14

Лабораторне заняття № 10 гельмінтози

Гельмінтозами називаються захворювання, які викликаються паразитичними червами (гельмінтами).

Гельмінтози риб викликають паразитичні організми, які відносяться до 6 класів: трематоди (Trematoda), моногенеї (Monogenoidea), цестоди або стрічкові черви (Cestoda), акантоцефали або скреблянки (Acanthocephala), нематоди або круглі черви (Nematoda). Збудниками гельмінтозів є і представники типу кільчастих червів (Anellida), які відносяться до класу паразитичних п'явок (Hirudinea).

Трематодози

Трематодози риб викликають плоскі черви, які відносяться до класу Trematoda. Представники цього класу – ендопаразити, які локалізуються в різних органах і тканинах.

МОНОГЕНОЇДОЗИ

Хвороби, збудниками яких є моногенетичні присисні – моногенеї, які характеризуються прямим циклом розвитку (без участі проміжного хазяїна) і добре вираженою специфічністю у виборі хазяїна, особливо дактилогіруси і гіродактилюси.

Дактилогіроз коропа

Збудниками цієї хвороби є моногенетичні присисні декількох видів із роду Dactylogyrus. Найбільш патогенні Dactylogyrus vastator і D. extensus.

ЗБУДНИКИ досягають довжини 0,5-1, ширини 0,15-38 мм. На передньому кінці знаходяться чотири головні лопаті, дорослі і личинки мають чотири пігментних очка, прикріплювальний диск озброєний двома центральними і 14-тю дрібними крайовими гачечками, які є важливою систематичною ознакою. В передній частині тіла знаходиться копулятивний апарат (рис. 1).

Рис. 1

І. — Dactylogyrus — загальний вигляд

II. - Зяброві пелюстки коропа, уражені дакти-логірусами. Розростання сполучної тканини, ураження респіраторних складок

Статевозрілий дактилогірус на зябрах риби за добу відкладає від 50 до 100 яєць. Яйця овальної форми, з коротким стеблом, за допомогою якого вони прикріплюються до зябер, тіла риби, або потрапляють у воду. Із яєць у весняно-літній період виходять повздовжно-овальної форми личинки, тіло їх покрите війками з допомогою яких вони плавають у воді. Личинки потрапляють на тіло риби, зябра і прикріплюються. Незабаром вони скидають війки і через 6-7 днів досягають статевої зрілості. При зниженні температури води до 5-6°С відкладання яєць сповільнюється або припиняється, а розвиток яєць закінчується в триваліші строки - за 35-45 днів. Паразитує на зябрах коропів всіх вікових груп, але найбільш тяжко хворіють мальки довжиною до 5 см. Паразит широко розповсюджений, але найбільш небезпечний в південних районах. Захворювання відмічається в кінці травня на початку червня при температурі води від 18 до 24°С. Мальки довжиною 2,5 см 8-10 - денного віку гинуть при наявності 60-80 паразитів; мальки довжиною 3,3-4 см - при 140-160 паразитів. Риби старшого віку менш сприйнятливі до захворювання і є паразитоносіями.

ДЖЕРЕЛО ІНВАЗІЇ - хворі риби і риби-паразитоносії.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ І ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. Мальки збираються на притоці, зграями піднімаються на поверхню, захоплюючи повітря. Спалах хвороби проходить швидко. Спочатку з'являються окремі хворі мальки, а вже через кілька днів відбувається масове зараження і загибель риби. Зябра бліді, мозаїчно забарвлені, покриті густим шаром слизу. Неозброєним оком добре видно дрібні крововиливи і розростання сполучної тканини зябер та відторгнення змертвілих ділянок. Інколи на зябрах утворюються ниткоподібні вирости. Зяброві пелюстки руйнуються, в зв'язку з чим порушується кровообіг і дихання. При інтенсивному зараженні відмічається масова загибель риби.

ДІАГНОЗ встановлюють на підставі клінічних ознак, епізоотичних даних і мікроскопії зябрових пелюсток, або слизу для визначення видової належності паразита.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА. Для лікування уражених дактилогірозом риб застосовують сольові і аміачні ванни. Однак, сольові ванни з 5% -го розчину кухонної солі не гарантують 100%-ної загибелі дактилогірусів. Враховуючи це, в основному використовують аміачні ванни з розрахунку 1 см³ 25%-ного аміаку на 1 л води, експозиція 0,5 хв. Безпосередньо у вирощувальних ставах обробляють аміакатом міді (комплексне сполучення сульфату міді і аміаку). Препарат вносять через 2-3 тижні після пересадки мальків чотириразове з інтервалом 48 годин. Концентрація аміакату міді після кожного внесення має бути 0,1-0,2 г/м³ води. При обробці риби враховується твердість, прозорість і наявність сірководню у воді водойм.

Застосовують також карбофос безпосередньо в ставах з розрахунку 0,2-0,5 г/м³ води. Водообмін припиняється на 48 годин.