- •Лабораторний журнал
- •Техніка безпеки
- •Правила техніки безпеки під час роботи в хімічній лабораторії
- •Лабораторна робота №1. Якісний елементарний аналіз органічних сполук.
- •Лабораторна робота №2. Насичені і ненасичені вуглеводні Алкани
- •Алкени.
- •Алкіни.
- •Лабораторна робота №3 Ароматичні вуглеводні та їх галогенопохідні.
- •Лабораторна робота №4 Галагенопохідні вуглеводнів жирного ряду.
- •Лабораторна робота №5 Нітрогеновмісні сполуки жирного ряду.
- •Лабораторна робота №6. Аміни.
- •Лабораторна робота №7 Діазосполуки та азобарвники.
- •Лабораторна робота №8. Спирти.
- •Лабораторна робота №10. Феноли.
- •Лабораторна робота №11. Альдегіди і кетони.
- •Лабораторна робота №12. Монокарбонові кислоти.
- •Лабораторна робота №13. Дикарбонові кислоти.
- •Лабораторна робота №14. Функціональні похідні карбонових кислот.
- •Лабораторна робота №15. Гетерофункціональні карбонові кислоти.
- •Лабораторна робота №16. Моносахариди.
- •Лабораторна робота №17. Дисахариди.
- •Лабораторна робота №18. Полісахариди.
Лабораторна робота №17. Дисахариди.
Назва досліду |
Рівняння реакцій |
Спостереження і висновки |
Доказ наявності гідроксильних груп в сахарозі У пробірку поміщають 1 краплю розчину сахарози, 5 крапель розчину лугу і 4—5 крапель води. Додають 1 краплю розчину купрум (ІІ) сульфату. Що спостерігається? |
|
|
Відсутність відновлювальної здатності в сахарозі Розчин сахарату міді обережно нагрівають до кипіння над полум’ям пальника, тримаючи пробірку так, щоб нагрівалася тільки верхня частина розчину. Що спостерігається? |
|
|
У пробірку поміщають 1 краплю розчину сахарози, 1 краплю 2 н хлоридної кислоти, 3 краплі води і обережно нагрівають над полум’ям пальника 20—30 хв. Половину розчину відливають в іншу пробірку і додають в неї 4—5 крапель розчину лугу (до лужної реакції на лакмус) і 3—4 краплі води. Потім додають 1 краплю розчину купрум (ІІ) сульфату і нагрівають верхню частину синього розчину до кипіння. Що спостерігається? До частини гідролізованого розчину сахарози (перша пробірка), що залишилася, додають кристал резорцину, 2 краплі концентрованої хлоридної кислоти і нагрівають до кипіння. Що спостерігається? |
|
|
Наявність відновлювальної здатності в лактозі У пробірку поміщають 1 краплю розчину лактози, 3 краплі розчину лугу і додають 1 краплю розчину купрум (ІІ) сульфату. Блакитний осад гідроокису міді при струшуванні пробірки розчиняється, утворюючи синюватий розчин, що слугує доказом наявності в розчині гідроксильних груп. Додають 4—5 крапель води і нагрівають верхню частину розчину до кипіння. Що спостерігається? |
|
|
Загальний висновок до роботи:
Число ________________
Лабораторна робота №18. Полісахариди.
Назва досліду |
Рівняння реакцій |
Спостереження і висновки |
Реакція крохмалю з йодом У пробірку поміщають 2 краплі крохмального клейстеру і 1 краплю розчину йоду. Вміст пробірки забарвлюється в синій колір. Отриману темно-синю рідину нагрівають до кипіння. Що спостерігається? Залишіть пробірку охолонути. |
|
|
Кислотний гідроліз крохмалю У 7 пробірок поміщають по 3 краплі дуже розбавленої майже безбарвної йодної води. У окрему пробірку наливають 10 крапель крохмального клейстеру, 3 краплі розчину сульфатної кислоти, збовтують вміст і поміщають пробірку в киплячу водяну баню. Кожні 30 сек. відбирають піпеткою з капілярним отвором одну краплю розчину і переносять в чергову пробірку з йодною водою. Послідовні проби виявляють поступову зміну забарвлення при реакції з йодом. Розчин охолоджують, нейтралізують розчином лугу по червоному лакмусовому папірцю до сильнолужної реакції, додають 1 краплю реактиву Фелінга і нагрівають. Що спостерігається? Про що це свідчить? |
|
|
Ферментативний гідроліз крохмалю У пробірку поміщають 5 крапель крохмального клейстеру, додають такий же об’єм власної слини і скляною паличкою ретельно перемішують розчин протягом двох хвилин Одну краплю розчину наносять на предметне скло і додають одну краплю дуже розведеного розчину йодної води. Якщо синє забарвлення не з’являється, то гідроліз крохмалю закінчений. У пробірку з гідролізованим крохмалем додають 4 краплі розчину лугу, 1 краплю розчину купрум (ІІ) сульфату, збовтують вміст пробірки і нагрівають до кипіння. Що спостерігається? |
|
|
Взаємодія клітковини з лугом У пробірку поміщають 5 крапель води і опускають в неї смужку фільтрувального паперу, так щоб вона доходила до дна пробірки. В іншу пробірку поміщають 5 крапель розчину їдкого натру і таку ж смужку фільтрувального паперу. Через 3 хв. виймають паперову смужку з води і залишають сохнути. Потім виймають смужку з лугу, промивають водою, соляною кислотою (заздалегідь наливають в третю пробірку) і знову водою і сушать (щоб прискорити сушку, смужки, вийняті з рідин, злегка віджимають між листами фільтрувального паперу). Що спостерігається? |
|
|
Отримання амілоїду з клітковини У пробірку поміщають 3 краплі води і 5 крапель сульфатної кислоти. Отриманий гарячий розчин охолоджують до кімнатної температури і опускають в нього кінець смужки фільтрувального паперу. Через 8—10 сек. папір виймають, ретельно відмивають від кислоти в проточній воді і в розчині аміаку і злегка висушують. Кінець паперу, опущений в кислоту, стає більш щільним й водонепроникним. На межі двох ділянок паперу поміщають одну краплю розчину йоду. Що спостерігається? |
|
|
Кислотний гідроліз клітковини У пробірку поміщають маленький шматочок фільтрувального паперу, згорнутий джгутом, додають 4 краплі концентрованої сульфатної кислоти і перемішують вміст пробірки скляною паличкою. Волокна клітковини поступово розчиняються. Утворюється безбарвний густий розчин. Пробірку ставлять на декілька хвилин в киплячу водяну баню. За допомогою піпетки 2 краплі розчину гідролізованої клітковини поміщають в окрему пробірку, додають 6 крапель розчину натрій гідроксиду, 1 краплю реактиву Фелінга, струшують вміст пробірки і злегка нагрівають в полум’ї пальника. Що спостерігається? |
|
|
Загальний висновок до роботи: