Тема 2. Структурно-функціональна організація людини в

оточуючому середовищі.

План:

1. Фізіологічні властивості людини.

2. Фізичне і розумове навантаження.

3. Особливості діяльності людини в системі "людина-середовище".

1. Фі3іологічні властивості людини.

На людину Діють безперервний потік зовнішніх подразників, а також різноманітна інформація про процеси, що відбувається в організмі і поза ним. Сприйняти цю інформацію і правильно відреагувати на неї дають змогу аналізатори, основою яких являються органи чуття.

Аналізатор - це сукупний орган який складаються з трьох частин: органи чуття, провідні шляхи (нервові волокна), закінчення у корі великих півкуль головного мозку. Сприймання і аналіз інформації" відбувається слідуючим чином: подразник який діє на орган чуття перетворюються на нервовий імпульс який передається нервовими волокнами в кору великих півкуль головного мозку де і створюється відповідний образ.

Рецептори, шляхи по яких передається збудження і відповідні зони кори великих півкуль головного мозку утворюють єдину систему, яку Павлов назвав аналізатором. Ушкодження будь-якої" з трьох частин аналізатора призводить до здатності розрізняти певні подразнення. Аналізатори мають певні спільні властивості 1) кожний аналізатор сприймає тільки свій подразник; 2) всі аналізатори здатні виявляти інтенсивність (тобто силу) подразнення; 3) аналізатори володіють надзвичайно високою чутливістю до подразників; 4) для аналізаторів характерна адаптація до подразника — здатність пристосовувати рівень чутливості до інтенсивності подразника; 5) аналізатор здатний запам'ятовувати подразник після припинення його дії.

Фізіологічна діяльність аналізатора побудована слідуючим чином. В органах чуття подразник перетворюється в біоелектричний імпульс. Цей імпульс по провідному шляху (нервовому волокні) передається в кору великих півкуль головного мозку де подразнює відповідну зону.

Аналізатори мають здатність адаптуватись до подразника, при низькому рівні подразника аналізатор може підвищувати поріг чутливості.

Такий стан аналізатора може тривати недовго - виникає втомлюваність аналізатора і навпаки при надмірно-інтенсивному подразнику аналізатор має здатність знижувати рівень чутливості.

Тривале перебування аналізатора в такому стані призводить до зниження чутливості аналізатора.

Різноманітність навколишнього світу людина сприймає завдяки спільні дії багатьох аналізаторів. У сучасній фізіології розрізняють вісім аналізаторів:

• зоровий

• слуховий

• вестибулярний

• смаковий

• нюховий

• шкірний

• руховий

• внутрішніх органів (віщеральний)

Коротка характеристика аналізаторів:

Зоровий аналізатор

Понад 90% інформації про навколишній світ людина отримує через цей аналізатор. Око - це складна оптична система яка дозволяє отримати на сітківці

зображення, перетворити його на нервові імпульси які по зоровому нерву передаються у головний мозок. Чутливість ока надзвичайно висока. Для виникнення зорового відчуття достатньо 1-2 кванти світла, що дозволяє побачити світло запаленого сірника на відстані 3км.

Око характеризується такою властивістю, як кольоровідчуття, що дозволяє розрізняти близько 190 кольорових тонів. Людей з відхиленнями у баченні кольорів називають дальтоніками.

Для розпізнавання предметів необхідно щоб органи зору забезпечували сприйняття кожної деталі предмета це характеризує гостроту зору.

Органи зору дозволяють сприймати глибину простору. Механізми що забезпечують цю властивість дуже складні. Основним є бінокулярний зір - це взаємодія між правим і лівим оком.

Відчуття не зникає з припиненням дії подразника, а зберігається протягом певного часу (кілька секунд) - це називається інерція зору.