1. Дати визначення теорії виховання як складової частини педагогіки. Вказати предмет її вивчення, питання, які вона розглядає та основні категорії.

Теорія виховання - частина педагогічної науки, яка розглядає питання змісту, методи і організації виховного процесу. Виховання – процес формування, розвитку особистості, який включає у себе як цілеспрямований вплив ззовні, так і самовиховання. Особистість людини формується розвивається внаслідок впливу численних чинників: об'єктивних і суб'єктивних, внутрішніх та зовнішніх, незалежних ЗМІ і які залежать від волі і потрібна свідомості людей, діючих стихійно чи відповідно до певним цілям. Цілеспрямоване формування та розвиток особистості забезпечує науково організоване виховання. Давно вже педагогічної аксіомою є положення у тому, що вона як об'єкт виховання, але його суб'єкт. Проте за практиці педагоги рідко створюють умови для повноцінної реалізації зазначеної закономірності виховного процесу. Дитина, звісно, поводиться як суб'єкт виховної діяльності, що він "належить" до тих чи інші чинники, впливам нею. Ми маємо у вигляді, що зовні може поводитися, як від цього очікують педагоги, батьки, але внутрішньо його ставлення до того що, що як він ставить, може збігатися з зовнішнім поведінковим репертуаром: зовні він підпорядковується, виконує доручень, а мотивом діяльності є бажання добробуту (страх перед покаранням), марнославство тощо. буд. У цьому відбувається становлення не тих психічних новоутворень, у розвиток яких було організована діяльність. У цьому сенсі дитина справді завжди як об'єкт, а й суб'єкт виховання.

2. Дати загальну характеристику попередньої та безпосередньої підготовки вчителя до уроку.

У підготовці вчителя до уроку розрізняють попередній і безпосередній етапи.

Попередня (загальна) під час попередньої підготовки до уроку вчитель повинен ознайомитися не лише з підручниками і посібниками, а й переглянути навчальні діафільми та кінофільми, прослухати звукові посібники та ін.; підготовка складається із: ознайомлення з навчальною програмою з конкретного предмета, підручниками, посібниками, методичною літературою, вивчення передового педагогічного досвіду, аналізу власного досвіду, вивчення учнів класу, складання календарного і тематичного планів, підготовки матеріальної бази.

Календарний план допомагає вчителю зорієнтуватись у часі вивчення предмета протягом року (півріччя), доцільно розділити навчальний матеріал за півріччями і четвертями, скоригувати тривалість (у годинах) вивчення окремих тем.

Тематичне планування передбачає: визначення типів уроків (чи форм навчання); визначення загального обсягу матеріалу теми, розподіл його за конкретними уроками; підбір (чи виготовлення) наочності, матеріалів для ТЗН.

Безпосередня (конкретна) потребує глибокого продумування кожного його структурного елемента і може відбуватися в такій послідовності; підготовка до уроку складається із формулювання теми уроку, освітньої (дидактичної), виховної і розвиваючої мети; визначення обсягу і змісту матеріалу уроку, структури уроку (основних етапів), методів, прийомів, форм організації навчальної роботи, розподілу часу на всі етапи уроку; підбору ТЗН і наочних посібників; розв'язання задач і виконання вправ, які пропонуються учням; визначення об'єму, змісту і методики виконання домашнього завдання, позакласної роботи за матеріалами уроку; складання поурочного плану, конспекту уроку.

У поурочному плані мають бути відбиті такі моменти: дата проведення уроку, його порядковий номер за тематичним планом; клас, у якому проводиться урок; тема і мета уроку; тип уроку і основні структурні етапи; зміст уроку, методи і прийоми роботи вчителя і учнів; навчальне обладнання; домашнє завдання.

Білет №6