Матеріали деталей штампу

1. Матеріал напівштампа нижнього - Сталь 30Л; Твердість 63 HRC.

7.Продуктивність – 1330 кг/год. 16

3.2.7.Визначення зусилля і вибір основного штампувального обладнання. 16

Зусилля КГШП при штампуванні визначається за формулою: 16

1. Обґрунтування типу виробництва

Для поковки масою 0,93 кг при програмі випуску 8000000 штук в рік тип виробництва визначається як багатосерійний або (масовий) табл. 3.3.

Річна програма випуску в тонах визначається за формулою:

де N - програма випуску, шт./рік;

M_n - маса поковки, кг.

2. Організація робіт при штампуванні

Штампування поковки здійснюють на лінії рис. 3.10. до складу якої входить індукційна піч, КГШП, обрізний прес

Режим роботи ділянки двозмінний, обслуговує ділянку мостовий кран і електро-навантажувачі.

Передача штампованих поковок і заготовок вздовж штампувальної лінії здійснюється ланцюговим конвеєром.

3. Розрахунок норм часу

	Операція	Тосн. нагр. хв.		Тдоп нагр.хв
ратур	1. Взяти заготовку з тари кліщами, підне- сти і завантажити в індукційну піч.			0,05
	А. Нагріти заготовку до кувальної температури.	0,05		—
	2. Вийняти заготовку із печі ланцюговим конвеєром і перемістити на робоче місце штампувальника.			0,076
	Всього	0,05	0,126

За нормативами часу визначаємо операційний час нагрівальника і заносимо знайдені нормативи в таблицю 3.7.

Таблиця 3.7

Оскільки основний час нагрівальника перекривається основним часом штампувальника тому основний час нагрівальника при розрахунку оперативного часу нагрівальника враховувати не будемо.

Операційний час нагрівальника визначаємо за формулою :

За нормативами часу визначаємо операційний час штампувальника і заносимо знайдені нормативи у таблицю 3.8.

Таблиця 3.8. Операційний час штамповщика

Операція	Тосн.обр.хв	Тдоп.обр.хв
1. Взяти заготовку з тари кліщами, піднести до штампу, встановити на осадочну плиту штампу	222	0,05
А. Осадити заготовку за один хід преса	0,02
2. Зняти осаджену заготовку з осадочної плити кліщами і встановиш в кінцевий рівчак штампу		0,022
Б, Штампувати осаджену заготовку за один хід преса	0,02
3. Витяг нути відштамповану поковку із кінцевого рівчака кліщами і передати па робоче місце обрізувача		0,035
4. Здути окалину		0,06
5. Змастити штамп		0,1
Всього	0,04	0,267

Операційний час штампувальника (табл. 3.9) визначаємо за формулою

Таблиця 3.9. Операційний час обрізувальника

Операція	Тосн.обр.хв	Тдоп.обр.хв
і. Взяти заготовку з тари кліщами, піднести до штампу суміщеної дії, встановити у штамп.	-	0,076
А. Обрізати заусенець і пробити отвір за один хід преса	0,03
2. Витягнути обрізану поковку із штампу кліщами і кинути в тару.	-	0,05
Всього	0,03	0,126

Операційний час обрізувальника визначаємо за формулою:

Штучний час для лінії визначається по максимальному операційному часу з урахуванням часу на обслуговування робочого місця, відпочинок та природні потреби.

Де Т_оп.мах - максимальний операційний час;

К - коефіцієнт, який враховує час технічного і організаційного обслуговування, а також час на відпочинок та природні потреби.

Коефіцієнт К визначаємо за формулою:

де а_мех= 7,9 % - відсоток часу на технічне обслуговування робочого місця;

а_орг = 2,4 % відсоток часу на організаційне обслуговування робочого місця;

а_вп =4,8 % - відсоток часу на відпочинок та особисті потреби.

Тоді,

К = 7.9 + 2,4 + 4,8 = 15,1 %,

Норма виробітку на бригаду визначається за формулою:

де 480 - тривалість зміни, хв.

При двохзмінному режимі роботи на підприємстві норма виробітку визначається за формулою:

Трудомісткість штампування одної поковки визначаємо за формулою:

де - число робітників на штампувальній лінії, осіб.

Трудомісткість річного випуску визначаємо за формулою:

4. Розрахунок кількості обладнання та його завантаження

Кількість обладнання, яке необхідне для виконання річної програми випуску поковок визначається за формулою:

Де F_еф - ефективний річний фонд часу роботи обладнання.

Приймаємо одну штампувальну лінію, тоді коефіцієнт завантаження

обладнання визначаємо за формулою:

де П_л прийнята кількість ліній.

5. Вимоги охорони праці та техніки безпеки

Устаткування ковальсько-штампувальних цехів з точки зору травматизму с одним з найбільш небезпечних на виробництві.

Для виконання операцій штампування необхідно застосовувати якомога більше засобів механізації та автоматизації. Для завантаження заготовок у піч застосовується ланцюговий конвеєр, так як ця операція пов'язана з надмірною витратою сил в умовах значного виділення тепла і становить велику небезпеку при її здійсненні вручну.

Устаткування в штампувальних лініях розташовують виходячи з дотримання принципу безперервності виробництва, при цьому повинна бути виключена можливість накопичення напівфабрикатів та готової продукції біля робочих місць.

Загальний санітарно-гігієнічний стан цеху і оздоровлення умов праці в ньому залежать від виконання заходів по боротьбі з шумом і вібраціями, газами і задимленістю, по створенню необхідних метеорологічних умов повітряного середовища, освітлення робочої зони і правильної організації робочих місць і побутових приміщень.

Для боротьби з шумом і вібраціями штампувальні молоти погрібно встановлювати на спеціальних фундаментах, розміщувати цехи з штампувальним обладнанням на достатній відстані від інших виробничих приміщень заводу.

Джерелами забруднення повітря ковальських цехів газами, димом, і кіптявою є нагрівальні печі, розпечений метал і різноманітні мастила для штампів. Від великих нагрівальних і термічних печей продукти горіння відводять витяжними, пристроями через систему відсмоктувані в і димових труб в атмосферу.

Повітряне середовище цеху створюється природною аерацій, а при^; необхідності штучною вентиляцією. У холодний період року для легких роби температура повітря в цеху повинна бути 18-21 °С, для робіт середньої тяжкості 16- 18°С і для тяжких робіт 14-16°С. У теплий період року вказані температури можуть бути на 25% вище.

Для всіх категорій робіт відносна вологість повітря повинна бути 40-60%, швидкість руху повітря 0,2-0,3 м/с.

У ковальських цехах застосовують природне і штучне освітлення. Для покращення природного освітлення приміщення і технологічного обладнання їх слід забарвлювати в світлі тони, які добре відбивають світло. Необхідно регулярно очищати стінове скління, світлові прорізи та світло-аераційні ліхтарі.

Найменша освітленість цеху складають 300 лк, а в зоні установки і наладки і штампів кривошипних пресів 400 лк. І

Техніка безпеки це комплекс заходів, направлених на запобігання нещасних випадків і професійних захворювань.

Для борьби з травматизмом в ковальсько-штампувальному виробництві необхідно проводити наступні заходи:

1. застосовувати досконалі запобіжні приспосіблення і огорожі небезпечних, зон; І

2. своєчасно проводити систематичний контроль стану обладнання і штампів, j планово-попереджувальний ремонт;

3. забезпечувати раціональну організацію робочих місць, утримувати в належному порядку проходи і проїзди;

4. раціонально виконувати всі операції технологічного процесу, контролювати прийоми і методи ведення робіт;

5. слідкувати за правильним використанням спецодягу та індивідуальних захисних засобів, вчасно здійснювати їх заміну.

Список літератури.

1. ГОСТ 7505-89 «Поковки стальные штампованные. Допуски, припуски и конечные напуски». - М.: Государственный комитет СССР по управлению качеством продукции и стандартам, 1990.

2. Бойцов В. В., Трофимов И. Д. Горячая объёмная штамповка: Учебник для техн. училищ. - М.: Высш. школа, 1982. - 270 с., ил.

3. Вербицкий Е. И., Добровольский И. Г. Курсовое проектирование по горячей штамповке: Учеб. пособие для техн. спей, вузов. - Мн.: Выш. школа, 1978.-208 с., ил.

4. Ковка и штамповка : Справочник. В 4-х т. / Ред. совет : Е. И. Семёнов (пред.) и др. - М.: Машиностроение, 1985 - Т.2. Горячая объёмная штамповка / Под ред. Е. И. Семёнова. 1986. 592 с., ил.

5. Семенов Е.И. Ковка и объемная штамповка. -М.: Высш. шк., 1972. - 345 с.

6. Массен В. А., Раскинд В. Л. Справочник молодого кузнеца. - штамповщика. - М.: Высш. школа, 1980.-255 с., ил.

7. Раскинд В. Л. Справочник молодого кузнеца ~ штамповщика. - 2-е изд., иерераб. и доп. - М.: Высш. школа, 1985.-256 с., ил.