Сангвінікольоз

Хвороба викликається дигенетичними присиснями із роду Sanguinicola, які паразитують в кровоносних судинах риб. Захворювання поширене в основному в південних районах України, Білорусії, Середній Азії. До захворювання схильні короп, сазан та їх гібриди. Хвороба проявляється у формі ензоотій з масовою загибеллю риби.

ЗБУДНИК. Збудник сангвінікольозу Sanguinicola inermis паразитує в кровоносних судинах коропа і сазана та їх гібридів. Це невеликий паразит довжиною до 1 мм, тіло напівпрозоре, видовжене, ззовні покрите щетинками, кутикула не має шипів, ротова і черевна присоски відсутні, кишечник має чотири лопаті, сім'яник у вигляді пухирців, яєчник має дві лопаті. Паразит продукує яйця своєрідної трикутної форми, які через отвір матки виділяються в кров, заносяться в зяброві артерії і капіляри нирок риб (рис. 3). В яйці розвивається личинка-мірацидій, який виходить у воду і активно проникає в проміжного хазяїна, яким є прісноводні молюски з родини ставковиків Limneidae (Limnae stagnalis, Radix auricularia), в яких проходять стадії спороцисти, редій і церкарій. Останні покидають тіло молюсків і активно нападають на рибу, проривають епітелій зябрових пелюсток і проникають в кровоносні судини, де досягають статевої зрілості. Весь цикл розвитку завершується за 90 днів.

Сангвінікольоз виникає літом. В основному хворіють мальки і цьогорічки у вирощувальних ставах. Рідко хворіють дворічки коропа. Риби старшого віку є паразитоносії.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ І ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. Розрізняють зяброву і ниркову форму хвороби. Перша протікає гостро переважно у мальків і річняків, друга - хронічна у коропів старшого віку.

В

Рис. 3 Життєвий цикл Sanguinicola inermis

a - зрілий паразит; б - яйце; в - мірацидій; г - молюск, проміжний хазяїн (з спороциста­ми); д - церкарій

наслідок закупорювання капілярів яйцями паразита, окремі ділянки зябер біліють, забарвлення стає нерівномірним, інколи набуває темно-синього кольору. Пошкоджені ділянки руйнуються, клінічні ознаки схожі на ознаки бранхіомікозу, незаразної зябрової гнилі.

Ниркова форма протікає хронічно. Скупчення яєць паразитів в ниркових артеріях і венах викликає порушення функції нирок: розвивається загальний набряк тіла. У дзеркального коропа на тілі утворюються пухирі. Ця форма сангвінікольозу нагадує кокцидіоз і гостру форму краснухи.

ДІАГНОЗ встановлюють на підставі характерних епізо­отологічних, клінічних ознак із обов'язковою мікроскопією ниркової і зябрової тканини (на наявність яєць). Дорослих гельмінтів треба шукати в крові з черевної аорти або артеріальної цибулини.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА. Лікувальні заходи при сангвінікольозі розроблені недостатньо. Рекомендують використовувати гранульований комбікорм, який містить 50 мг корібана на 1 кг корму, застосовують протягом 10 днів з розрахунку 6% до маси риби.

Необхідно проводити боротьбу з молюсками - проміжними хазяїнами збудника сангвінікольозу шляхом осушення ставів, або обробкою розчином мідного купоросу 5 мг/л води, хлорного (5 ц/га), або негашеного (25 ц/га) вапна. З цією метою можна використовувати 0,1-1%-ний розчин карбофосу. Дезинфектанти вносять по ложу ставів. Якщо стави обробляють відразу після спуску води, тоді рекомендується провокаційна заливка водою шаром 8-10 см, а потім вносять той або інший препарат. Для недопущення молюсків в нерестово-вирощувальні стави, у лотки встановлюють загороджувальні решітки.