І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

Т. 3. -С. 188-195.

5. Конспект лекцій.

КЛАС КОМАХИ (INSECTA): ДВОКРИЛІ (DIPTERA) - ЗБУДНИКИ ТА ПЕРЕНОСНИКИ ЗБУДНИКІВ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ

Актуальність теми:компоненти гнусу (комарі, москіти, мошки, мокреці і ґедзі) зустрічаються вони у всіх географічних зонах, особливо в тайзі. Під час масового вильоту гнус значно знижує працездатність людей. Крім того, компоненти гнусу є небезпечними переносниками збудників таких хвороб: туляремії, сибіркої виразки, малярії, японського енцефаліту, лімфоцитарного хореоменінгіту, жовтої лихоманки, лихоманки денге і папатачі, лейшманіозу.

Навчальні цілі: Знати'.

• біологію, медичне значення, малярійних і немалярійних комарів, мошок, мокреців, ґедзів, москітів і оводів;

• засоби боротьби з представниками гнусу і оводами. Вміти:

• відрізняти малярійних комарів від немалярійних за способом відкладання яєць, будовою стигм личинок, формою стигмофорів лялечок, за придатками на голові імагіальних форм, за будовою крил і посадкою комарів відносно субстрату;

• розробляти засоби боротьби з компонентами гнусу.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

1. Скласти порівняльну таблицю морфології, фізіології малярійного і звичайного комарів (дорослі форми, яйця, личинки, лялечки) та засобів боротьби з ними на різних стадіях розвитку.

2. Контрольні питання теми:

   1. Загальна характеристика ряду двокрилих.

   2. Біологія комарів. Відмінності в будові та розвитку представників родів кулекс і анофелес. Медичне значення і засоби боротьби з комарами.

   3. Москіти, їх морфологічні особливості, біологія розвитку, медичне значення, боротьба з ними.

   4. Біологія та медичне значення мух: хатної, осінної жигалки, вольфартової, мухи це-це.

   5. Компоненти гнусу: мошки, мокреці, ґедзі, особливості їх біології та медичне значення.

      4. Питання для самоконтролю знань:

         1. Основні типи розвитку комах.

         2. Заходи щодо знищення комах - шкідливих для здоров'я людини.

         3. Студенти поселились у новому гуртожитку, в якому відсутня їдальня. Спочатку тарганів в гуртожитку не було, проте через 5 діб з'явились руді таргани-прусаки. Через 5 місяців їх популяція стала численною. Чому? Обгрунтуйте відповідь, взявши до уваги біологію тарганів.

         4. У двох квартирах будинку міського типу господарі тримали собак, в третій - кішку, в четвертій - тварин не було, однак мешканці усіх квартир скаржились на укуси бліх. При огляді шерсті тварин комах не виявлено. Звідки взялися блохи? Що треба зробити для їх знищення? Чи можуть у даному випадку блохи заразити людей якимись хворобами (відповідь обгрунтувати).

      5. Література:

1.Медична біологія /За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.557-566 2 . Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник. - К.: Вища школа, 1993,- С. 359-363.

3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина. -М.: Медицина, 1992,-С. 504-514.

4. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии,- К.: Вищашк., 1982,-С. 230-233, 245-247.

5. Практичні заняття з біології. / За ред. ІванченкоП.Л. -К.: Вищашкола, 1972,-С. 157-167.

6. Ковальчук Л.Є.Телюк П.М., Шутак В.І. Паразитологія людини,- Івано-Франківськ. - 2005,- 109с.

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗАСВОЄННЯ МОДУЛЯ 1 "БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ"

Актуальність теми:дане заняття узагальнює теми з біології клітини і спрямоване на систематизацію отриманих знань. Якісні особливості живого проявляються у просторово-часовій впорядкованості процесів, що відзеркалюються на клітинному рівні організації живої матерії. Суть живого як відкритої системи, здатної до самовідновлення, самовідтворення і саморегуляції базується на структурності та організованості потоків речовин, енергії та інформації. Навчальні цілі:Знати'.

• історію розвитку біології клітини;

• докази генетичної ролі нуклеїнових кислот;

• хімічний склад нуклеїнових кислот;

• просторову структуру ДНК;

• особливості процесу редуплікації ДНК;

• механізми репарації ДНК;

• властивості генетичного коду;

• будову генів про- та евкаріотів;

• концепцію оперона;

• механізми регуляції експресії генів у прокаріотів за типом індукції і репресії;

• етапи дозрівання проматричної РНК евкаріотів;

• етапи і механізми трансляції;

• особливості регуляціїї експресії генів евкаріотів;

• рівні упаковки ДНК;

• будову типової метафазної хромосоми;

• загальні принципи класифікації хромосом;

• правила хромосом;

• денверську і паризьку системи класифікації хромосом людини;

• основні методи цитогенетичних досліджень;

• класифікацію мутацій: геномні, хромосомні та генні. Вміти:

• працювати із світловим мікроскопом;

• на цитологічних препаратах розрізняти компоненти клітини;

• на мікрофотографіях аналізувати каріотип людини;

• вміти розв'язувати ситуаційні задачі з молекулярної біології.

19