34.Cкладні речення з кількома частинами. Моделювання структури уроку позакласного читання в початковій школі.

Складне речення – це речення, що складається з двох або кількох простих, об’єднаних за смислом та інтонацією:Спішить за мною тепле літо, в якому пахнуть медом трави.

Складні речення поділяють на складні безсполучникові, складні сполучникові(складносурядні, складнопідрядні) і складні з різними видами зв’язку.

Складносурядне речення – це складне речення, що складається з рівноправних частин: Десь шумлять дощі осінні, і вітри лютують, а у нас на Україні літечко літує.

Складнопідрядне – це складне речення, що складається із залежних одна від одної частин: Таке це літо золоте, що забуваються жалі.

Безсполучникове складне речення – це таке складне речення, частини якого поєднуються без сполучників за допомогою смислових та інтонаційних зв’язків: Защебетав соловейко - пішла луна гаєм.

З різними видами зв’язку: Там повен двір любистки, цвітуть такі жоржини, і вишні чорноокі стоять до холодів.

Позакласне читання – це різновид читання. Проводиться позакласне читання з 1 -го класу, але окремих уроків для позакласного читання у 1 -му класі не відводиться. Лише один раз в тиждень відводиться по 15-20 хв. За рахунок уроків читання для спілкування з книжкою. А вже з 2-го класу відводяться окремі уроки для позакласного читання.

Завдання:

- систематично знайомити дітей з різноманітністю дитячої літератури, її видами;

- навчити учнів знайти потрібну книгу ;

- навчити ще до читання книги скласти уявлення про її тематику, зміст;

- навчити читати книгу, дотримуючись санітарно-гігієнічних вимог;

- розвивати уміння читати самостійно.

Структура уроку.

1. Облік прочитаного (3-4 учні розповідають товаришам про самостійно прочитані книги. Доцільно, щоб учитель пропонував учням вибірковий переказ: розповісти найцікавіший епізод…, звертати увагу на автора, художника книги);

  2. Повідомлення теми та мети уроку.

3. Вступна бесіда.

4. Читання твору (вчителем).

5. Бесіда за змістом прочитаного твору.

6. Самостійне знайомство з новою книгою(текстом) його читання «про себе».

7. Виявлення і оцінка якості самостійного читання.

8. Узагальнююча бесіда.

9. Список рекомендованої літератури.

Модель уроку позакласного читання

Тема. Материнська свята доброта

Мета: розширити і поглибити знання учнів про значення матері в житті людини, формувати культуру стосунків у сім*ї .Розвивати техніку читання учнів. Виховувати шанобливе ставлення до матері.

Обладнання: виставка книг, малюнків дітей на тему « Наші мами», запис пісні Н.Май « Колискова для матусі», текст казки В Сухомлинського «Ґавеня і Соловей», картинки Гави, ґавеняти та солов’я, портрет В.Сухомлинського.

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Мотивація знань учнів

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

Вступне слово вчителя

ІV.Робота з виставкою книг, малюнками дітей

V. Слухання віршів українських поетів, які діти підготували заздалегідь вдома.

VІ. Складання асоціативного куща.

-яка у вас матуся?

VІІ. Фізкультхвилинка

VIII. Опрацювання казки Василя Сухомлинського « Ґавеня і Соловей»

ІX. Вправи на розвиток техніки читання

1. Гра « Не перерви ланцюжок»

Діти читають по одному реченню, намагаючись на перервати «ланцюжок».

2 .Гра « Хвости»

Вчитель починає читати речення, учні знаходять його у тексті і читають кінець речення.

X. Підсумок уроку

Кому був присвячений наш урок?

Що сподобалось на уроці?

XІ. Домашнє завдання

Читати казку, переказувати.

35.Чергування їх типи. Історичні чергування фонем. Методика вивчення чергувань звуків у початковій школі.

Чергування- закономірна зміна звуків чи фонем.

Усі чергування поділяються на:

- найдавніші

-історичні

Історичні- тому, що пояснюються причинами, які існували на давніх етапах розвитку мови і сьогодні перестали діяти. Сучасна мова зберегла риси цілої низки чергувань, як у системі голосних, так приголосних. Не всі з них вивчаються у початковій школі. Діти ознайомлюються з чергуваннями найдавнішими. Чергуванням ое з и. Сильна позиція — позиція, в якій протиставлення і розрізнення фонем досягають найбільшої сили.

Слабка позиція — позиція, в якій протиставлення фонем неповне або зникає зовсім, тобто нейтралізується.

Для голосних сильна позиція — наголошена, слабка — ненаголошена. Наприклад, у слові се́ла фонема /е/ знаходиться у сильній позиції, оскільки на неї падає наголос, але у слові село́ ця сама фонема перебуває у слабкій позиції і звучить як звук наближений до [и].

Серед живих чергувань приголосних фонем можна виділити такі типи: за участю голосу (дзвінкістю-глухістю), твердістю-м'якістю, за місцем і способом творення, чергування приголосних фонем з фонемним нулем, чергування приголосних з голосними і навпаки.

1. Чергування приголосних за дзвінкістю/глухістю: молотьба [м о л о д' б á], отже [ó д ж е], з книгою [с к н ú г о й у], дьогтю [д' ó х т' у].

2. Чергування приголосних за місцем і способом творення: - С, З, Ц перед шиплячими завжди чергуються з шиплячими Ш, Ж, Ч: принісши /принішши/ [п р иe н' í ш: и], зжовкнути /жжовкнути/ [ж:ó в к н у т и];

- шиплячі Ш, Ж, Ч перед свистячими чергуються з С, З, Ц: на грушці [н а г р ý с' ц' і], книжці [к н ú з' ц' і];

- Т в середині слів перед шиплячими Ш, Ч чергується з Ч, а перед свистячими С, Ц - з Ц:

коротший /корочший/, коритце /корицце/;- Д перед Ч і ДЖ чергується з ДЖ: відчепися /віджчепися/, а перед Ц, ДЗ - з ДЗ: відцвісти /відзцвісти/.

3. Чергування приголосних за твердістю/м'якістю (див. вище): могутні [м о г ý т' н' і].

4. Чергування приголосних з фонемним нулем.

Це фонетичне явище виявляється в тому, що в окремих групах відбувається випадіння приголосних. Відповідний фонетичний процес розглядається як спрощення у групах приголосних: тиждень - тижневий, честь - чесний.

5. Позиційні чергування голосних У, І з приголосними В, Й: вчителька - учителька, була в театрі - був у театрі; Петро й Іван - Іван і Петро, іду - йду.

Історичні чергування фонем

Під історичним чергуванням фонем розуміють такі чергування, які відбувалися в певний період формування звукової будови мови в результаті артикуляційної взаємодії звуків.

І//о//е. Фонеми о, е, що фонетично виражені звуками у відкритому складі, чергуються з і, що фонетично виражена звуком у закритому складі:село — сіл великому — великім ночі — ніч воля — вільний Е//о після фонем, що фонетично виражені шиплячими приголосними. Напр.:женити — жонатий шести — шостий пшениця — пшоно

О//а, е//і, е//и перед наступною фонемою а, що реалізується у наголошеному звукові:гонити — ганяти пекти — випікати могти — помагати гребти — вигрібати ломити — ламати стерти — стирати Чергування о, е з нулем звука:кінець — кінця ніжок — ніжка вінець — вінця віжок — віжки К//ц', х//с', г//з'. Дане чергування відбувається під час словозміни іменників та словотворення: балка — балці Кременчук — кременчуцький мачуха —мачусі Волга — волзький нога — нозі К//ч, х//ш, г//ж. Чергування ці відбуваються при відмінюванні іменників, творенні дієслівних форм: козак — козаче дихати — дише друг — друже стригти — стрижений зберегти — збережу

Д//дж, т//ч, з//ж, с//ш. Приклади чергувань у формах дієслів: возити — вожу крутити — кручу водити — воджу їздити — їжджу носити — ношу.

У системі приголосних фонем діти ознайомлюються з наслідками I та II палаталізації та чергуванням приголосних з йотом. Важливо щоб вчитель не сплутував різні типи чергувань. Дуже часто вчителі плутають першу палаталізацію і чергування з йотом, задньоязикових приголосних. Учитель повинен ретельно дібрати приклади та опрацьовуючи іменники вчителеві варто дібрати приклади палаталізації.