2_Monografy ТЗН

340

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1.Високий динамізм оновлення змісту освіти, орієнтація на новий тип педагогічного світогляду, що відповідає соціокультурним викликам епохи, поглиблення процесів глобалізації, тенденції гуманоцентричної переорієнтації освіти на принципах інноваційності та антропоцентризму, пріоритетність формування в учнівської молоді ключових компетенцій в інтелектуальній, громадянсько-правовій, комунікаційній, інформаційній сферах - ці та інші риси кінця ХХ - початку ХХІ століття, безумовно, мають позначатися на особистісних і професійних якостях вчителя української мови і літератури.

2.Учитель української мови і літератури як творець духовного світу юних особистостей має бути кваліфікованим фахівцем і особистістю, котра опанувала зміст духовних надбань національної громади, володіє фундаментальними знаннями мови, літератури в поєднанні із традиціями національного виховання, глибоко розуміє мету і зміст навчання української мови, літератури в загальноосвітніх навчальних закладах, характеризується висококультурним мовленням, образним мисленням, високими інтелектуальними й моральними якостями, виявляє мовне чуття естетичної цінності рідного слова, мовний смак, мовну стійкість, виступає за збереження і подальший розвиток національної культури та державності.

3.Таким чином, система професійної парадигми в педагогічному університеті повинна бути спрямована на підготовку майбутнього педагога-словесника, котрий втілюватиме цінності громадянського суспільства і компетентно, на високому професійному рівні вирішуватиме філолого-педагогічні проблеми загальноосвітніх навчальних закладів.

4.Майбутньому вчителеві-словеснику потрібно бути чутливим, мобільним, ―гнучким‖ до різних нововведень: уміти спрямовувати і формувати філологічні смаки учнів, виявляти сміливість у поданні обґрунтованої оцінки тим творам, мовним, літературним явищам, які ще не отримали офіційної критичної оцінки, тобто бути професійно компетентним. Професійну компетенцію ми визначаємо як ступінь сформованості системи знань і вмінь, філологічних і педагогічних здібностей, ціннісних орієнтацій, інтегративних показників культури мовлення, стилю спілкування, необхідних для якісного виконання

341

педагогічної діяльності. Таким чином, цілісна система навчання, обов'язковими складовими якої виступають фундаментальність, глибина, інтелектуальна і практична спрямованість, особистісно- і професійно-орієнтовний характер, повинна бути спрямована на формування професійних рис, зокрема лінгвістичної, мовної, фольклорної, літературної, культурознавчої, педагогічної, психологічної, методичної, комунікативної, інформаційної, дослідницької компетенцій.

5.Аналіз філологічних, історико-педагогічних, літературних та інших джерел підтверджує потребу високого покликання вчителя-словесника протягом століть. Саме від рівня насамперед мовної культури, мовної освіченості, філологічної підготовки в середній чи вищій школі залежав (і залежить) професійний рівень, а отже, рівень розвитку держави в політичній, економічній, соціальній сферах. Водночас становлення національної системи професійної підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури відбувається у вкрай складних соціокультурних умовах.

6.В історії становлення і розвитку професійної підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури виділяємо: 1).кінець ХІХ ст. - етап 20-х років ХХ ст., еталоном якого вважався вчитель з високою нацiональною свiдомістю і самосвiдомістю, ґрунтовними знаннями, досконалим володiнням укpаїнською лiтеpатуpною мовою, методичними вміннями; 2).етап кінця 20-х - початку 70-их років - час усталення моноідеології, масової денаціоналізації, русифікації, поглиблення комуністично-ідеологізованого змісту вищої педагогічної освіти, формування вчителя - виконавця партійних рішень; 3).етап середини 70 - початок 80-х років - час "формування нової історичної спільності – радянського народу", вчитель - не інтерпретатор положень, викладених у підручниках, а дослідник; 4).етап середини

80-х років - 90-і рр.ХХ ст. - початок ХХІ ст. - час демократизації,

відродження національної політики в ґалузі вищої освіти, формування педагога, здатного прилучити учнівську молодь до духовного багатства і краси рідного слова, до розвитку лінгвістичного мислення, комунікативної компетенції вихованців.

7. Якісне збагачення змісту складових системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури важливо здійснювати як з урахуванням національно-освітніх

342

традицій, так і зарубіжного досвіду. В аналізованих у дослідженні країнах поширюється концепція формування компетентного спеціаліста, готового працювати у прагматично-інформаційному суспільстві, наявна тенденція на збереження національних виховних традицій, виявляється авторитет культуромовної особистості, розвиток творчої індивідуальності студента.

8.Позитивно сприймаючи досвід зарубіжних країн, сучасні зарубіжні технології в підготовці фахівця-cловесника, маємо враховувати і національні особливості. Новий концептуальний підхід до формування сучасної національної системи професійної підготовки вчителя української мови і літератури зорієнтований на інтеграцію у світову педагогічну систему й духовно-інтелектуальне пробудження особистості, відновлення загальнолюдських і національних цінностей.

9.Мета системи професійної підготовки майбутніх вчителів української мови і літератури - при органічній єдності і оптимальному співвідношенні навчально-пізнавальної, науководослідної, виховної підсистем та підсистеми практик на кожному освітньо-кваліфікаційному ступені виховувати професійну культуру педагога, формувати готовність до виконання науково-методичної, соціально-педагогічної, виховної, культурно-просвітницької, управлінської функцій.

10.Нами створено і реалізовано навчально-методичну систему професійної підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури в умовах педагогічного університету. Навчально-пізнавальна діяльність передбачала формування, розвиток і вдосконалення професійної компетенції під час вивчення психолого-педагогічного, лінгвістичного, літературознавчого, методичного блоків. Мету науково-дослідної складової передбачали в озброєнні студентів методологією дослідницької роботи, поглибленні і розширенні знань, збагаченні світогляду, стимулюванні розвитку самостійності, творчого потенціалу, інтелектуальних здібностей кожної особистості, індивідуалізації та естетизації процесу навчання. Спільною рисою всіх практик має бути професійна педагогічна спрямованість. Апробовані практики становили цілісну особистісно-орієнтовану систему, яка забезпечувала перевірку дієвості набутих знань і вмінь, більш усвідомлену потребу вдосконалення професійної компетенції, зміцнення впевненості у правильності вибору вчительського фаху,

343

сприяє загальнокультурному розвитку особистості студентафілолога.

11.Тенденції гуманістичного, антропоцентричного підходу в підготовці майбутнього педагога-словесника як компетентного, фахівця зумовлюють нові підходи до вдосконалення мети і функцій навчально-методичного забезпечення професійної підготовки. Новизна запропонованих навчальних посібників для студентів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів "Український фольклор", "Вступ до слов'янської філології", "Мовне родинознавство" - у методичній багатоваріантності модульної структури. Поряд із стислим викладом теоретичного матеріалу до кожної теми модулів пропонується система різнорівневих форм контролю набутих знань і умінь: контрольні, тестові запитання, творчі, проблемні завдання, мета яких - спрямувати студента на самостійний пошук, сприяти розвитку творчого, аналітичного мислення. Посібники підготовлено з урахуванням паралельної підготовки тексту на електронний варіант з метою використання для дистанційної форми навчання.

12.Важливим напрямом конструювання змісту професійної підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури є інтеграція курсів предметної, методичної, психолого-педагогічної підготовки. Представлені інтегровані курси ―Український фольклор‖, ―Вступ до слов΄янської філології‖, ―Філологічний аналіз тексту‖, спецкурси "Мовне родинознавство (виховний потенціал лінгвокультури рідного краю", "Формування культури педагогічного спілкування засобами української літератури", "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника", "Практика в системі професійної підготовки вчителя-словесника", "Професійна компетенція вчителя української мови і літератури" побудовані на засадах досягнень особистісно орієнтованого, особистіснодіяльнісного, комунікативного, когнітивного, лінгвокультурологічного принципів.

13.Цілісна система формування інформаційної культури студентів-філологів логічно відбувалася як у процесі виконання науково-дослідницьких завдань вище зазначених спецкурсів на рівні бакалавра і спеціаліста так і в курсі ―Методика викладання української літератури у вищій школі‖, призначеному для магістрів. Робота лабораторії здійснювалася у фольклорно-етнографічному, етно-, соціолінгвістичному, лінгвокультурологічному та методичному

344

напрямах і була спрямована на забезпечення підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів-словесників, вивчення та популяризацію нових освітніх технологій, передового педагогічного досвіду.

14.Узагальнені проміжні і підсумкові результати експерименту підтвердили ефективність розробленої системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури. Позитивними наслідками апробації інтерактивних навчально-методичних комплексів стали доступність і оперативність навчального матеріалу; діалоговий режим навчальної інформації, індивідуалізація навчання, диференціація пропонованих завдань залежно від пізнавальних можливостей студента. Інтерактивні комплекси сприяють розширенню й поглибленню не лише фундаментальних знань та відповідних умінь, необхідних для майбутньої педагогічної діяльності, а й удосконаленню практичних навичок оперування комп‘ютерними засобами навчання в ході засвоєння філологічних знань.

345

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Абашкіна Н.В. Питання вимог до підготовки освітян у оцінці німецьких педагогів ХХ століття// Вісник Черкаського університету. Серія – Педагогічні науки, Черкаси, 2002.-Вип.

43.- С.3236.

2.Абашкіна Н.В. Професійні якості вчителів та вихователів в оцінці німецьких педагогів ХХ століття //Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: Збірник наук. праць / За ред. І.А.Зязюна та Н.Г.Ничкало.-К., 2003.-С.471-478.

3.Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. Для педагогич. спец. вузов.- 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Просвещение, 1990. - 144 с.

4.Аверин Д. В. Размышление об электронных учебниках // Мир русского слова. - 2002. - №1.- Доступний з:< htpp://www.learning – russian.gramota.ru/journals.htmll>.

5.Авшенюк Н.М. Проблеми стандартизації педагогічної освіти у Великій Британії //Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Зб. наук. праць. У 2-х ч. /За ред. І.А.Зязюна та Н.Г.Ничкало.- К., 2001.- Ч.2.-С. 292295.

6.Ажнюк Б. Наслідки глобалізації (лінгвістичний аспект) // Урок української. - 2001. - № 1 - С. 58 - 60.

7.Акаткин В.М. Гуманитарное образование и литература // Вестник Воронежского ун-та. Серия 1. Гуманитарные науки.- 2000.-№1.-С.153-170. [Цит.12.06.2001].- Доступный из:< http://www.main.vsu.ru/ >.

8.Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: Модульне навчання: Навчальний посібник. - К.: ІСДО, 1993. - 220 с.

9.Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. - Спб.: Питер, 2001.-272 с.

10.Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. -Спб.: Питер, 2001.- 288 с. (Серия "Мастера психологии")

11.Андрианова Г.А. Учебные функции дистанционных эвристических олимпиад в системе профильного обучения. [Цит. 15.03.03].- Доступний з:< http://www.eidos.ru/conf/2003/ >.

346

12.Анисимов В.Е., Пантина Н.С. Методологические вопросы разработки модели специалиста //Советская педагогика. - 1977. - №5. - С. 100 - 108.

13.Анненский И.Ф. Избранное. М.: Правда, 1987.-592с.

14.Анохин П.К. Теория функциональных систем в физиологии и психологии. – М.: Наука, 1978. – 384 с.

15.Афанасьев В.Г. Системность и общество. – М.: Политиздат, 1980. – 368 с.

16.Бабенко Л.Г. Филологический анализ текста. Основы теории, принципы и аспекты анализа. – М.: "Академический проект", 2004.- 463 с.

17.Балл Г., Перепелиця П. Психолого-педагогічні засади організації профільної допрофесійної підготовки школярів //Педагогіка і психологія професійної освіти.-, 1998.-№5.-С.149- 159.

18.Балыхина Т.М. Содержание и структура профессиональной компетенции филолога. Методологические проблемы обучения русскому языку: Дисс. ... д-ра пед. наук:13.00.02.- М., 2000.- 386с.

19.Бандура О. Шкільний підручник з української літератури.- К.: Пед. думка, 2001.-76 с.

20.Барбіна Є.С. Виховуючий аспект курсу основ педагогічної майстерності // Соціальна робота в Україні і за рубежем. Збірник наукових праць. [Цит.18.07.2002 ].- Доступний з:< http: //www.socwd.uzhgorod.ua/articles/4.htm >.

21.Баркасі В.В. Формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського (Одеса). - Одеса, 2004. - 21 с.

22.Бахтин М.М. Проблемы текста в лингвистике, филологии и других гуманитарных науках. Опыт философского анализа //Русская словесность/ От теории словесности к структуре текста: Антологія / Под ред. В.П.Нерознака.-М.: Academia, 1997.-С.227-245.

23.Бахтин М. Человек в мире слова. - М.: Изд. Росс. откр. унта. 1995. - 140 с.

24.Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества /Сост. С.Г.Бочаров; Текст подгот. Г.С. Бернштейн, Л.В.Дерюгина;

347

Примеч. С.С.Аверинцева, С.Г.Бочарова. - М.: Искусство, 1979. –

424 с.

25.Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови: Навч. посібник - К.: Вища шк., 1991.

– 231 с.

26.Бевзенко С.П. Українська діалектологія: Збірник вправ і завдань. - К., Одеса: Гол. вид-во видавн. об'єдн. "Вища школа", 1987. – 127 с.

27.Бєланова Р.А. Гуманізація та гуманітаризація освіти в класичних університетах (Україна –США): Монографія.- К.:Центр практичної філософії, 2001.-216с.

28.Белова А.В., Мурашова О.В., Тимофеева Л.И., Чистякова Н.Н. Программа педагогической практики для специальности 021700 "Филология. Русский язык и литература" /Кафедра литературы Череповецкого государственного университета. Информационно-поисковая система по методике преподавания литературы. - Доступный из:< http://metlit.nm.ru/materials/ programma.html >.

29.Белова С.В. Диалог – основа профессии педагога: Учебно – методическое пособие. – М.: АПКиПРО, 2002. – 148 с.

30.Бєляєв О.М. Про перебудову навчання мови в школі // Українська мова і література в школі - 1989. - №8. - С. 46 - 47.

31.Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание.-М.: Прогресс,

1987.-420 с.

32.Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. - М.: Педагогика, 1989. – 190 с.

33.Беспалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения. – М.: Изд-во ин-та проф. образования МО России,1996. – 336 с.

34.Беспалько В.П. Теория учебника: Дидактический аспект. - М.: Педагогика, 1988. – 161 с.

35.Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. Наук.-метод. посібник. - К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.

36.Библер В.С. От наукоучения – к логике культуры. Два философских введения в ХХІ век.- М.: Политиздат, 1991.-413с.

37.Біблюк М. Януш Корчак – захисник дітей //Відродження.- 1994.-№5-6.-С.75-77.

348

38.Біда О.А. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі: Дис. ...д-ра пед. наук: 13.00.04.-Умань, 2003.-492 с.

39.Білецький О.І., Булаховський Л.А. Методичні уваги для вчителя старшого концентру трудшколи. – Харків: ДВУ, 1927. – 77 с.

40.Білоус П.В. Психологія літературної творчості: Книга для вчителів та учнів.-Житомир, 2004.-96с.

41.Біляєв О. Інтегровані уроки рідної мови //Дивослово.-2003.- №5.-С.36-40.

42.Біляєв О., Скуратівський Л., Симоненкова Л., Шелехова Г. Концепція навчання державної мови в школах України //Дивослово.-1996.-№1.-С.16-21.

43.Блауберг В.И., Садовский В.Н., Юдин Э.Г. Системный подход: предпосылки, проблемы, трудности. – М.: Знание, 1969. – 48 с.

44.Блауберг И.В., Юдин Е.Г. Становление и сущность системного похода. - М.: Наука, 1973. – 270 с.

45.Бобылев Б.Г. Теоретические основы филологического анализа художественного текста: Монография. - Орел: Орел ГТУ, 2003.-206 с.

46.Богданова О.Ю. Методика преподавания литературы: Учебн. для студ. пед. вузов/ О.Ю.Богданова, С.А.Леонов, В.Ф.Чертов; Под ред. О.Ю.Богдановой.- 2-е изд., стер.- М.: Издательский центр "Академия", 2002.-400 c.

47.Богин Г.И. Языковая личность школьника как формат для определения успешности его филологической подготовки: Книга для методиста и учителя. Выпуск 1. [Цит. 30.01.2004].-

Доступный из: <htpp://russcomn.ru/ rca_school/bogin.shtml >.

48.Бойко А.М. Про поліпшення професійної підготовки вчителя // Радянська школа. - 1984. - №6. - С. 88 - 92.

49.Болонський процес: Документи /Уклад.: З.І.Тимошенко, А.М.Грехов, Ю.А.Гапон, Ю.І.Палеха.-К.: Вид-во Європ.ун-ту,

2004.-169 с.

50.Болотнова Н.С. Филологический анализ текста: Ч.1. Пособие для филологов.- Томск: Изд-во Том. гос. пед. ун-та,

2001.-129 с.

51.Болотова А. Гуманистическая ориентация высшего педагогического образования в Германии //Высшее образование в России.-1996.-№3. Доступный из <htpp://www.informika.ru/>.

349

52.Большая советская энциклопедия / Гл. ред. А.М.Прохоров. - М.: Сов. Энциклопедия, 1977.- Т. 27. - 622 с.

53.Бондаренко Н., Ярмолюк А. Концепція вивчення української мови в 5-11 класах загальноосвітньої школи з російською мовою навчання // Українська мова і література в школі. - 2002. - №5. - С. 43 - 51.

54.Борисов В.В. Формування готовності вчителя до дослідницької педагогічної діяльності в умовах поетапної підготовки студентів педагогічного вузу: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. / Український держ. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 1997.– 22 с.

55.Борк-Утне Б. Анализ глобальных факторов, влияющих на современную образовательную систему (на примере европейских университетов) //Трибуна. - 1999. - №1. - С. 23-27.

56.Бородюк Н. Університетський філолог в інтер'єрі сучасності // Урядовий кур'єр.- 2004.-1 липня.-№(21).-С.19.

57.Бриггс Э. Сколько культур // Высшее образование в Европе.- 1989. -Т.14.- № 1. - С. 27.

58.Бугайко Т.Ф., Бугайко Ф.Ф. Майстерність учителясловесника. - К.: Рад. школа, 1963. – 187 с.

59.Булгакова Н.Б. Система пропедевтичної підготовки іноземних громадян з природничих дисциплін у технічному університеті: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04/ Інститут педагогіки АПН України.- К., 2002. – 38 с.

60.Буринська Н.М. До проблеми оцінки якості підручника //Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць //Інститут педагогіки АПН України; Гол. ред. Б.М.Мадзігон.-К.: Комп‘ютер у школі та сім‘ї, 1999. – С.8–10.

61.Буслаев Ф.И. Преподавание отечественного языка: Учебн. пособие для студентов пед. ин-тов по специальности "Русский язык и литература". - М.: Просвещение, 1992. – 512 с.

62.Быкова О.А. Основные направления развития содержания образования в средней школе современной Англии. - Автореф. дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Волгоград. гос. акад. физ. культуры. – Волгоград, 2000. – 20 с.

63.Васильева Г.М. "…Ты один мне поддержка и опора…" (размыщления об актуальных задачах лингвокультурологии) // Мир русского слова.-2002.-№2. Доступный из:< htpp://www.gramota.ru. >.