Література

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

ЗАНЯТТЯ № 16

ТЕМА: Глюконеогенез. Пентозофосфатний шлях обміну вуглеводів.

Актуальність теми: Синтез глюкози з невуглеводних компонентів має важливе значення для підтримання рівня глюкози в крові при тривалому голодуванні, виснажливій фізичній праці. Знання біохімічних механізмів глюконеогенезу необхідні для розуміння регуляції рівня глюкози в крові.

Навчальні цілі:

Знати: послідовність реакцій глюконеогенезу і пентофосфатного шляху.

Вміти: аналізувати взаємозв’язки між різними шляхами обміну вуглеводів.

Самостійна позааудиторна робота

В зошитах для протоколів:

1. напишіть рівняння „обхідних” реакцій глюконеогенезу і вкажіть регуляторні ферменти.

2. складіть схему глюкозо-лактатного циклу.

3. складіть схему ПФШ і вкажіть регуляторні ферменти.

Контрольні питання

1. Біосинтез глюкози (глюконеогенез):послідовність реакцій, регуляція, біологічне значення.

2. Глюкозо-лактатний цикл.

3. Глюкозо-аланіновий цикл.

4. Пентозофосфатний шлях: стадії, регуляція, біологічне значення.

Самостійна аудиторна робота

І. Дайте відповіді на поставлені запитання:

1. Характеристика глюконеогенезу.

Регуляція швидкості глюконеогенезу:

„Обхідна реакція”	Вихідна речовина	Продукт реакції	Фермент	Активатор	Інгібітор

2. Складіть схему синтезу глюкози із лактату.

а) підрахуйте скільки АТФ необхідно для цього?

б) напишіть сумарне рівняння.

3. Дайте характеристику ПФШ.

Вихідна речовина	Продукти	Регуляторний фермент	Значення	Клітини / тканини

Література

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

ЗАНЯТТЯ № 17

ТЕМА: Регуляція обміну вуглеводів.

Вплив інсуліну та адреналіну на вміст глюкози в крові.

Актуальність теми: Знання біохімічних процесів обміну вуглеводів необхідні для розуміння регуляторних механізмів, які забезпечують підтримання стабільного рівня глюкози в крові.

Навчальні цілі:

Знати: процеси метаболізму вуглеводів і механізми нейрогуморальної регуляції їх.

Вміти: оцінити показники вуглеводного обміну.

Самостійна позааудиторна робота

В зошитах для протоколів:

1. скласти схеми:

впливу інсуліну та адреналіну на обмін вуглеводів із зазначенням регуляторних ферментів.

2. підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Вплив інсуліну на вміст глюкози в крові”, „Вплив адреналіну на вміст глюкози в крові”.

Контрольні питання

1. Нейрогуморальна регуляція обміну вуглеводів.

2. Вплив гормонів підшлункової залози (інсуліну, глюкагону) на обмін вуглеводів.

3. Вплив гормонів кори наднирників (глюкокортикоїдів) і мозкової речовини (адреналіну) на обмін вуглеводів.

4. Вплив соматотропіну на обмін вуглеводів.

Самостійна позааудиторна робота

І. Заповніть таблицю: „Вплив гормонів на метаболізм вуглеводів”.

Гормон	Процес	Регуляторні ферменти	Активатори / інгібітори	Рівень глюкози в крові

ІІ.Виконати лабораторні роботи „Вплив інсуліну на вміст глюкози в крові”, „Вплив адреналіну на вміст глюкози в крові” і захистити протокол.

Робота 1. „Вплив інсуліну на вміст глюкози в крові”.

Хід роботи.Кров беруть з вушної вени кроля до введення інсуліну і визначають в ній вміст глюкози. Щоб кров не згорталась, добавляють невелику кількість цитрату натрія із розрахунку 0,1 г на 100 мл крові. Інсулін вводять кролику із розрахунку 1,5 МЕ на 1 кг маси. Препарат інсулін містить від 20 до 40 МЕ в 1 мл. Його розводять ізотонічним р-ном хлориду натрію так, щоб взята кількість одиниць інсуліну містилась в 3 мл розчину. Із шприца витісняють міхурці повітря, залишаючи в ньому 2 мл р-ну інсуліну, які вводять кролику підшкірно. Через 1 год після введення інсуліну в кролика повторно беруть кров з вуха і визначають в ній вміст глюкози. Після закінчення досліду кролику обов'язково вводять 40% розчин глюкози підшкірно.