Варіант 28

1) Визначити світоглядний принцип, притаманний еліті етносу, що прагне створити державу:

а) націоналізм; б) етноцентризм; в) космополітизм.

2) Визначити процес набуття етносом незалежності:

а) сепарація; б) інтеграція; в) консолідація.

3) Визначити автора монографії, присвяченої вивченню українських календарних звичаїв:

а) В. Щербаківський; б) Д. Чижевський; в) О. Воропай.

4) Проаналізувати історичні відомості про традиційну українську родину.

5) Проаналізувати мовну ситуацію в Україні в ХІХ-ХХ ст.

6) Обґрунтувати необхідність вивчення “дерева роду” в сучасній українській родині.

7) Дати оцінку стану дослідження гендерних взаємин в українському традиційному та сучасному суспільствах.

Варіант 29

1) Визначити метод, за яким шляхом порівняння виявляють загальне й особливе в розвитку етносів:

а) крос-культурний; б) компонентного аналізу; в) комплексного підходу.

2) Визначити основоположний метод в етнографії:

а) польового дослідження; б) компаративний; в) комплексного підходу.

3) Визначити науковий напрям, в основі якого лежать уявлення про міфи, легенди та інші форми фольклору як прояви національного духу:

а) еволюціонізм; б) дифузіонізм; в) міфологізм.

4) Проаналізувати чинники етноконсолідаційних процесів в Україні.

5) Проаналізувати етнокультурну специфіку Карпат як історико-етнографічного району України.

6) Обґрунтувати наявність в Україні білінгвізму та необхідність змін у мовній ситуації. 7) Дати оцінку сучасному стану розвитку української етнографії як науки.

Варіант 30

1) Визначити наукову школу, що базувалася на уявленнях про культуру як наслідок контактів між народами:

а) психологізму; б) структуралізму; в) дифузіонізму.

2) Визначити, коли вперше в історичних джерелах згаданий етнонім “Україна”:

а) 1187 р..; б) 1213 р.; в) 1567 р.

3) Визначити українського вченого – автора історико-етнографічних досліджень Карпат:

а) Ю. Гошко; б) В. Горленко; в) В. Борисенко.

4) Проаналізувати причини процесу депопуляції в Україні.

5) Проаналізувати обряди зажинків та обжинків.

6) Обґрунтувати значну роль іранських та скандинавських компонентів в етногенезі українців.

7) Дати оцінку стану вивчення традиційної матеріальної культури українців.

6. Питання до курсового заліку

1. Предмет і завдання етнографії України.

2. Джерела української етнографії.

3. Методика етнографічних досліджень.

4. Етнографія України і суміжні дисципліни.

5. Провідні етнографічні школи в Україні, їхні представники.

6. Перші відомості про українців як народ.

7. Сучасні проблеми етнографії України.

8. Зародження та розвиток української етнографії (кінець XVIII – середина ХІХ сторіччя).

9. Українська етнографічна наука в другій половині ХІХ – першій чверті ХХ сторіччя.

10. Українська етнографія в радянський період.

11. Розвиток українознавства з 90 – тих рр. ХХ ст. до нашого часу.

12. Внесок дослідників з діаспори у розвиток української етнографії.

13. Концепції етногенези українців.

14. Етнічні спільноти на території України. Створення української етногенетичної “ніші”.

15. Генеза української мови. Діалекти.

16. Рільництво в українців. Традиційна землеробська техніка.

17. Садівництво та городництво в українців.

18. Тваринництво в українців.

19. Землеробська звичаєвість українців.

20. Обряди та звичаї, пов’язані з тваринництвом.

21. Допоміжні види господарської діяльності українців: мисливство, рибальство, бджільництво.

22. Гончарство та гутництво.

23. Ткацтво.

24. Деревообробні промисли та ремесла.

25. Прикмети, обряди та звичаї, пов’язані з мисливством, рибальством, бджільництвом.

26. Основні типи традиційного житла українців.

27. Екстер’єр та інтер’єр української хати.

28. Звичаї та обряди, пов’язані з будівництвом житла.

29. Основні типи селянської садиби.

30. Громадські споруди традиційного українського села (кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя).

31. Формування комплексів традиційного одягу українців.

32. Роль української мови як визначального чинника етнотворення.

33. Особливості козацького одягу.

34. Роль елементів одягу (пояс, сорочка, шапка, вінок, кожух тощо) в українській обрядовості.

35. Режим харчування українців. Харчові заборони.

36. Хліб у традиціях і обрядах українців.

37. Основа харчування українців.

38. Обрядові та ритуальні страви українців.

39. Історичні та регіональні форми української традиційної громади.

40. Функції та структура української громади в ХІХ ст.

41. Функції та устрій цехів в Україні.

42. Побут і звичаї українського козацтва.

43. Чумацтво як українське соціокультурне явище.

44. Значення та форми ініціації (посвячення) в традиційних українських спільнотах.

45. Українське звичаєве право.

46. Види традиційної взаємодопомоги в Україні.

47. Братства як релігійно-громадські спільності.

48. Давні форми шлюбів в Україні.

49. Традиції дошлюбного спілкування молоді.

50. Обряд сватання (сценарій, дійові особи, символи).

51. Традиційна українська родина та внутрісімейні відносини.

52. Родинна обрядовість.

53. Поховальні та поминальні обряди в Україні.

54. Весільна обрядовість (дійові особи, сценарій, символи).

55. Звичаї цехового життя.

56. Побратимство. Витоки і значення звичаю побратимства.

57. Типи і структура традиційної української сім’ї.

58. Українська система спорідненості. Родинне дерево.

59. Громадські форми спілкування та дозвілля.

60. Норми народного етикету.

61. Традиційні громадські осередки: церква, школа, шпиталь, корчма, зборня (майдан), ярмарок.

62. Обряди при народженні дитини.

63. Звичаї кумівства в Україні.

64. Роль дівочих і парубоцьких громад в соціалізації молоді.

65. Дуалізм вірувань і повір’їв українців.

67. Персонажі української міфології.

68. Персонажі української демонології.

69. Історія вивчення традиційних вірувань в Україні.

70. Український народний календар зимових свят.

71. Український народний календар весняних свят.

72. Український народний календар літніх свят.

73. Український народний календар осінніх свят.

74. Історія вивчення українського народного календаря.

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Запропонована система оцінювання спрямована на розвиток творчих здібностей студентів, стимулювання їх самостійної пізнавальної діяльності, формування навичок практичного застосування набутих знань.

В умовах кредитно-модульної системи навчання оцінюватися може виконання студентами будь-яких навчальних завдань, під час роботи над якими студенти демонструють власне історичне мислення: розгорнуті й стислі усні відповіді, виконання тестових завдань та письмових робіт, доповіді, реферати, виступи в дискусіях, виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань. написання модульних контрольних робіт.

Основними критеріями оцінювання є:

• розуміння студентами причинно-наслідкових зв’язків між різноманітними історичними явищами, уміння порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати, та критично оцінювати археологічні джерела та історичні факти;

• самостійність мислення;

• використання різноманітних джерел інформації, з розумінням їх особливостей, умінням їх характеризувати й оцінювати;

• чіткість і завершеність викладу матеріалу, наявність аргументованих висновків та власних оцінок;

• мовна та термінологічна грамотність.

Оцінка „5” - “відмінно” – студент вільно володіє програмовим матеріалом, логічно та творчо викладає його в усній та письмовій формі; самостійно знаходить, оцінює та використовує джерела історичної інформації, вміє узагальнити матеріал, формулює власні висновки; відповідь чітка і завершена.

Оцінка „4” - “добре” – студент в цілому володіє програмовим матеріалом, при викладені його допускається незначних помилок; застосовує документи та першоджерела, але допускає фактичні помилки при їх трактуванні, висловлює висновки та власні оцінки, але в їх аргументації трапляються окремі недоліки.

Оцінка „3” - “задовільно” – студент виявляє загальне розуміння та репродуктивно відтворює значну частину програмового матеріалу, виявляє неповне знання документів та першоджерел, затрудняється в їх інтерпретації; порушує логіку викладу, мова спрощена.

Оцінка „2” - “незадовільно” – студент не володіє необхідним обсягом програмового матеріалу, не розпізнає історичні явища, факти; не може правильно застосовувати історичні поняття.

Поточний контрольздійснюється під час семінарських занять. Середня оцінка за роботу студента під час семінарських занять виставляється у кінці семестру і враховується при виставленні підсумкової оцінки, як окремий модуль навчальної дисципліни за видами роботи. Результати навчальної діяльності студентів оцінюється також під часмодульного контролюза кожний змістовий модуль (за теоретичний матеріал, вивчений під час лекцій та під час самостійної роботи студентів над темами, що не виносяться на розгляд під час лекцій).Підсумкова оцінкавиставляється як середньозважений бал всіх результатів модульних контролів з врахуванням обсягу навчального часу відповідно до навчального плану. Підсумкова оцінка з дисципліни переводиться у європейську системуECTSу відповідності до загальноуніверситетської шкали.