- •Електроніка і мікропроцесорна техніка
- •Луцьк 2002
- •Тема 1. Транзистори
- •Тема 2. Логіка.
- •Алгебра логіки Висловлювання і числення висловлювань
- •Закони алгебри логіки
- •Тема 3. Системи числення. Арифметичні дії над числами в двійковій системі числення
- •Тема 4. Вузли еом
- •4.1. Суматор
- •4.2. Послідовний суматор
- •4.4. Дешифратор
- •4.5. Перетворювачі з цифровою індикацією.
- •4.6. Перетворювач коду 8421 в 2421
- •4.7. Програмована логічна матриця (плм)
- •4.8. Накопичуючий суматор
- •Тема 5. Основні принципи програмування мікропроцесора
- •Способи адресації
- •Прапорці
- •Завдання по темі 5
- •Завдання до задачі № 2.
- •Примітка. Всі константи задані в шістнадцятковому коді. Завдання до задачі № 3
- •6. Рішення технологічних задач з допомогою мікропроцесора
- •Нехай необхідно рахувати цифри від 0 до 10. Напрям рахунку може бути від 0 до 10 і навпаки від 10 до 0 з кроком 1. Блок-схема алгоритму (структурна схема / програми зображена на рис. 8.1, а,б.)
- •Тема 7. Опис режиму програмованого вводу/виводу в мікропроцесорному комплекті кр 580
- •Основні операції мікропроцесора
- •2. Структурна схема мпк для виконання операцій.
- •Системний контролер і шинний формувач
- •Завдання на роботу по темі 7.
- •Тема 8. Підключення дисплею та клавіатури до еом
- •Організація вводу інформацій і завдання режиму роботи.
- •Тема 9. Організація пам’яті. Операційна система еом
- •9.1. Організація пам'яті
- •9.2. Операційна система еом.
- •Завдання на самостійну роботу по темі 9.
- •Тема 10. Основи програмування логічної моделі мікропроцесорного контролера Реміконт р-130
- •10.1. Призначення і функціональні можливості логічної моделі р-130
- •3. Принципи програмування
- •4. Основні алгоритми логіко-програмного управління
- •5. Правила побудови програми.
- •Додаток 1.
- •Система команд мп кр580вм80
- •Т а б л и ц а пз. 1. Коды регистров
- •43018, М.Луцьк, вул.Львівська, 75
Організація вводу інформацій і завдання режиму роботи.
Для проведення обчислювальних робіт необхідно в пам'ять мікро -ЕОМ завантажити робочу програму і вихідні дані. Процедура завантаження може бути виконана за допомогою клавіатури, сигнали з якої зчитуються і аналізуються самою мікро - ЕОМ. Широкого поширення в роботі з мікро – ЕОМ отримала 16-ва система числення, яка дозволяє просто формувати двійкові коди даних, що вводяться.
Формування двійкових кодів, які відповідають натисненню однієї із 16 кнопок даних може виконуватись мікро - ЕОМ при підключенні їх відповідно із схемою, показаною на рис.8.4.
|
Рис. 8.4. Схема підключення клавіатури даних до мікро - ЕОМ
Для формування двійкових кодів послідовно формуються нульові рівні на магістралях А0 і А1. Замикання одного з контактів 0-7 забезпечує проходження нульового рівня на один із виходів підмагістралей В0-В7 клавіатури в момент формування сигналу на А0. Код на шинах В0-В7 однозначно визначає натиснуту клавішу. При замиканні однієї з кнопок 8-F вихідний сигнал на шинах В0-В7 виникає під час формування сигналу на шині А1. Формування двійкового коду здійснюється спеціальною програмою, яка враховує час появи сигналу на магістралі В і усуває можливі імпульсні завади магістралі В і вплив дзеренчання контактів клавіатури. Крім клавіатури шістнадцяткового коду в мікро - ЕОМ передбачена клавіатура для задания режиму роботи: клавіша R – “сброс”, RS – покрокове виконання команд, RC – циклічне виконання команд, SА - встановлення адреси ОЗП, WІ - запис в ОЗП збільшенням адреси, RD, RІ - зчитування змісту із зменшенням і збільшенням наступної адреси, LD - зчитування внутрішніх регістрів ЦП.
Опитування клавіатури режимів полягає у формуванні нульового рівня на магістралі А2 і аналізу сигналів магістралі В, які визначають натиснуту клавішу. Зчитаний по магістралі код визначає початковий адрес відповідної програми.
Завдання для домашньої роботи по темі 8
Познайомтесь зі схемами підключення дисплею і клавіатури. Приведіть схеми. Знайдіть суму двох останніх цифр залікової книжки. Перша цифра номер сектору, друга цифра номери сегментів, які потрібно засвітити. Яка цифра в результаті і де буде висвічуватись при використанні схеми рис.8.1.
Вивчіть принцип мультиплексного виводу інформації на дисплей.
Вивчіть принцип знаходження номеру натиснутої клавіші на клавіатурі.
Поясніть, з допомогою яких засобів забезпечується довготривале висвічування цифр на дисплеї чи опутування клавіш клавіатури ?
Тема 9. Організація пам’яті. Операційна система еом
9.1. Організація пам'яті
Приклад 1. Мікро-ЕОМ з восьмирозрядними магістралями здатні забезпечити пряме звернення до 256 адрес (28). Така кількість адрес буває в багатьох випадках практичного застосування недостатня для потрібних пристроїв пам’яті, а також зовнішніх пристроїв. Для збільшення поля адресації пам’яті без збільшення розрядності МП, адресний код формується як об’єднана певним чином послідовність вихідних кодів МП. Найчастіше для заданих адрес використовують два послідовні і вихідні коди МП, перетворених спеціальними пристроями із послідовності кодів у цифровий код адреси двійкової розрядності МП.
На рис.9.1. подана схема пристрою, який формує адресне поле подвійної розрядності і забезпечує роботу ОЗП і ПЗП та зовнішніх пристроїв з МП. Код адреси задається у загальному випадку двома послідовними кодами по магістралі А. Перший код містить старші розряді А8 – А15 адресного поля. Для їх зберігання використовується регістр Рг П. Для цього пристрій керування повинен формувати сигнал дозволу запиту RA в регістр пам’яті Рг П в момент, коли на вихідній магістралі А МП на магістралі А (код А0 – А7 адреси) зформується код А8 – А15 . В наступному такті МП формує магістралі А0 – А15 дозволяють звертатись до пристроїв з числом адрес в 64 Кбайт.
До адресної магістралі може бути підключено декілька типів зовнішніх пристроїв, вихідні коди яких вводяться в МП по одній з магістралей. При цьому необхідно організувати їх сумісну роботу на спільну магістраль. При використанні схем із “третім” станом, при якому вихід схеми є відключеним від підключеної магістралі, пристрій керування повинен забезпечити одночасне підключення до вихідної магістралі тільки одного джерела у відповідності з адресним кодом. На схемі, рис.9.1., для організації зовнішніх пристроїв ОЗП і ПЗП використовується ПЗП1 , яке в залежності від коду старших розрядів адреси виробляє сигнали:
V – дозвіл звернення до ПЗП2 ,
СЕ1 – дозвіл звернення до ОЗП,
|
Рис.9.1. Організація пам’яті ЕОМ з подвійною розрядністю шин
СЕ2 і СЕ3 - дозвіл звернень до зовнішніх джерел, підключених до магістралей МП.
Підключення зовнішніх пристроїв до магістралі М може бути здійснено тільки після формування адреси. Для синхронізації по часу включення зовнішніх пристроїв використовується сигнал СЕ (при СЕ=1 підключення до магістралі М дозволяється, при СЕ=0 – заборона). Для організації включення ОЗП, ПЗП2 , завнішніх пристроїв використовують сигнали СЕ1 , СЕ2, СЕ3 відповідно. Пристрій керування при кожному звертанні до ОЗП формує сигнал R/W, що визначає режим роботи (при R/W=1 – запис, при R/W = 0 – читання).
Для проведення обчислень необхідно в пам’яті ЕОМ попередньо записати робочу програму і вихідні дані (або зчитати попередньо записані дані з ПЗП). Крім того, необхідно передбачати виконання різноманітних режимів роботи і наявність пристрою для керування цими режимами (клавіатури, програми).
В якості необхідних режимів роботи, що забезпечується програмно, можна назвати такі – циклічне виконання команд, покрокове виконання програм, встановлення початкової адреси ОЗП, запис в ОЗП зі збільшенням адреси, читання з ОЗП його вмісту із зменшенням чи збільшенням наступної адреси, читання внутрішніх регістрів ЦПЕ та інші. Тобто для функціонування ЕОМ потрібна операційна система.