Лабораторна робота №13. Дикарбонові кислоти.

Назва досліду

Рівняння реакцій

Спостереження і висновки

Добування натрієвої солі щавлевої кислоти

У суху пробірку поміщають кілька крупинок натрій метанату і сильно нагрівають на полум’ї пальника. Розплавлена сіль розкладається з виділенням водню. Вмісту пробірки дають охолонути, додають 3—4 краплини води і злегка нагрівають до появи прозорого розчину.

В іншу пробірку поміщають кілька крупинок натрій метанату і додають 3—4 краплини води. В обидві пробірки додають по одній краплині розчину кальцій хлориду. Що спостерігається?

Розклад щавлевої кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою

У пробірку поміщають кілька кристаликів щавлевої кислоти і додають 2 краплини сульфатної кислоти. Пробірку закривають пробкою з газовідвідною трубкою і нагрівають на полум’ї пальника. Підпалюють газ, що виділяється. Газ горить блакитними спалахами. Після цього кінець газовідвідною трубки занурюють у баритову воду. Що спостерігається?

Окиснення щавлевої кислоти калій манганатом

У пробірку поміщають кілька кристаликів щавлевої кислоти, додають 2 краплини калій манганату і 1 краплю сульфатної кислоти. Отвір пробірки закривають пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої опущений у пробірку з баритовою водою. Реакційну суміш нагрівають. Що спостерігається?

Розклад щавлевої кислоти при нагріванні

Кілька кристаликів щавлевої кислоти нагрівають у пробірці з газовідвідною трубкою, витягнутий кінець якої занурений у пробірку з баритовою водою. Що спостерігається?

Назва досліду

Рівняння реакцій

Спостереження і висновки

Отримання оцтовоетилового ефіру

У суху пробірку поміщають небагато порошок зневодненого оцтовокислого натрію (висота шару повинна бути 1 — 1,5 мм) і 3 краплі етилового спирту. Додають 2 краплі концентрованої сірчаної кислоти і обережно нагрівають над полум’ям пальника.

Отримання оцтовоізоамілового ефіру

У суху пробірку поміщають небагато (висота шару повинна бути близько 2 мм) порошок зневодненого оцтовокислого натрію і 3 краплі ізоамілового спирту. Додають 2 краплі концентрованої сірчаної кислоти і обережно нагрівають вміст пробірки при струшуванні над полум’ям пальника.

Гідроліз оцтовоізоамілового ефіру

Відбирають піпеткою 1—2 краплі оцтовоізоамілового ефіру, отриманого в попередньому досліді, поміщають його в пробірку і додають розчину лугу. Обережно нагрівають вміст пробірки на водяній бані до тих пір, поки не зникне шар ефіру і його запах.

Розчинність соняшникової олії в етиловому спирті

У пробірку поміщають соняшникової олії, додають етилового спирту і струшують вміст пробірки. Виходить каламутна рідина — емульсія масла в спирті. Додають ще 4 краплі етилового спирту і знову струшують суміш. Рідина залишається каламутною, що говорить про погану розчинність соняшникової олії в спирті.

Нагрівають суміш до кипіння і струшують. Що спостерігається?

Емульгування жирів

У п’ять пробірок наливають по 1 краплі соняшникової олії. Додають в першу пробірку 5 крапель води; у другу — 5 крапель розчину їдкого натра, в третю — 5 крапель розчину соди, в четвертую — 5 крапель розчину мила, в п'яту — 5 крапель розчину білка. Сильно струшують вміст кожної пробірки і спостерігають утворення емульсій.

Визначення ступеня ненасиченості жиру

Беруть 2 пробірки; у одну з них вносять рослинного масла, в іншу — 1 краплю розплавленого жиру. У обидві пробірки додають декілька капель (3—5) етилового ефіру або хлороформу до розчинення жиру, а потім додають з бюретки бромну воду, ретельно збовтуючи вміст пробірок.

Окислення рослинних масел марганцевокислим калієм

У пробірку вводять 2 краплі рослинного масла (соняшникового) 2 краплі розчину вуглекислого натрію і 2 краплі водного розчину марганцевокислого калію. Струшують вміст пробірки.

Омилення жирів у водно-спиртовому розчині

У широку пробірку поміщають 2 г жиру і підливають 6 мл спиртного розчину лугу. Перемішують суміш скляною паличкою і нагрівають на водяній бані до початку кипіння. Омилення проводять 3—5 хв, поки рідина не стане однорідною.

Для визначення кінця омилення поміщають в пробірку декілька крапель отриманої суміші, додають 4—5 мл води і нагрівають розчин при струшуванні на полум’ї пальника. Якщо суміш розчиняється у воді без остачі, без виділення крапель жиру, таке омилення можна вважати закінченим.

До отриманої густої рідини додають 6—7 мл насиченого розчину кухонної солі. Рідина каламутніє і виділяється шар мила, спливаючий на поверхню. Дають суміші відстоятися і охолоджують пробірку холодною водою. Що спостерігається?

1. Виділення вільних жирних кислот з мила

У пробірку поміщають 5 крапель розчину мила, додають 1 краплю розчину сірчаної кислоти і злегка підігрівають вміст пробірки в полум’ї пальника.

Гідроліз спиртового розчину мила

У суху пробірку поміщають шматочок мила, 4 краплі спирту, енергійно збовтують і додають 1 краплю фенолфталеїну. Забарвлення розчину не змінюється.

2. До спиртного розчину мила додає по краплях дистильовану воду.

Утворення нерозчинних кальцієвих солей жирних кислот

У пробірку поміщають 2 краплі розчину мила, 1 краплю розчину кальцій хлориду і збовтують вміст пробірки.

Утворення не розчинного у воді свинцевого мила

У пробірку поміщають 3 краплі розчину мила і додають 1 краплю розчину плюмбум ацетату.