Дактилогіроз рослиноїдних риб

У рослиноїдних риб на зябрових пелюстках, зябрової тканини і на шкірі паразитують дактилогіруси специфічні для цих видів риб і викликають у них захворювання, а нерідко і за гибель.

ЗБУДНИКИ. У білого амура паразитують D.lamellatys і D.ctenopharyn-godonis; у білого товстолобика - D.hypophthal-michtis, а у строкатого - D.nobilis і D.aristichthys, які відносяться до родини Dactylogyridae. Дактилогіруси на зябрах відкладають яйця, в яких при температурі води 21-23°С за 5-7 днів розвиваються личинки, вони виходять із яєць і починають рости, досягаючи статевої зрілості через 8-10 днів залежно від температури води.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ І ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. На зябрових пелюстках в місцях прикріплення виявляють кровотечі. В респіраторних складках порушення кровообігу. На гістопрепаратах, в міжскладковому просторі з'являється значна кількість клітин, які містять слиз, ацидофільні клітини і клітини із світлою цитоплазмою. В місцях фіксації паразитів відмічається інфільтрація лімфоцитів.

ДІАГНОЗ встановлюють на підставі клінічних ознак і мікроскопічного дослідження скребків з зябер на наявність паразитів.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА. Лікування також таке як при дактилогірозах коропа. Рекомендують обробляти хворих риб безпосередньо в ставах аміакатом міді, створюючи концентрацію 0,1-0,3 мг/л, повторюючи 3-4 рази з інтервалом 4 дні.

З профілактичною метою проводять дезинвазію ложа ставів, окреме вирощування молоді від риб старшого віку, особливо плідників, не допускати щільних посадок риби. Хороші результати одержують при обробці ставів хлорним або негашеним вапном по дзеркалу води. Хлорне вапно вносять з розрахунку 1 г/м³, негашене - 2-3 г/м³ рівномірно по береговій лінії, де скупчується риба.

Гіродактильоз

Захворювання викликається моногенетичними присиснями із роду Gyrodactylus і особливо поширене в центральних і південних областях, де нерідко реєструється масове захврювання, а також загибель коропа та інших риб.

ЗБУДНИК. На ставових рибах паразитують п'ять видів гіродактилюсів: G.elegans, G.cyprini, G.katharineri - у коропів і сазанів, у білого амура -G.ctenopharyngodonis і G.lamellatus.

Гіродактилюси дрібні присисні, тіло веретеноподібної форми від 0,2 до 1 мм довжиною, дещо розширене в задній частині тіла. Передній кінець тіла з 2-4 лопатями. Хітиноподібне озброєння прикріплювального органу складається з 16-ти крайових і двох серединних гачків, між якими знаходяться сполучні пластинки (рис.2). Гіродактилюси - живородні. В тілі дорослих паразитів можна виявити зародок наступного покоління. Присисні локалізуються на поверхні тіла, плавцях і інколи на зябрах.

Хворіють цьогорічки і річняки в березні-квітні, відомі випадки епізоотії в середині літа.

Рис. 2 Гіродактилюси: І. - загальний вигляд;

II. — Gyrodactylus elegans з коропа;

III. — g. Medius з коропа;

IV. — g. Ctenopharyngodonis з білого амура;

а — крайові гачки; б - серединні гачки

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ І ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. При масовому зараженні на тілі риби з'являється блакитно-матовий наліт, руйнується міжпроменева тканина плавців, а в деяких випадках утворюються виразки, хворі риби відстають в рості, мляві, скупчуються на притоці або в ополонках. Хвороба часто ускладнюється вторинною мікрофлорою.

ДІАГНОЗ встановлюють на підставі клінічних ознак і мікроскопії зскребків з шкіри, плавців і зябер.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА. Лікувальним заходом при гіродактильозі є ванни із 5% – ного розчину кухонної солі тривалістю 5 хвилин або 0,1–0,2%-ного розчину аміаку при температурі 7-8°С - 1 хвилина, при 18-25°С - 30 секунд.

При спалаху захворювання взимку рекомендується обробка барвниками безпосередньо в ставах (основний яскраво - зелений, основний фіолетовий "К", брильянтовий зелений) з розрахунку 0,1-0,5 г/м³ води.

Для знищення гіродактилюсів проводять комплекс ветеринарно-санітарних заходів, які спрямовані на поліпшення умов утримання риби.