Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metod._rekom._studentam.doc
Скачиваний:
47
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
585.22 Кб
Скачать

II. Контрольні питання теми:

    1. Стать як ознака. Первинні, вторинні, третинні статеві ознаки у людини.

    2. Хромосомний механізм визначення статі.

    3. Формування статі у людини в процесі ембріогенезу.

    4. Відмінність в будові статевих хромосом. Дози генів.

    5. Ознаки, зчеплені зі статтю, залежні від статі та обмежені статтю. Гемізиготність.

      1. Самостійна ауднторна робота на занятті:

Матеріал та обладнання: таблиці, схеми, ситуаційні задачі. Завдання:

Розв'язування ситуаційних задач на успадкування ознак, зчеплених зі статтю.

      1. Питання для самоконтролю знань:

        1. В яких клітинах і з якою метою визначають статевий хроматин?

        2. Чи можлива профілактика гемофілії? В чому вона полягає?

        3. Як успадковуються ознаки, зчеплені з Y-хромосомою?

      2. Література:

        1. Медична біологія (за ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С. 168-171.

        2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993. - С. 129-131.

        3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина,- М.:Медицина, 1992,-С. - 99-102.

        4. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии,- К.: Вищашк., 1982,-С. - 116-121.

        5. Бердишев Г.Д., Криворучко Є.Ф.Генетика человека с основами медицинской генетики,- К.: Вищашкола,- 1979,-С. - 201-207, 219- 242.

          1. Особливості будови статевозрілої ироглотиди стьожака широкого.

          2. У хворого, що пройшов лікування з приводу гіменолепідозу, проведена повторна гельмінтоовоскопія фекалій. Результат негативний. Чи достатньо цього для висновку про цілковите видужання хворого?

          3. Про який гельмінтоз необхідно думати і який матеріал досліджувати за наявності у хворого анемії?

          4. З метою діагностики яких гельмінтозів, вказаних нижче, застосовують серологічні дослідження: гіменолепідоз, дифілоботріоз, ехінококоз, теніаринхоз, альвеококоз?

V. Література:

            1. Медична біологія /За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.509-517.

            2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник. - К.: Вища пік., 1993. - С. 334-340.

            3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина. -М.: Мед., 1992.-С. 446-476.

            4. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии. -К.: Вищашк., 1982,-С. 176-179, 185- 190.

            5. Руководство к лабораторным занятиям по биологии. Учебное пособие /Под ред. Ю.Е. Богоявленского -М.: Мед., 1988. -С. 72- 78.

            6. Практичні заняття з біології. / За ред. ІванченкоП.Л.).- К.: Вищашк., 1972. -С. 100-104, 109-114.

            7. Ковальчук Л.Є.Телюк П.М., Шутак В.І. Паразитологія людини,- Івано-Франківськ. - 2005,- 109с.

Зид

Будова

Будова гер­

Будова

Профілак­

ель-

сколекса

мафродитно­

статевозрі­

тика захво­

дінта

го членика

лого членика

рювання


              1. Контрольні питання теми:

                1. Особливості будови та біології карликового ціп'яка.

                2. Лабораторна діагностика і профілактика гіменолепідозу.

                3. Морфологічні особливості, життєвий цикл стьожака широкого, шляхи зараження.

                4. Методи лабораторної діагностики і профілактика дифілоботріозу.

                5. Морфо-фізіологічні особливості, життєвий цикл, лабораторна діагностика і профілактика збудників ехінококозу і альвеококозу.

              2. Самостійна аудиторна робота на занятті:

Матеріал та обладнання: мікроскопи, штативні лупи, мікропрепарати карликового ціп"яка, зріз сколекса стьожака широкого, зрілі і незрілі членики стьожака широкого, фіна альвеокока.

Завдання: 1. Будова гермафродитного членика стьожака широкого. На мікропрепараті розглянути, зарисувати та позначити матку, жовтівники, піхву, цирусну сумку, яєчник, тільця меліса, сім'яники, сім'явипорскувальний канал, канали видільної системи.

  1. Поперечний розріз сколекса стьожака широкого. Розглянути мікропрепарат, звернути увагу на наявність ботрій на сколексі стьожака широкого.

  2. Карликовий ціп'як. Розглянути мікропрепарат карликового ціп"яка, звернути увагу на будову сколекса, наявність на ньому гачечків.

  3. Альвеокок. На мікропрепараті розглянути міхур альвеокока. Відмітити оболонку міхура і наявність виводкових камер.

    1. Питання для самоконтролю знань:

      1. Явище автоінвазії і автореінвазії в життєвому циклі карликового ціп'яка.

      2. Шляхи зараження ехінококозом і альвеококозом.

МІНЛИВІСТЬ, її ФОРМИ ТА ПРОЯВИ

Актуальність теми:значення різних видів мінливості в медицині надзвичайно велике. Модифікаційна (фенотипова) мінливість обумовлює індивідуальні реакції хворих, які страждають однією і тією ж хворобою (в межах норми реакції), з чим постійно зустрічається лікар в своїй роботі. З другого боку, розуміння того, що один і той же генотип може давати різні фенотипові прояви, означає, що обтяжена спадковість необов'язково повинна проявитись у людини.

Мутаційна мінливість є причиною різних форм спадкової патології (хромосомних хвороб, хвороб обміну речовин), аномалій розвитку тощо. Знання механізмів мінливості дозволяє прогнозувати ризик спадкової патології в нащадків.

Навчальні цілі: Знати'.

  • визначення та форми мінливості;

  • суть модифікаційної мінливості, тривалі модифікації, фенокопії;

  • методи вивчення модифікаційної мінливості.

  • форми мутаційної мінливості (геномні, генні мутації, хромосом­ні аберації);

  • фактори мутагенезу;

  • механізми комбінативної мінливості. Вміти:

  • складати варіаційний ряд, варіаційну криву;

  • вираховувати середнє арифметичне, коефіцієнт варіації;

  • моделювати мутаційний процес на різних рівнях організації генетичного матеріалу;

  • прогнозувати прояв спадкової патології в потомстві залежно від типу мутації;

  • розв'язувати ситуаційні задачі з врахуванням пенетрантності гена.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

1. При вивченні мінливості треба виходити з того, що мінливість

  • це властивість живих організмів, яка відображає зв'язок організму із зовнішнім середовищем, і є результатом різних процесів. 32 2. Вирішити задачі, вказати форму мінливості:

а) У трьох дітей в сім'ї I, II, IV групи крові за системою АВО. Які групи крові можуть бути у їхніх батьків?

б) У людей, які палять, часто спостерігається пухлина легень. До прояву якого типу мінливості можна віднести це захворювання?

в) У молекулі ДНК така послідовність нуклеотидів: ААТГЦАТТГЦГААТЦ. Як називаються види мутації, якщо: а) випав четвертий зліва нуклеотид; б) третій зліва триплет змінений на інший, який кодує ту саму амінокислоту або іншу амінокислоту?

  1. Контрольні питання теми:

    1. Визначення та класифікація форм мінливості.

    2. Модифікаційна мінливість - основа індивідуальної реакції в прояві ознак, приклади. Норма реакції.

    3. Пенетрантність та експресивність ознак. Фенокопії. Тривалі модифікації.

    4. Комбінативна мінливість, її значення для фенотипової різноманітності в популяціях людей. Явище гетерозису у людини.

    5. Мутаційна мінливість, класифікація за генотипом та фенотипом.

    6. Фенотипові прояви мутаційної мінливості у людини. Мозаїцизм.

    7. Мутагени: фізичні, хімічні, біологічні.

    8. Генетичний моніторинг.

    9. Засоби зниження ризику виникнення мутацій.

  2. Самостійна аудитор на робота на занятті:

Матеріал та обладнання: таблиці, схеми, набори цифрових показників мінливості ознак, набори ситуаційних задач. Завдання:

    1. За наборами вибірок скласти варіаційний ряд, побудувати варіаційну криву, обчислити основні показники цієї вибірки (х,

      1. m, Cv).

    2. Вирішення ситуаційних задач на моделювання генних та геномних мутацій.

    3. Вивчення мутацій мухи дрозофіли.

  1. Питання для самоконтролю знань:

    1. Поясніть терміни: вибірка, варіант, мода, середнє значення, частоти групи, норма реакції.

    2. Мутагенез та канцерогенез.

    3. Значення різних форм мінливості в ході онтогенезу та в еволюції.

32

    1. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии. -К.: Вищашк., 1982. -С. 179-185.

    2. Руководство к лабораторным занятиям по биологии. Учебное пособие /Под ред. Ю.Е. Богоявленского -М.: Медицина, 1988 -С. 53-71.

    3. Ковальчук Л.Є.Телюк П.М., Шутак В.І. Паразитологія людини,- Івано-Франківськ. - 2005,- 109с.

Практичне заняття № 29

КЛАС СТЬОЖКОВІ ЧЕРВИ (Cestoidea) - ШИРОКИЙ СТЬОЖАК, КАРЛИКОВИЙ ЦІПЯК, ЕХІНОКОК, АЛЬВЕОКОК - ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ

Актуальність теми:сповільнені темпи зниження захворюваності даними гельмінтозами, пов"язані з цілим рядом причин як організаційного характеру, так і недостатнім вивченням особливостей епідеміології і епізоотології інвазій. В зв"язку з цим вивчення теми буде сприяти розумінню питань клініки, діагностики і профілактики даних цестодозів. Навчальні цілі:Знати'.

  • морфологічні особливості, життєвий цикл розвитку карликового ціп'яка, ехінокока і альвеокока;

  • методи лабораторної діагностики цих ціп'яків. Вміти:

  • на основі морфологічних особливостей статевозрілих і личинкових стадій, будови гермафродитних і зрілих члеників встановлювати видову належність гельмінтів;

розробляти профілактичні заходи дифілоботріозу, гіменолепідозу, ехінококозу і альвеококозу.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

При вивченні теми звернути увагу на те, що паразитичний спосіб життя викликав у стьожкових червів ще більш глибокі зміни будови, ніж у сисунів.

  1. Намалювати схеми життєвих циклів стьожака широкого, ехінокока, альвеокока.

  2. Скласти порівняльну таблицю будови і біології цестод:

    1. Контрольні питання теми:

      1. Основні риси організації стьожкових червів.

      2. Зміни в морфології стьожкових червів, зумовлені паразитичним способом життя.

      3. Особливості будови і біології свинячого (озброєного) ціп"яка.

      4. Особливості будови і біології бичачого (неозброєного) ціп"яка.

      5. Відмінності в життєвих циклах озброєного і неозброєного ціп'яків.

      6. Діагностика теніозу, цистицеркозу і теніаринхозу.

      7. Профілактика захворювань, зумовлених свинячим і бичачим ціп'яками.

    2. Самостійна аудитор на робота на занятті:

Матеріал та обладнання: мікроскопи, штативні лупи, мікропрепарати члеників яєць свинячого і бичачого ціп'яків, макропрепарати, таблиці. Завдання:

      1. Будова гермафродитної та статевозрілої проглотиди свинячого ціп'яка. Звернути увагу на будову статевої та інших систем органів.

      2. Будова гермафродитної і статевозрілої проглотид бичачого ціп'яка. Звернути увагу на будову статевої системи.

      3. Будова фіни бичачого ціп"яка.

      4. Зовнішня будова свинячого та бичачого ціп'яків. Звернути увагу на розміри стробіли, її сегментацію, органи фіксації.

    1. Питання для самоконтролю знань:

      1. Назвіть захворювання, які спричиняють озброєний і неозброєний ціп"яки.

      2. Паразитування яких із вивчених цестод є більш небезпечним для людини і чому?

      3. Яке значення має знання будови статевозрілих проглотид цестод?

      4. Хворий доставив у лабораторію кілька члеників гельмінта, які виявив вранці на постільній білизні. Чи можна на підставі цих даних судити про вид гельмінта? Які дослідження можна зробити додатково для підтвердження діагнозу?

    2. Література:

      1. Медична біологія /За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.503-509.

      2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993,- С. 342-353.

      3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина. -М.: Мед., 1992. -С. 458-475.

4. В чому подібність та відмінність соматичних та генеративних мутацій?

V. Література:

        1. Медична біологія (за ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.162-163, 191-202.

        2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993. - С. 94-103.

        3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина,- М.:Медицина, 1992,-С. - 104, 125-141.

        4. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии,- К.: Вищашк., 1982,-С. - 101-108.

        5. Руководство к лабораторным занятиям по биологии. Учебное пособие /Под ред. Богоявленского Ю.Е.- М.: Медицина, 1988,-С. 80, 86, 88-92.

ГЕНЕАЛОГІЧНИЙ ТА БЛИЗНКЖОВИЙ МЕТОДИ

Актуальність теми: медична генетика - один з найважливіших розділів сучасної медицини, її специфіка пов'язана з особливостями методичного підходу до вивчення генетики людини. Медична генетика вивчає закони спадковості і мінливості стосовно патології у людини, виявляє причини виникнення спадкових хвороб, розробляє заходи запобігання дії мутагенних чинників на організм людини. Одним з найбільш поширених методів вивчення спадковості людини є метод аналізу родоводів. Досліджуючи кілька поколінь (3-4) одної родини, лікар може встановити характер успадкування ознаки, прогнозувати народження здорових дітей. Ступінь спадкової обумовленості ознак, залежність їх прояву від факторів довкілля досліджують близнюковим методом. Навчальні цілі: Знати'.

  • особливості методичного підходу до вивчення генетики людини;

  • методи вивчення спадковості людини, їх порівняльна характеристика;

  • принципи складання родоводів;

  • умовні позначення для складання родоводів;

  • особливості близнюкового методу; Вміти:

  • складати родоводи;

  • проводити аналіз родоводу;

  • встановити тип успадкування;

  • дати прогноз прояву ознаки у нащадків;

  • визначати за даними конкордантності ролі спадковості та умов середовища у розвитку ознак.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи: При підготовці до заняття звернути увагу на символи, які використовують для складання родоводів. В альбомі розв'язати задачі:

1. Пробанд - хлопчик, який добре володіє правою рукою. Брати і сестри його - лівші. Мати пробанда правша, а батько - лівша. У матері пробанда два брати, один з них - правша, другий - лівша.

  1. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии. -К.: Вищашк., 1982. -С. 169-176.

  2. Руководство к лабораторным занятиям по биологии. Учебное пособие /Под ред. Ю. Е. Богоявленского -М.: Мед., 1988. -С. 144-148.

  3. Практичні заняття з біології. / За ред. П.Л. Іванченко,-К.: Вищашк., 1972,-С. 92-96, 97-100.

  4. Ковальчук Л.Є.Телюк П.М., Шутак В.І. Паразитологія людини. - Івано-Франківськ. - 2005,- 109с.

Практичне заняття № 28

КЛАС СТЬОЖКОВІ ЧЕРВИ (CESTOIDEA) - БИЧАЧИЙ ТА СВИНЯЧИЙ ЦІП'ЯКИ- ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ

Актуальність теми:захворювання, спричинені стьожкови­ми червами, досить поширені на теренах України. В практичній діяльності лікаря обов'язковим є знання морфо-функціональних особливостей стьожкових червів для осмислення їх патогенної дії на людський організм. Знання біології цестод і життєвих циклів свинячого та бичачого ціп'яків необхідні для розуміння характеру захворювання, діагностики, методів лікування, епідеміологічних питань і сприятимуть розробці профілактичних заходів теніозу і теніаринхозу. Навчальні цілі:Знати'.

  • класифікацію, будову і життєві цикли стьожкових червів, що мають медичне значення.

Вміти:

  • на макро- і мікропрепаратах визначити окремі види стьожкових червів (озброєний і неозброєний ціп'яки);

  • розпізнавати личинкові стадії цестод;

  • охарактеризувати життєві цикли озброєного і неозброєного ціп"яків;

  • охарактеризувати географічне розповсюдження теніозу і теніаринхозу та заходи профілактики цестодозів.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

При вивченні теми звернути увагу на те, що паразитичний спосіб життя викликав у стьожкових червів ще більш глибокі зміни будови, ніж у сисунів.

1. Скласти схеми життєвих циклів свинячого та бичачого ціп'яків. Встановити відмінності між ними.

  1. Контрольні питання теми:

    1. Котячий сисун: поширення, будова, місце локалізації, розповсюдження, життєвий цикл, діагностика та профілактики опісторхозу.

    2. Ланцетоподібний сисун: поширення будова, місце розповсюдження, життєвий цикл, діагностика та профілактики дикроцеліозу.

    3. Легеневий сисун: поширення будова, місце розповсюдження, життєвий цикл, діагностика та профілактики парагонімозу.

    4. Сисун китайський: особливості будови та життєвого циклу.

  2. Самостійна аудиторна робота на занятті:

Матеріал та обладнання: мікроскопи, штативні лупи, мікропрепарати котячого та ланцетоподібного сисунів. Завдання : 1. Загальна будова котячого сисуна. 2. Загальна будова ланцетоподібного сисуна. Під лупою розглянути мікропрепарати, звернути увагу на будову травної, статевої систем та видільного каналу, замалювати та позначити: присоски, гілки кишок, матку, сім'яники, яєчник, жовтівники, сім'яприймач, S-подібний видільний канал.

  1. Питання для самоконтролю знань:

    1. Під час профілактичного огляду гірників одної з шахт у фекаліях ЗО осіб були знайдені яйця ланцетоподібного сисуна. Яке найвірогідніше пояснення цього факту?

    2. У квартирі тримають кішку і собаку, в яких виявлено опісторхоз. Чи можуть від них заразитися мешканці квартири?

    3. Якщо із печінки великої рогатої худоби, враженої дикроцеліозом, приготовлено паштет, чи небезпечно це?

    4. Як людина заражається: а) епісторхозом; б) дикроцеліозом; в) парагонімозом?

    5. Морфологічні особливості китайського сисуна, за якими ознаками він відрізняється від опісторхіса (котячого сисуна)?

  2. Література:

    1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.491-497.

    2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища шк., 1993. - С. 325-328, 329.

    3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина. -М.: Мед., 1992. -С. 454-456, 457-458.

Бабуся пробанда за материнською лінією -правша, а дід - лівша.Брат матеріпробанда (дядькопробанда) -правша, одружився з жінкою-правшаю. У них дві дочки-лівші. Складіть родовід сім'ї, визначте характер успадкування ознаки і генотипи всіх членів сім'ї. 2. Конкордантність за гіпертонією у однояйцевих близнят (ОБ) складає 26,2%, у двояйцевих (ДБ) - 10%. Визначити коефіцієнт спадковості (Н) та вплив середовища (С) на прояв даної хвороби.

      1. Контрольні питання теми:

        1. Людина як специфічний об'єкт генетичного аналізу.

        2. Класифікація спадкових хвороб людини, принципи їх діагностики.

        3. Генеалогічний метод вивчення спадковості людини:

а) методика складання родоводів, їх аналіз;

б) особливості родоводів при різних типах успадкування: автосомно-домінантний, автосомно-рецесивний і зчеплений зі статтю.

        1. Близнюковий метод, його значення.

        2. Методи ідентифікації близнюків.

      1. Самостійна аудитор на робота на занятті: Матеріали та обладнання: таблиці, схеми, ситуаційні задачі.

Завдання 1. Розв'язування ситуаційних задач на складання легенд та аналіз родоводів і встановлення прогнозів для нащадків. 2. Визначення коефіцієнта спадковості для різних захворювань.

      1. Питання для самоконтролю знань:

        1. З якою метою складають родоводи, яку інформацію при цьому отримують?

        2. За яким типом успадковується гемофілія: а) автосомно- домінантний; б) автосомно-рецесивний; в) зчеплений зі статтю домінантний; г) зчеплений зі статтю рецесивний; д) не підлягає законам Менделя.

        3. В якому випадку можна зробити висновок про рецесивний характер успадкування ознаки: а) якщо у здорових батьків хворі діти; б) у хворих батьків хворі діти; в) у здорових батьків здорові діти; г) у здорових батьків і хворі, і здорові діти; д) у здорових батьків хворі діти в рівній мірі жіночої і чоловічої статі.

        4. Близнята якої статі народжуються частіше - однакової чи різної? Відповідь поясніть.

V. Література:

          1. Медична біологія (за ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.176-183.

          2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993,- С. 106-111.

          3. Конспект лекцій.

Практичне заняття № 17

ХРОМОСОМНІ ХВОРОБИ. ЦИТОГЕНЕТИЧНИЙ МЕТОД ЇХ ДІАГНОСТИКИ.

Актуальність теми: хромосомні хвороби - це група спадко­вих станів, що характеризуються багатьма вадами розвитку, зниженою життєздатністю, психічною відсталістю, безпліддям, а у ряді випадків несумісні з життям. їх причинами є зміни кількості хромосом або порушення їх структури. Хромосомні аномалії зустрічаються у 1% новонароджених, є причиною 45-50% множинних уроджених вад розвитку, близько 36% випадків глибокої розумової відсталості тощо. Більшість хромосомних мутацій не успадковується, а є результатом нововиниклих мутацій у статевих клітинах у нормальних людей. При хромосомних порушеннях є певний комплекс стабільних аномальних ознак (синдромів). Однак, їм властива фенотипічна варіабельність. Для уточнення діагнозу хромосомних хвороб використовують цитогенетичний метод: аналіз каріотипу та визначення статевого хроматину, а також метод дерматогліфіки.

Навчальні цілі: Знати'.

класифікацію хромосом людини (за денверською номенклатурою, згідно паризької стандартизації та на основі ди­ференціального забарвлення);

  • генетичні основи хромосомних хвороб (хромосомні аберації, зміни кількості хромосом - гетероплоїдію, поліплоїдію);

  • основні діагностичні дерматогліфічні показники;

  • аналізувати основні дерматогліфічні показники.

  1. Руководство к лабораторным занятиям по биологии. Учебное пособие /Под ред. Ю.Е.Богоявленского -М.: Мед., 1988. -С. 138- 143, 148-149.

  2. Практичні заняття з біології. / За ред. Іванченко П.Л.). -К.: Вища шк., 1972,- С. 86-91, 96-97.

  3. Ковальчук Л.Є. Телюк П.М., Шутак В.І. Паразитологія людини.

  • Івано-Франківськ. - 2005. - 109 с.

    Практичне заняття № 27

    КЛАС СИСУНЩ TREMATODA): КОТЯЧИЙ, ЛАНЦЕТОПОДІБНИЙ, ЛЕГЕНЕВИЙ КИТАЙСЬКИЙ СИСУНИ - ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИИ

    Актуальність теми:сисуни котячий, ланцетоподібний, китайський та легеневий, а також клонорх є паразитами травної системи та легень людини. їх характерною рисою є наявність у життєвому циклі двох проміжних хазяїв. Другим проміжним хазяїном для цих сисунів слугують тварини, якими живляться кінцеві хазяї і тим самим полегшують замикання життєвого циклу. Захворювання серед людей визначається традиціями харчування: споживання строганини, ракоподібних, слабке просолювання або недостатня термічна обробка риби тощо. Знання будови цих паразитів, їх життєдіяльності дасть змогу розробляти ефективні заходи профілактики. Навчальні цілі:Знати'.

    • особливості будови котячого, ланцетоподібного, китайського та легеневого сисунів, їх життєві цикли та інвазійні стадії. Вміти:

    • за особливостями морфології визначати видову належність котячого, ланцетоподібного, легеневого та китайського сисунів.

    • проводити диференційну лабораторну діагностику котячого, ланцетоподібного та легеневого сисунів;

    • розробляти заходи профілактики дикроцеліозу, опісторхозу, парагонімозу та клонорхозу.

  • Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]