- •Тестові завдання модуль 1. Механіка розділ 1. Кінематика
- •Задачі першого рівня складності
- •Задачі другого рівня складності
- •Розділ 2. Динаміка
- •2.1 Динаміка поступального руху
- •2.2 Динаміка обертового руху
- •2.3 Механіка рідин і газів
- •Задачі першого рівня складності
- •Задачі другого рівня складності
- •Розділ 3. Механічні коливання і хвилі
- •Задачі першого рівня складності
- •Задачі другого рівня складності
- •Модуль 2. Молекулярна фізика і термодинаміка розділ 4. Молекулярна фізика
- •4.1 Молекулярно-кінетична теорія газів
- •4.2 Розподіл молекул за швидкостями і енергіями. Розподіли Больцмана і Максвелла.
- •4.3 Явище переносу в газах.
- •Задачі першого рівня складності
- •Задачі другого рівня складності
- •Розділ 5. Термодинаміка і агрегатні стани
- •5.1 Перший закон термодинаміки
- •5.2 Другий закон термодинаміки
- •5.3 Властивості реальних газів, рідин і твердих тіл
- •5.4 Фазові переходи в речовині
- •Задачі першого рівня складності
- •Задачі другого рівня складності
- •Модуль 3. Електромагнетизм розділ 6. Електростатика
- •6.1 Закон Кулона. Напруженість і потенціал електростатичного поля.
- •6.2 Провідники і діелектрики в електричному полі. Електроємність. Енергія електростатичного поля.
- •Задачі першого рівня складності
- •Задачі другого рівня складності
- •Розділ 7. Постійний струм
- •7.1 Закони Ома. Правила Кірхгофа
- •7.2 Струм в різних середовищах
- •Задачі першого рівня складності
- •Задачі другого рівня складності
- •Розділ 8. Магнетизм
- •8.1 Закони Ампера, Лоренца та Біо-Савара-Лапласа
- •Задачі першого рівня складності
- •Задачі другого рівня складності
- •Розділ 9. Електромагнітна індукція. Енергія магнітного поля.
- •9.1 Явище електромагнітної індукції
- •9.2 Енергія магнітного поля
- •9.3 Магнетики. Система рівнянь Максвелла
- •Задачі першого рівня складності
- •Задачі другого рівня складності
- •Модуль 4. Коливання і хвилі розділ 10. Електромагнітні коливання та хвилі.
- •10.1 Згасаючі і вимушені електромагнітні коливання
- •10.2 Змінний електричний струм. Векторна діаграма
- •10.3 Електромагнітні хвилі
- •Задачі першого рівня складності
- •Задачі другого рівня складності
- •Модуль 5. Оптика розділ 11. Геометрична і хвильова оптика.
- •11.1 Геометрична оптика
- •11.2 Інтерференція світла
- •11.3 Дифракція світла
- •11.4 Поляризація світла
- •Задачі першого рівня складності
- •Задачі другого рівня складності
- •Розділ 12. Квантова оптика: теплове випромінювання, фотоефект і ефект Комптона.
- •12.1 Теплове випромінювання
- •12.2. Фотоефект.
- •12.3. Ефект Комптона.
- •Задачі першого рівня складності
- •Задачі другого рівня складності
- •Модуль 6. Квантова і атомна фізика. Розділ 13. Основи квантової, атомної та ядерної фізики.
- •13.1. Елементи квантової механіки: хвилі де Бройля, співвідношення невизначеностей Гейзенберга. Рівняння Шредінгера.
- •13.2. Класична теорія будови атома. Теорія Бора.
- •13.3. Квантова будова атома. Квантові числа. Спектри.
- •Задачі першого рівня складності
- •Розділ 14. Елементи фізики твердого тіла.
- •Задачі першого рівня складності
- •Розділ 15. Основи ядерної фізики.
11.3 Дифракція світла
11A38 Дифракція — це явище
В) огинання хвилями перешкод, проникнення в область геометричної тіні;
11A39 Явище дифракції можливе для хвиль
Д) будь-якої природи.
11A40 Умова максимуму при дифракції від щілини:
А) ;
11A41 Умова мінімуму при дифракції від щілини:
Б) ;
11A42 Принцип Гюйгенса формулюється так:
Б) точка простору, до якої дійшло коливання, є джерелом вторинних сферичних хвиль;
11A43 Принцип Гюйгенса-Френеля доповнює принцип Гюйгенса тим, що
А) відбувається інтерференція вторинних хвиль;
11A44 Дифракційна ґратка є системою
В) паралельних щілин однакової ширини з однаковими відстанями між ними;
11A45 Стала дифракційної ґратки — це
Б) відстань між краями двох сусідніх щілин;
11A46 Найбільший порядок дифракційного максимуму (кут відхилення променів 90) для світла з довжиною хвилі λ, отриманого за допомогою дифракційної ґратки із періодомd, становить:
А) ;
11A47 Різниця ходу світла від двох сусідніх зон Френеля дорівнює
Б) половині довжини світлової хвилі;
11A48 Площі різних зон Френеля приймаються
А) однаковими;
11A49 Вторинні хвилі від сусідніх зон Френеля
Б) послаблюють одна одну;
11A50 Якщо круглий отвір відкриває парне число зон Френзеля, то в центрі екрану спостерігається
Б) мінімум освітленості;
11A51 Якщо круглий отвір відкриває непарне число зон Френзеля, то в центрі екрану спостерігається
А) максимум освітленості;
11A52 Дифракція Френеля — пояснює дифракцію від
А) круглого отвору і екрану;
11A53 Дифракція Фраунгофера — пояснює дифракцію від
Б) одної щілини і дифракційної решітки;
11A54 При дифракції сферичних хвиль на непрозорому круглому екрані в центрі дифракційної картини є
А) максимум освітленості;
11A55 Дифракція рентгенівського випромінювання може відбуватись на
Б) кристалах;
11A56 Формула Вульфа-Брега (дифракція рентгенівських променів):
Б) ;
11A57 Дифракція рентгенівського випромінювання використовується в експериментальних методах:
Б) рентгеноструктурного аналізу;
11A58 Умова підсилення хвиль при дифракції від однієї щілини (а –ширина щілини, - відхилення променів,п– порядок спектру):
В) ;
11A59 Умова головних максимумів при дифракції від дифракційної решітки:
В) ;
11A60 Різниця ходу між випромінюваннями, що їх посилають у досліджувану точку сусідні зони Френеля, дорівнює:
А) ;
11A61 Дифракція Френеля спостерігається на круглому отворі. У центрі дифракційної картини на екрані спостерігається мінімум інтерференції, якщо кількість зон, що укладаються в отворі, дорівнює:
Б) 2;
11A62 Дифракція Френеля спостерігається на круглому отворі. У центрі дифракційної картини на екрані спостерігається максимум інтерференції, якщо кількість зон, що укладаються в отворі, дорівнює:
А) 1;
11A63 Дифракція Френеля спостерігається на круглому непрозорому диску. У центрі дифракційної картини на екрані спостерігається світла пляма, якщо кількість зон дорівнює:
А) 1;
11A64 Дифракція Фраунгофера спостерігається на плоскій щілині. Умова дифракційного максимуму має вигляд:
В) ;
11A65 Дифракція Фраунгофера спостерігається на плоскій щілині. Умова дифракційного мінімуму має вигляд:
А) ;
11A66 За якої ширини щілини дифракція виявляється найсильніше?
А) ;
11A67 Дифракція Фраунгофера спостерігається на дифракційній решітці. Головні максимуми дифракційної решітки спостерігаються за умови:
Б) ;
11A68 Дифракція Фраунгофера спостерігається на дифракційній решітці. Головні мінімуми дифракційної решітки спостерігаються за умови:
Б) ;
11A69 Як зміниться вигляд дифракційного спектра, якщо сталу дифракційної решітки збільшити вдвічі?
Б)дифракційні порядки стануть вдвічі ширшими;
11A70 Як зміниться вигляд дифракційного спектра, якщо сталу дифракційної решітки зменшити вдвічі?
А) дифракційні порядки стануть вдвічі вужчими;
11A71 Чому дифракційна решітка розкладає біле світло на спектр?
Г) ширина щілин решітки порівнянна з довжиною хвилі світла;
11A72 Розрахунок показує, що в отворі укладаються дві зони Френеля. Як зміниться освітленість в центрі дифракційної картини на екрані, якщо отвір забрати?
Б) збільшиться;
11A73 Для того, щоб за допомогою дифракції визначити сталу кристалічної решітки кристала, його потрібно опромінювати:
В) рентгенівським випромінюванням;
11A74 Роздільна здатність дифракційної решітки залежить
Б) розмірів дифракційної решітки;
11A75 За критерієм Релея, роздільними в одному порядку будуть дві спектральні лінії, довжини хвиль яких мають дуже близькі значення, якщо
А) положення максимуму першої лінії збігається з положенням максимуму другої;
11A76 Дифракційна решітка розкладає біле світло на спектр. Остання спектральна лінія поперед нього порядку може накладатися на першу спектральну лінію наступного порядку, якщо:
В) кути дифракції ліній однакові.