fitsula

уникає, на що хоче звернути особливу увагу, що хоче підкреслити. З цього можна зробити висновок, яку вигоду хоче мати вихованець, у чому хоче переконати педагога.

Педагогічна занедбаний учень завжди насторожено слідкує за ходом бесіди з тою метою, щоб вияснити, що для вихователя важливе, а що

другоряднеВзірець. У зв'язку з цим він намагається зосередити свою увагу на чомусь одному, на його думку, найважливішому. Враховуючи це, вихователь

навмисне "відвертає увагу" підлітка на ті моменти, які не мають головного значення і тим самим відвертають його від більш важливих питань. Усе це робиться з розрахунком, щоб підліток з меншою обережністю ставився до тих умов, про які вихователю бажано було б отримати детальну інформацію.

Вихователі нерідко помічають, що підлітки часом, говорячи про стороннє, проговорюються по “інерції” про те, чого не хотіли б говорити. Майстерність педагога у використанні цього прийому полягає в тому, щоб уміло й непомітно переводити тему бесіди із сфери посторонньої розмови у сферу розмови про суть справи. Такі переходи в розмовах з підлітками потрібно робити частіше. При цьому важливо визначити момент, коли треба зачепити основне питання.

Одним із прийомів проведення бесіди є "повторення питань", розраховуючи на те, що через певний проміжок часу підліток забуде деталі неправдивих відповідей. Якщо він говорив неправду, то зберігатиме схему "легенди". Завдяки цьому педагог взнає ті місця, де учень найбільше обманює і взагалі про його облудність.

Для отримання необхідної інформації певне значення має "раптовість" бесіди, коли підлітку ставлять питання, якого він не очікував. Це можуть бути і аргументи, які його викривають, але він не підозрює, що вихователю вони відомі. Такий прийом руйнує систему відповідей, яку міг підготувати вихованець, він не в змозі швидко і правильно знайти відповідь, губиться. Навіть з його реагування можна зробити висновок про значення цього

101

аргументу чи запитання.

Інколи вихователі спеціально "створюють напругу", "перевантажуючи" свідомість вихованця багатьма доказами, спеціально не пов'язуючи їх між собою. У такому випадку створюється напруга, і думка підлітка внаслідок перевантаження не може справитись з пред'явленим матеріалом і "зв'язати"

правду.

між собоюВзірецьвсі докази. Підліток у даному випадку не може "плести брехню". Йому вже байдуже. Адже про нього все знають. Він починає розповідати

Під час бесіди нерідко можна помітити, що підліток почувається скуто, надмірно напружено. Бесіда не вийде. Відповіді бувають короткими, нічого не значущими. У такому разі педагоги намагаються "зняти цю напругу" доброзичливим тоном. Зняття напруги призводить до відвертості. Підліток у такі моменти відчуває потребу "поговорити по душах", "вилити своє горе".

Прийом "очікування" полягає в тому, що між окремими бесідами робляться тривалі перерви. При цьому мається на увазі, що під час такої перерви у свідомості підлітка повинні відбутися певні зміни.

Педагогічно занедбаний підліток поводиться стриманно й частіше говорить правду, коли знає, що має справу з педагогом, якого обманути не можна. Має значення і те, яка орієнтація вихованця на особистість педагога.

Метод природного експерименту передбачає вивчення підлітка в спеціально створених умовах, які не порушують загального ходу навчальновиховного процесу. Для здійснення експерименту учня залучають до певної діяльності і за її характером і результатами виявляють наявність тих чи інших якостей. Вихованець не підозрює, що він є об'єктом уваги, це усуває шкідливе хвилювання і можливість маскування своїх недопіків.

Відповідно до того, які властивості особистості цікавлять педагога, створюються й відповідні умови.

Цей метод дає змогу скласти уявлення про рівень виправлення підлітка не за його словами, а за конкретними справами, поведінкою в певних

102

життєвих ситуаціях. Крім того, в ході експерименту вихованців залучають до діяльності, яка певним чином впливає на них. Результативність експерименту залежить від того, наскільки вдало вибрано час і місце його проведення, як здійснюється спостереження.

Для вивчення інтересів, ставлення до людей і самого себе, морального обличчяВзірецьпідлітка використовується метод анкетування. Питання анкети обмірковують так, щоб відповіді на них давали максимально достовірну інформацію. Якщо треба з'ясувати ставлення вихованця до певного факту, події, явища, бажано добирати непрямі запитання. Не слід, наприклад, ставити запитання "Яке твоє ставлення до виховних годин?". Краще звернутися так: "Назви виховні заходи, які тобі найбільше подобаються".

Аналіз відповідей на запитання анкети дає можливість визначити, як розуміють вихованці ті чи інші моральні категорії, загальний рівень їхнього морального розвитку. На основі здобутих даних можна прогнозувати наступну індивідуальну виховну роботу.

У процесі виховання підлітка залучають до різних видів діяльності. Аналіз її результатів дає можливість скласти об'єктивну оцінку учня на основі фактів, а не словесних заяв. Найпоказовіші результати діяльності підлітка – його успішність, виконання громадських доручень, участь у конкурсах тощо. Наприклад, виріб, виготовлений учнем у майстерні, свідчить про такі його риси, як акуратність, старанність у роботі. Модель, зроблена на заняттях технічного гуртка, дає підставу для висновку про спрямованість інтересів і нахилів вихованця. З відповідей на уроках можна судити про його пам'ять, мислення, уявлення, погляди, переконання і т.п. Колекції поштових марок, малюнки і вірші в альбомі – яскравий зразок спрямованості уваги, спостережливості, творчої уяви, естетичних почуттів і художніх здібностей учня.

Цікаві відомості про підлітків можна дістати від їх товаришів. Їхні виступи на зборах, диспутах, де обговорюються питання дисципліни й життя

103

колективу, відкривають педагогові багато нових рис учнів, про яких йдеться. Різко критикують тих, хто постійно намагається виділитися, не рахується з думкою товаришів і т.д.

Досвідчені педагоги прислуховуються і до зауважень учнів про окремих членів колективу, висловлених ними в повсякденному спілкуванні. Такі

проводяться і спеціальні невимушені розмови, але вони потребують великого педагогічного такту.

Необхідні відомості про вихованця можна здобути під час особистих бесід з батьками педагогічно занедбаного підлітка або з близькими йому людьми. Не можна зрозуміти до кінця підлітка, не знаючи умов його життя в сім'ї.

зауваженняВзірецьнерідко дуже влучно характеризують учня. З цією метою

Для всебічного вивчення вихованця батьків просять розповісти про дитину. Такі розмови допомагають знайти найефективніші виховні засоби, організувати перевиховання з активною участю сім'ї. Проте окремі батьки часом дають неправильні відомості про своїх дітей, намагаються зняти з них провину за поганий вчинок, перекласти її на інших, указують на позитивні риси, яких у їхньої дитини немає. Отже, повідомлення батьків потребують перевірки. Відомості про вихованця, здобуті від різних людей, які мають справу з перевихованням конкретного підлітка (вчителів, батьків, учнів, шефів), систематизуються за допомогою методу узагальнення незалежних

характеристик.

Таке узагальнення означає аналіз, зіставлення, порівняння, відокремлення головного від другорядного, випадкового і т.д.

Особи, які складають характеристики і вивчають вихованця в різних умовах життя, характерні риси його особистості, повинні подолати суб'єктивізм в оцінці вихованця, правильно намітити шляхи дальшої роботи з ним.

В одній школі-інтернаті був Володя М., учень VI класу. Мати-одиночка

104

покинула хлопчика, коли йому було 3 роки. До цього виховувався в дитячих будинках. Мати ним не цікавилася й це морально травмувало підлітка. Себе Володя охарактеризував так: "Хотів би стати ввічливим". Вихователь групи дає йому таку оцінку: "Володя наодинці – прекрасна людина, а в колективі нікуди не годиться, його кидає в усі боки", "Володя з кожним днем стає

зухвалішимВзірець...", "Володя за дружбу, за ласкаве слово розіб'ється, а зробить усе. Послужливий, але пручається, коли йому наказують". Учителька про

хлопця говорить: "Він тільки тоді хороший, коли до нього ставляться добре". Вихованці про нього пишуть різне: "Я вважаю Володю товаришем, тому що, коли я приїхав до інтернату, всі до мене приставали, а він заступився за мене", "Не знаю, що він там написав, а я думаю, що він дбає тільки про себе".

Аналіз характеристик та проведені спостереження дали можливість дійти певних висновків. Володя має потяг до людей, хоче уваги, душевного тепла, ласки, але приховує це. Важко переживає відчуження товаришів, неповагу до нього дорослих, хоча сам дає для цього привід. Він вимогливий до інших, але не до себе, не визнає своїх недоліків. Це призводить до конфліктів з товаришами і дорослими. Він не впевнений, що до нього добре ставляться. Хоче зайняти відповідне місце в колективі, але не має сили волі, щоб добре вчитися й поводитись. Хоче бути кращим, але не прагне змінитися.

Щоб перевиховувати підлітка, можна використати такі його якості, як бажання утвердитися в колективі, відчувати увагу до себе.

При зіставленні незалежних характеристик може виявитися, що за деякими показниками вони не збігаються. Розходження пояснюються тим, що окремі риси відображені необ'єктивно, з них зроблено поспішні висновки. В такому разі з'ясовують причину незбігу, аналізують факти, на основі яких зроблено висновки. Незбіг буває і тоді, коли характеристики складалися в різний час, протягом якого вихованець змінився.

Вивченню й перевихованню підлітка сприяє систематичний аналіз на

105

педраді характеристик, складених незалежно різними вчителями школи. Під час такого обговорення виступаючі не тільки висловлюють свої думки про підлітка, а й аргументують їх різними фактами. Це не тільки допомагає педагогам краще взнати своїх учнів, а й підвищує їхню педагогічну майстерність, допомагає знайти найефективніші засоби педагогічного впливу

Багато відомостей про загальний розвиток, культуру мови, мислення, інтереси учня дає письмовий твір як метод вивчення педагогічно занедбаного підлітка. Учням пропонують таку тематику, яка дає можливість виявити необхідні педагогові відомості ("Моє улюблене заняття", "Недоліки мого характеру", "Мої плани на майбутнє"). У творах на такі теми підлітки виявляють своє ставлення до негативних рис свого характеру і поганих звичок, навколишнього середовища тощо.

Відомості, здобуті за допомогою творів, потребують перевірки іншими методами, оскільки такі учні в творах часто відображають не власні погляди і переконання, а намагаються підвести їх під загальноприйняті норми. Перед написанням твору доцільно провести відверту бесіду, диспут, поставити питання, які потім треба буде розкрити в творі. Така психологічна підготовка викликає учнів на відвертість.

За допомогою соціометричного дослідження, можна виявити взаємини в колективі, ставлення членів колективу до педагогічно занедбаного підлітка

на вихованцівВзірець.

Методика опитування таких учнів має свої особливості. Більшість з них не завжди відверта у розкритті своїх взаємин з іншими. Прямі запитання "З ким ти дружиш? Хто тобі більше подобається?", за допомогою яких визначаються товариші й друзі, симпатії чи антипатії, викликають настороженість, замкнутість. У таких випадках підлітки часто вказують на учнів, які подобаються педагогам. Тому краще запитання формулювати так: "З ким ти хотів би бути разом у гуртку?".

106

Вміле застосування соціометричного методу дає добрі результати. Складена на основі опитування схема взаємозв'язків між членами колективу показує характер цих зв'язків, дає можливість визначити рівень згуртованості колективу. Здобуті дані допомагають визначити шляхи впливу колективу на учня, організувати індивідуальне шефство над ним.

колективі, а дає тільки загальну картину цих відносин.

МетодВзірецьсоціометрії використовується разом з іншими методами, тому що він сам по собі не дає можливості дізнатися про мотиви взаємовідносин у

Який би метод не використовувався для вивчення особистості педагогічно занедбаного підлітка, вихователь повинен чітко уявити, для чого йому потрібні певні відомості про вихованця. Тут потрібна конкретна програма вивчення особистості підлітка.

Особистість формується й проявляється в різних видах діяльності. Чим свідомішою, активнішою та цілеспрямованішою буде діяльність підлітка, тим повніше й достовірніше виявлятимуться його якості. Педагог побачить, як ставиться учень до навчання, до праці, до громадських справ.

Це важливо тоді, коли вихованця вивчає не тільки класний керівник, а весь педагогічний колектив: учителі – на уроках, вихователі – під час самопідготовки і т.д. Вияв певних рис у різних видах діяльності підвищує достовірність висновків про учня.

Вивчення підлітка здійснюється у взаємозв'язку з колективом, у системі колективних відносин. Поведінка вихованця залежить не тільки від особистих його якостей, а й від характеру його відносин з членами колективу, від громадської думки колективу, рівня вимог колективу до своїх членів, змісту життя колективу. Педагог повинен знати специфіку впливу колективу на підлітка та його реакцію на цей вплив.

Особистість вихованця не є чимось застиглим і незмінним, її якості не є постійними, вона проходить складний процес формування і розвитку. Дослідження змін у характері учня має практичне значення для його

107

перевиховання. Вивчення учня в процесі його розвитку дає можливість виявити основні тенденції формування його особистості й правильно прогнозувати зміст і методи педагогічного впливу на нього.

За час навчання учень може побувати в різних класах та школах, але процес його вивчення має продовжуватися всюди. Важливо додержуватись

щоб продовжити розпочате.

принципуВзірецьнаступності. Кожний новий вихователь, перш ніж розпочати вивчення й перевиховання підлітка, встановлює, що було зроблено до нього,

Відомості про особистість вихованця, здобуті одним методом, потребують перевірки іншими методами, щоб гарантувати достовірність і об'єктивність відомостей.

Хід перевірки даних про особистість вихованця схематично можна уявити собі так: у педагога виникає питання про особистість підлітка і виникає певна про нього думка; вчитель перевіряє її різними методами, якщо вона підтверджується, приймається конкретне рішення.

Вивчення й перевиховання здійснюються одночасно, взаємно доповнюючи одне одного. Прийоми (чи методи) вивчення особистості є водночас і методами її перевиховання. Аналіз реагування особистості на той чи інший виховний захід допомагає вибрати найдоцільніші прийоми та способи впливу в наступній роботі з підлітком.

Дані, здобуті в результаті вивчення учня, слід негайно використовувати у виховній роботі з ним. Цьому сприяє швидка оперативна інформація всіх учасників виховного процесу про здобуті в ході вивчення найважливіші дані.

Яскравим прикладом такої оперативності може бути випадок, описаний вчителькою середньої школи м.Шевченкове Івано-Франківської області: "Я стала, – пише вона, – класним керівником у четвертому класі. В сім'ю класу влився новий учень Геннадій Ц. Майже півроку тягнув цей хлопець клас назад з успішності, не брав участі у громадському житті класу, часто пропускав уроки, був якийсь відчужений, замкнутий, нетоварський. У школу

108

приходив неохайним. Клас був незадоволений, поведінка Геннадія обговорювалася на зборах класу, але безрезультатно.

Після кількох відвідин сім'ї я почала дивитися на хлопця іншими очима. У сім'ї троє дітей, батько покинув їх, мати працює позмінно. Геннадій у сім'ї найстарший.

2.ОхарактеризуйтеВзірецьпсихічні стани педагогічно занедбаних учнів.

3.Доведіть доцільність класифікації педагогічно занедбаних учнів для реалізації диференційованого підходу при їх перевихованні.

4.Розкрийте специфіку методики вивчення педагогічно занедбаного учня. Назвіть основні напрямки програми вивчення такого учня.

Практичні завдання.

1.Складіть програму вивчення педагогічно занедбаного учня.

2.На підставі спостереження за педагогічно занедбаними учнями та розмов з учителями з'ясувати, яким чином здійснюється врахування їх індивідуальних особливостей та психічний стан у навчально-виховній роботі

зними. ,себе

109

3.Вивчіть різні підходи вчених-педагогів до проблеми класифікації педагогічно занедбаних учнів, дайте власну оцінку кожній класифікації з позиції придатності в практичній діяльності вчителя.

4.Підготуйте фрагмент бесіди з педагогічно занедбаним учнем на предмет виявлення його інтересів, потреб, нахилів, життєвих планів і т.п.

5.ВзірецьВикористовуючи різноманітні методи, вивчіть одного з педагогічно занедбаних учнів і складіть на нього психолого-педагогічну характеристику.

6.Прочитайте педагогічну літературу про творчо працюючих учителів, які змогли знайти прогресивні шляхи вивчення особистості педагогічно занедбаного учня. Підготуйте на дві-три сторінки стислу інформацію про такий досвід, розкрийте його у виступі на заняттях.

7.Підготуйте план бесіди, з педагогічно занедбаним учнем на предмет виявлення його інтересів, потреб, нахилів і проведіть такі бесіди з кількома підлітками.

8.Опрацюйте з учнями ці "десять заповідей", що ведуть до задоволення життям (Іржі Томан):

1.Добре ставлення до людей... Пообіцяймо особі, що зробимо все, аби наше ставлення до людей було якнайкращим.

2.Ставлення до партнера... Щасливе подружнє життя створюється спільними зусиллями обох сторін.

3.Сім'я... Відчувати опору в родині – значить бути спроможним протистояти багатьом ударам долі.

4.Професія... Зацікавленість власною спеціальністю має для нашого задоволення життям надзвичайне значення.

5.Культура і мистецтво... Цікавитися мистецтвом і культурою – значить збагачувати своє життя духовно й емоційно.

6.Пізнання... Прагнення до знань тісно пов'язане з інтересом до культури й мистецтва, оскільки своїм тяжінням до універсальності забезпечує йому органічний тил.

110