І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

При підготовці до розгляду теми звернути увагу на особливості морфології, розвитку сисунів та шляхів зараження людини. 1. Скласти схеми життєвих циклів котячого, ланцетоподібного та легеневого сисунів.

4. Печінковий сисун (Fasciolahepatica): будова, місце паразитування, життєвий цикл, діагностика і профілактика фасциольозу.

5. Кров'яні сисуни (Шистосоми): розповсюдження, будова, місце паразитування, життєві цикли, діагностика і профілактика шистосомозів.

   3. Самостійна ауднторна робота на занятті:

Матеріал та обладнання: мікроскопи, штативні лупи, мікропрепарати печінкового сисуна (загальний вигляд, видільна і травна системи), фасціольозна печінка, таблиці. Завдання:

1. Зовнішня будова печінкового сисуна. Під лупою розглянути препарат, звернути увагу на листоподібну форму тіла, зарисувати та позначити ротову і черевну присоски, глотку, навкологлоткове нервове кільце, шкірно-м"язовий мішок, матку, яєчник, сім"яники, жовтівники, сім'япровід.

2. Будова травної системи печінкового сисуна. Під лупою розглянути препарат травної системи. Зарисувати та позначити: ротовий присосок, глотку, гілки кишечника.

3. Будова видільної системи печінкового сисуна. Під лупою розглянути та зарисувати видільну систему. Позначити екскреторну пору, канали видільної системи.

4. Розглянути печінку великої рогатої худоби, уражену печінковим сисуном.

3. Питання для самоконтролю знань:

   1. В чому полягає морфологічна дегенерація трематод?

   2. Відмінності в життєвих циклах печінкового і кров"яних сисунів.

   3. У фекаліях пацієнта знайдено яйця фасціоли. Чи достатньо цього для встановлення діагнозу фасціольозу?

   4. Яйця яких з перерахованих трематод можна виявити у сечі: печінкового сисуна, кров'яного сисуна?

4. Література:

   1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.486-490, 500-503.

   2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник. - К.: Вища шк, 1993,- С. 321-325, 328-329.

   3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина. -М.: Мед., 1992. -С. 448-454, 456-457, 523-526.

   4. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии. -К.: Вищашк., 1982. -С. 165-169, 172- 173.

Вміти'.

• аналізувати каріотип людини;

• диференціювати аномалії каріотипу;

• розпізнавати та характеризувати деякі хромосомні хвороби людини;

• визначати цитогенетичні методи, необхідні для аналізу генетичних ситуацій;

• аналізувати основні дерматогліфічні показники.

1. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

При підготовці до заняття звернути увагу на те, що основні відомості про хромосомний набір людини отримують при вивченні хромосом у метафазі мітозу і профазі - метафазі мейозу. Набуває значення спостереження інтерфазних клітин для виявлення статевого хроматину.

В аьбомі скласти таблицю: "Цитогенетичні методи в генетиці людини" за схемою: назва методу, його суть, значення для діагностики. Розв'язати задачу:

Цитогенетичне обстеження наречених, які не мали фенотипічних відхилень, показало, що наречений має 45 хромосом через те, що одна з хромосом 21 пари транслокована на 15-у. а) Який синдром і з якою ймовірністю можливий у дітей від цього шлюбу? б) Як виявити, хто із нормальних дітей від цього шлюбу буде носієм транслокованої 21-ї хромосоми?

2. Контрольні питання теми:

   1. Хромосомні хвороби, їх визначення та цитогенетичні механізми.

   2. Фенотипічні прояви при аномаліях аутосом у людини (синдром "котячого крику", трисомія-21 (хвороба Дауна), трисомія-13 (синдром Патау), трисомія-18 (синдром Едвардса).

   3. Зміни числа статевих хромосом та фенотипічні прояви при моносомії-Х, трисомії-Х, синдромі Клайнфельтера, полісомії по Y- хромосомі.

   4. Цитогенетичні методи діагностики хромосомних хвороб, їх суть та вирішувальні можливості:

а) каріотипування;

б) визначення Х-статевого хроматину;

в) визначення Y-статевого хроматину.

1. Молекулярно-цитогенетичні методи (FISH).

2. Метод дерматогліфіки.

1. Самостійна аудитор на робота на занятті:

Матеріал та обладнання: таблиці, схеми, шпателі, спирт, предметні та покривні скельця, ацетоорсеїн, фільтрувальний папір, препарувальні голки, лупи, транспортири. Завдання:

1. На препараті епітеліальних клітин слизової оболонки ротової порожнини знайти під мікроскопом в ядрах клітин брилку хрома­тину (тільце Барра), що прилягає до внутрішньої поверхні ядер­ної мембрани. Зарисувати при великому збільшенні.

2. Вивчення фотокаріограм людей з різними хромосомними хворобами. Відмітити порушення числа і будови хромосом.

3. Вивчити на дерматогліфах розміщення згинальних складок долоні, головних і папілярних долонних ліній. Знайти і позначити пальцеві та осьові трирадіуси, зарисувати. Вивчити малюнок шкіри пальців, визначити характер узору та провести гребневий рахунок.

4. Ознайомитись з дерматогліфами хворих спадковими захворюваннями (синдром Дауна).

1. Питання для самоконтролю знань:

   1. Який матеріал використовують для хромосомного аналізу?

   2. Яку інформацію отримують при аналізі каріотипу?

   3. На місці злочину виявлена кров. Судово-медичний експерт встановив, що лейкоцити цієї крові мають барабанні палички. Яким методом користувався судово-медичний експерт; яка можлива стать жертви?

   4. У кого із подружжя і чому з віком більш значною мірою зростає частота порушень мейозу і які це може мати наслідки?

   5. Які найхарактерніші дерматогліфічні особливості у осіб з хромосомними порушеннями?

2. Література:

   1. Медична біологія (за ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.188 -189, 205 - 216.

   2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993,- С. 111-124, 131-137.

   3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина,- М.:Медицина, 1992,-С. 79-81, 122.

   4. Конспект лекцій.

МЕДИЧНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ (PLATHELMINTHES). КЛАС СИСУНИ (TREMATODA): ПЕЧІНКОВИЙ І КРОВ'ЯНІ - ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ

Актуальність теми:значна частка в структурі захворюваності населення України належить гельмінтозам, які уражають людей різних вікових груп. Імунітет при гельмінтозах хоч і виробляється, але не забезпечує захисту від повторного зараження, а лише знижує плодючість і тривалість життя паразитів. Це створює можливість багаторазових повторних заражень і ускладнень, значні порушення в організмі людини викликають печінковий і кров'яні сисуни, тому знання їх будови, життєдіяльності, циклів розвитку дасть змогу розробляти ефективні заходи профілактики. Навчальні цілі:Знати'.

• характерні риси організації плоских червів та сисунів зокрема, їх систематику;

• морфологічні особливості і цикли розвитку печінкового і кров'яного сисунів;

• принципи лабораторної діагностики і профілактики фасціольозу та шистозомозів.

Вміти:

• визначити видову належність печінкового та кров'яних сисунів, які паразитують у людини;

• здійснювати диференційну лабораторну діагностику фасціольозу та шистозомозів;

• розробляти профілактичні заходи фасціольозу та шистозомозів.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

При підготовці до розгляду теми звернути увагу на зміни в організації сисунів порівняно з вільноживучими видами. Життєві цикли паразитів розглядати у зв'язку з ускладненням паразитичного способу життя. Засвоїти заходи профілактики трематодозів, виходячи з особливостей життєвих циклів трематод і шляхів зараження людини.

1. Скласти схеми життєвих циклів печінкового і кров"яних сисунів.

П. Контрольні питання теми:

1. Поняття про гельмінти. Гео- і біогельмінти.

2. Тип Плоскі черви: Характерні риси організації, систематики.

3. Особливості будови сисунів, зумовлені паразитичним способом життя

   3. Діагностика і заходи профілактики малярії.

   4. Токсоплазма. Будова, цикл розвитку, шляхи зараження, діагностика і профілактика токсоплазмозу.

   5. Морфологічні особливості, життєвий цикл розвитку, шляхи зараження, діагностика і профілактика балантидіазу.

      3. Самостійна ауднторна робота на занятті:

Матеріали та обладнання: мікроскопи, мікропрепарати малярій­них плазмодіїв, токсоплазми, таблиці. Завдання:

1. Малярійний плазмодій. На препараті мазка периферійної кровікрові розглянути окремі стадії розвитку паразита в еритроцитах. Зарисувати та позначити кільцеподібний, амебоподібний і зрілий трофозоїти, шизонти, що діляться.

2. Токсоплазма. На мікропрепараті розглянути токсоплазму, звернути увагу на форму і внутрішню будову.

3. Паразитична інфузорія: балантидій кишковий. Намалювати та позначити мікро- і макронуклеос.

3. Питання для самоконтролю знань:

1. Які особливості стадій розвитку малярійних плазмодіїв?

2. У поліклініку звернулась жінка, у якої було два мимовільні викидні. Виникла підозра на можливий у неї токсоплазмоз. Які дослідження необхідно провести?

3. Яка роль псевдоцист і справжніх цист у циклі розвитку токсоплазмозу? Чим вони відрізняються між собою?

4. Яка стадія малярійного плазмодія інвазійна для людини: а) шизонт; б) гамонт; в) спорозоїт; г) зигота?

5. Яка стадія малярійного плазмодія інвазійна для комара: а) гаметоцити; б) гамети; в) оокінета; г) спорозоїт?

   5. Література:

      1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С. 472-481.

      2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник. - К.: Вища шк, 1993. - С. 315-319.

      3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина. -М.: Мед., 1992. -С. 439-445.

      4. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии,- К.: Вищашк., 1982. -С. 144-151.

      5. Руководство к лабораторным занятиям по биологии. Учебное пособие /Под ред. Ю.Е. Богоявленского -М.: Мед., 1988,-С. 41- 46.

      6. Практичні заняття з біології. / За ред. П.Л. Іванченко. -К.: Вищашк., 1972. -С. 56-75.

МОЛЕКУЛЯРНІ ХВОРОБИ. БІОХІМІЧНИЙ МЕТОД І ДНК - ДІАГНОСТИКА

Актуальність теми: серед спадкових хвороб значну питому вагу займають молекулярні, частота яких в різних популяціях перевищує 6000. В основі даних захворювань є порушення структури молекули ДНК, яке зумовлює зміни ферментативної активності від підвищення або зниження, аж до повної відсутності фермента. Для діагностики молекулярних хвороб застосовують молекулярно-генетичні та біохімічні дослідження. Останні необхідні для верифікації порушень обміну речовин та інших патологій з точно встановленим дефектом первинного генного продукту або ланки. Біохімічні методи дозволяють виявити нестачу певних сполук або надлишок їх попередників, а також носіїв рецесивних мутацій. Навчальні цілі: Знати'.

• частоту і причини генних мутацій, їх біохімічні прояви;

• летальні та сублетальні гени;

• класифікацію генних хвороб за фенотиповим проявом;

• генокопії патології людини;

• методи ДНК-діагностики;

• етапи та методи біохімічних досліджень. Вміти:

• розв'язувати ситуаційні задачі;

• прогнозувати прояв хвороб у нащадків.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи: При підготовці до заняття звернути увагу на те, що діагностика спадкових дефектів обміну біохімічними методами здійснюється на основі визначення структури аномального білка (структурних білків або ферментів, як наприклад, аномальні гемоглобіни, несправжня холінестераза та ін.) або визначенням проміжних продуктів обміну, які з'являються внаслідок генетичного блоку прямої реакції обміну, з навантажувальними пробами, що значно підвищує інформативність дослідження. В аьбомі розв'язати задачу:

Фенілкетонурія (ФКУ) - порушення обміну фенілаланіну, що спричинює ураження мозку та ідіотію, успадковується як рецесивна ознака. В родоводах членів подружньої пари були хворі ФКУ. Чи можливе в даному випадку застосування біохімічного методу дослідження для встановлення носійства гена ФКУ? Які рекомендації можна дати в цьому випадку щодо прогнозу народження здорової дитини та лікування хворої?

2. Контрольні питання теми:

   1. Генні (молекулярні) хвороби, механізми їх виникнення та принципи лабораторної діагностики.

   2. Характеристика молекулярних хвороб, пов'язаних з аномаліями: амінокислотного, вуглеводного, пуринового і піримідинового, ліпідного обмінів, аномалії обміну металів та вітамінів.

   3. Спадкові хвороби з невиявленим первинним біохімічним дефектом.

   4. Етапи методів біохімічних досліджень (експрес-методи, уточнення діагнозу, мікробіологічні тести).

   5. Скринінг-програми новонароджених для виявлення спадкових порушень обміну речовин.

   6. Перспективи генотерапії.

3. Самостійна аудитор на робота на занятті: Матеріали та обладнання: таблиці, схеми, ситуаційні задачі.

Завдання:

1. Розв'язування ситуаційних генетичних задач на встановлення ймовірності прояву у нащадків хвороб з порушеннями обміну речовин.

2. Розв'язування задач на успадкування резус-фактора крові.

2. Питання для самоконтролю знань:

   1. Які матеріали є об'єктами біохімічної діагностики?

   2. Чи проявляється зв'язок біохімічним методом та аналізом родоводів?

   3. За якими симптомами або ознаками можна запідозрити у хворого порушення обміну речовин?

   4. Наведіть приклади хвороб, що пов'язані з порушенням обміну металів.

ТИП АПІКОМПЛЕКСНІ (APICOMPLEXA). ПРЕДСТАВНИКИ КЛАСУ СПОРОВИКИ (SPOROZOA) - ПАРАЗИТИ ЛЮДИНИ. ТИП ВІЙКОНОСНІ (CILIOPHORA). ПРЕДСТАВНИКИ КЛАСУ ЩІЛИННОРОТІ (RIMOSTOMATEA) - ПАРАЗИТИ ЛЮДИНИ

Актуальність теми:представники класу споровиків - малярійні плазмодії - є збудниками малярії, важкого захворювання, для профілактики і ліквідації якого необхідно знати морфологію і біологію цих паразитів. Токсоплазма - збудник токсоплазмозу, поширена повсюдно, викликає природжені вади розвитку, знання її морфології і біології необхідні для майбутнього лікаря. Балантидій викликає важкі форми балантидіазної дизентерії. Навчальні цілі:Знати'.

• класифікацію, будову, життєві цикли споровиків і війконосних

• латинські назви збудників захворювань людини;; Вміти:

• систематизувати та визначати споровиків - збудників протозойних захворювань людини;

• розпізнавати еритроцити, уражені малярійним плазмодієм і тканини, пошкоджені токсоплазмою;

• розпізнавати балантидія в стінках кишечника людини;

• дати рекомендації щодо заходів особистої і громадської профілактики малярії, токсоплазмозу, балантидіазу.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

Звернути увагу на специфічність споровиків, спрощення їх будови та ускладнення життєвих циклів як пристосування до паразитич­ного способу існування.

1. Зарисувати в альбомі та позначити основні стадії розвитку малярійного плазмодія.

2. Скласти схеми життєвих циклів токсоплазми, балантидія.