Розділ 4 результати досліджень та їх обговорення

4.1. Хіміко-аналітичний аналіз розсолів.

Результати хіміко-аналітичних досліджень вказують на значну мінералізацію розсолів Передкарпатського гірського прогину – 388 г/л, що дозволяє віднести їх до категорії «природні ропи» (табл. 4.1).

Таблиця 4.1.

Загальна мінералізація і хімічний склад природних розсолів Передкарпатського гірського прогину.

Загальна мінералізація (М, г/л)	Густина (ρ)	рН	Маса головних катіонів і аніонів, г/л
			Nа+	К+	Са2+	СІ-	SО42-	НСО3-
388 ±15,2	1,268 ±0, 12	6,9 ±0,48	191 ±8,4	1,189 ±0,32	0,108 ±0,01	109,34 ±5,3	0,85 ±0,3	84,81 ±3,5

Відповідно до отриманих результатів для досліджуваної води складено формулу Курлова, яка відображає склад мінеральних вод [7]:

М388

рН 6,9

СІ^-56 НСО^-43,5

Na⁺99,3

Наведений запис являє собою псевдодріб, у чисельнику якого вказані відсотки щодо кількості речовини еквівалента в порядку зменшення їх вмісту, а в знаменнику – в такому ж порядку, катіони. Зліва дробу зазначена загальна мінералізація (М), а справа – водневий показник (рН). У формулі вказані тільки ті іони, вміст яких перевищує 1%.

Таким чином, відповідно до наведеної формули, розсоли з джерела належать до хлоридно-гідрокарбонатно-натрієво-содових вод.

4.2. Визначення схожості насіння s. Сereale, h. Sativum та Zea mays l на водному середовищі за дії різної концентрації розсолів.

Для проростання насіння необхідні певні умови, передусім – вода. Процес проростання насіння розпочинається після адсорбції води крізь мікропіле та насіннєві оболонки завдяки біоколоїдам, якими є білки, крохмаль, геміцелюлоза, пектинові речовини. Набрякання цих речовин створює силу для розриву оболонки. Зародок збільшується у розмірах завдяки росту клітин розтягуванням і поглинанню води. Зародковий корінець виходить в наслідок розриву насінної шкірки і насінину вважають пророслою [ 47].

Як свідчать результати біотестування, ропа природних джерел с. Росільна відзначається значною фітотоксичністю, що проявляється зменшенням енергії проростання насіння S. Сereale, H. Sativum, Z. Мays . Інгібуючий ефект значно варіює залежно від виду-біотестера та концентрації ропи у розчині (табл. 4. 2).

Таблиця4. 2.

Показники енергії проростання та схожості для ячменю ярого (Hordeum sativum J. ), жита озимого (Secale cereale L.) та кукурудзи ( Zea mays L.) за різної концентрації ропи у розчині

Варіант експерименту	Hordeum sativum J.		Secale сereale L.		Zea mays L.
	Енергія проростання, %	Схожіст, %	Енергія проростання, %	Схожіст, %	Енергія проростання, %	Схожісь, %
І	0	0	0	4	0	0
ІІ	0	0	1	9	0	0
ІІІ	1	3	16	69	0	0
IV	90	92	46	95	20	58
V (контроль)	45	100	90	100	96	100

Zea mays L. проявляє більшу чутливість до впливу розсолів, порівняно з Secale сereale L. та H. sativum. Результати хронічного експерименту вказують на наявність апроксимаційної залежності між енергією проростання та схожістю насіння кукурудзи, жита озимого та ячменю ярого.

Енергія проростання кукурудзи солодкої при 25% концентрації розсолів складає 20 %, що в 4,8 рази менша від контролю ( 96% ), а схожість насіння на 7-й день експерименту 1,7 рази менша від контролю і складає 58%. Натомість, в всіх інших варіантах експерименту енергія проростання та схожість рівна 0 (рис 4.1).

Рис. 4.1.Схожість насіння кукурудзи ( Zea mays L.) при експозиції на водному середовищі із різною концентрацією розсолів: А – на 3-й день; В – на 7-й день.

У контрольному варіанті на 3-ій день експерименту проростає 90% насінин S. Сereale ( рис.4.2), а схожість на 7-ий день становить – 100%.

Рис. 4.2. Схожість насіння жита озимого (Secale Cereale L.) при експозиції на водному середовищі із різною концентрацією розсолів (на 3-день).

За дії розсолів спостерігається зниження інтенсивності проростання насіння жита озимого, прямопропорційне концентрації ропи у розчині. При 25% концентрації розсолів (ІV) енергії проростання насіння є нижчим контрольного значення у 2 рази і складає 46%, при 50% концентрації – у 5,6 разів (16%), а при 75% і 100 % концентрації ропи проростання відсутнє. Аналогічна тенденція зберігається і на 7-ий день хронічного експерименту.

Біотестування, проведене на H. sativum дає неоднозначні та доволі суперечливі результати. Максимальна енергія проростання на 3-мий день експерименту в IV дослідному варіанті (25% розчин ропи) і рівна 90 %, що в 2 рази перевищує контрольний показник (45%). При двохкратному розведенні енергія проростання не перевищує 1 %, а при більших концентраціях ропи рівна 0. Отже, природні розсоли при невеликій концентрації солей здатні стимулювати проростання насіння H. sativum, та інгібувати ростовий процес при зростання концентрації солей. Гальмування проростання, імовірно, зумовлено високим вмістом хлор-аніонів, які у великих концентраціях згубно діють на дану зернову культуру.

За результатами спостережень розраховано індекси схожості насіння рослин-біотесторів (рис. 4.3).

Рис.4.3. Індекс схожості насіння кукурудзи, ячменю ярого та жита озимого при експозиції на розчинах природної ропи у різній концентрації.

Індекс схожості насіння кукурудзи та жита озимого знижується прямо пропорційно концентрації ропи у розчині від 100 у контролі до 0 при концентрації ропи 75% і вище.

У ячменю ярого індекс схожості насіння при 25%-ій концентрації ропи удвічі перевищує контрольний показник і різко знижується при подальшому збільшенні концентрації, сягаючи нульового значення уже при 75%.