2. Теоретичні питання до заняття:
Поняття про імунологічну реактивність.
Типи імунної відповіді.
Імунодефіцити, визначення поняття, класифікація.
Імунодепресивні стани,їх характеристика.
СНІД: причини, патогенез, прояви, наслідки.
Визначення поняття «алергії». Алергія та імунітет.
Види алергенів. Значення спадкових факторів у розвитку алергії.
Принципи класифікацій алергічних реакцій.
Стадії розвитку алергічних реакцій.
Анафілактичні реакції: експериментальні моделі, імунологічні механізми їх розвитку, роль тканинних базофілів, основні клінічні форми.
Активна і пасивна анафілаксія.
Патогенез анафілактичного шоку.
Цитотоксичні реакції : механізми цитолізу, основні клінічні форми.
Імунокомплексні реакції: механізм розвитку місцевих і загальних пошкоджень, основні клінічні форми.
Реакції гіперчутливості сповільненого типу: механізми розвитку, роль лімфокінів, основні клінічні форми.
Автоалергічні реакції: принципи і механізми розвитку.
Основні принципи запобігання, лікування і діагностика алергічних реакцій. Гіпосенсибілізація по Безредко.
3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Дослід 1. Відтворити модель анафілактичної реакції на тканинних базофілах сенсибілізованого щура.
|
Завдання |
Вказівки до завдання |
|
Сенсибілізувати щура антигеном (конячою сироваткою. |
Ввести конячу сироватку у вену хвоста по 0,5 мл через день 3 рази. Через 12-15 днів тварину умертвити ефіром. |
|
Приготувати завісину тканинних базофілів |
У черевну порожнину ввести 5 мл гемоцелу, промасувати, розсікти черевну стінку, зібрати завісину. |
|
Провести реакцію тканинних базофілів з антигеном |
На предметному склі, попередньо зафарбованому нейтральним червоним, змішати краплину завісини і алергену. Накрити покривним скельцем. 10 хв. інкубувати в термостаті при t – 37°С. |
|
Приготування контролю |
Аналогічно змішати краплини завісини і собачої сироватки. Інкубувати 10 хв. в термостаті при t – 37°С. |
|
Спостерігати під мікроскопом дегрануляцію тканинних базофілів. Замалювати результати досліду Зробити висновки |
Спостереження проводити при великому збільшенні мікроскопа, використовуючи імерсійну систему. Записати в протокол |
Дослід 2. Відтворити модель анафілактичного шоку на мурчаках
|
Завдання |
Вказівки до завдання |
|
Сенсибілізувати мурчака конячою сироваткою. |
Ввести 0,1 мл конячої сироватки у розведенні з фіз. розчином 1:10 під шкіру живота (внутріочеревно). |
|
Викликати розвиток анафілактичного шоку |
Через 14 днів зафіксувати мурчака в руках: один дослідник фіксує тварину; другий – відтягує ліву задню ніжку трошки в сторону і назад, вистригає хутро над стегновою веною, і зрізає шкіру з фасцією площею 0,5 см2над стегновою веною, після чого в/в повільно вводить 1 мл конячої сироватки. |
|
Вести спостереження за твариною під час розвитку анафілактичного шоку. |
Звернути увагу на загальну поведінку, положення в просторі, наїжачуванння шерсті, кашель, колір носа, вух, лапок, хрипи в легенях, мимовільна дефекація, сечовиділення, ритм дихання, позіхальні рухи щелепи, посмикування крил носа, судоми. За допомогою секундоміра відмітити початок кожного симптому і записати. З зупинкою дихання і відсутності корнеальних рефлексів констатується смерть (кінчиком ватки доторкнутися зіниці ока). |
|
Провести розтин тварини |
Розтин проводиться по середній лінії грудної і черевної стінки. Перетиснути трахею і відокремити легенево-серцевий комплекс і покласти його на годинникове скло. |
|
Оцінити симптоми Ауер-Льюїс-Безредка |
Легені переповнені повітрям і при натискуванні з альвеол виходить повітря. |
|
Розглянути кишківник, кров в магістральних судинах |
Посилена перистальтика, кров темно-червоного кольору, рідка. |
|
Оформити результати досліду. |
Хронологічно описати прояви розвитку анафілактичного шоку і розтину тварини після настання смерті. |
|
Зробити висновки. |
Записати в протокол. |
