- •1. Задачи бухгалтерского учета в современных условиях. Финансовый и управленческий учет
- •2. Учет вспомогательных производств, содержания и эксплуатации машин и оборудования
- •3. Закон Украины «о бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине»
- •4. Учет операций на текущих счетах в иностранной валюте
- •5. Учет финансовых инвестиций
- •6. Облік формування доходів та витрат від іншої операційної діяльності
- •7. Учет расходов будущих периодов
- •8. Учет средств на счетах предприятия в банках в национальной валюте
- •9. Учет расходов и выхода продукции растениеводства
- •10. Учет расходов и выхода продукции животноводства
- •11. Учет расходов и выхода продукции промышленных производств
- •12. Особенность организации финансов в фермерских хозяйствах
- •13. Содержание п(с)бу 10 «Дебиторская задолженность»
- •14. Учет брака в производстве
- •3 За причинами возникновения(некачественные материалы, неподача електроенерпі ); За виновными лицами (рабочий, поставщик)
- •15. Учет расчетов с покупателями и заказчиками
- •16. Сущность дохода, его определение и оценка
- •17. Учет резерва сомнительных долгов
- •18. Учет формирования дохода и затрат финансовой деятельности
- •19. Учет налога на прибыль
- •20. Учет расчетов с поставщиками и подрядчиками
- •21.Понятие финансовых результатов и порядок их формирования
- •22. Учет расчетов по страхованию
- •23. Учет расчетов с участниками
- •24. Экономическое содержание кредитов банков и учет долгосрочных кредитов банков и учет краткосрочных займов
- •25. Экономическое содержание запасов на с/х п/п и их оценка.
- •26. Инвентаризация активов и обязательств предприятия
- •27. Применение приемов элиминирования
- •28. Учет готовой продукции сельскохозяйственного производства
- •29. Состав ,назначение финансовой отчетности
- •30. Анализ динамики валового производства продукции растениеводства.
- •32. Факторный анализ объемов производства отдельных видов сельскохозяйственных культур.
- •33. Анализ эф-ти использования кормов
- •34. Факторный анализ продуктивности сельскохозяйственных животных и урожайности с/х культур
- •35.Учет ос и их оценка
- •36. Анализ эффективности использования ресурсного потенциала предприятия
- •37. Учет амортизации (износа) необоротных активов.
- •38. Факторный анализ с/с 1ц продукции раст-ва.
- •Основные этапы анализа с/с прод-и раст-ва
- •39. Учет нематериальных активов (нма)
- •40.Учет капитальных инвестиций (ки)
- •41. Учет труда и его оплаты.
- •42. Факторный анализ себестоимости 1 ц продукции животноводства
- •43.Удержания из з/п.
- •44.Анализ структуры затрат на 1 голову
- •45.Учет собственного капитала и его функции
- •46. Учет источников финансирования будущих расходов и платежей
- •47.Анализ соотношения темпов роста з/п и производительности труда.
- •48. Учет расчетов по возмещению материального ущерба
- •49. Оцінка, порядок оформлення поточних біологічних активів тваринництва
- •50. Облік розрахунків з підзвітними особами
- •51. Облік операцій з векселями
- •53. Учет расходов на организацию производства и управления
- •54. Учет расчетов по налогам и платежам
- •55. Понятие и структура экономической информации.
- •57. Методика аудиту грошових коштів
- •58.Методика аудиту виробничих запасів
- •59.Методика аудиту основних засобів
- •60.Аудит достовірності фінансової звітності
- •61.Методика аудиту розрахунків з організаціями та фізичними особами
- •62. Організація та планування аудиторської діяльності
- •63. Оцінка суттєвості в аудиті, та аудиторського ризику
- •1. Денежные расчеты.
- •2. Формирование и распределение доходов предприятия.
- •30.Финансовая система Украины
63. Оцінка суттєвості в аудиті, та аудиторського ризику
Інформація вважається суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може впливати на економічні рішення користувачів, які приймаються на підставі даних фінансової звітності підприємств. Суттєвість залежить від розміру статті або помилки, яка оцінена за певних обставин, відсутності або перекручення змісту інформації.
В Україні не існує єдиних правил та прийомів визначення рівня суттєвості, тому рівень суттєвості визначається аудитором самостійно на підставі професійного судження. Під час розробки плану перевірки аудитор приблизно визначає суттєвість за операціями з метою кількісного визначення суттєвих перекручень і помилок. Однак необхідно аналізувати як кількісні, так і якісні показники помилок. Прикладом якісних помилок є неадекватний або неправильний опис облікової політики, коли цілком можливо, що користувач фінансової звітності підприємства буде введений в оману цим описом або існує помилка при розкритті порушень вимог українського законодавства, коли цілком можливо, що наступні після можливої перевірки податкової адміністрації платежі до бюджету у вигляді штрафних санкцій і відповідно до цього зміни звітності послаблять господарську та фінансову стабільність клієнта.
Аудитору необхідно передбачити можливість існування помилок у пов’язаних між собою сумах, які разом можуть істотно впливати на фінансову звітність підприємства. Наприклад, помилки в операціях на кінець місяця вказують на потенційну суттєву помилку, якщо помилка повторюється кожного місяця.
Аудитор визначає суттєвість як на рівні всієї фінансової звітності, так і стосовно окремо взятих залишків по рахунках, видах операцій і угодах. На суттєвість можуть впливати, наприклад, вимоги українського законодавства, які стосуються конкретної фінансової звітності, залишків по рахунках і взаємозв’язку між ними. Цей процес може мати різні рівні суттєвості, залежно від того, які види звітності підприємства розглядаються аудитором.
Під час оцінки впливу помилок на показники фінансової звітності аудитор повинен визначати суттєвість, встановлюючи характер, час і глибину процедур перевірки.
При плануванні аудиторської перевірки аудитор передбачає аналіз тих дій і операцій, які можуть призвести до суттєвих помилок та перекручень фінансової звітності даного підприємства. Аудиторська оцінка суттєвості залишків по бухгалтерських рахунках і укладених угодах допомагає аудитору вирішити, які питання і які статті фінансової звітності необхідно проаналізувати, який розмір вибірки використати і які види аналітичних процедур провести. Це дозволить аудитору обрати такі процедури аудиторської перевірки, від яких у сукупності можна очікувати скорочення величини ризику аудиту до прийнятного рівня. У випадку, коли аудитор виявляє суттєву помилку в показниках фінансової звітності, він зобов’язаний довести це до відома клієнта, щоб той міг внести коригування. Якщо клієнт відмовляється виправити показники фінансової звітності, аудитор повинен врахувати це при виборі виду аудиторського висновку, враховуючи суттєвість відхилень.
Ризик проведення аудиторської перевірки -- це ризик аудитора, пов'язаний з підготовкою неправильного висновку за фінансовими документами.
Оцінка ризику -- це процес прийняття рішення виходячи з можливостей викривлень у фінансових документах. Такий ризик має дві складові -- властивий ризик і ризик при здійсненні контролю. Аудитор оцінює їх у контексті обставин, що склалися.
Підставою для оцінки аудитором рівня внутрішнього ризику і ризику при здійсненні контролю є інформація про клієнта та його бізнес. Значна частина такої інформації має загальний характер і залежить від особливостей діяльності підприємства, галузі промисловості, в якій воно працює, законодавчих та нормативних документів, які стосуються галузі промисловості, а також особливостей фінансової діяльності підприємства і зв'язку між даними фінансового й оперативного характеру. Аудитор повинен також розуміти структуру контролю на підприємстві, що необхідно для правильної оцінки ризику при проведенні контролю та складанні плану проведення перевірки.
Існує взаємозв’язок між суттєвістю і ризиком аудиторської перевірки — чим суттєвіше здійснюється перевірка, тим нижчим є ризик аудиту, і навпаки. Аудитору необхідно брати до уваги такий зв’язок при визначенні характеру, часу і розміру процедур перевірки. Наприклад, якщо після планування спеціальних процедур перевірки аудитор встановлює, що прийнятний розмір суттєвості перевірки можна зменшити, то ризик аудиту пропорційно збільшується. Аудитор повинен урегулювати це шляхом зниження вже оціненого розміру ризику внутрішнього контролю там, де це можливо, і підтримки зниженого розміру виконанням поглиблених або додаткових тестів внутрішнього контролю підприємства, зниження ризику незнайдених помилок шляхом зміни (модифікації) характеру, часу і розміру запланованих основних незалежних процедур перевірки.