59.Методика аудиту основних засобів

Завданнями аудиту операцій з основними засобами є:

- встановлення правильності документального оформлення надходження, переміщення, використання та списання необоротних активів;

- перевірка ефективного їх використання та збереження;

- встановлення правильності визначення строку корисності експлуатації (використання) основних засобів, інших основних засобів;

- перевірка правильності нарахування зносу основних засобів;

- підтвердження достовірності відображення в бухгалтерському обліку первісної та ліквідаційної вартості основних засобів, а також результатів їх переоцінки;

- перевірка доцільності проведення ремонту основних засобів та правильності відображення в бухгалтерському обліку понесені витрат;

- вивчення законності проведення операцій, пов’язаних зі списанням основних засобів внаслідок непридатності їх до використання та ліквідації;

- підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з основними засобами.

Об’єктами аудиту основних засобів, інших необоротних матеріальних активівє:

• наявність і стан збереження основних засобів;

• операції, пов’язані з рухом основних засобів, їх технічний стан;

• стан оперативного, інвентарного, аналітичного та синтетичного обліку основних засобів;

• амортизація та індексація основних засобів;

• операції з капітального ремонту, технічного переозброєння, модернізації та реконструкції основних засобів;

• облік орендованих основних засобів;

• придбання та виготовлення основних засобів;

• облік витрат на утримання й експлуатацію машин і обладнання;

• матеріали інвентаризації, статистичної та фінансової звітності.

Джерела інформації:

Джерелами інформації для аудиту операцій з необоротними активами є:

1. наказ про облікову політику підприємства;

2. первинні документи з обліку необоротних активів: акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. № ОЗ-1), акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (ф. № ОЗ-2), акт списання основних засобів (ф. № ОЗ-3), акт на списання автотранспортних засобів (ф. № ОЗ-4), акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини (ф. № ОЗ-5), інвентарна картка обліку основних засобів (ф. № ОЗ-6), опис інвентарних карток з обліку основних засобів (ф. № ОЗ-7), картка обліку руху основних засобів (ф. № ОЗ-8), інвентарний список основних засобів (ф. № ОЗ-9), розрахунок амортизації основних засобів (ф. № ОЗ-14, № ОЗ-15 та ОЗ-16);

3. облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку необоротних активів;4)акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;5)звітність.

Вивчення операцій з основними засобами, проводять таким чином:

1. Перевірка правильності віднесення активів підприємства до основних засобів, інших основних засобів. Увага аудиторів концентрується на умовах визнання об’єктів активами підприємства – отримання в майбутньому економічної вигоди від використання об’єкта, його достовірна оцінка.

Під час дослідження потрібно звернути увагу на вартість об’єктів, що підлягають обліку у складі основних засобів, та порівняти її з вартістю, передбаченою в Наказі про облікову політику. Аудитору необхідно уточнити, чи не обліковуються на рахунках обліку необоротних активів предмети, облік яких повинен здійснюватись у складі малоцінних та швидкозношувальних предметів.

2. перевірка достовірності визначення строку корисної експлуатації основних засобів. аудитор перевіряє наявність в наказі про облікову політику підприємства інформації про строк корисної експлуатації основних засобів. при цьому строк експлуатації повинен бути більшим, ніж один рік.

3. Перевірка правильності встановлення ліквідаційної вартості основних засобів та інших основних засобів. для цього аудитор звертається до наказу про облікову політику підприємства та перевіряє, чи зафіксована в ньому величина ліквідаційної вартості для окремих об’єктів або груп основних засобів.

4. Перевірка правильності оприбуткування основних засобів шляхом порівняння даних обліку з даними первинних документів.