1.7. Дослідницькі вміння. Етика дослідника

Якщо експериментатор прагне бути

вартим цього імені, він повинен бути

одночасно теоретиком і практиком.

Клод Бернар, французький учений-фізіолог

Хороший психолог легко введе тебе

в свій стан.

Карл Краус, австрійський письменник

На початку дослідження досліднику потрібно встановити довірливі, дружні стосунки з піддослідними. Не можна займати позицію того, хто перевіряє. На успіхи і невдачі треба реагувати стримано, емоційно нейтрально. Якщо хвалити, то за старанність і роботу. Краще не говорити про помилки (за винятком, коли це потрібно за умовами експерименту).

Темп проведення бесіди повинен відповідати індивідуальним особливостям піддослідного (давати час подумати, якщо це потрібно). Уникати всього того, що відвертає увагу респондента.

Етика наукового психологічного дослідження, або принципи гуманізму дослідника:

1) Неприпустимо завдавати шкоди ні психічному, ні фізичному здоров'ю піддослідних.

2) Не посягати на основні права людини, особливо коли досліджують дітей або людей поважного віку, тобто тих, хто надмірно від когось залежний («Не зашкодь!»)

3) Дослідник повинен спиратися на позитивне піддослідного, шукати резерви для його вдосконалення та створювати умови для реалізації прихованих можливостей. Навіть коли результати негативні, піддослідний повинен відчувати свою значущість, бути впевненим у досягненні позитивного результату наступного разу.

4) Етика наукового дослідження передбачає попередню згоду людини (з 8-річного віку) брати участь у дослідженні. Добровільна участь і одержана від піддослідного інформація ніяк не винагороджується.

5) Треба дотримуватися конфіденційності виявлених результатів, передбачати можливі наслідки дослідження, особливо при негативному оцінюванні («низький рівень», «схильний до агресії», «низька самооцінка» тощо), а також неадекватно високих показниках. Хоча учасники дослідження мають право отримувати інформацію про себе, але лише у формі,

Доступній їхньому розумінню. Одночасно обережно треба ставитися до їхнього психічного здоров'я.

36

6) Потрібно організовувати дослідження (особливо для молодших) цікавим, рівним для всіх учасників та інформативним (особливо для старших).

7) Діяльнісний підхід до вивчення психіки полягає в дослідженні студента в різних видах діяльності, особливо в навчально-професійній діяльності - провідній діяльності студентського віку.

Дослідницькі вміння викладача-дослідника:

1) Здібність виокремити проблемну ситуацію, побачити її. Для цього необхідні знання теорії стосовно проявів явища та критеріїв його оцінювання.

2) Уміння точно сформулювати питання відповідно до проблемної ситуації. До того ж уникати узагальнень на основі поодиноких фактів, а також висувати пояснювальні припущення для належного тлумачення фактів, особливо якщо одержані факти не відповідають гіпотезі. Важливо фіксувати суперечності в отриманій інформації.

3) Знати понятійний апарат науки, чітко визначати зміст поняття, яке використовується в дослідженні, уміти аналізувати і співвідносити різні тлумачення термінів, знаходити пояснення суперечливим думкам.

4) Мати різний інструментарій пояснення (аналіз, порівняння, узагальнення, конкретизація, систематизація тощо).

5) Наукова проникливість, здатність критично оцінити здобуті результати та визначити перспективи подальшої розробки проблеми.

Отже, психологія вищої школи як наукова галузь має необхідні методологічні засоби (методи і прийоми) для дослідження всього загалу психологічних проблем, розв'язання яких сприяють вдосконаленню навчально-виховного процесу у ВНЗ і підвищенню якості вищої освіти.

Питання для самоконтролю

1. Визначити предмет і завдання психології вищої школи. Яке місце і значення цієї дисципліни в системі підготовки майбутніх викладачів ВНЗ?

2. Доведіть, що психологія вищої школи слугує вирішенню завдань реформування вищої освіти.

3. Визначити основні категорії психології вищої школи та довести їхню єдність у розв'язанні завдань професійної підготовки фахівця з вищою освітою.

4. Назвати низку проблем психології вищої школи в умовах сучасного реформування вищої освіти в Україні та визначити шляхи їх вирішення.

5. Якщо сучасна вища освіта зазнала кризи, чи доцільно замінити її системою Інтернет або консалтингу? Порівняти поняття «знання» та «інформація».

37

6. Пояснити сутність і причини висування психологами нових принципів психології (В.П Зінченко: «Єдність афекту та інтелекту»; С.Д. Смирнов: «Від діяльності до особистості»). Чи пов'язані ці принципи з реформуванням сучасної вищої освіти?

7. Обґрунтуйте основні шляхи гуманітаризації сучасної освіти.

8. Що дає фахівцю опора на методи наукового пізнання?

9. Які вимоги ставляться до методів науково-психологічного дослідження?

10. Назвіть основні етапи психологічного дослідження.

11 .Які особливості психологічних досліджень у галузі вищої освіти?

12.Чому, коли проводиться формувальний експеримент, обов'язково потрібно створювати не лише експериментальну, а й контрольну групу досліджуваних?

13.Назвіть актуальні, на Ваш погляд, теми психологічного дослідження в галузі психології вищої школи. Які психологічні методи дослідження можна застосувати для їхнього вивчення?

14.Викладач-дослідник: фантастика чи реальність? Якими якостями повинен володіти дослідник психологічної сфери особистості?

15.У чому полягає такт і дотримання етичних норм при проведенні психологічного дослідження?

16.Чи обов'язково повинна бути згода студентів на проведення з ними психологічного дослідження? Обґрунтуйте свою думку на підставі методології та етичних принципів психологічного дослідження.

Література

Амонашвили Ш.А. Без сердца что поймешь..? // Развитие личности. -2004. - №2. - С. 112-127; №3. - С. 98-114; №4, 5, 6 (прод).

Андреев А. Студент и культура: Информация к размьішлению // Вьіс-шее образование в России. - 2004. - №4. - С.101-105.

Асмолов А.Г. Назад - к методологии психологии // Вопросн психоло-гии. - 2004. -№3. - С. 89-90.

Бех ІД. Принципи сучасної освіти // Педагогіка і психологія: Вісник АПН України. - 2005. - № 4. - С. 5-27.

Гарбер И.Е. Метод и технология в психологии // Психология в вузе. - 2005. - №3. - С. 80-94.

Гершунский Б.С. Образование как религия третьего тисячелетия: гармония знання и верьі. - М.: Педагогическое общество России, 2001. -128 с.

Державна програма розвитку освіти України на 2005-2010 роки: Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006р. № 396-р. II ЬМр:// \у\у\у.топ.§оу.иа

38

Драгомирова І. Концептуальні аспекти формування сучасного спеціаліста // Вища школа. - 2002. - №2-3. - С. 49-52.

Загвязинский В.И. Методология и методьі психолого-педагогических исследований: Уч. пособ / В.И. Загвязинский, Р. Атаханов. - М.: Акаде-мия, 2001.-208 с.

Закон України «Про вишу освіту» // Освіта. - 2002. - 20-27 лют. - С. 1-4.

Зинченко В.П. Живое знание: психологическая педагогика. - Самара, 1998. - 296 с.

Капица С.П. Синергетика и прогнози будущего / С.П. Капица, С.П. Курдюмов, Г.Г. Малинецкий. - М.: Наука, 1997. - 283 с.

Кондратенко Л. Грамотне застосування психодіагностичних методик // Психолог. - 2004. - №18. - С. 13-21.

Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні / А. Погрібний, А. Алексюк та ін. - К.: Школяр, 1997. - 149 с.

Корнєєва Л. Якість освітніх послуг з позицій міжнародних стандартів // Освіта і управління. - 2006. - Т. 9. - №1. - С. 87.

Кулик Є. Формування наукового знання як основна парадигма підготовки вчителя до дослідницької діяльності // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2005. - №1. - С. 33-43.

Локалова Н.П. Предмет психологии и специфика профессионально-го мьішления психологов // Вопросьі психологии. - 2004. - №5. - С. 93-95.

Мазилов В.А. Методологические проблемьі психологии в начале XXI века // Психологический журнал. - 2006. - №1. - С. 23-34.

Нестеренко Г. Можливості самореалізації в контексті синергетичної моделі вищої освіти // Вища освіта України. - 2004. - №1. - С.20-25.

Подоляк Л.Г. Психологічна підготовка майбутнього викладача як передумова гуманізації і демократизації вищої освіти / Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко // Освіта і управління. - 2006. - Т.9. - № 3-4. - С. 99-107.

Полкова Н. Вопросьі гуманитаризации образования // Вьісшее обра-зование в России. - 2004. - №2. - С. 106-110.

Психологічні аспекти гуманізації освіти: Книга для вчителя / За ред. Г.О. Балла -? К.; Рівне, 1996. - 128 с.

Смирнов С.Д. Методологический плюрализм и предмет психологии // Вопросьі психологии. - 2005. - №4. - С.3-8.

Степанова М.А. Психология в образовании: психолого-педагогичес-кое взаимодействие // Вьісш. шк. - 2003. - №4. - С. 76-83.

Татенко В.О. Суб'єктна парадигма у психології освіти // Педагогіка і психологія: Вісник АПН України. - 2004. - №2. - СІ 1-23.

Удовенко М.В. Психологізація як передумова побудови сучасного освітнього середовища // Педагогіка і психологія: Вісник АПН України. -2002. -№3.-С. 123-128.

39

Улановский А.М. Синергетическая метафора сознания // Вестник МГУ. Сер. 14: Психология. - 2005. - №1. - С. 17-29.

Фельдштейн Д.И. Приоритетньїе направлення развития психологи-ческих исследований в области образования и самообразования совре-менного человека // Вопросьі психологии. - 2003. - №6. - С. 7-16.

Фомичева И.Г. Философия образования: некоторьіе подходьі к про-блеме. - Новосибирск: СОРАН, 2004. - 242 с.

Черникова Т.Б. Три стратегии подготовки специалистов // Вьісшее образование в России. - 2003. - №2. - С. 9-17.

Шейко С. Національні та загальнолюдські засади реформування сучасної вищої освіти в Україні // Вища освіта України. - 2005. - №3. -С. 32-39.

Шубін О. Сучасний ВНЗ: відповідність вимогам постіндустріального суспільства // Вища шк. - 2007. - №1. - С. 3-Ю.

40