6.5 Аналіз забезпеченості підприємства предметами праці.

6.6 Аналіз собівартості продукції(робіт, послуг).

Оцінюючи діяльність сучасного підприємства, не можна випускати з уваги аналіз собівартості виробництва і реалізації його продукції, так як саме собівартість відображає всі витрати, понесені підприємством на виробництво даного продукту, саме від неї залежить утворення конкурентоспроможної ціни реалізації продукту, а відповідно і виручка, що включає в себе частку прибутку підприємства.

Собівартість – це сукупність всіх ресурсів, в тому числі сировини, матеріалів, енергії, машин, обладнання, будівель, навчання та оплати праці персоналу, патентів , технологій та інших витрат, витрачених на виробництво і реалізацію продукту, виражена в грошовому еквіваленті. Саме велика кількість складових ресурсів, і постійно мінливі закупівельні ціни на них, а також щоденне вдосконалення технологій і поява на ринку збуту нових конкурентів, змушує керівників шукати нові шляхи розвитку. Аналіз собівартості продукції, робіт, послуг дає можливість виявити, наскільки ефективно використовуються ресурси в процесі виробництва, зберігання і реалізації, а також дати правильну оцінку рентабельності підприємства і його стійкості в конкурентному середовищі.

В аналіз собівартості виробничої діяльності підприємства включаються такі економічні показники:

- повна собівартість – сума всіх витрат підприємства на виробництво продукції;

- витрати на карбованець реалізованої продукції – характеризує рівень і динаміку зниження витрат. Наочно показує взаємозв’язок між собівартістю і прибутком;

- собівартість окремого продукту, роботи або послуги (калькуляція) – дозволяє аналізувати структуру витрат, динаміку, рівень і вплив на прибуток окремо взятої одиниці продукції.

Вивчення складу виробничих витрат дозволяє виявити основні напрямки матеріально-грошових потоків на підприємстві, яким потрібно приділити особливу увагу. А побудова таблиць і графіків структури витрат за кілька років охарактеризує динаміку руху тих чи інших статей витрат. Виконуючи аналіз собівартості продукції на прикладі промислового виробництва, включають такі статті витрат:

- матеріальні витрати;

- паливо і енергія;

- витрати на оплату праці персоналу і відрахування;

- витрати на утримання та експлуатацію обладнання;

- виробничі (цехові) витрати;

- загальновиробничі витрати;

- виробничий брак;

- інші витрати.

Залежно від специфіки підприємства, структура витрат може змінюватися і включати додаткові категорії основних витрат.

6.7 . Аналіз доходів і витрар підприємства.

Аналіз доходів та витрат підприємства має велике значення в системі загальної оцінки роботи суб'єкта господарювання. Це пов'язано з тим, що доходи та витрати мають безпосередній вплив на загальний фінансовий результат діяльності підприємства, який може мати як позитивний, так і негативний характер.

Значення аналізу доходів та витрат підприємства полягає в обґрунтуванні шляхів збільшення доходів та скорочення витрат підприємства.

Завданнями аналізу доходів і витрат підприємства є:

- оцінка виконання плану, динаміки та структури доходів та витрат підприємства;

- оцінка впливу факторів на доходи підприємства;

- оцінка впливу факторів на витрати підприємства;

- визначення впливу факторів на прибуток підприємства від фінансової, інвестиційної та надзвичайної діяльності;

- пошук резервів збільшення доходів та зменшення витрат підприємства;

- обґрунтування та розробка заходів щодо використання виявлених резервів.

На підприємстві використовуються такі показники доходів і витрат підприємства: доходи від реалізації продукції; доходи від інших операцій; доходи від надзвичайних операцій; адміністративні витрати; витрати на збут; фінансові витрати; витрати від участі в капіталі.

Аналіз отриманих доходів та здійснених витрат у динаміці передбачає їх вивчення протягом аналізованих років з метою виявлення певних тенденцій та закономірностей.

Таблиця 5.4.

Роки	Доходи п-ва, грн.	Темпи росту, %
		Базисні	Ланцюгові
2009	42173,9	100	100
2010	53415,6	126,7	126,7
2011	45193,7	107,2	84,6
2012	97757,4	231,8	216,3
2013	95411,3	226,2	97,6

Висновок: дані таблиці свідчать, що доходи підприємства з кожним роком невпинно зростали, за винятком 2011 року доходи якого майже дорівнювали доходам 2009 року. Такі дані свідчаь про те, що підприємство є досить продуктивним і з кожним роком вдосконалює свою роботу, що і впливає на збільшення доходів.

Показ- ники	Величина, грн.			Питома вага, %			Відхилення, %
	Звітний	Поперед	Звітний		Поперед.	у грн.		у %
1.Мат. витрати	48694,9	51747,3	51,4		53,1	-3052,4		-1,7
2.Витрати на оплату праці	6075,9	5221,1	6,4		5,4	+854,8		+1,0
3. Відрах. на соц. заходи	2270,2	1904,4	2,4		2,0	+365,8		+0,4
4.Амортизація	5759,6	6173,9	6,1		6,3	-414,3		-0,2
5.Інші витрати	31881,4	32433,1	33,7		33,3	-551,7		+0,4
6.Всього витрат	94682,0	97479,8	100		100	-2797,8

Висновок: виходячи з даних структури витрат підприємства, можна зробити висновок, що майже всі витрати у звітному періоді зменшились по відношенню до витрат попереднього періоду. Також по даних таблиці можна побачити, що матеріальні витрати становлять близько половини від всіх витрат, витрати на оплату праці близько 6%, відрахування на соціальне страхування близько 2%, амортизація приблизно 6% і інші витрати становлять близько 33% по відношенню до всіх витрат разом.

6.8 Аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства.

Під фінансовим станом розуміють сукупність показників, які відображають здатність (спроможність) підприємства розраховуватися за борговими зобов’язаннями. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан визначає конкретно спроможність підприємства, його імідж, потенціал у діловому співробітництві.

Оскільки в умовах ринку підприємства несуть повну економічну відповідальність за результати своєї діяльності, за недопущення банкрутства, значно зростає роль і значення аналізу фінансового стану суб’єкта господарювання різноманітних форм власності, оцінки їх ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості.

Таким чином, проаналізуємо фінансовий стан ТОВ "Галицька Аграрна Компанія», етапом нашого аналізу буде оцінка фінансової стабільності та платоспроможності підприємства. Під платоспроможністю розуміють наявність у підприємства коштів для погашення ним у встановлений термін і в повному обсязі боргових зобов’язань, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, тобто це здатність підприємства виконувати свої зобов’язання. Платоспроможність є обов’язковою передумовою фінансової стабільності та стійкості підприємства, яка в свою чергу характеризує такий стан фінансових ресурсів, їх розподілу та використання, який забезпечує діяльність підприємства на основі збільшення прибутку, платоспроможність та кредитоспроможність підприємства в умовах допустимого рівня розвитку.

Фінансовий стан підприємства характеризується системою показників, що відбивають реальні і потенційні фінансові можливості фірми як об'єкта по бізнесі, об'єкта інвестування капіталу, платника податків. Аналіз порівняльного аналітичного балансу ТОВ « Галицька Аграрна Компанія » починається з визначення зміни суми валюти балансу, а також побудови балансу в агрегованому вигляді, тобто побудови балансу за основними розділами і деякими важливими групами статей. Порівнюючи валюту балансу на кінець звітного періоду з початком періоду, бачимо, що вона зросла на 9641,80 (15212,1 -5570,3) тис. грн. Таке зіставлення дає змогу визначити загальний напрям зміни руху суми балансу. Збільшення суми балансу - явище позитивне.

Проаналізувавши показники діяльності ТОВ «Галицька Аграрна Компанія » можна запропонувати пропозиції щодо покращення його фінансового стану: 

- перш за все підприємство повинно реалізувати всю продукцію, що є на складах.

- зниження собівартості продукції дозволить підприємству бути конкуренто спроможним на ринку збуту. Це можливе за рахунок впровадження нової техніки, технологій, більш раціонального використання як матеріальних так і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних затрат в собівартості продукції, адже зниження собівартості продукції прямо пропорційно впливає на збільшення прибутку підприємства. 

- збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства призведе до збільшення коефіцієнта абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів.

- виробництво і розробка нових видів продукції, яка зацікавить споживачів дозволить стабілізувати і покращити фінансовий стан підприємства.

Для зростання прибутку ТОВ повинне: 

- нарощувати обсяги виробництва, тобто збільшувати реалізацію своєї продукції; 

- впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників, мотивувати їх; 

- орієнтуватися на ринок та захопити якомога більшу його частку протягом 2років; 

-  розширювати асортимент продукції і підвищувати її якість; 

- зменшувати витрати на виробництво продукції, що відповідно знизить собівартість продукції;

- з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, включаючи і фінансові ресурси; 

- грамотно будувати договірні відносини з постачальниками та покупцями; 

- зі знанням справи вести цінову політику; 

- вміти найдоцільніше розміщувати одержаний раніше прибуток задля досягнення оптимального ефекту. 

Шляхами зростання рентабельності є: 

- величина прибутку. Чим більший прибуток, тим вищий рівень рентабельності; 

- величина вартості основних фондів і нормованих оборотних коштів.

Чим більша сума авансових коштів на виробництво продукції, тим нижчий рівень рентабельності; 

- величина собівартості продукції впливає обернено пропорційно на рівень рентабельності: менша собівартість дає вищу рентабельність конкретного виду продукції. 

Нестабільність економіки обумовлює необхідність для кожного суб’єкта господарювання постійно шукати шляхи підвищення ефективності своєї діяльності. Значна кількість підприємств в Україні має незадовільну структуру капіталу та відчуває нестачу оборотних коштів. За своєчасної розробки та впровадження заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану в довгостроковому періоді, такі підприємства можуть збільшити свій майновий потенціал, відновити платоспроможність та прибутковість. Попередження розвитку негативних кризових явищ на підприємстві є можливим тільки за систематичного забезпечення управлінського персоналу інформацією про поточний рівень фінансової стійкості та здатність підприємства до подальшого розвитку. Така фінансово-аналітична інформація повинна отримуватися за результатами оцінювання фінансового стану підприємства . Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності . Головне завдання оцінки фінансового стану підприємства - своєчасно виявити й усунути недоліки у фінансовій діяльності, знайти управлінські рішення для поліпшення фінансового стану підприємства та уникнути його банкрутства.

Основним способом зниження собівартості є економія усіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві. Зниження трудомісткості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них - механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання. Важливим є підвищення вимог та застосування вхідного контролю за якістю сировини, яка надходить від постачальників та матеріалів, комплектуючих виробів .

В умовах конкурентного середовища актуальності набуває оптимізація збутової політики підприємства. Стимулювати збут можна різними методами. Для оптимізації обсягів дебіторської заборгованості потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, з відстрочкою платежу, за фактом відвантаження продукції). Незважаючи на значні обсяги дебіторської заборгованості, на мою думку, доцільним є надання відстрочки платежу споживачам, адже за рахунок цього збільшується обсяг реалізації, а разом з тим і прибуток (для стимулювання збуту в умовах високої конкуренції).