Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Загальна нозологія.doc
Скачиваний:
84
Добавлен:
15.02.2016
Размер:
4.16 Mб
Скачать

Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

  1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

Реактивність

властивість організму відповідати змінами життєдіяльності на впливи зовнішнього середовища

Резистентність

стійкість організму до дії патогенних факторів

Нормергія

фізіологічний стан реактивності, що характеризується адекватною відповіддю на подразник

Гіперергія

патологічний стан реактивності, що характеризується відповіддю, яка перевищує силу подразника

Гіпо-(гіп-)ергія

патологічний стан реактивності, що характеризується відповіддю, яка є меншою ніж сила подразника

Анергія

патологічний стан реактивності, що характеризується відсутністю відповіді на подразник

Дизергія

патологічний стан реактивності, що характеризується спотвореною, неадекват-ною відповіддю на подразник

Стрес

стан напруження неспецифічних захисно-пристосувальних реакцій організму, що виникає при дії стресорних агентів.

Стресорні фактори (стресори)

несприятливі фактори зовнішнього середовища, які за своєю силою або тривалістю дії перевищують адаптивні можливості організму.

Загальний адаптаційний синдром

комплекс структурних, функціональних та біохімічних змін організму, що виникає у відповідь на дію стресорів. Має три стадії: тривоги, резистентності та виснаження.

Хвороби адаптації

захворювання, що виникають внаслідок дії на організм надмірного стресу (дистрес). Поділяються на психосоматичні захворювання, хвороби обміну речовин, алергічні та запальні хвороби.

Імунітет

несприйнятливість організму до інфекційних і неінфекційних агентів і речовин, які мають антигенні властивості

Антиген

це речовина, яка при поступленні в організм викликає імунну відповідь і взаємодіє з продуктами цієї відповіді – антитілами чи активованими Т-лімфоцитами

Антитіла

це білки (імуноглобуліни), які синтезуються під впливом антигену і специфічно з ним взаємодіють

Імунологічна реактивність

здатність організму відповідати на дію антигену клітинними й гуморальними реакціями, специфічними відносно антигену

Імунна відповідь

це специфічна реакція організму направлена на видалення конкретних чужорідних субстанцій (антигену) з нього і формування імунологічної пам’яті про цей антиген

Імунологічна недостатність

це вроджений або набутий дефект імунної системи, який проявляється нездатністю організму повноцінно здійснювати реакції гуморального чи (і) клітинного імунітету

Імунологічна толерантність

це втрата або ослаблення здатності організму до імунної відповіді на антиген при повторній зустрічі з ним

2. Теоретичні питання до заняття:

  1. Визначення основних видів реактивності організму та їх характеристика.

  2. Форми реактивності організму та їх характеристика.

  3. Механізми реактивності:залежність реактивності від стану нервової, ендокринної, імунної систем та системи мононуклеарних фагоцитів (СМФ).

  4. Наведіть приклади формування патологічної реактивності внаслідок дії лікарських препаратів.

  5. Наведіть приклади патологічної неспецифічної та специфічної реактивності.

  6. Назвіть показники оцінки діяльності систем організму, відповідальних за реактивність.

  7. Визначення резистентності організму і порівняння з реактивністю.

  8. Основні види резистентності організму, характеристика, приклади.

  9. Біологічні бар’єри організму. Визначення, види.

  10. Що таке стрес і загальний адаптаційний синдром.

  11. Дайте характеристику стадій стресової реакції.

  12. Що таке «хвороби адаптації»? Наведіть приклади.

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід1. Визначити видову, вікову і індивідуальну резистентність тварин до дії радіального прискорення.

Завдання

Вказівки до завдання

У досліді бере участь 4-и миші, жаба, статевозрілий щур, щурятко. За 10 хв до початку досліду 1-й миші вводимо АКТГ, 2-й миші – фолікулін, 3-й миші – новокаїн, а 4-а миша – інтактна. Всіх тварин поміщаємо у центрифугу. Піддаємо їх дії радіального прискорення протягом 35 сек. Після зупинки центрифуги оцінюється ступінь важкості стану кожної тварини.

Препарати вводяться підшкірно в дозі 0,2–0,3 мл.

Дослід 2. Визначити функціональний стан системи мононуклеарних фагоцитів (СМФ) калориметричним методом при експериментальному судомному припадку.

Завдання

Вказівки до завдання

1. У кролика викликають судоми, пропускаючи електричний струм через головний мозок. Одразу в крайову вену вуха вводимо 1% розчин фарби конгорот. Через 4 хв з надрізу крайової вени беремо 1 мл крові і додаємо до 0,6 мл цитрату натрію, центрифугуємо.

2. Обережно відбираємо плазму у градуйовану пробірку гемометра Салі до мітки 2. Аналогічно чинимо з кров'ю, забраною в кролика через 30 хв.

3. Водою розводимо забарвлення 4-х хвилинної плазми до забарвлення 30-и хвилинної плазми. Мітка до якої розведена 4-х хвилинна плазма буде шуканою величиною (у формулі Миколаєва – а).

4. Обчислюємо конгоротовий показник (КРП) за формулою Миколаєва: КРП = (а-2)/2

Вухо, де проходить крайова вена, поголити. Попередньо спиртом викликаємо гіперемію. Центрифугуємо потягом 3-5 хв при 2500-3000 об./хв.

Помішуємо скляною паличкою.

При нормальному функціонуванні СМФ конгоротовий показник дорівнює 1.