II. Контрольні питання теми:

1. Загальна характеристика споровиків.

2. Характеристика збудників малярії у людини.

лейшманіозу, в) лямбліозу, г) трихомонадозів (урогенітального та кишкового). Ротові трихомонади. Шляхи зараження, профілактика.

3. Самостійна ауднторна робота на занятті:

Матеріали та обладнання: мікроскопи, мікропрепарати: трипаносом, лейшманій, лямблії; таблиці, схеми. Завдання:

1. Трипаносома. Знайти на мікропрепараті між форменними елементами крові трипаносому. Розглянути її будову. Зарисувати і позначити цитоплазму, ядро, ундулюючу мембрану, джгутик.

2. Лейшманія. Знайти на мікропрепараті лейшманії. Розглянути будову, зарисувати та позначити цитоплазму, ядро, блефаропласт, джгутик.

3. Лямблія. Розглянути будову, зарисувати та позначити цитоплазму, 2 ядра, 8 джгутиків, аксостиль.

3. Питання для самоконтролю знань:

   1. Фактори передачі та вхідні ворота для трипаносом, лейшманій, лямблій та трихомонад.

   2. Особливості життєвих циклів збудників африканського та американського трипаносомозів.

   3. Хатня муха на своїх лапках переносить цисти лямблій. Чи є лямбліоз трансмісивною хворобою?

   4. У нативному мазку калу виявлено цисти найпростіших. Чи можуть вони бути цистами кишкової трихомонади?

   5. Який матеріал використовується для діагностики шкірного лейшманіозу: а) кров; б) мазки зішкрібків із осередків запалення ротової порожнини; в) пунктат кісткового мозку груднини; г) пунктат лімфатичних вузлів: д) мазки із інфільтрату поблизу виразки.

4. Література:

   1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник.

• Вінниця: Нова книга, 2004. - С.459-472.

1. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник. - К.: Вища шк., 1993,- С. 312-315.

2. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина. -М.: Мед., 1992,-С. 433-439.

3. Тимченко А. Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии. -К.: Вищашк., 1982. -С. 134-141.

4. Руководство к лабораторным занятиям по биологии. Учебное пособие /Под ред. Ю.Е. Богоявленского -М.: Мед, 1988,-С. 34-41.

5. Ковальчук Л.Є.Телюк П.М., Шутак В.І. Паразитологія людини.

• Івано-Франківськ. - 2005

V. Література:

1. Медична біологія (за ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.216-229, 233-235, 186-188, 192.

2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993,- С. 114-115, 122-131.

3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина,- М.: Медицина, 1992,-С. 123-124, 145-146.

4. Конспект лекцій.

Практичне заняття № 19

ПОПУЛЯЦІЙНО-СТАТИСТИЧНИЙ МЕТОД. МЕДИКО- ГЕНЕТИЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ. ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ 2 І З

Актуальність теми: фенотипічний прояв спадкових хвороб людини може бути зумовлений мутаціями різних генів, що кодують ферменти одного метаболічного циклу або мутаціями одного і того ж гена, що призводить до появи різних його алелів. Перспективними в розшифруванні спадкових гетерогенних хвороб є застосування молекулярно-генетичних методів - прямого аналізу за допомогою ДНК-зондів. Однак при медико- генетичному консультуванні найчастіше використовуються генеалогічний, дерматогліфічний, біохімічний методи, що засвідчують схильність до даних хвороб. Навчальні цілі: Знати:

• причини генетичної гетерогенності спадкових хвороб;

• напрямки профілактики спадкових хвороб. Вміти'.

• використовувати різні методи вивчення спадковості людини для визначення ймовірності народження потомства з відповідними захворюваннями;

• аналізувати механізми виникнення генних і хромосомних аномалій у людини;

• рекомендувати способи зниження ступеня прояву патологічного стану у хворих зі спадковою патологією;

• використовувати знання про вплив різних факторів (психологічних, матеріальних, побутових тощо) та імунітету для вироблення рекомендацій щодо планування сім'ї.

1. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

При підготовці до заняття звернути увагу на методи вивчення спадковості людини та застосування їх в практиці медико- генетичного консультування. Розв'язати задачу:

В медико-генетичну консультацію звернулася жінка, у якої у віці двох місяців була виявлена фенілкетонурія. Завдяки лікуванню її фізичний і розумовий розвиток пройшов нормально. Її чоловік здоровий. Який прогноз потомства цих батьків?

2. Контрольні питання теми:

   1. Популяційно-статистичний метод

   2. Генетична гетерогенність спадкових хвороб. Генокопії.

   3. Хвороби із спадковою схильністю. Поняття про мультифакторні хвороби.

   4. Медико-генетичні аспекти сім"ї.

   5. Медико-генетичне консультування.

   6. Пренатальна діагностика спадкової патології.

   7. Профілактика та лікування спадкових хвороб.

3. Самостійна аудитор на робота на занятті:

Матеріал та обладнання: таблиці, схеми, набори ситуаційних

задач.

Завдання:

Аналіз і розв'язування індивідуальних ситуаційних задач з проблем медико-генетичного консультування.

4. Питання для самоконтролю знань:

   1. Чи ідентичні поняття: природжені, сімейні, спадкові хвороби?

   2. Причини генетичної гетерогенності спадкових хвороб.

   3. Приклади мультифакторних хвороб.

   4. Роль інбридингу в поширенні спадкових хвороб.

   5. Суть ретро- і перспективного консультування.

   6. Етапи медико-генетичного консультування.

5. Література:

   1. Медична біологія (за ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.190, 229-232.

   2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993,- С. 124-125, 137-138.

   3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина,- М.:Медицина, 1992,-С. 123, 147-149.

   4. Бердышев Г.Д., Криворучко Є.Ф.Генетика человека с основами медицинской генетики,- К.: Вищашкола,- 1979,-С. 111-112, 412- 424.

ПРЕДСТАВНИКИ КЛАСУ ТВАРИННІ ДЖГУТИКОВІ (ZOOMASTIGOPHORA) - ПАРАЗИТИ ЛЮДИНИ

Актуальність теми:вивчення представників класу тваринних джгутикових має теоретичне і практичне значення. Наявність у класі міксотрофних організмів свідчить про єдність органічного світу (рослин і тварин). Представники цього класу є збудниками ряду важких захворювань, уражають травну та ста­теву системи, сполучну тканину і кров. Зараження паразитарними джгутиковими можливе різними шляхами: трансмісивно через укуси кровосисних комах, при порушенні правил особистої гігієни. З погляду практичної медицини, знання їх будови, життєвих циклів необхідне для розробки ефективних заходів профілактики. Навчальні цілі:Знати'.

• морфологічні особливості представників класу тваринних джгутикових;

• особливості організації паразитичних джгутикових;

• способи зараження та життєві цикли паразитичних джгутикових;

• інвазійні стадії паразитичних тваринних джгутикових. Вміти:

• за особливостями морфології визначати на мікропрепаратах видову належність джгутикових: евглени зеленої, вольвокса, трипаносоми, лейшманії та лямблії;

• розробляти заходи профілактики трипаносомозу, лейшманіозу, лямбліозу та трихомонадозу.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

При підготовці до заняття звернути увагу на шляхи походження паразитизму у джгутикових, життєві цикли, шляхи зараження людини паразитичними джгутиковими та участь переносників у поширенні цих паразитичних організмів.

1. Випишіть латинською мовою види збудників трипаносомозу: а, б, в; лейшманіозу: а, б, в, г; трихомонадозу: а, б, в; лямбліозу.

2. Скласти схему циклів розвитку паразитичних джгутикових.

П. Контрольні питання теми:

1. Морфо-фізіологічна характеристика паразитичних джгутикових: трипаносом, лейшманій, лямблій, трихомонад.

2. Життєві цикли розвитку, поширення і шляхи зараження, методи лабораторної діагностики та обгрунтування заходів профілак­тики: а) трипаносомозу, б) шкірного та вісцерального

3. Морфо-фізіологічна адаптація паразитів.

4. Вплив паразитів на хазяїна. Вплив хазяїна на паразита.

5. Шляхи розселення і проникнення паразитів в організм хазяїна.

6. Медична протозоологія. Підцарство Protozoa: характеристика, класифікація, медичне значення.

7 Життєві цикли розвитку паразитичних саркодових і засоби профілактики амебіазу.

3. Самостійна ауднторна робота на занятті:

Матеріали та обладнання: мікроскопи, мікропрепарати амеб, таблиці, схеми будови дизентерійної та кишкової амеб. Завдання:

1. Прісноводна амеба.

Розглянути будову прісноводної амеби. Зарисувати і позначити псевдоподії, екто- і ендоплазму, травні та скоротливі вакуолі, ядро.

1. Порівняльна схема будови дизентерійної та кишкової амеб: вегетативні форми, цисти. Зарисувати і позначити відмінності в їх будові.

3. Питання для самоконтролю знань:

   1. Форми дії паразита на організм хазяїна і навпаки.

   2. Які морфологічні ознаки відрізняють дизентерійну амебу від інших амеб (вегетативні форми, цисти)?

   3. Фекалії хворого з підозрою на гострий амебіаз доставили в лабораторію через годину після виділення. Амеб не виявлено. Чи виключає це діагноз гострого амебіазу?

   4. У фекаліях хворого знайдені цисти кишкової амеби. Які заходи повинен вживати лікар?

   5. Від хворого на хронічну амебну дизентерію взято напівоформлені випорожнення. Чи можна виявити в них які- небудь форми дизентерійної амеби?

4. Література:

   1. Медична біологія /За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С. 438-459.

   2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993. - С. 229-312.

   3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина. -М.: Мед., 1992. -С. 403-433.

   4. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии. -К.: Вищашк., 1982. -С. 141-144.

   5. Руководство к лабораторным занятиям по биологии. Учебное пособие /Под ред. Ю.Е. Богоявленского -М.: Медицина, 1988. -С. 30-34.

   6. Практичні заняття з біології / За ред. П.Л. Іванченко. -К.: Вищашкола, 1972. -С. 54-58.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ЛЮДИНИ. ГАМЕТОГЕНЕЗ. ЗАПЛІДНЕННЯ

Актуальність теми: в основі статевого розмноження, а саме гаметогенезу, знаходиться мейоз. Знання особливостей мей­отичного поділу та процесів ово- та сперматогенезу сприятиме розумінню генезису і природи хромосомних захворювань. Навчальні цілі: Знати'.

будову статевих клітин; особливості ово- і сперматогенезу; особливості мейотичного поділу; еволюцію статевого розмноження; Вміти:

ідентифікувати на гістологічних препаратах стадії гаметогенезу; визначати структурні елементи статевих клітин;

1. Завдання для самостійної позааудиторної роботи: Замалювати схему сперматогенезу і овогенезу.

2. Контрольні питання теми:

   1. Біологічні особливості репродукції людини.

   2. Цитогенетична характеристика мейозу.

   3. Біологічне значення мейозу.

   4. Особливості овогенезу та сперматогенезу.

   5. Запліднення.

   6. Форми статевого розмноження на різних рівнях організації живого.

3. Самостійна аудитор на робота на занятті: Завдання:

1. Сім'яник щура. На постійному гістологічному препараті зрізу сім'яника щура на малому збільшенні мікроскопа знайдіть поперечно зрізаний сім'яний канадець із завершеним циклом сперматогенезу. Розгляньте його під великим збільшенням. Зарисуйте. Позначте: зони сперматогенезу (розмноження, росту, дозрівання і формування) та різні, за ступенем зрілості, статеві клітини (сперматогонії, сперматоцити І і II, сперматиди і сперматозоони).

2. Яєчник кішки.

Під малим збільшенням мікроскопа розгляньте яєчник кішки. Знайдіть у ньому вторинний (антральний) фолікул. Позначте: строму яєчника, теку фолікула, фолікулярний епітелій, порожнину фолікула, цитоплазму яйцеклітини та ядро яйцеклітини.

2. Розв'язування індивідуальних тестових завдань та ситуаційних задач.

   4. Питання для самоконтролю знань:

      1. Чим відрізняються редукційний і екваційний поділи мейозу?

      2. З яких стадій складається профаза І мейозу?

      3. Яким буде співвідношення хромосом (п) і ДНК (с) на стадії телофази 1-го мейотичного поділу?

      4. Скільки і яких клітин утворюється з вторинного ооцита і вторинного сперматоцита?

      5. У чому полягають особливості диктіотени?

   5. Література:

      1. Медична біологія (за ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.132 - 148.

      2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник. - К.: Вища школа, 1993. - С. 41-59.

      3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина. -М.: Медицина, 1992.- С. 51-66.

4.. Руководство к лабораторным занятиям по биологии. Учебное пособие /Под ред. Богоявленского Ю.Е.- М.: Медицина, 1988. 5. Конспект лекцій.

МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПАРАЗИТИЗМУ. МЕДИЧНА ПРОТОЗООЛОГІЯ. ПІДЦАРСТВО НАЙПРОСТІШІ (PROTOZOA).ТИП САРКОДЖГУТИКОВІSARCOMASTIGOPHORA. КЛАС СПРАВЖНІ АМЕБИLOBOZEA

Актуальність теми:паразитичні організми складають 6-7% загальної кількості видів тварин. Серед них є збудники та переносники збудників важких хвороб людини, з якими може стикатись лікар будь-якої спеціальності.Вивчення будови та екології паразитів має важливе значення для розробки заходів їх профілактики і способів ліквідації. На занятті розглядаються основні поняття медичної паразитології, способи передачі паразитів та ознайомлення з паразитами класу Справжні амеби типу Саркоджгутикові. Навчальні цілі:Знати'.

• основні терміни медичної паразитології;

• характеристику одноклітинних;

• особливості біології паразитичних амеб. Вміти:

• за особливостями морфології визначати видову належність дизентерійної та кишкової амеб;

• провести диференційну діагностику дизентерійної та кишкової амеб (цисти та вегетативні форми);

• розробляти заходи профілактики амебіазу.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

Під час підготовки до заняття звернути увагу на основну термінологію медичної паразитології, визначення паразитарних хвороб (зоонози, антропонози), екологічні основи виділення трансмісивних і природно-вогнищевих захворювань та основні заходи боротьби з ними.

1. Випишіть латинською мовою назви паразитичних саркодових.

2. Зарисуйте цикл розвитку дизентерійної амеби.

П. Контрольні питання теми:

1. Явище паразитизму, його поширення в природі. Паразитарна система та її складові.

2. Паразити: визначення, їх класифікація - облігатні та факультативні, постійні й тимчасові, екто- та ендопаразити, моноксенні та гетероксенні.

   2. Генетика статі.

   3. Методи вивчення спадковості людини: генеалогічний, близнюковий, цитологічний, молекулярно-генетичні методи (ДНК-аналіз), біохімічні, імунологічні, дерматогліфіки, популяційно-статистичні, гібридизації соматичних клітин. Генетичні маркери.

   4. Мультифакторний принцип формування фенотипу. Значення умов середовища для експресивності і пенетрантності генів. Фенокопії.

   5. Класифікація спадкових хвороб людини, принципи їх діагностики.

   6. Хромосомні хвороби, зумовлені порушенням кількості чи будови хромосом; механізми їх виникнення, принципи лабораторної діагностики.

   7. Генні (молекулярні) хвороби: ферментопатія, хвороби обміну амінокислот, білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот, мінеральних речовин, вітамінів, гормонів; механізми їх виникнення та принципи лабораторної діагностики.

   8. Генні хвороби внаслідок первинної плейотропії.

   9. Спадкові хвороби з невиявленим первинним біохімічним дефектом.

   10. Генетична гетерогенність спадкових хвороб. Профілактика спадкових і природжених атологій. Генокопії.

   11. Хвороби зі спадковою схильністю. Поняття про мульти- факторні хвороби.

   12. Медико-генетичні аспекти сімї. Медико-генетичне консультування.

   13. Пренатальна діагностика спадкової патології.

   14. Скринінг-програми новонароджених для виявлення спадкових порушень обміну речовин.

   15. Перспективи генотерапії.

   16. Особливості репродукції людини. Гаметогенез.

   17. Генетичні механізми контролю онтогенезу.

III. Література:

1. Медична біологія (за ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С. 129-274.

2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993,- С. 104-139.

3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина,- М.:Медицина, 1992,-С. 66-147.

4. Запорожан В.М., Сердюк A.M., Бажора Ю.І.та ін. Спадкові захворювання і природжені вади розвитку в перинатологічній практиці. Навч. посібник,- К.: Здоров'я, 1997,- С. 312-331.

5. Конспект лекцій.

ОСОБЛИВОСТІ ПРЕНАТАЛЬОГО ПЕРІОДУ РОЗВИТКУ ЛЮДИП, ПЕРЕДУМОВИ ВРОДЖЕНИХ ВАД РОЗВИТКУ

Актуальність теми: проблема генетики розвитку - одна з центральних проблем біології. Для її вирішення необхідно зрозуміти, яким чином генетична інформація, записана в заплід­неній яйцеклітині, тобто, в одній вихідній клітині, в умовах цілісного організму реалізується в сотні різних клітинних фенотипів. З погляду практичної медицини, знання генетики розвитку необхідне для діагностики і профілактики природженої і спадкової патології. Вивчення механізмів ембріогенезу відкривають перспективи клонування не лише клітин, а й окремих органів. Це може забезпечити достатню кількість матеріалу для трансплантації і вирішення проблеми несумісності органів.

Навчальні цілі: Знати'.

• значення генетики розвитку для практичної медицини;

• генетичну роль ядра в передачі спадкової інформації;

• механізми реалізації спадкової інформації на етапах онтоге­незу;

• роль ембріональної індукції в розвитку зародка;

• критичні періоди розвитку ембріона і плода.

Вміти:

• скласти таблицю цитологічних і молекулярно-генетичних механізмів онтогенезу;

• розрізняти механізми первинної та вторинної ембріональної індукції;

• пояснити механізм виникнення природжених вад розвитку.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи: При підготовці до практичного заняття необхідно звернути увагу на те, що в процесі ембріогенезу відбувається багаторазовий поділ зиготи, який забезпечує утворення тисяч клітин, кожна з яких має диплоїдний набір хромосом, характерний для вихідної клітини. Тобто, кожна клітина дорослого організму зберігає однакову генетичну інформацію. Диференціація форм і функцій перетворює лише фенотип, не зачіпає потенційну генетичну інформацію.

Послідовність і механізм такої диференціації - основне питання генетики розвитку.

Записати в альбомі основні періоди онтогенезу людини.

2. Контрольні питання теми:

   1. Основні періоди онтогенезу (індивідуального розвитку).

   2. Генетична регуляція гаметогенезу, запліднення, дроблення.

   3. Механізми росту та морфогенезу (цитологічні і генетичні явища на етапах гаструляції, органо- і гістогенезу).

   4. Ембріональна індукція.

   5. Генетичний контроль індивідуального розвитку. Диференціювання клітин, зародкових листків, тканин.

   6. Критичні періоди розвитку ембріона і плода.

   7. Класифікація та механізми виникнення природжених вад розвитку.

3. Самостійна аудитор на робота на занятті:

Матеріал та обладнання: мікроскопи, таблиці, мікропрепарати.

1. На мікропрепаратах розглянути зародкові листки (екто-, енто- , мезодерму) ембріона та їх похідні.

2. Скласти таблицю цитологічних і молекулярно-генетичних механізмів онтогенезу.

2. Питання для самоконтролю знань:

   1. Від чого залежить тип дроблення у зиготи?

   2. На якій стадії ембріонального розвитку проходить втрата тотіпотентності?

   3. Назвіть тип гаструляції у ссавців.

   4. Які зародкові листки формуються в процесі гаструляції?

   5. В чому полягає відмінність первинної ебріональної індукції від вторинної?

   6. Коли природжена вада розвитку може вважатись фенокопією?

3. Література:

   1. Медична біологія (за ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.240 - 258.

   2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993,- С. 139-154.

   3. Вибрані лекції з медичної біології / Яригін В.М., Корольов Б.І..- К.: Вища школа, 1993,- С. 48-59

   4. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина,- М.:Медицина, 1992,-С. 149-216.

   5. Фогель Ф., Мотульски А. Генетика человека. В 3-хт. - 1989.

КОНТРОЛЬ ЗАСВОЄННЯ МОДУЛЯ 2. "ОРГАНІЗМОВИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ. ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ"

Актуальність теми: з досягненнями медичної генетики по­в'язані надії на вирішення складних проблем медицини: запобігання та існування злоякісних новоутворень, вад розвитку, спадкових хвороб. Складність людини, як біологічної істоти, відображається і на аналізі генетичних закономірностей успадкування та мінливості. Для вивчення цих властивостей запроваджені методи: генеалогічний, генетики соматичних клітин, популяційно-статистичний аналіз та інші, які сприяють більш точній оцінці дискретності ознак. Тема є узагальнюючою і сприяє систематизації знань з розділу генетики людини. Навчальні цілі: Знати'.

• прояви основних закономірностей успадкування на прикладі менделюючих ознак у людини;

• методи генетики людини: генеалогічний, близнюковий, біохімічний, цитогенетичний, популяційно-статистичний, дерматогліфіки, генетики соматичних клітин;

• механізм виникнення спадкових хвороб Вміти:

• прогнозувати прояв фізіологічних та патологічних ознак у нащадків;

• складати родоводи, аналізувати їх;

• проводити медико-генетичне консультування при різних патологічних станах і схильності до спадкових хвороб;

вміти розв'язувати ситуаційні задачі з генетики людини.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

1. При підготовці до підсумкового заняття звернути увагу на те, що основними завданнями медичної генетики є: вивчення характеру спадкових хвороб на молекулярному, клітинному рівнях та на рівні цілісного організму; інтенсивний розвиток методів пренатальної діагностики, які запобігають народженню дитини з важкою патологією. Сучасні тенденції розвитку медичної генетики - це активна протидія несприятливим факторам, які викликають спадкові аномалії.

2. Контрольні питання теми:

1. Закономірності успадкування менделюючих ознак людини та приклади їх порушення (взаємодія генів, генетична рекомбінація)