6.Закон інформованості

Стверджує, що головним зв’язуючим елементом системи є впорядкована інформація, яка відображає наявність певним чином встановлених взаємозв’язків, що забезпечує порядок, організованість у всьому, стійкість функціонування системи. Впорядкованість можна оцінити кількісно і якісно. Її можна визнати повною, якщо при оцінці враховані три аспекти:

• встановлені межі системи і її структура;

• визначені змінні компоненти системи;

• сформований порядок взаємодії компонентів системи і системи із зовнішнім середовищем; форми, методи і засоби отримання, обробки, зберігання і передачі інформації.

Отже, підвищення якості інформаційного забезпечення системи управління є головною умовою якісного функціонування системи і досягнення конкурентоспроможності товарів, які випускає фірма. Хто володіє якісною інформацією, той володіє ситуацією, має достойне становище.

7.Закон єдності аналізу і синтезу

Полягає в єдності аналізу і синтезу процесів структуризації, деталізації, спеціалізації (тобто аналізу) і зворотного процесу – укрупнення, об’єднання, універсалізації (тобто синтезу). Спочатку проводиться аналіз, потом – синтез. Метою аналізу є більш повне пізнання закономірностей функціонування системи при існуючій структурі. Головна ознака аналізу – подільність систем. Саме аналіз демонструє, як працюють частини цілого. Синтез зосереджений на функціях і відкриває, чому компоненти діють саме так, а не інакше. Аналіз дає значення, а синтез – розуміння. Перший дозволяє описати систему, другий – пояснити її. Аналіз направлений всередину, синтез – із середини.

8. Закон самозбереження

Стверджує, що будь-яка система прагне зберігати себе як цілісність, цілісне утворення, а тому економно використовувати свій ресурс. Для самозбереження необхідно, щоб система будувалася, функціонувала і розвивалася у відповідності до законів розвитку суспільства і економіки. Для ринкової системи – це забезпечення конкурентоспроможності.

На 90% воно залежить від якості “виходу” – структури системи, а 10% – від виконавців. Система – первинна, виконавці – другорядні. Тому проблемами самозбереження слід займатися до того коли система вже існує, до її народження, тобто на стадії формування концепції. Конкуренція – головна рушійна сила підвищення обґрунтованості концепцій.

Висновки:

1. Сучасний менеджмент постійно шукає нові типи і форми організацій для пристосування щодо динаміки ринків;

2. Новий менеджмент націлений на майбутнє, тому головна його задача – забезпечувати через організації передумови їх економічного зростання.

3. Сучасні організації – це дуже складні соціально-економічні системи, а тому потребують дослідження і вдосконалення.

15