2_Monografy ТЗН

300

Зібраний під час діалектологічної практики і ґрунтовно проаналізований професором В.Куриленком та студентами діалектний та етнолінгвістичний матеріал розкриває перед молодими філологами широке коло проблем етногенезу, глотогенезу та етнокультурної історії слов‘ян, сприяє набуттю системних знань з української діалектології, умінь накопичувати і досліджувати мовні факти, розширює світогляд, виховує потяг до самоосвіти. Суттєве доповнення науковим матеріалом курсів сучасної української літературної мови, української діалектології, історії української мови, історичної граматики української мови, етнографії та фольклору допомагає майбутнім учителям-словесникам глибше опановувати теорію, вдосконалити вміння залучати теоретичний матеріал для розв'язування нових практичних завдань прикладного характеру.

На врахуванні функцій інтеграції побудована концепція науково-дослідної лабораторії "Формування національно-мовної особистості майбутнього вчителя української мови і літератури", яка працює над реалізацією оптимальних умов взаємозв'язку лінгвістичної, літературознавчої, українознавчої, методичної, психолого-педагогічної підготовки в умовах педагогічного університету.

Зміст діяльності лабораторії підпорядкований науково-

дослідницькій, навчально-методичній, освітньо-виховній меті (див.

таблицю 5.4.).

Робота лабораторії здійснюється у фольклорноетнографічному, етно-, соціолінгвістичному, лінгвокультурологічному та методичному напрямах і спрямована на проведення теоретичних і експериментальних досліджень у галузі визначеної вище проблематики, забезпечення підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів-словесників, вивчення та популяризацію нових освітніх технологій, передового педагогічного досвіду, залучення до науково-методичних пошуків студентів, починаючи з першого курсу. З метою вияву наукових уподобань серед студентів проводяться опитування, творчі роботи, конкурси на кращий реферат тощо.

Науково-дослідна лабораторія функціонує на принципах відкритості і співпраці із загальноосвітніми, вищими навчальними закладами, школами нового типу, науково-дослідними інститутами.

Згідно угод про співпрацю зокрема з лабораторіями "Етнологія Черкаського краю" (Уманський ДПУ ім. П.Тичини), "Інноватика в системі філологічної освіти" (Миколаївський ДУ), кафедрами української мови і літератури Кам'янець-Подільського, Тернопільського, Ніжинського державних педагогічних університетів, Севастопольського індустріально-педагогічного коледжу, колегіумом мистецтв в Опішні, відділом гуманітарної освіти Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, лабораторією літературної освіти Інституту педагогіки, відділом теорії і практики педагогічної майстерності Інституту педагогіки і психології професійної освіти, загальноосвітніми закладами здійснюється розробка, апробація, експертиза і впровадження інноваційних освітніх технологій у систему мовнолітературної, методичної, психолого-педагогічної підготовки

302

вчителів-словесників. Вивчається досвід взаємодії загальноосвітньої школи, закладів нового типу і філологічних факультетів педагогічних університетів щодо формування національно-мовної особистості, регіонального аспекту української мови і літератури, естетичного виховання учнівської і студентської молоді, проводяться науково-практичні семінари, "круглі столи", конференції, зустрічі з мовознавцями, етнографами, фольклористами України, читаються лекції відомими науковцями тощо. Заходи відбуваються за активної участі студентів - членів лабораторії, які виступають у ролі організаторів, дослідників, експериментаторів, доповідачів. Така форма, вважає більшість наших вихованців, сприяє формуванню їх дослідницької, комунікативної компетенції, поглибленню психолого-педагогічної компетенції: вони більш виважено обирають тему дослідження, ґрунтовніше опрацьовують літературні джерела, намагаються осягнути культуру мови наукового виступу, педагогіку толерантної дискусії тощо.

Лабораторія стала співорганізатором Всеукраїнської науковопрактичної конференції "Зміст і структура шкільної літературної освіти" (2002), що проводилася спільно із лабораторією літературної освіти Інституту педагогіки, Всеукраїнського методологічного семінару "Педагогічна майстерність: проблеми, пошуки, перспективи" (2003, 2004, 2005). Пошукові роботи членів лабораторії із традиційної матеріальної і духовної культури Чернігово-Сумщини, етно- і соціолінгвістичні, літературнокраєзнавчі дослідження, представлені на цих та інших численних заходах, отримали схвальну оцінку педагогічної громадськості і були рекомендовані до використання в навчально-виховному процесі.

Кожне з досліджень що виконуються в лабораторії (див. таблицю 5.5), – це спроба ґрунтовного аналізу традиційної культури жителів відповідного регіону (в т.ч. з відеододатками), а також експериментальне впровадження цього матеріалу у шкільній і студентській аудиторії. Такі матеріали слугують методичним порадником для вчителів української мови і літератури щодо формування національної свідомості молодих громадян і патріотів України.

Вимоги сьогодення до професійної компетенції вчителясловесника зумовили збагачення функцій науково-дослідної

лабораторії інформаційно-технологічною. У лабораторії розробляються електронні посібники, зусиллями викладачів і студентів філологічного, педагогічно-інженерного факультетів Глухівського ДПУ моделюється інформаційно-пошукова система "Традиційна культура Східного Полісся" (див. додаток Н), електронна версія фольклорно-етнографічного архіву. Архів складають текстові та аудіо-, відеоматеріали навчальних практик, електронний каталог та повнотекстова база курсових, дипломних, магістерських робіт. Відеотека фольклорної та етнографічної практик слугує наочним посібником, який допомагає урізноманітнювати й активізувати заняття з літературознавчого, народознавчого, мовознавчого, педагогічного, методичного циклів, створити атмосферу календарного чи родинного свята, порівняти серію відеофрагментів відповідного дійства (весілля, народин тощо) різних регіонів, доповнити знання з відповідних предметів, розширити кругозір, дослідити психологію персонажів, підготуватися до проведення різних типів уроків української мови і літератури в загальноосвітніх закладах.

Окрема ділянка роботи лабораторії – створення відеотеки педагогічної практики із записами уроків української мови,

304

української та зарубіжної літератури кращих учителів регіону, країни, лауреатів конкурсу "Учитель року". Широкий спектр методичних реалізацій, представлений у відеофільмах, систематично використовується при опануванні педагогічних, методичних, народознавчих курсів та спецкурсів на лекціях, лабораторних і практичних заняттях з метою отримання певної інформації, проведення аналізу новітніх технологій тощо, поглибленого вивчення методів і прийомів. Як показує досвід, вивчення вузлових питань, на які студенти мають закцентувати увагу під час перегляду, план бесіди, пошукової діяльності, що спрямована на аналіз відеоінформації тощо урізноманітнює й активізує навчальний процес, підвищує інтерес студентів до майбутньої професії, сприяє формуванню їхніх професійних знань і вмінь.

Застосування технічних засобів навчання створює можливості не лише для внесення змін у моделювання навчального процесу, а й для змін функцій викладача (підвищення вимогливості й ефективності лекцій) і студентів (підвищення рівня їх пізнавальної діяльності, посилення професійного інтересу). Наявність відеотеки відіграє важливу роль і в організації самостійної роботи студентів. Моделюючи урок під час навчального процесу чи педпрактики, студент може самостійно переглянути кілька наявних відеоуроків.

Діяльність науково-дослідних лабораторій як складових такої системи забезпечує неперервність науково-дослідної роботи, сприяє реалізації педагогіки співробітництва, формуванню навичок наукової роботи, розвитку особистості та індивідуальності студентів, опануванню ними нових способів саморегуляції власної діяльності. У реальній педагогічній діяльності, як показує досвід, такі вчителідослідники компетентно вирішують освітні завдання, активно залучають учнівську молодь до проведення наукових досліджень.

Висновки до розділу 5

1.Важливим напрямом конструювання змісту професійної підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури є інтеграція курсів предметної, методичної, психолого-педагогічної підготовки. В розділі представлені інтегровані курси ―Український фольклор‖, ―Вступ до слов΄янської філології‖, схарактеризовано роль філологічного аналізу художнього тексту, особливості

305

формування культури психолого-педагогічного спілкування засобами української літератури.

2.На формування етно-, соціокультурної компетенції майбутніх учителів-словесників спрямовані інтегровані спецкурси, центральним, системостворюючим компонентом яких виступає поняття "людина як культоромовна особистість",: "Виховний потенціал лінгвокультури рідного краю", "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника", "Практика в системі професійної підготовки вчителя-словесника", "Професійна компетенція вчителя української мови і літератури".

3.Студіювання зарубіжного і вітчизняного досвіду спонукало до розроблення програми інтеграції інформаційних технологій у навчально-пізнавальну, науково-дослідницьку підготовку, навчальні і педагогічну практику студентів. Упровадження інформаційних технологій відбувалося в навчально-пізнавальну діяльність, де на засадах досягнень особистісно орієнтованого, особистіснодіяльнісного, комунікативного, когнітивного, лінгвокультурологічного принципів будувалися пошукові, творчі завдання для самостійної роботи, електронні посібники.

4. На врахуванні функцій інтеграції навчальної, наукової, освітньо-виховної роботи зі студентами-філологами побудована концепція науково-дослідної лабораторії "Формування національномовної особистості майбутнього вчителя української мови і літератури". Робота лабораторії здійснюється у фольклорноетнографічному, етно-, соціолінгвістичному, лінгвокультурологічному та методичному напрямах і спрямована на проведення теоретичних і експериментальних досліджень у галузі визначеної вище проблематики, забезпечення підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів-словесників, вивчення та популяризацію нових освітніх технологій, передового педагогічного досвіду.

306

РОЗДІЛ 6.

РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ У ПРОЦЕСІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ

6.1. Організація і методика проведення

дослідної роботи

Апробація запропонованої системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури спрямовувалася на забезпечення формування готовності студентів до педагогічної діяльності. Ми вважали, що підвищити рівень готовності у студентів факультетів української філології педагогічних університетів можна за умови спрямування змісту, форм, методів фахової підготовки на формування культуромовної особистості та професійної компетенції.

Завданнями експериментального дослідження було: -розробити й апробувати навчально-методичні комплекси

організації навчально-пізнавальної, самостійної науково-дослідної роботи, навчально-виховних, педагогічних практик, у т.ч. електронні, що ґрунтуються на пізнавальних, дослідницьких, індивідуальних завданнях;

-провести аналіз результатів експериментального дослідження; -здійснити корекцію теоретичних і методичних рекомендацій щодо формування культуромовної особистості та професійної компетенції та внести зміни і доповнення до навчання студентів-

філологів.

Виконання експериментального дослідження можна умовно поділити на кілька взаємопов'язаних етапи, що відображають загальну логіку пошуку.

На першому етапі здійснювався теоретичний аналіз проблеми: досліджувалася філософська, психолого-педагогічна література, мово-, літературознавчі джерела, дисертаційні роботи.

307

Узагальнювався досвід навчання студентів філологічних факультетів вищих педагогічних навчальних закладів, обґрунтовувалася методика дослідження, проводилася діагностика стану досліджуваної проблеми в практиці роботи вищої та загальноосвітньої школи. На засадах особистісно-, компетентнісно-зорієнтованих підходів удосконалювалися курси сучасної української мови, українського фольклору, народознавства, методики викладання народознавства, вступу до слов'янської філології, програми практик, проведення студентської науково-дослідної роботи, розроблялися інтегровані спецкурси. Узагальнені результати слугували основою розробки методики пошукового дослідження.

На другому етапі був проведений пошуковий, констатувальний, розпочато формувальний експеримент. На підставі проаналізованих філософських, психолого-педагогічних джерел щодо системи професійної підготовки, з урахуванням ретроспективного аналізу позитивного національного досвіду, сучасних зарубіжних технологій, безпосередньої експериментальної роботи розроблялася концепція дослідження, визначалися підходи до її реалізації на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях у процесі навчально-пізнавальної, науково-дослідної діяльності та практик. Було сформульовано припущення про те, що зміст фахової підготовки потребує змін у напрямі посилення педагогічної спрямованості, а система професійної підготовки повинна бути цілісною і відкритою, спрямованою на компетентнісно-, особистісно-орієнтоване навчання.

Результати пошуку слугували основою вдосконалення змісту, форм та методів складових фахової підготовки майбутніх учителівсловесників і реалізувалися у прочитанні курсів, інтегрованих спецкурсів, виданні навчальних посібників для студентів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів, підготовці їх електронних відповідників.

Третій етап передбачав апробацію навчально-методичної системи, практичну перевірку основних положень концепції, формування у студентів складових професійної компетенції, проведення корекції експериментальних методик. Це знайшло відображення в удосконалених програмах курсів українського фольклору, вступу до слов'янської філології, спецкурсів,

інтерактивних посібниках [257; 326; 361; 364; 367; 370; 385; 386; 389; 390] та їх електронних варіантах. З'ясовувалися можливості

308

підвищення рівнів готовності майбутнього вчителя-словесника, педагогічна ефективність запропонованого змісту навчання.

Розробка навчальних книг була пов'язана з виконанням теми дослідження науково-дослідної лабораторії кафедри української літератури Глухівського державного педагогічного університету ―Формування національно-мовної особистості майбутнього вчителя української мови і літератури‖ (ДР 0103U000450).

У дослідженні підкреслюється, що формування професійно компетентних фахівців, підготовлених до здійснення педагогічної комунікації, ефективного використання новітніх навчальних технологій, особистісно-зорієнтованого навчання і здатних до творчого саморозвитку, забезпечується взаємозв'язком навчальнопізнавальної, науково-дослідної, практичної педагогічної діяльності, які спрямовані на реалізацію завдань сучасної парадигми освіти в загальноосвітній школі та закладах нового типу.

Дослідна робота ґрунтувалася на принципах особистісної орієнтації, культуровідповідності, педагогізації, діалогізації, практичної спрямованості, модульності, технологічності. Принцип особистісної орієнтації визнає цінність людини як особистості, вияв і розвиток її здібностей. В основу принципу культуровідповідності покладена концепція науковця С.Гессена про вплив культурних цінностей на формування особистості. Розвиток мотиваційноціннісних орієнтацій на майбутній фах забезпечується принципом педагогізації. При виділенні його спираємося на позицію дослідників, котрі наголошують на педагогічному спрямуванні не лише навчально-виховного процесу, а й класних приміщень, наочності тощо [434]. Принцип діалогізації виявляється в системі „викладач – студент‖, "студент - студент", "студент – учитель", "студент – учень" і спрямований на вияв творчих можливостей особистості та її саморозвиток, самовдосконалення. Принцип практичної спрямованості передбачає максимальну спрямованість процесу навчання на вирішення студентом конкретних професійних завдань. Принцип модульності реалізується через відповідну побудову змісту навчального матеріалу, організацію методів і прийомів активної пізнавальної діяльності студента. Принцип технологічності передбачає використання ефективних освітніх, у тому числі інформаційних технологій.

В експериментальному дослідженні застосовувалися такі методи: опитування, аналіз навчальних документів, педагогічне

309

спостереження, педагогічний експеримент, метод моделювання професійної підготовки студентів; метод експертного оцінювання навчальних посібників і спецкурсів у вищих навчальних закладах тощо. Зокрема педагогічне спостереження проводилося для відбору потрібних даних, які характеризують готовність майбутніх учителів української мови і літератури до навчально-пізнавальної, науководослідної, практичної педагогічної діяльності. Опитування, анкетування, інтерв'ювання (усні і письмові) проводилися з:

–учителями української мови і літератури – для з‘ясування їх ставлення до підготовки словесників у ВНЗі, до проблем шкільного викладання, експертного оцінювання використовуваних у навчальному процесі підготовлених нами навчально-методичних матеріалів;

–учнями старших класів загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі нового типу, – з метою виявлення рівня знань і вмінь з української мови і літератури, формування базових компетенцій на допрофесійному етапі;

–з викладачами вищих навчальних закладів – для збору об‘єктивної інформації про формування складових професійної компетенції у студентів-філологів, експертного оцінювання запропонованих курсів, спецкурсів та навчальних посібників;

–зі студентами і магістрантами – для вияву рівня складових професійної компетенції, оцінки навчальних курсів, спецкурсів, запропонованих навчальних книг.

Здійснювалося також відвідування уроків учителів-словесників

істудентів-філологів, занять викладачів вищої школи, керівництво пошуковими фольклорними, діалектологічними, етнографічними експедиціями, аналізувалися матеріали відеотеки навчальних і педагогічних практик тощо.

У різних формах опитування, у констатувальному і формувальному експериментах, апробації навчальних книг і курсів брали участь студенти і викладачі Глухівського державного педагогічного університету, Луганського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, ПереяславХмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка, Краматорського економікогуманітарного інституту, Житомирського державного педагогічного університету, Кам'янець-Подільського державного університету,