Лабораторна робота №6. Аміни.

Назва досліду

Рівняння реакцій

Спостереження і висновки

Розчинність аніліну у воді

У пробірку поміщають 6 крапель води, 1 краплю аніліну і енергійно збовтують - утворюється емульсія аніліну у воді. Додають ще 3 - 4 краплі води і знову збовтують вміст пробірки.

Утворення солей аніліну і їх розкладання

1. В пробірку поміщають 1 краплю аніліну, 8 крапель води і струшують вміст пробірки. Одну краплю емульсії наносять на лакмусовий папірець.

2. Приготовану емульсію аніліну ділять на дві частини. До однієї частини додають по краплях розчин сульфатної кислоти. Нагрівають пробірку до розчинення осаду і повільно охолоджують.

3. До іншої частини емульсії аніліну додають по краплях концентровану хлоридну кислоту до одержання однорідного розчину.

До прозорого розчину солянокислого аніліну додають 1—2 краплі фенолфталеїну і по краплях розчин лугу.

Кольорові реакції аніліну

1. Кольорова реакція з лігніном. У пробірку поміщають 1 краплю аніліну, 5 крапель води і по краплях додають хлоридну кислоту до утворення прозорого розчину солянокислого аніліну. Одну краплю цього розчину наносять на смужку газетного паперу.

2. Кольорова реакція з хлорним вапном. Готують розчин солянокислого аніліну і 1 краплю розчину наносять на предметне скло. Додають краплю розчину хлорного вапна.

3. Кольорова реакція з калій дихроматом. Краплю розчину солянокислого аніліну поміщають на предметне скло, додають 1 краплю розчину калій дихромату і 1 краплю розчину сульфатної кислоти.

Бромування аніліну

У пробірку поміщають 3 краплі бромної води і 1 краплю анілінової води.

Одержання сульфанілової кислоти

У пробірку поміщають 2 краплі аніліну, 2 краплі сульфатної кислоти, збовтують і занурюють пробірку в піщану баню, так щоб рівень реакційної суміші був нижчим за рівень піску. Баню нагрівають до 180°С (термометр в бані) і витримують суміш при цій температурі 2—3 хв. Після цього виймають пробірку з бані, дають суміші охолонути до початку затвердіння сульфанілової кислоти. До сульфанілової кислоти додають 8—10 крапель гарячої води, нагрівають в полум’ї пальника до повного розчинення осаду і поволі охолоджують.

2 краплі розчину з кристалами поміщають на предметне скло, розглядають форму кристалів в об’єктиві мікроскопа і замальовують.

Утворення фенілкарбіламіну

( Дослід проводиться у витяжній шафі!)

У пробірку поміщають 1 краплю аніліну, 2 краплі розчину лугу, 2 краплі хлороформу і 5 крапель спирту. Вміст пробірки поволі нагрівають до початку кипіння.

Утворення сірчанокислої солі дифеніламіну і її гідроліз

На предметне скло поміщають декілька кристалів дифеніламіну і 1 краплю сульфатної кислоти. Скляною паличкою перемішують до розчинення, тобто до утворення сірчанокислого дифеніламіну. Скляною паличкою переносять частину одержаного розчину на інший кінець предметного скла і поряд з допомогою піпетки поміщають крапельку води.

Кольорова реакція дифеніламіну з нітратною кислотою

На предметне скло поміщають 2—3 кристали дифеніламіну і 1 краплю сульфатної кислоти. Скляною паличкою розмішують кристали до розчинення, тобто до утворення сірчанокислої солі дифеніламіну.

У пробірку поміщають 1 краплю нітратної кислоти, доливають її майже доверху водою і перемішують. Одну краплю одержаного розведеного розчину нітратної кислоти наносять на предметне скло поряд з краплею сірчанокислого дифеніламіну.