2_Monografy ТЗН

330

На практичних і лабораторних заняттях спецкурсу "Методика викладання української літератури у вищих навчальних закладах" студентам пропонувалися завдання репродуктивного, конструктивного, творчого рівнів.

Серед завдань репродуктивного рівня передбачалися, наприклад, такі:

-підберіть завдання для виконання учнями/студентами із визначеної викладачем теми;

складіть бібліографію з певної теми наукового дослідження;

підготуйте питання для вивчення педагогічного досвіду вчителя щодо методики навчання конкретної зазначеної теми;

проведіть рефлексію своєї діяльності;

Завдання конструктивного рівня:

-підготуйте систему завдань різного типу складності з історії української літератури (вступу до літературознавства, українського фольклору, літературного краєзнавства – на вибір) до відповідної теми заняття;

-підготуйтеся до проведення ділової гри щодо окремого етапу уроку;

-складіть варіанти тестів до відповідної теми заняття; -підготуйте творчі завдання з історії української літератури

(чи іншого курсу– на вибір) для роботи з обдарованими учнями; -підготуйте завдання проблемного характеру з методики

викладання літератури за 4-ма рівнями складності; -складіть таблиці до відповідної теми з історії української

літератури (чи іншого курсу– на вибір); Завдання творчого рівня:

напишіть статтю до методичного збірника чи журналу з описом методичної розробки;

підготуйте і подайте на обговорення опорний конспект із зазначеної теми;

розробіть комп‘ютерну презентацію із зазначеної теми;

підготуйтеся до ролі "рецензента" на прес-конференції із зазначеної теми, виступіть у цій ролі і створіть умови для критичного обговорення ділової гри;

розробіть проект педагогічної гри із зазначеної викладачем

теми;

підготуйте рекомендації до "банку педагогічних ідей" з метою поліпшення стимулювання навчально-пізнавальної роботи

331

студентів тощо [див. 254.] Реалізація набутих знань і вмінь, літературно-естетичного,

культуромовного розвитку особистості відбувалася на заняттях, у процесі планування і проведення позааудиторних заходів, зокрема літературних конкурсів, творчих звітів, концертів, літературномузичних вечорів, літературно-фольклорно-етнографічних екскурсій, випуску газет, рукописних журналів, організації літературного, фольклорно-етнографічного кабінету.

Результатами навчання, що ґрунтувалося на професійноособистісному розвитку студента, ми визначали особистісний смисл отриманих і вдосконалених професійних знань і вмінь, особистісну задоволеність студентів процесом творчої роботи на заняттях, зростання потребово-мотиваційної готовності до самоосвіти, шліфування навичок педагогічного спілкування, що набувалися в ході позаудиторної виховної, самостійної навчально- і науководослідницької роботи, науково-педагогічної практики. Отже, чітке планування навчально-дослідницької, науково-педагогічної складових магістерської підготовки, взаємозв'язок навчальних дисциплін, прагнення кожного викладача, колективів кафедр сприяє формуванню професійної готовності магістрантів до науково-

використовувалися нові інформаційні технології навчання. Це здійснювалося через залучення комп‘ютерного навчання і системи Інтернет і сприяло формуванню інформаційної культури, інформаційної компетенції майбутніх учителів української мови і літератури, їх творчого потенціалу, розвитку пізнавальної активності: студенти намагалися не пасивно сприймати інформацію, а активно взаємодіяли з машиною як джерелом інформації та генератором завдань.

Зокрема, при вивченні спецкурсу "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника" студентам пропонується ознайомитися зі словниками, посібниками з лінгвокультури,

вміщеними на сайті htpp://www.slovnik.org/txt/index.htm і розробити проект власного електронного словника з етнолінгводидактики.

Інтегральним показником якості підготовки майбутнього вчителя-словесника з урахуванням інформаційних технологій ми розглядали вияв інформаційної компетенції в поєднанні з іншими видами професійних компетенцій (лінгвістичною,

332

літературознавчою, культурознавчою, психолого-педагогічною тощо), що визначалися вмінням мобілізувати отримані знання і досвід у конкретній ситуації, ступенем самостійності, розвитком творчих здібностей, створенням атмосфери естетичного задоволення від сприйняття інформації, самого процесу розумової діяльності.

Результати цілеспрямованої роботи з формування складових професійної компетенції та складових готовності до педагогічної діяльності в цілому оцінювалися на завершальному етапі дослідження. Динаміка процесу відстежувалася протягом формувального експерименту відповідно до завдань. Отримані результати рівнів сформованості складових професійної компетенції за кваліфікаційними рівнями "бакалавр" – "спеціаліст" – "магістр" засвідчили про позитивну динаміку процесу формування готовності до педагогічної діяльності (див. таблицю 6.2).

Таблиця 6.2. Рівні сформованості готовності до педагогічної діяльності, у %

КЕ – результати констатувального експерименту; ФЕ - результати формувального експерименту. Брали участь в

експерименті – 1009 осіб.

Характер відмінностей між результатами сформованості професійної компетенції на всіх рівнях засвідчує про поступовість, дотримання оптимального темпу процесу, гнучкість функціонування системи.

6.2.2. Експертиза навчально-методичного забезпечення

За наслідками експертизи, проведеної групами компетентних фахівців, оцінки придатності посібників визначені як ―добрі‖.

333

Експерти вважали за доцільне впровадження цих посібників у навчально-виховний процес, підкреслили їх значну роль у підвищенні активності й зацікавленості студентів, школярів до вивчення української мови, фольклору в діалозі культур, проведення пошуково-дослідницької роботи.

Особливо відмічено посібники ―Український фольклор", "Мовне родинознавство", показники якості яких виявилися найвищі. Найбільш було високо оцінені такі якості посібника, як зміст, реалізація основних функцій, мова. Водночас експерти зауважували щодо включення до посібника ―Український фольклор" дитячих пісень, таких, як лічилки, мовчанки, небилиці, оскільки у практичному щоденному житті дитини вони відіграють значну роль, пропонували чіткіше укладати словникову статтю, розширити обсяг творчих завдань, зокрема проблемного характеру тощо. Нижчий бал одержало оформлення посібників.

В експертних оцінках щодо навчального посібника "Мовне родинознавство" пропонувалося чіткіше давати визначення, до модуля 4 включити завдання, спрямовані на дослідження й осмислення сучасного (особливо молодіжного) мовленнєвого етикету, з'ясувати його "духовну місткість", розширити спектр завдань творчого характеру, активніше використовувати проблемні ситуації. Аналізуючи посібник "Організація науково-дослідної роботи студентів", експерти звертали увагу на потребу в урізноманітненні апарату орієнтування, в розділі 6 деталізувати етапи проведення педагогічного експерименту.

Відповідно до зауважень експертів щодо посібників "Український фольклор", "Мовне родинознавство", "Вступ до слов'янської філології" була зроблена корекція змісту методичного апарату та структури і перевидання.

Протягом формувального експерименту ми впроваджували в навчально-виховний процес вищої та загальноосвітньої школи Webпосібники "Мовне родинознавство", "Український фольклор", "Вступ до слов´янської філології". Крім того, електронні посібники "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника". "Український фольклор" і "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника" були подані на сервері "Весна"

(htpp://www.vesna.org.ua/txt/semenogo/folklore; doc.; htpp://www.vesna.org. ua/txt/semenogo/etnocult: doc.).

334

Експертне оцінювання проводили викладачі-філологи, педагоги, психологи, інформатики. Дослідники-інформатики оцінювали зокрема наявність діалогової форми, підтримку броузерами, функціональність, простоту навігації, швидкість завантаження, відповідність рівню комп'ютерної техніки, наявної в навчальному закладі, дизайн-ергономіку, типи модулів навчального матеріалу: текстові модулі, гіпертекстові посилання, статистичні ілюстрації, відео- і аудіофрагменти; програмні модулі розширення, модулі діагностики знань, систему багаторівневої допомоги (див. таблицю 6.3). Загальна оцінка придатності посібника була визначена як ―добра‖.

Водночас викладачі інформатики внесли ряд пропозицій щодо електронних посібників: удосконалити систему навігації, уникнути зайвих гіперпосилань, файли повинні мати малі порції інформації, розміщені у 2-3 екрани, список термінів із гіперпосиланнями на текст, систему контролю, необхідно, щоб назви електронних файлів співпадали з назвами тем розділів. Для студентів, котрі характеризувалися сильною за збудженням нервовою системою, доцільна яскрава палітра кольорів на моніторі. Створюючи електронні навчальні посібники при збереженні одного і того ж

витрат часу, це дозволить значно ефективніше організувати процес навчання.

Психологи оцінювали зміст (науковість, логіку викладу, змістовність), реалізацію основних функцій (інформаційної, трансформаційної, самоконтролю, самоосвіти, виховної), структуру (структурування тексту на модулі і теми, поділ тексту на смислові частини, наявність апарату орієнтування (систему посилань)), методичний супровід (різноманітність завдань, контрольні, тестові завдання, творчі завдання, завдання, спрямовані на самостійний пошук, логічне мислення), психологічний супровід (урахування індивідуальних і вікових особливостей, вплив на розвиток

(читабельність інформації, комфортність (простоту) у використанні, естетику (поєднання фону і кольору шрифта), технічне забезпечення (швидкість завантаження, пошуку відповідної інформації, забезпечення гіпермедійності) (див. таблицю 6.4).

335

Таблиця 6.3. Орієнтовні показники якості електронних навчальних книг

(інформатиками)

337

Навчальний матеріал розроблених нами електронних навчальнометодичних комплексів був представлений у форматі HTML. Сегментування було здійснено відповідно до логіки курсу та особливостей його комп‘ютерної презентації. Текстовий матеріал, збагачений гіпертекстовими посиланнями, був відкритою системою, мобільною для змін і допоповнень. П оряд з інформаційними сторінками знаходиться сторінка із т.зв. картою, яка представляє собою ієрархію заголовків усіх сторінок документа або структурований зміст. При цьому кожний елемент такої ієрархії забезпечується гіперпосиланням на відповідну сторінку електронного навчального засобу. Вказаний принцип регламентує особливості побудови всіх інших сторінок.

Апробація навчальних книг, як показало експертне оцінювання, засвідчило як окремі їх переваги, так і недоліки. Позитивними наслідками апробації інтерактивних навчальнометодичних комплексів стали доступність і оперативність навчального матеріалу для всіх бажаючих його опанувати; діалоговий режим навчальної інформації, індивідуалізація навчання, диференціація пропонованих завдань з курсу залежно від пізнавальних можливостей студента. Інтерактивні комплекси сприяли розширенню й поглибленню не лише фундаментальних знань та відповідних умінь, необхідних для майбутньої педагогічної діяльності, а й удосконаленню практичних навичок оперування комп‘ютерними засобами навчання в ході засвоєння філологічних знань. Електронні посібники дозволили частково автоматизувати навчання: давали можливість студенту не тільки переглянути певну групу документів, а й вивчити механізм утворення асоціативних зв‘язків. Респонденти відзначали виразність, інтелектуальну насиченість текстів, структурну витриманість.

Відбулися і зміни у ставленні до підготовки таких електронних курсів і у викладачів. Репрезентація тексту у відкритому освітньому просторі підвищувала відповідальність викладачів.

Водночас аналіз апробації виявив також і низку недоліків у комплектуванні електронних навчальних курсів. Намагання перетворити посібник "Український фольклор" на медіапосібник, насичення його фотографіями фольклорно-етнографічних практик, фрагментами аудіозаписів пісень, відеозаписів бесід з інформаторами було, з одного боку, цікавим для студентапершокурсника, з іншого, - перевантажувало текст зайвою

338

інформацією. Студенти відзначали не завжди вдало підібрані елемети дизайну, чітке врахування розмірів шрифтів (необхідно, щоб текст легко читався, міг бути збільшеним з урахуванням потреб користувачів - такі операції повинні спеціально вводитися у програму технічної реалізації електронного видання).

Ми прийшли до висновку, що електронні підручники не повинні становити собою набори т.зв. слайдів, проте мають спрямовувати на пошук і аналіз інформації, формувати навички самостійної дослідницької діяльності. Серед важливих вимог – вимога ємкості, компресованості тексту, врахування індивідуальнопсихологічних аспектів спілкування з такою книгою. Проведена робота показала також потребу введення у систему професійної підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури предметної інформатики, вивчення і використання спеціальних засобів інформаційних технологій, найбільш характерних для філологічної галузі. Досвід кількох років використання інформаційних технологій дозволяє виокремити ті напрямки роботи, які сьогодні ще потребують удосконалення. На нашу думку, необхідно активізувати формування комплексної комп‘ютерної діагностики, оперативної та об‘єктивної оцінки теоретичних знань і практичних умінь студентів для самооцінки рівня, визначення індивідуального рейтингу в групі, підвищення зацікавленості у студіюванні навчального матеріалу; розвитку здібностей студентів, стимулювання їх науково-пошукової діяльності.

Висновки до розділу 6

1.Дослідна робота спрямовувалася на розробку й апробацію навчально-методичного комплексу організації навчальнопізнавальної, науково-дослідної, навчально-виховних, педагогічних практик у т.ч. електронного, для студентів факультетів української філології педагогічних університетів, учителів-словесників. Одночасно досліджувався рівень професійної компетенції майбутнього вчителя-словесника і можливості її підвищення у процесі навчання, з‘ясовувалася педагогічна ефективність пропонованого змісту навчання (на рівні навчальних курсів, спецкурсів, посібників, навчально-методичних матеріалів для студентів) в умовах експериментального навчання.

339

Узагальнені підсумкові результати експерименту підтвердили ефективність розробленої системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури. Читання вдосконалених навчальних курсів, спецкурсів у вищих навчальних закладах, як свідчить діагностика знань і вмінь студентів, сприяє підвищенню рівня підготовки майбутніх фахівців до педагогічної діяльності. Аналіз результатів експертних оцінок свідчить про загальну ефективність запропонованих автором навчальних посібників, у т.ч. електронних.