Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Vischa_matematika_Dovidnik

.pdf
Скачиваний:
7
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
665.36 Кб
Скачать

Вища математика

 

Зміст

 

І. Аналітична геометрія на площині. ................................................................

1

II. Диференціальне числення функцій однієї змінної. .....................................

2

III. Інтегральне числення. .................................................................................

3

ІV. Комплексні числа, визначники та системи рівнянь. ...................................

7

V. Елементи векторної алгебри........................................................................

8

VI. Аналітична геометрія в просторі.................................................................

8

VII. Диференціальне числення функції декількох змінних. .............................

9

VIII. Ряди..........................................................................................................

10

IX. Диференціальні рівняння. .........................................................................

11

Х. Криволінійні інтеграли. ...............................................................................

12

XI. Подвійні та потрійні інтеграли. ..................................................................

14

І. Аналітична геометрія на площині.

1. Паралельне перенесення системи координат:

х'=х-а, у'=у-в,

де О' (а; в) - новий початок, (х;у) - старі координати точки, ''] - її нові координати.

2. Поворот системи координат (при нерухомому початку):

х = х'cos - у'sin ; y= x'sin + y'cоs ,

де (х,у) - старі координати точки, ''] - її нові координати, - кут повороту.

3.

Відстань між точками 11) і 22):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d= (х

2

х )2

( у

2

у )2

 

 

 

 

 

1

 

1

 

4.

Координати точки, що ділить відрізок з кінцями 11) і 22) в даному

відношенні :

 

 

 

 

 

 

 

 

x=

x1 x2

;

y=

y1 y2

.

 

 

1

 

 

 

 

1

При =1, маємо координати середини відрізка:

 

 

х=

x1 x2

;

у=

y1 y2

.

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

5. Площа трикутника з вершинами 11), (х22) і 33):

S=

1

(x

 

x )( y

 

y ) (x

 

x )( y

 

y ) .

 

2

3

3

2

 

2

 

1

1

 

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом:

у=кх+в,

де к=tg (кутовий коефіцієнт) - нахил прямої до осі Ох, в - довжина відрізка, що відтинає пряма на осі Оу.

7. tg =

k k

- тангенс кута між прямими з кутовими коефіцієнтами к і к/.

 

 

 

1 k k

 

Умова паралельності прямих: к/.

Умова перпендикулярності прямих: к/= 1k .

8. Рівняння прямої, що проходить через дану точку 11):

у-у1=к(х-х1)

9.Рівняння прямої, що проходить через дві точки 11) і 22):

xx1 y y1

x2 x1 y2 y1

10. Рівняння прямої, що відтинає відрізки а і в на осях координат:

ax by 1

11. Загальне рівняння прямої:

Ах+Ву+С=0, (А22 0).

12. Відстань від точки 11) до прямої Ах+Ву+С=0:

= Ax1 By1 C

A2 B 2

13. Рівняння кола з центром 00) і радіусом R:

(х-х0)2+(у-у0)2=R2

14. Канонічне рівняння еліпса з півосями а і в:

x2

 

y 2

1 (1)

a 2

b2

 

 

Фокуси еліпса F(c;0) i F/(-c;0), де с222 15. Фокальні радіуси точки (х,у) еліпса (1):

r=a-Ex; r/=a+Ex,

де Е= ac 1 - ексцентриситет еліпса.

16. Канонічне рівняння гіперболи з півосями а і в:

x2

 

y 2

1 (2)

a 2

b2

 

 

нерівностями a x b, y1(x) y y2(x), z1(x, y) z z2(x, y)

де yi(x), zі(x, y), (і=1, 2) – неперервні функції, то потрійний інтеграл в прямокутних координатах від неперервної функції f(x, y z) можна обчислити за формулою:

 

 

b

y2 ( x) z2

( x, y)

 

 

f (x, y, z)dxdydz dx dy

f (x, y, z)dz .

 

V

a

y1 ( x) z1 ( x, y)

 

24. Параметричні рівняння еліпса з півосями а і в:

 

 

 

x=a cos t,

y=b sin t.

 

25. Параметричні рівняння циклоїди:

 

 

 

 

 

x=a(t-sin t),

 

y=a(1-cos t).

 

II. Диференціальне числення функцій однієї змінної.

1. Основні теореми про границі:

 

 

 

 

 

а) lim[ f (x) g(x) h(x)] lim f (x) lim g(x) lim h(x).

 

x a

 

x a

x a

x a

 

б) lim[ f (x) * g(x)] lim f (x) * lim g(x)

 

 

x a

 

x a

x a

 

Зокрема, lim[cf (x)] c lim f (x)

 

 

 

 

x a

x a

 

 

 

 

 

 

в) lim[

f (x)

] lim f (x) : lim g(x), (lim g(x) 0).

 

 

g(x)

 

 

x a

x a

 

 

x a

x a

2.

Чудові границі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а) lim

sin x

1;

б) lim(1

1

) x lim 1 1 e 2,7182.

 

 

 

 

 

x 0

x

 

x

x

0

3.

Зв'язок між десятковими та натуральними логарифмами:

 

 

lg x=М ln x, де М=lg e=0,43429…

4.

Приріст функції у=f(x), що відповідає приросту x аргументу х:

 

 

 

 

 

y f (x x) f (x).

5.

Умова неперервності функції у=f(x):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim y 0

 

 

 

 

 

 

x 0

 

 

Основна властивість неперервної функції:

 

 

 

 

 

 

 

lim f (x) f (lim x).

 

 

 

 

 

x x1

 

 

x x1

6.

Похідна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

dy

 

lim

y .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

x 0

x

Геометрично y /=f /(x) - кутовий коефіцієнт дотичної до

III. Інтегральне числення.

1.Якщо dy=f(x)dx, то y= f (x)dx (незвичайний інтеграл).

2.Основні властивості незвичайного інтеграла:

а) d f (x)dx f (x)dx

[ f (x)dx] f (x);

б) dF(x) F(x) C;

в) Af (x)dx A f (x)dx; (А0)

г) [ f (x) g(x) h(x)]dx f (x)dx g(x)dx h(x)dx

Таблиця найпростіших невизначених інтегралів.

1) xm dx

xm 1

 

C

(m -1).

m 1

 

 

 

2)dxx ln x C , (при х<0 i при x>0).

3)e x dx e x C ;

4)

a x dx

a x

C,

(a>0, a 1).

ln a

 

 

 

 

5)

cos xdx sin x C .

 

де h=(b-a)/n, x0=a, xn=b, y=f(x), yi=f(x0+ih), (i=0,1,2,…,n).

 

 

b

h

 

 

a b

 

 

 

ydx

 

11.

Формула Сімпсона:

 

y(a) 4 y(

 

) y(b) ,

 

 

 

 

a

3

 

 

2

 

де h=(b-a)/2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

12.

Невласний інтеграл:

f (x)dx lim

f (x)dx.

 

 

 

 

 

b

 

 

 

a

a

13. Площа криволінійної трапеції обмеженої неперервною лінією у=f(x) (f(x) 0),

b

віссю Ох і двома вертикалями х=а, х=b (a<b): S f (x)dx .

a

14. Площа сектора обмеженого неперервною лінією =f( ) ( i - полярні

координати) і двома промінями = , = ( < ): S 1 2 d .

2

15. Довжина дуги гладкої кривої y=f(x) в прямокутних координатах х і у від точки х=а до точки х=b (a<b):

b

l 1 y 2 dx .

a

16. Довжина дуги гладкої кривої =f( ) в полярних координатах і від точки

= до точки = ( < ):

l 2 2 d ,

17. Довжина дуги гладкої кривої х= (t) y= (t), задано параметрично (t0<T):

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

x 2 y 2 dt.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18.Об’єм тіла з відомим поперечним перерізом S(x):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Ряд Маклорена.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)

 

f (0) f (0)x

 

 

f (0)

 

x2 ...

f (n) (0)

 

xn

...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2!

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10. Розклад в степеневі ряди функцій:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

1

1 x x

2 ... xn

... , при x < 1;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) ln(1+x) = x

x2

 

 

 

x3

 

 

 

x4

 

 

... ( 1)n 1

xn

 

 

... , при –1<x 1;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в) arctgx x

x3

 

 

 

 

x5

 

 

 

 

x7

 

 

... ( 1)n 1

x2n 1

 

 

... , при x 1;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n 1

 

 

 

 

 

 

3

 

5

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

г)

e x 1 x

x2

 

 

x3

 

...

xn

 

..., при x < +;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2!

 

 

 

3!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x3

 

 

 

 

 

x5

 

 

 

x7

 

... ( 1)n 1

 

 

x2n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д) sin x x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

... ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3!

 

 

 

 

 

5!

 

 

 

 

 

 

7!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2n 1)!

 

 

 

 

 

 

 

при x < +;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

е)

cos x 1

x2

 

x4

 

x6

 

... ( 1)n

x2n

 

...

, при x < +;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2!

 

 

 

 

 

4!

 

 

 

 

 

 

6!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2n)!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ж)

(1 x)m 1 mx

m(m 1)

x2

...

m(m 1)...[m (n 1)]

xn ... ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2 ... n

 

 

 

 

 

 

при x < 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11. Ряд Тейлора.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) f (a) f (a)(x a)

 

f (a)

(x a)2 ...

f (n) (a)

(x a)n ...

 

 

 

 

 

 

 

 

2!

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

an bn

 

 

 

12. Ряди в комплексній області: (U n iVn ) U n i Vn .

n 1

n 1

n 1

13. Абсолютна збіжність рядів з коиплексними членами. Якщо ряд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U n iVn

 

U n2 Vn2 збігається, то ряд

 

 

n 1

 

n 1

19

(U n iVn ) також збігається (абсолютно).

n 1

14.Формули Ейлера: eix cos x i sin x , e ix cos x i sin x .

15.Тригонометричний ряд Фур є кусково-гладкої функції f(x) періоду 2l має вигляд:

 

 

a0

 

 

 

 

n x

 

 

n x

 

f (x)

 

(an

cos

bn sin

) , (1)

2

 

 

l

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де an

 

 

1 l

f (x) cos

n x

dx

,

(n=0, 1, 2,…);

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

1 l

f (x) sin

n x

dx ,

(n=1, 2,…).

 

 

 

 

 

 

l

 

n

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

(коефіцієнти Фур є функції f(x)). Для функції f(x) періоду 2 маємо

 

a0

 

f (x)

(an cos nx bn sin nx)

 

2

n 1

 

 

де

В точках розриву функцій f(x)

,

 

1

 

 

 

 

 

cos nx

 

 

 

 

f (x)

dx , (n=0, 1, 2,…).

 

 

 

sin nx

 

сума ряду (1) дорівнює

 

 

 

S(x)

1

 

f (x 0) f (x 0)

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16. Якщо 2l – періодична функція f(x) парна, то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a0

 

 

 

 

 

 

n x

 

 

 

 

 

f (x)

 

an cos

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

n 1

 

 

 

 

l

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

де

an

2

l

f (x) cos

n x

dx ,

(n=0,1, 2,…).

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо 2l – періодична функція f(x) непарна, то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n x

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) bn

sin

,

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m 1

 

 

 

 

 

f (x)dx

 

 

 

lim

 

 

f (

xi

) xi ,

де x xi , xi 1 і xi

 

a

 

 

 

 

max

 

xi

 

0 i 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xi 1 xi .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Основні властивості визначеного інтегралу (розглядувані функції неперервні):

b

b

b

 

а) f (x)dx f (t)dt ;

б) f (x)dx 0;

a

a

a

 

b

a

b

b

в) f (x)dx f (x)dx;

г)

Af (x)dx A f (x)dx;

a

b

a

a

c

b

b

 

д) f (x)dx f (x)dx

f (x)dx;

 

a

c

a

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

b

b

 

 

 

 

е) f (x) g(x) h(x) dx f (x)dx

g(x)dx h(x)dx;

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

a

a

 

 

 

 

 

 

d

x

 

 

 

 

 

 

d

b

 

 

 

 

 

 

 

 

ж)

 

 

f (t)dt f (x),

f (t)dt f (x)

 

 

 

 

 

 

dx

dx

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Теорема про середнє: якщо f(x) - неперервна на [a,b], то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)dx (b a) f (c) ,

де а<c<b.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

8. Формула інтегрування частинами у визначеному інтегралі:

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

u(x)v (x)dx u(x)v(x)

ba v(x)u (x)dx

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

9. Формула заміни змінної у визначеному інтегралі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

де а= ( ), b= ( ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)dx f ( (t)) (t)dt,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

1

 

 

 

 

1

 

10. Формула трапецій:

ydx h(

y0 y1

... yn 1

 

yn ) ,

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z=r(cos +isin ), де r= z ; =Arg z

5. Теореми про модуль та аргумент:

 

 

 

 

 

а) z1+z2 z1 + z2 ;

б) z1z2 z1 z2 ,

 

 

 

 

Arg z1z2=Arg z1+Arg z2;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

z1

 

 

z

 

=Arg z1-Arg z2; (z2 0);

 

 

 

 

в)

1

 

 

 

;

Arg

 

1

 

 

 

 

z2

 

 

z2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

г) zn = z n; Arg zn=n Arg z

(n - ціле).

 

 

 

 

6. Корінь з комплексного числа:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

arg z 2k

 

 

 

 

 

 

 

 

n

z n

 

 

 

 

z

 

 

cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

i sin

arg z 2k

, (k=0,1,2,…,n-1)

 

 

 

 

n

 

 

7. Показникова формула комплексного числа:

z= r ei , де z = z , = Arg z.

8.Визначник другого порядку:

9. Розв’язок системи a1 x b1 y C1

a2 x b2 y C2

a1

b1

a b a b .

a2

b2

1

2

2

1

 

 

 

 

знаходяться за формулами: х= х/ ; у= у/

(правило Крамера), де

 

a1

b1

0; x

c1

b1

; y

a1

c1

.

 

a

2

b

 

c

2

b

 

a

2

c

2

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

10. Розв’язок однорідної системи: a1 x b1 y c1 z 0 визначається за формулами:

a2 x b2 y c2 z 0

х= 1t, y=- 2t, z= 3t; (- <t< ),

де

1

 

b1

c1

, 2

 

a1

c1

, 3

 

a1

b1

-

 

 

 

b2

c2

 

 

a2

c2

 

 

a2

b2

 

 

 

 

 

a1

b1

 

 

мінори матриці

 

 

 

 

 

 

 

 

b2

 

 

 

 

a2

z

lim

f (x x, y) f (x, y)

;

z

lim

x

x

y

x 0

 

 

y 0

1. c2

f (x, y y) f (x, y)

y

3. Повний диференціал функції z = f(x, y) від незалежних змінних х, у:

dz

z

dx

 

z

dy,

де dx= x,

dy= y.

 

 

 

 

 

 

x

 

y

 

 

 

 

 

 

 

Якщо U = f(x, y, z), то du

u

dx

u

dy

u

dz .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

y

 

z

 

 

 

4. Малий приріст диференційованої функції:

 

 

 

 

 

 

 

 

z

z

x

z

y,

 

 

 

 

 

 

x

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Похідна функції U = f(x, y) по напряму l, заданому одиничним вектором {cos , cos } дорівнює:

u

 

u cos

u cos .

l

 

x

y

Аналогічно, якщо U = f(x, y, z) і {cos , cos , cos } – одиничний вектор напряму l, то

u

 

u cos

u cos

u cos

l

 

x

y

z

6. Точки можливого екстремуму диференціальної функції U = f(x, y, z) визначаються з рівнянь:

f х(x, y, z)=0;

f y(x, y, z)=0;

f z(x, y, z)=0

7. Градієнтом скалярного поля U = f(x, y, z) є вектор

 

 

u

,

u

,

u

gradU

 

 

 

 

 

 

x

 

y

 

z

 

 

 

 

u

 

2

 

u 2

 

u

 

2

Звідси

gradU

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

x

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

y

 

8. Якщо P(x, y)dx + Q(x, y)dy є повним диференціалом в області G, то

P

 

Q

((x, y) є G).

y

 

x

 

(ознака повного диференціалу.).

ІV. Комплексні числа, визначники та системи рівнянь.

1. Комплексне число z=x+iy, де х=Re z, y=Im z - дійсні числа, і2=-1. Модуль комплексного числа:

z x2 y 2 0.

Рівність комплексних чисел:

z1=z2 Re z1=Re z2, Im z1=Im z2

2. Спряжене число для комплексного числа z=x+iy: z x iy

3. Арифметичні дії над комплексними числами z1=x1+iy1, z2=x2+iy2:

a) z1 z2 x1 x2 i y1 y2 ;

б) z1 z2 x1 x2 y1 y2 i x1 y2 x2 y1 ;

в)

 

z1

 

 

z1 z

2

 

x1 x2 y1 y2 i x2 y1 x1 y2

;

(z2 0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z2

 

 

z

2

2

 

x22 y

22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зокрема Re z =1/2 (z+ z ), Im z= (z- z )/2і, z 2=z z .

V. Елементи векторної алгебри.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

Сумою векторів a , b ,

 

 

 

є вектор S a b c .

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

Різницею векторів a і b

є вектор d a b a ( b ) , де

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- b

 

- вектор, протилежний вектору b .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

 

 

 

 

* a , де a

 

і

Добутком вектора a на скаляр k є вектор b ka такий що b

k

a

b b , причому напрям вектора b співпадає з напрямком вектора a , якщо k > 0, і

протилежний до нього, якщо k < 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

Вектор a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і b колінеарні, якщо b ka (k - скаляр).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вектори a ,

b ,

 

компланарні, якщо c ka lb ,(k,l-скаляри)

c

5.

Скалярним добутком векторів a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і b є число

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ab

a

b

cos ,

де

=<( a , b ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 0.

 

 

 

 

 

 

 

Вектори a і b ортогональні, якщо a * b

 

 

 

 

 

 

 

Якщо a ax , ay , az і

 

bx ,by ,bz , то a *

 

 

axbx

ay by az bz .

b

b

6.

Векторним добутком векторів a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і b є вектор c a * b ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c a

 

sin , ( = <(a,b)),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де c a, c b ,

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

причому а, b, с - права трійк.

Якщо a ax , ay , az і b bx ,by ,bz , то a *

 

 

 

 

 

 

 

i

j

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ax

 

 

, де

b

a y

az

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

bx

by

bz

 

i, j, k - одиничні вектори (орти), напрямлені згідно з відповідними осями координатами.

7. Мішаний добуток ab c a *b * c являє собою об’єм (зі знаком) паралелепіпеда, побудованого на векторах а, b, с.

Якщо a ax , ay , az ,

b bx ,by ,bz ,

c cx , cy , cz , то

 

 

 

 

 

ax

a y

az

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ab c

bx

by

bz

.

 

 

 

 

 

cx

cy

cz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VI. Аналітична геометрія в просторі.

1. Декартові прямокутні координати точки М(х, у, z) простору Охуz є:

x=rx , y=ry , z=rz , де r= OM - радіус-вектор точки М. 2. Довжина та напрям вектора а={ax,ay,az} визначаються формулами:

a a ax2 ay2 az2 ;

cos =ax/a; cos =ay/a; cos =az/a, (cos2 +cos2 +cos2 =1),

де cos , cos , cos - напрямні косинуси вектора а. 3. Відстань між двома точками M1(x1,y1,z1) i M2(x2,y2,z2):

d M1M 2 (x2 x1 )2 ( y2 y1 )2 (z2 z1 )2 .

4.Рівняння площини з нормальним вектором N={A,B,C} 0, що проходить через точку M0(x0,y0,z0) є N (r-r0)=0,…(1)

де r - радіус-вектор текучої точки площини M(x,y,z) і r0 - радіус-вектор точки М0. В координатах рівняння (1) має вид:

А(х-х0)+В(у-у0)+С(z-z0)=0 або Ax+By+Cz+D=0 (2)

де D= -Ax0-By0-Cz0 (згальне рівняння площини).

5.Відстань від точки M1(x1,y1,z1) до площини (2) дорівнює:

d Ax1 By1 Cz1 D

A2 B2 C 2

6. Векторне рівняння прямої лінії в просторі: r=r0+st (3)

15

де r{x,y,z} - текучий радіус-вектор прямої; r0{x0,y0,z0} - радіус-вектор фіксованої точки прямої, s{m,n,p} 0 - напрямний вектор прямої і t - параметр (- <t<+ ).

Вкоординатній формі рівняння прямої (3) має вигляд:

xx0 y y0 z z0 . m n p

7.Пряма лінія як перетин площин визначається рівняннями: Ax By Cz D 0

A x B y C z D 0

(4)

Напрямним вектором прямої (4) є S=N N , де N={A,B,C}, N ={A ,B ,C }. 8. Рівняння сфери радіуса R з центром (x0,y0,z0):

(x x0 )2 ( y y0 )2 (z z0 )2 R2 .

9. Рівняння трьохосьового еліпса з півосями a,b,c:

x2

 

y 2

 

z 2

1.

a 2

b2

c2

 

 

 

10. Рівняння параболоїда обертання навколо осі Оz: x2+y2=2pz.

VII. Диференціальне числення функції декількох змінних.

1. Умова некперервності функції z=f(x,y):

 

lim z lim f (x x, y y) f (x, y) 0

,

x0

x0

 

y 0

y 0

 

або lim f (x1, y1) f (x, y)

x1 x y1 y

Аналогічно визначається неперервність функції f(x, y, z). 2. Частинні похідні функції z = f(x, y) по змінних х, у:

16

11. Визначник третього порядку:

 

a1

b1

c1

 

 

a2

b2

c2

a1 A1 b1 B1 c1C1 ,

 

a3

b3

c3

 

де

A

b2

c2

; B

 

a2

 

c2

;C

 

a2

b2

- алгебраїчні

 

1

 

b3

c3

1

 

 

a3

 

c3

1

 

a3

b3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

доповнення відповідних елементів визначника.

 

 

 

a1 x b1 y c1 z d1

 

 

 

 

 

 

12. Розв’язок системи a2 x b2 y c2 z d2

визначається за формулою Крамера

 

a

x b y c

3

z d

3

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

х= х/ ; у= у/ ; z= z/ ,

 

a1

b1

c1

 

 

 

де

a2

b2

c2

0;

 

 

a3

b3

c3

 

 

 

 

 

 

 

 

a1

d1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

a2

d2

 

 

 

 

 

a3

d3

13. Розв’язок однорідної системи

a1

a2 a3

 

 

 

 

d1

b1

 

 

c1

 

 

 

 

 

 

 

 

x

d2

b2

 

 

c2

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d3

b3

 

 

c3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a1

 

b1

d1

 

c2

,

 

 

 

 

 

 

z

a2

 

b2

d2

.

c3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a3

 

b3

d3

 

a x b y c z 0

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a2 x b2 y c2 z 0 , якщо

 

 

a

3

x b y c

3

z 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b1

 

c1

0,

 

 

 

a1

b1

 

0,

 

 

 

 

 

 

 

 

b c

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a2

b2

 

 

 

 

b3

 

c3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a x b y c z 0

знаходяться з підсистеми: 1 1 1 .

a2 x b2 y c2 z 0

VIII. Ряди.

1.Основне означення: U n

n 1

N

lim U n .

N n 1

2.

Необхідна ознака збіжності ряду:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

якщо ряд U n

збігається, то lim U n 0 .

 

n 1

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

3.

Геометрична прогресія: aq n 1

 

 

, якщо q < 1.

1

q

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

4.

Гармонічний ряд 1 + 1/2 + 1/3 + … (розбігається).

 

 

 

 

 

 

 

5.

Ознака Даламбера. Нехай для ряду U n (Un>0) існує

n 1

lim U n 1 l U n

Тоді: а) Якщо l < 1, то ряд збігається;

б) Якщо l > 1, то ряд розбігається, Un непрямує до 0.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]