад вуглеводів.
Актуальність теми: Вуглеводам належить важлива роль в енергетичному забезпеченні організму людини. В умовах відсутності кисню анаеробний гліколіз служить єдиним джерелом утворення АТФ.
Навчальні цілі:
Знати: послідовність реакцій анаеробного гліколізу, енергетичний баланс та фізіологічне значення.
Вміти: визначати молочну кислоту і трактувати одержані дані.
Самостійна позааудиторна робота
В зошитах для протоколів:
записати в формулах послідовність реакцій анаеробного гліколізу, вказати ферменти і коферменти.
2. підготуйте вихідні дані для проведення лабораторної роботи „Відкриття молочної кислоти в м'язовій тканині”.
Контрольні питання
1. Анаеробний гліколіз: послідовність реакцій, ферменти і коферменти.
Сумарне рівняння анаеробного гліколізу, енергетичний баланс, фізіологічне значення.
Спиртове бродіння: послідовність реакцій, сумарне рівняння, енергетичний баланс та фізіологічне значення.
Інші види бродіння вуглеводів у бактерій.
Самостійна аудиторна робота
І. Анаеробне окислення глюкози:
Які макроергічні метаболіти утворюються в процесі гліколізу? Напишіть рівняння відповідних реакцій.
Який механізм утворення АТФ в гліколізі?
В яких реакціях має місце синтез АТФ? Відповідь підтвердіть рівняннями реакцій.
Яка кількість НАДН2 утворюється і в яких реакціях використовується (гліколітична оксидо-редукція).
Порахуйте енергетичний баланс анаеробного гліколізу.
В яких органах і тканинах має місце анаеробний гліколіз?
Які клітини і чому одержують енергію виключно за рахунок анаеробного окислення глюкози?
ІІ. Спиртове бродіння.
1. Вказати відмінності молочнокислого, спиртового та інших видів бродінь;
2. Назвати ферменти і коферменти заключних реакцій спиртового бродіння;
3. Написати сумарне рівняння спиртового бродіння глюкози.
ІІІ. Виконати лабораторну роботу „Відкриття молочної кислоти в м'язовій тканині (реакція Уффельмана)” і захистити протокол.
Принцип методу.Молочна кислота в присутності феноляту заліза (реактива Уффельмана), забарвленого у фіолетовий колір, утворює лактат заліза жовто-зеленого кольору.
Хід роботи.М'язи подрібнюють ножицями і розтирають 1г їх в ступі з невеликою кількістю кварцового піску протягом 3 хв., добавивши 5 крапель води до утворення гомогенної маси. Потім доливають 3 мл води, перемішують і зразу ж фільтрують через змочену водою вату. 15 крапель фільтрату добавляють по краплях до реактиву Уффельмана (20 крапель 1% р-ну фенолу + 2 краплі 1% р-ну хлорного заліза) до появи фіолетового кольору. В присутності молочної кислоти фіолетове забарвлення рідини переходить в жовто-зелене, так як утворюється лактат заліза. Для порівняння проводять реакцію Уффельмана з розчином молочної кислоти і спостерігають появу жовто-зеленого забарвлення.