- •Електроніка і мікропроцесорна техніка
- •Луцьк 2002
- •Тема 1. Транзистори
- •Тема 2. Логіка.
- •Алгебра логіки Висловлювання і числення висловлювань
- •Закони алгебри логіки
- •Тема 3. Системи числення. Арифметичні дії над числами в двійковій системі числення
- •Тема 4. Вузли еом
- •4.1. Суматор
- •4.2. Послідовний суматор
- •4.4. Дешифратор
- •4.5. Перетворювачі з цифровою індикацією.
- •4.6. Перетворювач коду 8421 в 2421
- •4.7. Програмована логічна матриця (плм)
- •4.8. Накопичуючий суматор
- •Тема 5. Основні принципи програмування мікропроцесора
- •Способи адресації
- •Прапорці
- •Завдання по темі 5
- •Завдання до задачі № 2.
- •Примітка. Всі константи задані в шістнадцятковому коді. Завдання до задачі № 3
- •6. Рішення технологічних задач з допомогою мікропроцесора
- •Нехай необхідно рахувати цифри від 0 до 10. Напрям рахунку може бути від 0 до 10 і навпаки від 10 до 0 з кроком 1. Блок-схема алгоритму (структурна схема / програми зображена на рис. 8.1, а,б.)
- •Тема 7. Опис режиму програмованого вводу/виводу в мікропроцесорному комплекті кр 580
- •Основні операції мікропроцесора
- •2. Структурна схема мпк для виконання операцій.
- •Системний контролер і шинний формувач
- •Завдання на роботу по темі 7.
- •Тема 8. Підключення дисплею та клавіатури до еом
- •Організація вводу інформацій і завдання режиму роботи.
- •Тема 9. Організація пам’яті. Операційна система еом
- •9.1. Організація пам'яті
- •9.2. Операційна система еом.
- •Завдання на самостійну роботу по темі 9.
- •Тема 10. Основи програмування логічної моделі мікропроцесорного контролера Реміконт р-130
- •10.1. Призначення і функціональні можливості логічної моделі р-130
- •3. Принципи програмування
- •4. Основні алгоритми логіко-програмного управління
- •5. Правила побудови програми.
- •Додаток 1.
- •Система команд мп кр580вм80
- •Т а б л и ц а пз. 1. Коды регистров
- •43018, М.Луцьк, вул.Львівська, 75
Тема 4. Вузли еом
Приклад. Вузли ЕОМ класифікуються на:
1. Комбінаційні — це вузли, вихідні сигнали яких визначаються тільки сигналом на вході, який діє в даний момент часу (дешифратор). Вихідний сигнал дешифратора залежить тільки від двійкового коду, поданого на вхід в даний момент часу. Комбінаційні вузли називають також автоматами без пам'яті.
2. Послідовнісні (автомати з пам'яттю) — це вузли, вихідний сигнал яких залежить не тільки від комбінації вхідних сигналів, які діють в даний момент часу, але й від попереднього стану вузла (лічильник).
3. Програмовані вузли. Функціонують залежно від того, яка програма в них записана. Наприклад, програмована логічна матриця (ТІМ), яка залежно від закладеної в неї програми може виконувати функції суматора, дешифратора, ПЗП.
|
Рис. 4.1
4.1. Суматор
Суматор може бути побудований, як комбінаційна схема — послідовний суматор (рис.4.1) і як послідовна схема — накопичуючий суматор, рис.4.2. Суматор здійснює сумування цифр розрядів, які складаються з цифр переносу за правилами складання за модулем 2. Робота суматора строго регламентована в відповідності до таблиці:
аі
|
bі
|
Рі
|
Sі
|
Рi+1
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
1
|
1
|
0
|
0
|
1
|
0
|
1
|
0
|
0
|
1
|
1
|
0
|
1
|
1
|
0
|
0
|
1
|
0
|
1
|
0
|
1
|
0
|
1
|
1
|
1
|
0
|
0
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
4.2. Послідовний суматор
Послідовний суматор здійснює сумування цифр, що складаються і цифр переносу порозрядно, починаючи з молодшого розряду. Основою його схеми є однорозрядний суматор. Сумування виконується в однорозрядному суматоріSМ, рис.4.2 Цифри і-го розряду, що складається, і, цифра переносу з молодшого розряду передаються на вхід суматора одночасно з приходом тактового імпульсу. Регістри 1 і 2 використовуються для прийому і зберігання цифр і-го розряду складників. В D-тригері зберігається цифра переносу з молодшого розряду. Регістр 3 приймає і зберігає цифру і-ї суми. З приходом тактового імпульсу з регістрів 1, 2 і D-тригера розряду складників і-та цифра переносу потрапляє на вхід однорозрядного суматора. Одночасно регістр 3 звільняється для прийому цифри суми.
В паралельному суматорі (рис.4.3), всі розряди операндів сумуються одночасно, але швидкодія знижується за рахунок часу передачі цифри переносу з молодшого розряду.
4.3. АРИФМЕТИЧНОЛОГІЧНИЙ ПРИСТРІЙ (АЛП)
АЛП призначений для виконання арифметичних і логічних операцій над операндами. АЛП класифікуються наступним чином:
1. За способом дій над операндами бувають АЛП послідовної і паралельної дії. В послідовних АЛП дії над операндами виконуються послідовно розряд за розрядом, починаючи з молодшого. В паралельних АЛП всі розряди операндів обробляються одночасно.
2. За видом оброблюваних чисел АЛП можуть виконувати операції над двійковими числами з фіксованою або плаваючою комою і над двійково-десятковими числами.
Кожне десяткове число записується чотирма розрядами двійкового коду.
1971(10)
0001 1001 0111 0001(2)
АЛП при дії над двійково-десятковими числами повинні мати схему десяткової корекції. Схема десяткової корекції перетворює отриманий результат таким чином, щоб кожний двійково-десятковий розряд не містив числа (цифри) більше 9.
При записі числа з фіксованою комою, кома фіксується після молодшого розряду, якщо число ціле, і перед старшим розрядом, якщо число менше 1.
При записі чисел з плаваючою комою виділяється ціла частина, яка називаються мантисою, і показник степеня, який характеризує положення коми.
37 – ціле число і 0.37 дробове число з фіксованою комою;
37·10^–2 – дробове число з плаваючою комою.
|
3. За організацією дій над операндами розрізняють блочні і багатофункціональні АЛП.
В блочних АЛП окремі блоки призначені для дій над двійково-десятковими числами, окремо для дій над числами з фіксованою комою, окремо з плаваючою комою.
В багатофункціональних АЛП одні і ті ж блоки обробляють числа з фіксованою комою, плаваючою комою і двійково-десяткові числа. Багатофункціональний АЛП зображений на рис.4.4.
Клапани К1 і К2 об'єднують суматори SM1, SM2 і SM3 для дій над числами з фіксованою комою.
Для дій над числами з плаваючою комою клапан К2 об'єднує суматори 2 і 3 для обробки мантис, а клапан К1 від'єднує перший суматор від другого. Суматором 1 обробляє SM порядки.
4. За структурою АЛП бувають з безпосередніми зв'язками і багатозв'язковими.
В баготозв'язкових АЛП входи і виходи регістрів приймачів і джерел інформації під'єднуються до однієї шини. Розподіл вхідних і вихідних сигналів відбувається під дією керуючих сигналів.
В АЛП з безпосереднім зв'язком вхід регістра приймача пов'язаний з виходом регістра джерела операндів і регістра, в якому відбувається обробка.
Наприклад, в схемі (рис.4.5.) сумування відбувається так: операнди подаються в регістр 1. Регістр 2 є накопичуючим суматором або автоматом з пам'яттю. Він сумує складники, які надходять в різні моменти часу і передає результат в регістр 3.
Множення в цьому АЛП проходить так: 1-ий множник поміщають в регістр 3, 2-ий множник— в регістр 1. Регістри 2 і 3 являють собою, окрім того, зсовуючими регістрами в залежності від вмісту розряду 2-го множника 1-ий множник зсувається на один розряд, якщо 2-ий множник містить 1, і на 2, якщо останній містить 0. Ці добутки сумуються в регістрі 2.