4.5. Zea mays, як біотестор токсичності сольового забруднення ґрунтів околиці с.Росільни.

Апроксимаційний характер залежності «доза-ефект» між аналізованими морфо-функціональними показниками кукурудзи і концентрацією ропи у середовищі свідчить про високу чутливість тест-системи і найменшу адаптивну здатність виду до умов сольового стресу. Саме з цим пов’язаний вибір даної культури як біотестора токсичності сольового забруднення ґрунтів околиці с.Росільни.

Рис.4.11. Проростання кукурудзи ( Zea mays L.) при експозиції на ґрунті із різною засоленістю; А – проростання Zea mays L. на 8-й день експерименту; В – проростання Zea mays L. на 14-й день експерименту

Результати проведених досліджень свідчать, що ґрунт відібраний безпосередньо біля джерела розсолів характеризується високим ступенем засоленості, оскільки в третьому варіанті експерименту не спостерігається схожості насіння Zea mays ( рис. 4.11).

Таблиця 4.4.

Довжина пагонів проростків Zea mays L. при експозиції на ґрунтах із різною засоленістю

Варіант експерименту	Середня довжина проростків, см
	7-й день	10-й день	14-й день
І ( контроль)	1,56 ±0,15	2,57 ±0, 45	4,67 ± 0,95
ІІ	1,74 ±0, 31	2,81 ±0,91	5,05 ±0,78
ІІІ	0	0	0

Натомість таблиця 4.4 ілюструє, що середня довжина проростків кукурудзи в 2-му варіанті на 14-й день становить 5,05 см, що на 0,38 см більша від контролю. Аналогічна ситуація спостерігається із показниками середньої маси кореня та пагона проростків кукурудзи ( рис.4.12).

Рис. 4.12. Середня маса проростків кукурудзи ( Zea mays L.) при експозиції на ґрунті із різною засоленістю: А – маса пагонів; В – маса коренів; (1- маса вологих проростків ; 2 - маса сухих проростків ;

Більша довжина та маса проростків кукурудзи в 2-му варіанті експерименту порівняно із контролем, очевидно, пояснюється вищою родючістю ґрунту.

Отже, можна припусти, що проби ґрунти, які були відібрані на відстані 7 км від сольових джерел (ґрунт із городніх ділянок території с.Росільна), є мало засоленими, тобто характеризуються малою кількістю чи відсутністю іонів натрію та хлору. А проби ґрунту, які відбиралися на відстані 1-5 м характеризуються високим ступенем засоленості. Це свідчить про недоцільність їх використання в сільському господарстві.

Висновки

1. Природні розсоли Перекарпатського гірського прогину належать до категорії хлоридно-гідрокарбонатно-натрієво-содових вод із загальною мінералізацією 388 г/л.

2. Природні розсоли характеризуються вираженим біологічним ефектом, інтенсивність якого визначається їх концентрацією у середовищі. Проявами токсичних властивостей розсолів є пригнічення інтенсивності проростання насіння й інгібування росту коренів і пагонів проростків рослин біотесторів: Hordeum Sativam J, Secale Cereale L та Zea mays L.

3. Енергія проростання насіння та морфометричні параметри проростків кукурудзи, жита озимого та ячменю ярого чутливо реагують на зміну концентрації розсолів у середовищі і можуть слугувати тест-ознаками при біологічній оцінці засолених середовищ.

4. Зміна морфометричних параметрів коренів проростків є більш лабільною ознакою, порівняно з пагонами. Індекс проростання насіння відзначається максимальною інформативністю серед застосованих показників.

5. Досліджені види (Hordeum Sativam J, Zea mays L та Secale Cereale L) належать до різних категорій солестійкісті. За реакцією аналізованих морфо-функціональних параметрів Hordeum Sativam J можна віднести до категорії солестійких видів, а Secale Cereale L. – видів із середньою солестійкістю, Zea mays L –не солестійких (галофобних) видів.

6. Апроксимаційний характер залежності «доза-ефект» між аналізованими морфо-функціональними показниками ячменю ярого і концентрацією ропи у середовищі свідчить про високу чутливість тест-системи і більшу адаптивну здатність виду до умов сольового стресу.

7. Ґрунти, що залягають безпосередньо біля джерела розсолів характеризуються високою засоленістю, на що вказують енергія проростання насіння та морфометричні параметри проростків кукурудзи, яка є найбільш чутливою до сольового стресу. Натомість, проби ґрунту відібрані на городніх ділянках і використані, як субстрат для пророщування кукурудзи, після аналізування схожості та морфометричних параметрів проростків, свідчать про незначну засоленості даних територій.

8. Зважаючи на вищу адаптивну здатність ячменю ярого до впливу різних концентрацій природних розсолів, цей вид може бути рекомендований, як сільськогосподарська культура у місцях з найвищим ступенем засоленості ґрунтів.