ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ УПРАВЛІННЯ

“Організація складає основу світу менеджерів, вона є причиною, яка обумовлює існування менеджменту, тому починати вивчення менеджменту слід засвоївши спочатку, що таке організація і чому нею треба керувати”

М.Х. Мескон

“Всі ми живемо в еру організаційної свідомості”

NN

“Якщо Архімед казав, що, маючи точку опори, він переверне Землю, то менеджер каже: «Надайте мені готову систему, і я приведу бізнес до успіху»”

NN

“Організація – це інструмент вирішення суспільних задач”

NN

КЛЮЧОВІ СЛОВА: організація, система керуюча, система керована.

ПРОБЛЕМАТИКА:

1. Поняття організації. Види організацій.

2. Уніфіковані компоненти організацій.

3. Базові моделі організацій та управління ними.

4. Організація як відкрита соціально-економічна система та її модель.

5. Розвиток організацій.

Література:

1. Большаков А.С. Менеджмент / Учебное пособие. – СПб: Питер, 2000. – 160 с.

2. Мартиненко Н.М. Менеджмент фирмы: Кн.. для предпринимателя. – К.: МП “Леся”. – 1995. – 367 с.

3. Румянцева З.П. и др. Общее управление организацией: принципы и процессы: 17 – модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 3. – М.: ИНФРА – М, 2000. – 288 с.

4. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія і практика: Підручник для вузів. – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – 456 с.

5. Тимошенко И.И., Соснин А.С. Менеджер организации. Учеб. пособие. – К.: Изд-во Европ. Ун-та финансов, информ. Систем, менедж. И бизнеса. – 350 с.

6. Фатхутдинов Р.А. Система менеджмента: Учеб.- практ. пособие. – М.: АО «Бизнес-школа Интел-Синтез», 1996. – 367 с.

Після вивчення теми Ви повинні

МАТИ УЯВЛЕННЯ:

• про необхідність і складність всебічного вивчення рис і особливостей організацій з метою побудови адекватної системи управління;

• про постійні зміни в зовнішньому і внутрішньому середовищі, що спонукає вдосконалювати системи управління.

ЗНАТИ:

• ключові концепції і визначення, які стосуються управління організаціями;

• пояснити різницю між організацією і системою;

• відрізняти одну систему від іншої;

• пояснити, чому в організації існують керована і керуюча підсистеми.

ВМІТИ:

• описати систему показників, які визначають успіх організації;

• встановлювати ключові фактору успіху організації;

• формувати конкурентні переваги для різних організацій;

• моделювати організацію зі складових компонентів.

Що таке організація?

Предметом нашого розгляду є організація. Це різноманітна і цікава тема, оскільки людська діяльність безпосередньо пов’язана з різними організаціями. Саме вони представляють світ менеджерів, сферу прикладання їхньої праці, причину існування менеджерів як професії.

Для задоволення потреб люди гуртуються в групи, організації, оскільки це дозволяє ефективно узгоджувати зусилля по досягненню цілей, які неможливо досягнути поодинці.

Класик американського менеджменту М.Х.Мескон виділяє три вимоги щодо організації:

• наявність хоча би двох людей, які вважають себе частиною цієї групи;

• наявність хоча б однієї цілі, яку приймають усі її члени;

• наявність членів групи, які свідомо працюють разом, щоб досягнути важливої для всіх мети.

ОРГАНІЗАЦІЯ – (від латинського organizo – надаю стрункий вид, облаштовую) – це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або цілей; об’єднання індивідів в єдине ціле для сумісної, координованої праці.

Загальні характеристики організацій:

1. Наявність загальних цілей (цілевизначення).

2. Сумісна діяльність людей (координація).

3. Ієрархія влади (ієрархічність).

4. Наявність певних кордонів(внутрішнє середовище).

5. Взаємодія із зовнішнім середовищем і повна від нього залежність.

6. Наявність рівнів і ланок для вирішення конкретних задач (структурність).

7. Культура організації.

Кожна організація характеризується:

• сукупністю процесів і дій, що веде до утворення і вдосконалення взаємозв’язків між частинами цілого;

• внутрішньою впорядкованістю частин цілого.

Організації поділяються на формальні і неформальні, прості і складні, великі і маленькі –залежно від ознак класифікації.

Види організацій:

1. За кількістю цілей: прості, складні;

2. За величиною: великі, середні, дрібні;

3. За юридичним статусом: юридичні особи, неюридичні особи;

4. За характером адаптації до змін: механістичні, органічні (гнучкі);

5. За способом та метою утворення: формальні, неформальні;

6. За формами підприємництва: підприємства, товариства, торгівельні фірми, банки, страхові компанії, інвестиційні фонди, транспортні, інжинірингові, туристичні, аудиторські, консалтингові тощо.

7. Нові типи: едхократичні (засоби досягнення цілей визначає виконавець), багатомірні (робочі групи самостійно і одночасно виконують “n” функцій); партисипативні (використання участі робітників в управлінні); підприємницькі (зорієнтовані не на контроль ресурсів, а на зростання через наявні можливості); ринкові (швидко адаптовані до змін ринкових умов).

Колін Кларк – автор загальновизнаної класифікації, в якій національне виробництво поділяється на три сектори:

• виробництво сільськогосподарської продукції та розробка природних копалин;

• промисловість загалом, починаючи від переробки сировини і до створення готової продукції;

• інші види, сфера послуг.

Усі організації мають загальні характерні риси, які їх уніфікують незалежно від розмірів, сфери галузі і задач, які вони вирішують:

1. Ресурси (кадрові, технологічні, матеріально-технічні, фінансові, інформаційні, структурні, просторові, часові тощо);

2. Середовище ( внутрішнє і зовнішнє);

3. Розподіл праці (вертикальний і горизонтальний);

4. Місія (задоволення потреб зовнішнього середовища через продукт праці організації);

5. Фактори (умови, обмеження), які впливають на ефективність (успішність) реалізації місії;

6. Нормативно-технологічна і юридична база (“правила гри”);

7. Управління (керуюча і керована підсистеми) як антипод дезорганізації, процес обміну видами діяльності, в результаті якого нормалізується і приводиться в стан динамічної рівноваги (гармонії) організація як у внутрішньому, так і в зовнішньому середовищі.

Кожна організація виступає відкритою системою, яка залежить і повинна пристосовуватися до зовнішнього світу, в якому вона існує. Тому життєдіяльність організації залежить від трьох основних процесів:

• отримання (купівля) сировини або ресурсів з довкілля;

• перетворення ресурсів в конкурентоспроможні продукти праці;

• передача продукту праці в довкілля для задоволення потреб.

Ключова роль в підтриманні балансу між ними належить менеджменту, саме для вирішення цих задач існує управління в організації, і головна роль, яку воно відіграє для забезпечення успіху.