xвороби риб_для студ / Lab_06

2

Лабораторне заняття №6

БАКТЕРІАЛЬНІ ХВОРОБИ

Збудниками цієї групи інфекційних хвороб є бактерії. На характер прояву і перебігу бактеріальних хвороб великий вплив мають технологічні умови відтворення риби і ступінь інтенсифікаційних процесів. В результаті інтенсифікації рибницького господарства часто порушується екологічна рівновага, що може призвести до поширення бактеріальних хвороб. Найбільш практичне значення мають аеромонози риби.

Аеромоз коропів (краснуха коропів, геморагічна септицемія, інфекційна черевна водянка, люблінська хвороба)

Інфекційна хвороба коропових риб, яка характеризується запаленням шкірного покриву, наявністю крововиливів, водянкою, наїжачуванням луски, витрішкуватістю очей, гідратацією м'язевої тканини та всіх внутрішніх органів. Хворобу реєструють в усіх країнах Західної та Східної Європи, водоймах Південної Америки та в Індії.

ЗБУДНИК - Aeromonas hydrophila, банальна водна бактерія, коротка з заокругленими кінцями, кокоподібна, рухлива, грамнегативна палочка. Спор і капсул не утворює. При посіві на МПА виростають округлі колонії з рівними краями, випуклі, блискучі, напівпрозорі, з голубуватим або білувато-матовим відтінком.

ДЖЕРЕЛО ЗАРАЖЕННЯ - хворі риби, їх виділення і трупи, а також риби - мікробоносії. У водойми збудник заноситься з водою, хворою рибою, водоплавними і рибоїдними птахами, а також знаряддям лову, рибальським інвентарем та тарою. Зараження риби відбувається через пошкоджену шкіру та зябра, а також аліментарне.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ ТА ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. Інкубаційний період може становити 3-30 діб. Найбільшого поширення досягає у весняно-літній період, восени епізоотія затухає._: Перебіг хвороби гострий, підгострий і хронічний.

Гострий перебіг характеризується переважно у коропів 2-х – 3-х річного віку геморагічним запаленням окремих ділянок, чи всього шкірного покриву, розвитком черевної та загальної водянки, витрішкуватістю очей (екзофтальмом) і наїжачуванням луски. Хвора риба малорухлива, тримається біля берегів близько до поверхні води, слабо або зовсім не реагує на зовнішні подразники і гине протягом 2-3 тижнів Загибель коропа досягає 80-90%.

Підгострий перебіг хвороби характеризується тим, що у риб одночасно з водянкою, наїжачуванням луски, почервонінням тіла, асцитом, екзофтальмом виявляються виразки різної величини і конфігурації, краї яких мають білуватий обідок, при інтенсивному патологічному процесі - червоний. Іноді на місці виразок розвивається гнильна мікрофлора і відбувається некроз плавців. Хворі риби малорухливі, збираються на притоці свіжої води, лягають на бік і в такому положенні гинуть. Хвороба триває від 1,5 до 3-х місяців і риба видужує (рис. 1).

Хронічний перебіг хвороби проявляється наявністю тканинних рубців синювато-фіолетового відтінку, які утворюються на місцях виразок після їх загоювання та рубцювання (рис. 2 а, б). Хвороба триває 1,5-2,5 міс. і риба видужує. Загибель риби не перевищує 40%.

При гострому і підгострому перебігу хвороби виявляють запалення шкірних покривів, набряк та воскоподібний некроз скелетної мускулатури, катаральне або геморагічне запалення кишечника, енцефаліт, а також гіперимія внутрішніх органів та очеревини. Печінка мягкої консистенції, темно-сірого, іноді зеленого кольору. Жовчний міхур переповнений жовчю. Селезінка збільшена, темно-вишневого кольору. Кровоносні судини плавального міхура розширені, переповнені кров'ю. Черевна

порожнина наповнена прозорою або кров'янистою рідиною з неприємним запахом.

При хронічній формі у внутрішніх органах і тканинах істотних змін не відмічається. Риба, що перехворіла на аеромоноз, набуває відносного імунітету.

Препарати	Доза	Спосіб застосування	Експозиція
Левоміцетин	300 мг/л	Ванни	12 годин
Синтоміцин	600-1000 мг/л	Ін'єкції внутрішньочеревно	12-16 годин
Левоміцетин (плідникам)	20-30 мг/кг	– //–	Два рази навесні при розгрузці зимувальних ставів і восени при посадці на зимівлю.
Левоміцетин	1 кг/т корму	Згодовування в ставах	На протязі 10 днів з дводенною перервою між п'ятиденками.
Хлортетрациклін	1 кг/т корму	– //–	– //–
Біовіт-40	25 кг/т корму	– //–	– //–
біовіт-80	12,5 кг/т корму	– //–	– //–
Біовіт-120	8,3 кг/т корму	– //–	– //–
Кормогризин-5	6-12 кг/т корму	– //–	6 днів підряд
Кормогризин-10	3-6 кг/т корму	– //–	– //–
Фуразолідон	6-10 г на 10 кг корму	– //–	10 днів з дводенною з перервою між п'ятиденками.

ДІАГНОЗ ставлять на підставі епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних даних і результатів бактеріологічного дослідження (виділення вірулентної культури збудника, визначення його видової належності, біопроби на здорових коропах та білих мишах).

Рис. 1 Короп хворий на краснуху, підгостра форма

Рис.2.

а) Короп хворий на краснуху, хронічна форма;

б) утворення рубців

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА. При появі краснухи н а рибницьке господарство накладають карантин і проводять у ньому весь комплекс протиепізоотичних заходів по ліквідації заразних захворювань, передбачених Ветеринарним законодавством. Карантин знімають не раніше як через рік після ліквідації хвороби. Для лікування застосовують такі препарати. Ефективним засобом при аеромонозі коропа є панфуран: з профілактичною метою навесні згодовують з кормом в дозі 1,5 мг на одного річняка. Повторно панфуран застосовують в другій половині липня з розрахунку 3 мг. на дворічку протягом 10 днів з перервою два дні між п'ятиденками. Цьогорічкам панфуран призначають по 0,5 г на одну особину з другої половини липня протягом 10 днів з повторенням через 2-3тижні. Для профілактики і лікування застосовують дибіоміцин з екмоліном або вазеліновим маслом 25 мг на 1 кг маси внутрішньочеревно плідникам. Левоміцетин в дозі 30 мг на 1 кг маси внутрішньочеревно або через зонд плідникам навесні.

В останній час застосовують γ-кротонолактоновий препарат ДОН-IR (містить ряд органічних кислот: янтарну, малеїнову, мурашину та ін.). З профілактичною метою препарат вносять в стави двічі через 24 години з розрахунку 220-400 г/га; з кормом 50-70 г/т корму в залежності від стану риби і стадії захворювання.

Фурункульоз лососевих (Аеромоноз лососевих)

Інфекційна хвороба, яка характеризується септицемією, Утворенням фурункулів у м'язевій тканині з подальшим розривом їх і перетворенням у червонуваті виразки. Значні зміни спостерігаються у внутрішніх органах. Патологічний процес швидко розвивається і закінчується загибеллю риби.

ЗБУДНИК - факультативний аероб Aeromonas salmonicida має вигляд короткої, нерухомої палочки, спор і капсул не утворює. В МПБ і МПА утворює коричневий пігмент. На МПА росте у вигляді крапкових колоній, які через 4-5 днів досягають розмірів до 2 мм. _; Нині описані підвиди A. salmonicida achromogenia і A.salmonicida masoncida, які розрізняються між собою за пігмен-оутворенням, ферментативною характеристикою і вірулентністю.

Найбільш велику небезпеку для лососевих являє Aeromonas salmonicida, яка зустрічається у воді і мулі. Органічне забруднення води, наявність рослинності сприяють її збереженню і навіть розмноженню. A.salmonicida добре розвивається при температурі 3-5°С, що є для неї дуже характерним і відрізняє її від споріднених бактерій. Гине вона при температурі вище 30°С. Завжди виявляється у хворих риб, але часто виявляється і у здорових. Вірогідно, її вірулентність зростає при відповідних умовах.

Раніше вважали, що вона уражає тільки лососевих, що відображено у назві хвороби - фурункульоз лососевих. Встановлено, що хвороба може поширюватись і на інші риби. Найбільш чутливі з лососевих є палія, струмкова і райдужна форель. Особливо чутливі риби старші дворічного віку. Найтяжчий перебіг хвороби спостерігається у ремонтних риб і плідників під час викидання ікри і після нього. Мальки хворіють у виняткових випадках.

Фурункульоз має сезонну закономірність; спалахи епізоотії виникають при підвищенні температури до 10-20°С, супроводжуються загибеллю 10-90% риби.

ДЖЕРЕЛО інфекції в природі є хвора риба, її виділення, риби-мікробоносії, трупи, а також інфікована вода та грунт неблагополучних водойм, інвентар, смітна і дика риба та інші гідробіонти, які знаходяться в такій водоймі.

Основні шляхи поширення і причини загострення перебігу фурункульозу - безконтрольні перевезення інфікованої риби, ікри та кормових безхребетних із неблагополучного у благополучні господарства. Збудник хвороби потрапляє в організм риби з водою або інфікованим кормом, а також через зябра та пошкоджену шкіру.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ І ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. Фурункульоз може перебігати блискавично, гостро, підгостро і хронічно.

Блискавичний перебіг характеризується раптовою і швидкою загибеллю риби без різко виражених ознак хвороби. В першу чергу гинуть найжирніші особини молодих лососів.

Гострий перебіг характеризується септицемією і розладом травлення, що супроводжується виділенням екскрементів з домішками крові. На шкірному покриві і зябрах, а також біля основи грудних плавців виникають припухлості просочені кров'яним ексудатом. У такому стані хвора риба або гине (протягом 1-2 днів), або набуває підгостру форму перебігу хвороби. При цьому на запалених ділянках шкіри утворюються фурункули, які глибоко проникають в м'язевий шар, при розриві яких утворюються червонуваті виразки. У хворої риби спостерігається блідість зябер і екзофтальм. Підгострий перебіг триває 3-7 днів, спричинюючи значну загибель риби (рис. 3).

П ри хронічному перебігу на тілі риби значні ділянки шкіри уражуються сапролегніями. Крім того, відмічається випадання луски, пошкодження плавців, темне забарвлення тіла, загальне виснаження риб. У деяких особин на поверхні тіла та голови помітні виразки, рубці і іноді абсцеси. Із ануса виділяється кров'янистий ексудат. Зябра бліді з чергуванням мармурових ділянок. Ця стадія продовжується до кількох тижнів і навіть місяців.

Рис 3.Форель, хвора на фурункульоз

ДІАГНОЗ встановлюють на підставі результатів бактеріологічного дослідження, епізоотологічних, клінічних і патологоанатомічних даних. При латентному перебігу Діагноз доцільно підтверджувати біопробою, для чого використовують одно- чи дводобову бульйонну культуру А. salmonicida, яку вводять здоровим одно - чи дворічкам форелі підшкірне або внутрішньом'язево. Типові клінічні ознаки хвороби та загибель риби відбувається протягом 4-9 днів після зараження введеної культури.

Після хвороби у риби старше 12 міс. виявляють природні антитіла. В період епізоотії їх більше, ніж після закінчення спалаху хвороби.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА. На неблаго-получні по фурункульозу лососеві ставкові господарства накладають карантин і виконують всі карантинні заходи.

Всю рибу виловлюють і використовують за призначенням. Рибу, що відповідає кондиціям товарної продукції допускають в їжу людям через мережу громадського харчування. Тривалому зберіганню вона не підлягає. Рибу, що втратила товарний вигляд, а також загиблу на розсуд ветеринарного лікаря використовують в корм тваринам у провареному вигляді або відправляють на технічну утилізацію чи спалюють.

Запліднену ікру рекомендується обробляти в розчинах трипофлавіну (1:2000), акрифлавіну (1:2000) або мартиолату (1:2000). Для цього беруть водний розчин трипофлавіну або акрифлавіну в розведенні 1:2000, додають його до промитої в чистій воді ікри в дозі 100 см³ на 1000 ікринок і залишають в лікувальному розчині на 20-ЗОхвилин; 10 л мартиолату достатньо для обробки 50 тис. ікринок (експ. 10 хвилин). Після обробки ікру промивають і інкубують звичайним способом. Тару та інвентар для транспортування ікри дезинфікують одним із цих препаратів.

Для лікування фурункульозу найбільш перспективними є сульфамідні препарати. До кормів на 100 кг форелі щоденно додають 10г. сульфамеразина або 3 г. сульфогуанідина. Термін лікування 8 днів. Однак відмічено, що збудник швидко набуває резистентності до вищезгаданих препаратів, тому рекомендується застосовувати фуразолідон, по відношенню до якого стійкості у бактерій не виникає.

В даний час розроблено вакцину проти фурункульозу. При вакцинації риб шляхом внутрішньочеревного введення використовують стрічкові транспортери і автоматичні шприци, Що дозволяє одному оператору вакцинувати до 1000 риб за годину. Найбільшого поширення набуває метод занурювання риб на 5-30 сек. в ємкість з розведеною в 10 разів вакциною.

При завозі ікри, що в останні роки широко практикується, її треба закупляти лише в благополучних на фурункульоз господарствах з обов'язковою обробкою у вищезгаданих розчинах.