- •Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •1.2. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки
- •1.3. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
- •1.4. Зв'язок психології вищої школи з іншими науками
- •1.5. Методологія і принципи психологічного дослідження
- •1.6. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження
- •1.7. Дослідницькі вміння. Етика дослідника
- •2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •2.1. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості
- •2.2. Суперечливості та кризи студентського віку
- •2.3. Вищий навчальний заклад - один із провідних чинників соціалізації особистості студента як фахівця
- •2.4. Адаптація студента до навчання у вищій школі, її види та умови ефективності
- •2.5. Типологічні особливості сучасних студентів
- •3.1. Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки
- •3.2. Професіоналізація особистості студента як новоутворення студентського віку
- •3.3. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності
- •3.4. Роль самовиховання в професійному зростанні студента
- •4. Психологія студентської групи
- •4.1. Психологічні особливості студентської групи та її структура
- •4.2. Розвиток студентської групи, характеристика студентського колективу
- •4.3. Міжособистісні стосунки у студентській групі
- •4.4. Проблема керівництва та лідерства у групі, функції студентського лідера
- •4.5. Психологічні особливості студентського самоврядування
- •5. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •5.1. Необхідність управління у сфері освіти та його особливості
- •5.2. Види і функції педагогічного управління
- •5.3. Психологічний аналіз процесу управління у сфері вищої освіти
- •6. Психологічний аналіз учіння студентів
- •6.1. Навчальний процес у внз як спосіб реалізації завдань професійної підготовки студентів
- •6.2. Студент як суб'єкт навчально-професійної діяльності
- •6.3. Роль мотивації в навчально-професійній діяльності студента
- •6.4. Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів
- •6.5. Розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців
- •6.6. Психологічні передумови і показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності
- •6.7. Причини неуспішності студентів і шляхи їх усунення
- •7. Психологія виховання студентської молоді
- •7.1. Сучасні вимоги до особистості фахівця з вищою освітою і проблема виховання студентської молоді
- •7.2. Мета, завдання та зміст виховання студентської молоді
- •7.3. Психологічні механізми, критерії та етапи розвитку моральної свідомості людини
- •7.4. Характеристика основних напрямів реалізації функцій виховання студентів вищих навчальних закладів
- •8. Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами
- •8.1. Характеристика педагогічного спілкування як форми педагогічної взаємодії
- •8.2. Психологічний аналіз педагогічної взаємодії викладача і студентів
- •8.3. Характеристика педагогічних позицій викладача у спілкуванні зі студентами
- •8.4. Протиріччя педагогічної взаємодії і бар'єри в педагогічному спілкуванні, їхні причини та шляхи регулювання
- •8.5. Діалогічне спілкування як умова ефективної педагогічної взаємодії викладача і студентів
- •9. Психологічний аналіз
- •9.2. Особливості педагогічного конфлікту та умови його запобігання
- •9.3. Стратегії (моделі) вирішення педагогічних конфліктів
- •9.4. Навчання майбутніх педагогів управління конфліктними ситуаціями і вирішення педагогічних конфліктів
- •10. Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи
- •10.1. Педагогічний професіоналізм діяльності викладача
- •10.2. Педагогічна творчість та її особливості
- •10.3. Професіоналізм особистості викладача
- •10.4. Авторитет викладача
- •10.5. Типологія викладачів
- •Короткий термінологічний словник
- •Психологія
1.2. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки
У психології довге минуле,
але коротка історія.
Г. Еббінгауз, німецький психолог
В умовах усвідомлення кризового стану вищої освіти та пошуків науково обґрунтованих шляхів виходу з нього виникає і розвивається психологія вищої школи.
Систематичне дослідження психолого-педагогічних проблем вищої освіти розпочалось у 60-х роках XX століття. Найвагомішими науковими здобутками того часу є роботи СІ. Архангельського та СІ. Зинов'єва, в яких ґрунтовно проаналізовано навчальний процес у ВНЗ і закладено теоретичні основи розв'язання проблем оновлення вищої школи Вони є авторами перших навчальних посібників із проблем навчання у вищій школі [Архангельский С.И. Лекции по теории обучения в вьісшей шко-ле. - М-: Вьісшая шк., 1974. - 384 с; Зиновьев С.И. Учебний процесе в советской вьісшей школе. - М.: Вьісшая шк., 1975. - 314 с. ]. Це було поштовхом для появи низки досліджень, в яких вирішення завдань вищої освіти почало розглядатися в контексті психологічних особливостей студентського віку та психологічних явищ, які породжуються умовами
19
вищого навчального закладу (О.А. Абдулліна, А.М. Алексюк, Б.Г. Анань-вв ! д £ЄХ; о.О. Бодальов, І.А. Зімняя, О.В. Киричук, Н.В. Кузьміна, В Т Лісовський, О.Г. Мороз, Д.Ф. Ніколенко, В.І. Носков, Н.М. Пейса-хов П.І. Підкасистий, Н.І. Пов'якель, В.О. Сластьонін, С.Д. Смирнов, Н Ф. Тализіна, Н.В. Чепелєва, В.М. Чернобровкін, В.О. Якунін та ін.).
Перші програми з психології вищої школи були розроблені в останні десятиліття XX ст. Такий курс читався в інститутах і факультетах підвищення кваліфікації викладачів вищої школи. Викликає інтерес робота С Д. Смирнова «Шляхи формування моделі спеціаліста з вищою освітою» (Москва, 1977). У 1981 р. в Мінську вийшло перше видання відомого підручника М.І. Дьяченка, Л.А. Кандибовича «Психологія вищої школи», а в 1986 р. побачив світ підручник «Основи педагогіки і психології вищої школи» за редакцією А.В. Петровського.
Вагомі наукові здобутки в розробці актуальних проблем психології вищої школи належать українським ученим. Так, зокрема, П.М. Пелех працював над проблемою профорієнтації старшокласників, яку він вважав важливим складником їхньої майбутньої професійної підготовки; психологічні засади формування особистості майбутнього вчителя в умовах педагогічного ВНЗ були предметом дослідження Д.Ф. Ніколенка; психологічне обґрунтування методів і прийомів навчання у вищій школі вивчав А.М. Алексюк; психолого-педагогічні умови професійної адаптації молодого педагога досліджував О.Г. Мороз; психологічні засади оптимізації взаємин викладачів і студентів вивчав В.В. Власенко та ін. В.М. Галузинський і М.Б. Євтух є авторами навчального посібника «Основи педагогіки і психології вищої школи в Україні» (1995 р.) За редакцією академіка О.Г. Мороза в 2001 р. вийшов друком навчальний посібник «Педагогічний процес у вищій педагогічній школі», 2003 р. — «Педагогіка і психологія вищої школи», а в 2006 р. - «Викладач вищої школи: психолого-педагогічні основи підготовки».
Чим викликаний такий великий інтерес науковців до психологічних проблем вищої освіти? Яка необхідність запровадження курсу «Психологія вищої школи» і його вивчення дипломованими викладачами вищої школи, аспірантами і магістрантами?
Об'єктом психологічної науки є соціальні суб'єкти, їхня діяльність, зв'язки і відношення. «Сукупність процесів побудови образу світу і його функціонування як регулятора зовнішньої поведінки та внутрішнього життя живої істоти і становить найширшерозуміння об'єкта психології» (С.Д. Смирнов).
Із цих позицій предметом психології вищої школи є особистість викладача та студента в їхній розвивальній педагогічній взаємодії. Вона досліджує роль «особистісного чинника» при впровадженні інноваційних технологій навчання та виховання у ВНЗ, психологічні умови і механізми
20
становлення особистості майбутнього фахівця в системі ступеневої вищої освіти (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр).
Психологія вищої школи вивчає закономірності функціонування психіки студента як суб'єкта навчально-професійної діяльності та специфіку науково-педагогічної діяльності викладача, а також соціально-психологічні особливості професійно-педагогічного спілкування та взаємин викладачів і студентів.
Основними категоріями психології вищої школи є навчання, розвиток, виховання в єдності та взаємозв'язку, що визначається загальним поняттям едукація. Понятійний апарат психології вищої школи становлять такі поняття, як «професійна спрямованість», «професійна соціалізація», «професійна ідентичність», «навчально-професійна діяльність», «Я-концепція студента», «професійно-педагогічне спілкування», «студентська академічна група», «професіоналізм», «адаптація», «професійна готовність» та ін.