Контрольні питання

1. Які характерні дефекти отримують блоки циліндрів?

2. Які прилади та вимірювальні інструменти використовуються при дефектуванні блоків циліндрів?

3. Які причини викликають появу овальності і конусності на поверхні гільзи циліндрів?

4. Яка методика визначення дефектів блока циліндрів?

5. Яка методика призначення способів відновлення блока циліндрів?

6. Яка методика розрахунку коефіцієнтів придатності і відновлення двигунів?

7. Які матеріали використовуються для виробництва гільз та блоків циліндрів?

Лабораторна робота №2 Тема: Дослідження стану колінчастих валів з метою визначення коефіцієнтів придатності, відновлення і змінності

Мета роботи:

1. Вивчення технічні умови на контроль-сортування колінчастих валів.

2. Ознайомлення з будовою вимірювальних приладів, інструментів і методами вимірювання.

3. Вивчення дефектів і дослідження характеру зношення робочих поверхонь колінчатих валів.

4. Вирішення питання про придатність колінчастого вала шляхом порівнювання результатів дефектування з вимогами технічних умов.

5. Освоєння методики розрахунку коефіцієнта придатності і відновлення деталей.

6. Освоєння методу статистичного аналізу розмірів зношених колінчастих валів.

Загальні відомості

При контролі колінчастого вала зовнішнім оглядом виявляються тріщини, обломи, пошкодження різьби, отворів під болти і підшипники і т.п. Шляхом вимірювань визначаються величини зносів і абсолютні розміри робочих поверхонь колінчастого валу. По результатам зовнішнього огляду і вимірювань визначається категорія придатності: придатний, підлягає відновленню і непридатний. Контроль колінчатих валів виконують в відповідності з технічними умовами на контроль і сортування деталей відповідної марки автомобіля.

Основними дефектами колінчастого валу являються: прогин вала, зношування або пошкодження різьби під храповик, зношування шпоночної канавки, знос отворів в фланці під болти кріплення маховика, зношування корінних і шатунних шийок.

Причиною викривлення колінчатих валів являється наявність в матеріалі вала залишкових напруг, величина яких в значній мірі залежить від досконалості використаної технології їх виготовлення. Через деякий проміжок часу після виготовлення під впливом діючих навантажень і внутрішніх напруг вал викривлюється. Мимовільне викривлення валів являється результатом релаксації залишкових внутрішніх напруг першого роду, супроводжується місцевою деформацією. До викривлення валу можуть привести також випадкові місцеві перевантаження, здатні викликати залишкові деформації. Як показали дослідження, додаткові зміни внутрішніх напруг можуть виникати і при виконанні ремонтних операцій: правки валу, шліфуванні шийок під ремонтні розміри.

Причиною зношення корінних і шатунних шийок колінчастого вала в основному являється природне зношування, який виникає в результаті тертя спряжених пар. В результаті зношування шийок вала змінюється їх геометрична форма, з'являються овальність і конусність.

Шатунні шийки колінчастого вала зношуються по довжині на конус, а по колу на овал. Причиною зношення шийок на конус являється нерівномірне розподілення навантажень по їх довжині, похилого розміщення каналів, які підводять мастило до шийок, а також перекос деталей шатунно-поршневої групи. Овальну форму шийки отримують під дією знакоперемінних навантажень, тиском газів на поршень і сил інерції шатунно-поршневої групи.

Корінні шийки колінчастого валу зношуються, головним чином, на овал. Зношування на конус незначне.

Порівнюючи зношення корінних та шатунних шийок по їх абсолютній величині, можна зробити висновок, що шатунні шийки зношуються більше ніж корінні по причині їх більш тяжких умов роботи.

Організація і оснащення робочого місця

В лабораторній роботі використовується наступне обладнання і інструменти: колінчастий вал, станина для рухомих призм або станина з передньою і задньою бабками для встановлення перевірочних центрів, призми для встановлення колінчастих валів. Індикатори з універсальним штативом, мікрометри з інтервалом вимірювань 0...75 мм, штангенциркуль, масштабна лінійка, лупа для виявлення тріщин, індикаторний нутромір з інтервалом вимірювань 18...36 мм, технічні умови на контроль-сортування і ремонт деталей двигуна.

Послідовність виконання роботи

1. Вивчити інструкцію по техніці безпеки.

1. Провести зовнішній огляд колінчастого вала в відповідності з технічними умовами.

2. Встановити вал в центрах і закріпити.

2. Розмітити пояси замірів на корінних шийках колінчастого вала в відповідності з схемою замірів (рис. 1) і провести вимірювання в різних січеннях і напрямках за допомогою мікрометра. Вимірювання провести в двох поясах і в двох площинах: паралельній площині щок і перпендикулярній площині щік вала (рис. 2).

3. Виміряти довжину установочної шийки вала.

3. Виміряти діаметр отворів під болти в фланці для кріплення маховика.

4. Виміряти биття і визначити стрілу прогину колінчастого вала по незношеній ділянці середньої шийки.

5. Виміряти биття фланця по торцю, закріпивши вал від поздовжнього переміщення.

4. Виміряти розмір фланця вала по зовнішньому діаметру.

10. Виміряти діаметр отвору під підшипник.

11. Проаналізувати результати зовнішнього огляду і вимірювань і визначити, до якої категорії віднести колінчастий вал (придатний, непридатний, підлягає відновленню).

12. Розрахувати коефіцієнти придатності і ремонту колінчастих валів по величині зношення корінних і шатунних шийок.