III. Питання для самоконтролю знань:

1. Розроблено декілька основних заходів знищення збудників малярії:

• меліоративні заходи;

• знищення личинкових стадій шляхом застосування інсектицидів;

• діагностика, ізоляція та лікування хворих.

ХАРАКТЕРИСТИКА НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ

Актуальність теми:особливості будови нуклеїнових кислот тісно пов'язані з виконуваними ними функціями матеріальних носіїв спадкової інформації. Знання хімічного складу та просторової структури ДНК і РНК забезпечують основу для подальшого вивчення процесів, що відбуваються на рівні молекул та їх комплексів у клітині та детермінуються інформаційним потоком через нуклеїнові кислоти. Навчальні цілі:Знати:

• історію розвитку вчення про матеріальні основи спадковості;

• докази генетичної ролі нуклеїнових кислот;

• хімічний склад нуклеїнових кислот;

• просторову структуру ДНК;

• особливості процесу редуплікації ДНК; Вміти:

• аналізувати процеци трансформації і трансдукції нуклеїнових кислот;

• складати і описувати схему авторепродукції ДНК;

• розв'язувати задачі з молекулярної біології.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

Розв'яжіть задачі:

1. Фрагмент ланцюга ДНК має наступний нуклеотидний склад: Т-Т-Г-Ц-А-Т-А-Ц-Г-Ц-Г. Визначити послідовність нуклеотидів у другому ланцюзі. Обрахувати у відсотках вміст кожного виду нуклеотидів у цьому фрагменті та коефіцієнт специфічності К_ш= (А+Т)/(Г+Ц).

2. Встановили, що досліджуваний фрагмент ДНК містить 340 аденілових нуклеотидів, що складає 20% від їх загальної кількості. Визначити коефіцієнт специфічності та довжину цього фрагменту

Днк.

II. Контрольні питання теми:

1. Історія розвитку вчення про матеріальні основи спадковості.

2. Докази генетичної ролі ДНК на прикладі явищ трансформації і трансдукції.

3. Характеристика хімічного складу ДНК. Правила Чаргаффа.

4. Просторова будова молекули ДНК (модель Уотсона-Кріка), види ДНК.

5. Функціональна характеристика ділянок молекули ДНК з різною частотою повторюваності нуклеотидів.

6. Структурно-функціональна характеристика молекули РНК, видиРНК.

7. Автосинтетична функція молекули ДНК.

   3. Самостійна ауднторна робота на занятті:

Розв'язування задач на визначення нуклеотидного складу, довжини і маси фрагментів молекул ДНК і РНК.

3. Питання для самоконтролю знань:

   1. Які фракції послідовностей нуклеотидів виділяють у молекулі ДНК?

   2. Які закономірності характерні для нуклеотидного складу ДНК?

   3. Чим відрізняються молекули ДНК і РНК?

   4. Чому механізм подвоєння молекули ДНК називають напівконсервативним?

4. Література:

   1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.82-92.

   2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993. - С. 36-38, 85-87.

   3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина. -М.: Медицина, 1992.- С. 26-30, 35-36, 128-134.

   4. Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология: В 3-хт. -М. -Мир, 1990. -Т. 1. -С. 182-188,Т. 3. -С. 204-208.

   5. Конспект лекцій.

БІОСФЕРА ЯК СИСТЕМА, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ ІСНУВАННЯ ЛЮДИНИ. ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

Актуальність теми:Організми людини знаходиться у стані постійного обміну із навколишнім середовищем, поза ним він не існує. Виробнича діяльність часто призводить до порушення екологічної рівноваги, що може спричинити екологічну кризу і навіть екологічну катастрофу. На цьому занятті поглиблюються уявлення про основні закономірності взаємовідносин організмів із середовищем, адже факторами середовища визначаються умови існування людини і тварин-паразитів, збудників захворювань людини і тварин-переносників збудників трансмісивних хвороб. На здоров"я людей впливає стан біосфери в цілому. Цим пояснюється важливість матеріалу, що вивчається. Це заняття є завершальним у курсі біології і охоплює біосферний рівень організації живої матерії. Матеріал, що вивчається у цій темі, пов"язаний з гігієнічними, епідеміологічними та клінічними дослідженнями.

Навчальні цілі: Знати'.

• основні поняття екології людини;

• вчення про біосферу;

• закономірності становлення і розвитку антропоекосистем. Вміти:

• визначити предмет та завдання екології, її зв"язки з іншими біологічними науками та медициною, практикою народного господарства;

• виділити головні розділи екології і дати поняття про середовище життя організмів і екологічні фактори;

• визначити біогеоценоз як рівень організації життя і предмет досліджень екології;

• визначити головні адаптивні екологічні типи людей;

• класифікувати і характеризувати антропогенні (порушені) екосистеми: натурценози, агроценози, урбоценози та ін.;

• визначити важливі критерії якості середовища життя людей;

• методи індикації та біоіндикації стану екосистем.

6. Органи дихання у різних екологічних груп хребетних тварин та їх еволюція у наземних форм.

7. Еволюція нервової системи, її розвиток та удосконалення.

8. Еволюція органів чуттів у представників різних класів хребетних.

9. Основні риси прогресивної еволюції ендокринної системи.

Ш. Самостійна аудиторна робота студента.

Завдання:

1. На таблицях і муляжах ознайомитись з будовою скелету різних класів хребетних тварин (риби, амфібії, рептилії, птахи і ссавці).

2. На макропрепаратах розглянути і вивчити будову органів травлення риб, амфібій, рептилій, птахів і ссавців.

3. Вивчити макропрепарати і муляжі головного мозку хребетних. Зарисувати головний мозок круглоротих, риб, земноводних плазунів, птахів і ссавців, позначити відділи.

   4. Питання для самоконтролю знань.

      1. Особливості будови скелету людини в зв"зку з прямоходінням.

      2. В якому напрямку проходила еволюція травної системи хребетих?

      3. В чому полягає прогресивна зміна в будові вторинної нирки порівняно з первинною?

      4. Назвіть основні напрямки еволюції кровоносної системи.

      5. Взаємозв'язки в еволюції дихальної і кровоносної систем.

      6. Обгрунтуйте зв"язок морфо функціональної організації нервової системи зі способом життя і орієнтуванням у зовнішньому середовищі різних класів хребетних.

   5. Література:

      1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.331-400

      2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник. - К.: Вища школа, 1993. - С. 243, 249-254

      3. Биология: Учебник /Под ред. В.Н. Ярыгина. -М.: Мед., 1992. -С. 111-116.

Практичне заняття № 6 БУДОВА ГЕНІВ ПРО-ТА ЕВКАРІОТІВ. ГЕНИ СТРУКТУРНІ, РЕГУЛЯТОРНІ, тРНК, рРНК.

Актуальність теми:процеси декодування та реалізаціїї спад­кової інформації забезпечують утворення конкретного фенотипу детермінованого генотипом. Утворення поліпептиду на основі генетичної інформації, що міститься в нуклеїнових кислотах - багатоетапний та надзвичайно складний процес. Він у першу чергу зв'язаний з особливостями організації генів у про- та евкаріотичних організмів, що і зумовлює відмінності у механізмах їх експресії. Навчальні цілі:Знати:

• властивості генетичного коду;

• будову генів про- та евкаріотів;

• етапи дозрівання проматричної РНК евкаріотів;

• етапи і механізми трансляції; Вміти:

• скласти схему будови генів прокаріотів;

• скласти схему будови генів евкаріотів;

• скласти схему процесингу промРНК.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

Розв'яжіть задачі:

1. Фрагмент кодуючого ланцюга ДНК має наступну послідовність нуклеотидів: ААА-ГАТ-ЦАЦ-АТА-ТТТ-ЦГА. Напишіть фрагмент молекули поліпептиду, який закодований на цій ділянці.

2. Поліпептид має наступний порядок амінокислот: тре-сер-асп- тир-сер-ліз-глу-глн. Визначте первинну структуру фрагмента молекули ДНК, що його кодує.

3. Зарисувати будову генів про- та евкаріотів.