- •2.Міждисциплінарні зв’язки психологічної науки
- •3 Класифікація та характеристика методів загальної психології
- •5.Наукова,життєва та народна психологія як основні джерела знань про психіку
- •6. Розвиток наукових знань про природу психіки:донауковий та науковий період
- •7.Поява і розвиток форм психічного відображення у живій і неживій природі
- •8.Стадії і рівні психічного відображення у тварин
- •9.Відмінність психіки тварин від психіки людей
- •10.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •11.Несвідоме в психіці людини
- •12.Психофізіологічна проблема. Мозок і психіка. Зв'язок мозку психіки за принципом кодування інформації.
- •13.Свідомість і буття як психологічна проблема. Складові свідомості
- •14.Відчуття.Фізіологічні основи відчуттів. Класифікація та види відчуттів
- •15. Основні властивості відчуттів
- •16.Поняття про сприймання. Загальні особливості та види сприймання. Індивідуальні відмінності у сприйманні людей
- •17.Память та її природа.Теорії памяті
- •18.Класифікація і види памяті
- •19.Процеси і закономірності памяті
- •20.Поняття про мислення. Розумові дії та операції. Форми мислення
- •21.Мислення як процес розв’язування задач
- •22.Види мислення
- •23.Поняття про уяву,її види,процеси. Фізіологічні основи процесів уяви
- •24.Розвиток та виховання уяви у дітей
- •25.Загальне поняття про увагу. Феноменологія та властивості уваги
- •26.Увага і особистість.Неуважність і її причини
- •27.Розвиток уваги у школярів.Основні критерії вихованості уваги
- •28.Загальна характеристика емоційних явищ.,їх феноменологія
- •29.Почуття. Вияв та форми переживання почуттів. Вищі почуття
- •30. Поняття про волю. Воля як вища психічна функція. Вольова регуляція поведінки особистості
- •31.Активність і діяльність. Основні характеристики активності. Провідний вид діяльності
- •32. Структура діяльності. Основні види діяльності та особливості їх засвоєння
- •33. Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «субєкт», «особистість», «індивідуальність» і їх взаємозв’язок.
- •34.Психологічна структура особистості. Аналіз сучасних зарубіжних теорій особистості
- •35. Особистість у теоріях л. С. Виготського, с. Л. Рубінштейна, о. М. Леонтьєва, б. Г. Ананьєва, г. С. Костюка
- •36. Спрямованість особистості. Самосвідомість та я – концепція особистості
- •37. Природа психічної не нормативності та її межі. Не нормативність на різних рівнях психічного розвитку людини
- •38. Темперамент. Тип вищої нервової діяльності як основа темпераменту.
- •39. Роль темпераменту в праці та навчанні. Темперамент і проблема виховання.
- •41. Поняття про характер. Провідні риси характеру. Акцентуйовані риси характеру.
- •42. Вчинок і формування характеру.
- •43.Поняття про здібності та їх види.
- •44. Якісна і кількісна характеристика здібностей.
- •45. Здібності, обдарованість, талант
- •46. Біхевіоризм і необіхевіоризм. Соціальний біхевіоризм
- •47. Загальна характеристика гештальтпсихології ( м. Вертгеймер, к. Кофка, в. Келлер)
- •48. Психоаналіз з. Фрейда (структура особистості, механізми психологічного захисту) Неофрейдизм к. Хорні
- •49. Аналітична психологія к.Г Юнга (структура особистості, архетипи)
- •50. Індивідуальна психологія Адлера.
- •51. Гуманістична психологія а. Маслоу.
- •52. Теорія рис особистості г. Олпорта.
- •53. Феноменологічна психологія к. Роджерса
8.Стадії і рівні психічного відображення у тварин
О.М. Леонтьєв в книзі "Проблеми розвитку психіки" запропонував гіпотезу про стадії та рівні розвитку психічного відображення від найпростіших тварин до людини. Пізніше її було уточнено на основі новітніх зоопсихологічних даних і розвинуто в працях радянського психолога К.Є. Фабрі. Стадії та рівні психічного відображення, його характеристика І. Стадія елементарної сенсорної психіки.
А. Нижчий рівень Примітивні елементи чутливості. Розвинена подразливість.Чіткі реакції на біологічно значущі властивості середовища через зміну швидкості напрямку руху. Елементарні форми рухів. Слабка гнучкість поведінки. Несформована здатність реагування на біологічно нейтральні, позбавлені життєвого значення властивості середовища. Слабка, нецілеспрямована рухова активність.Найпростіші. Багато нижчих багатоклітинних організмів, які живуть у водному середовищі
Б. Вищий рівень Наявність відчуттів. Поява найважливішого органа маніпулювання - щелеп. Здатність до формування елементарних рефлексів.Чіткі реакції на біологічно нейтральні подразники. Розвинена рухова активність пов'язана з виходом з води на сушу. Здатність уникати несприятливих умов середовища, відходити від них, вести активний пошук позитивних подразників. Індивідуальний досвід та навчання відіграють незначну роль. Головне значення в поведінці мають жорсткі вроджені програми.Вищі (кільчасті) черви, черевоногі молюски (слимаки), деякі інші безхребетні II. Стадія перцептивної психіки
А. Нижчий рівень Відображення зовнішньої дійсності у формі образів предметів, інтеграція, об'єднання властивостей, які впливають на цілісний образ. Головний орган маніпулювання – щелепи.Формування рухових навичок. Переважання ригідних, генетично запрограмованих компонентів. Рухи достатньо різноманітні, складні (пірнання, повзання, ходіння, біг, стрибки, лазіння, літання тощо). Активний пошук позитивних подразників, уникнення негативних, розвинена захисна поведінка.Риби та інші нижчі хребетні, а також частково деякі вищі безхребетні, членистоногі та головоногі молюски. Комахи
Б. Вищий рівень Елементарні форми мислення (розв'язання завдань). Вироблення певної "картини світу"Високорозвинені інстинктивні форми поведінки. Здатність до учінн.Вищі хребетні (птахи, деякі ссавці)
В. Найвищий рівень. Виділення у практичній діяльності особливої, орієнтовно-дослідницької, підготовчої фази. Здатність розв'язувати одне й те саме завдання різними методами. Перенесення віднайденого принципу розв'язання завдання в нові умови. Створення і використання примітивних знарядь. Здатність до пізнання довкілля незалежно від наявних біологічних потреб. Бачення і врахування причинно-наслідкових зв'язків між явищами.Виділення спеціальних органів маніпулювання: лап і рук. Розвиток дослідницьких форм поведінки з широким використанням раніше набутих знань, умінь і навичокМавпи
У процесі біологічної еволюції тварин виділяють (О.М. Леонтьєв) три якісно відмінні стадії розвитку психіки:стадія елементарної чутливості - сенсорна; стадія предметного сприймання - перцептивна;стадія найпростішої інтелектуальної поведінки.На стадії елементарної сенсорної психіки тварина реагує лише на окремі впливи на неї властивостей предметів зовнішнього світу, які мають для неї певне біологічне значення, тобто вони пов'язані з тими впливами, від яких залежить реалізація основних біологічних функцій тварини. Відображення дійсності на цьому етапі представлене у формі елементарних відчуттів.
На перцептивній стадії психічного відображення перебувають усі ссавці, що мають достатньо розвинений головний мозок. Його відображальна функція багатша, а регулятивна - досконаліша. Для цієї стадії характерна здатність до синтетичного відображення різних властивостей одного об'єкта, часто складного (собака впізнає господаря за низкою ознак: голос, одяг, запах). Формується уявлення, удосконалюється пам'ять. Але одні з властивостей об'єкта є для тварин більш значущими (як сигнал), тоді як інші відіграють меншу роль.Для розвитку психіки велике значення має спосіб життя тварин. Птахи, риби, які живуть в одноманітному середовищі, мають менш розвинену психіку, ніж багато наземних тварин. Стадія інтелекту, яка характеризується складними формами відображення дійсності.Суттєвою для цієї стадії розвитку психіки є здатність розв'язувати так звані "двофазні" завдання. На фазі підготовки дії тварини керуються не самим предметом, на який вони спрямовані, не кінцевою метою, а тим, що є лише засобом досягнення цієї мети. Друга фаза "діяльності" спрямована вже безпосередньо на той предмет, який є її безпосереднім чинником. Одне й те саме завдання може розв'язуватись різними способами з використанням різних операцій. Інтелектуальна поведінка тварин характеризується такими основними ознаками:за складних умов тварини після багаторазових "спроб і помилок" знаходять рішення;якщо поставити тварину в аналогічні умови - відразу знаходять рішення;якщо умови дещо видозмінити - знаходять рішення, а це означає, що їм властиве перенесення;розв'язують "двофазні завдання" (деякі психологи стверджують, що мавпи можуть розв'язувати і "трифазні завдання", що є уже орієнтовною основою діяльності).Водночас у нестандартних ситуаціях яскраво проявляються обмеження інтелектуальної поведінки тварин. Так, у відомому досліді з мавпою, яка гасила вогонь водою з бака, за зміни умов (вогонь знаходився на плоті посеред річки, а бак з водою на іншому плоті, до якого важко було дістатися) вона намагалася розв'язати завдання старим методом - діставалася до бака з водою замість того, щоб скористатися водою з річки.