- •1. Українська літературна мова як форма загальнонародної мови. Опрацювання розділу «Мова і мовлення» за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи.
- •2. Текст як одиниця мовлення. Членування тексту. Складні синтаксичні цілі, граматичні засоби їх організації. Методика опрацювання розділу “Текст” на уроках рідної мови в початковій школі.
- •3. Речення, його ознаки. Типи речень за метою висловлювання, емоційним насиченням, структурою. Система вивчення речення у початковій школі.
- •4. Предикативний центр речення. Підмет і присудок, їх типи та способи вираження. Методика вивчення головних членів речення у початковій школі.
- •5. Другорядні члени речення, їх види та способи вираження. Вивчення другорядних членів речення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •7. Омоніми, їх типи. Розмежування явищ омонімії та багатозначності. Вивчення слів, які звучать і пишуться однаково, у початковій школі.
- •8. Синоніми, типи синонімічних рядів. Антоніми. Слова, що не утворюють антонімічних пар. Вивчення близьких та протилежних за звучанням слів у початковій школі.
- •9. Структурні ознаки слова. Морфема. Морфеми, їх типи. Методика вивчення розділу “Будова слова” у початковій школі.
- •10. Графіка. Види письма: піктографія, ідеографія, звукове письмо. Буква як одиниця української графіки. Співвідношення між буквами і звуками у системі навчання грамоти молодших школярів.
- •12. Орфоепія. Орфоепічні норми, причини їх порушень. Правила вимови голосних і приголосних звуків та звукосполучень. Робота над формуванням правильної звуковимови у молодших школярів.
- •13.Засади та Правила вживання великої літери
- •14. Іменник. Лексико-граматичні розряди іменника. Система їх вивчення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •15. Категорія роду і числа іменника. Вивчення цих категорій за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи. Моделювання структури уроку вивчення іменника в 2 класі.
- •16. Категорія відмінка іменника. Система відмін іменників. Вивчення відмінювання іменників на уроках рідної мови у початковій школі.
- •19. Специфіка займенника як частина мови. Розряди займенників, їх відмінювання. Методика вивчення займенника у початковій школі
- •20. Дієслово. Неозначена форма дієслова, категорія виду дієслова. Вивчення неозначеної форми дієслова на уроках рідної мови. Моделювання структури уроку вивчення дієслова в 4 класі.
- •21. Дієслово: категорія часу
- •22. Минулий і майбутній час дієслів. Система роботи над правописом особових закінчень дієслів минулого і майбутнього часу в початковій школі.
- •22. Минулий і майбутній час дієслів. Система роботи над правописом особових закінчень дієслів минулого і майбутнього часу в початковій школі.
- •24.Прийменник. Сполучник. Вивчення службових слів на уроках рідної мови в початковій школі.
- •26.Способи передачі чужого мовлення. Діалог. Монолог. Розвиток діалогічного та монологічного мовлення на уроках рідної мови у початковій школі.
- •28.Однорідні члени речення. Вивчення однорідних членів речення у початковій школі.
- •29.Складносурядні і складнопідрядні речення. Їх типи та засоби зв’язку. Методика ознайомлення зі складним реченням на уроках рідної мови.
- •30. Просте речення і висловлювання. Актуальне членування речень. Функції порядку слів у реченні.
- •31.Неповні речення. Їх типи. Комунікативні умови їх функціонування. Методика опрацювання казки на уроках читання у початковій школі.
- •1) Конструктивний (формально-граматичний)
- •2) Комунікативний
- •33.Склад, типи складів. Закономірності фонетичного складоподілу і правила переносу слів, їх вивчення у початковій школі.
- •34.Cкладні речення з кількома частинами. Моделювання структури уроку позакласного читання в початковій школі.
- •V. Слухання віршів українських поетів, які діти підготували заздалегідь вдома.
21. Дієслово: категорія часу
Дієслова дійсного способу можуть вживатися в минулому, теперішньому і минулому часі. Дієслова минулого часу означають дію, яка колись відбувалася або відбулася, дієслова теперішнього часу - дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення, а дієслова майбутнього часу - дію, яка відбуватиметься в майбутньому.
Теперішній час позначає дію, що відбувається одночасно з моментом повідомлення про неї. Серце в тривозі: як при дорозі мальви високі цвітуть. Вітер - схиляє, люди-ламають, зливи із градом січуть (Г. Чубач).
Дієслова теперішнього часу змінюються за числами й особами. Форми теперішнього часу утворюються за допомоги особових закінчень, що приєднуються до основи теперішнього часу.
Дієслова за характером особових закінчень у теперішньому часі поділяються на дві дієвідміни - першу і другу.
До першої дієвідміни належать дієслова, які у третій особі множини мають закінчення -уть (-ють), а в закінченнях першої особи множини, другої особи однини і множини - голосну фонему /е/: несуть, несемо, несеш, несете: знають, знаємо, знаєш, знаєте.
До другої дієвідміни належать дієслова, які у третій особі множини мають закінчення -ать (-ять), а в закінченнях першої особи множини, другої особи однини і множини - голосні /и/ чи /і/: кричать, кричимо, кричиш, кричите; стоять, стоїмо, стоїш, стоїте..
Зразок словозміни дієслів теперішнього часу
І дієвідміна
Однина
Множина
1-ша ос.
нес-у
мал ю-ю
нес-емо
малю-ємо
2-га ос.
нес-еш
малю-єш
нес-ете
малю-єте
3-тя ос.
нес-е
малю-є
нес-уть
малю-ють
II дієвідміна
Однина
Множина
1-ша ос.
крич-у
сто-ю
крич-имо
сто-їмо
2-га ос.
крич-иш
сто-їш
крич-ите
сто-їте
3-тя ос.
крич-ить
сто-їть
крич-ать
сто-ять
Після того як учні оволоділи навичками визначення особи дієслова за закінченням, їх слід підвести до розуміння закономірності, яка лежить в основі поділу дієслів на дієвідміни. Для цього вчитель використовує таблицю змінювання дієслів теперішнього і майбутнього часу за особами звертає увагу школярів на особові закінчення і повідомляє що дієслова поділяються в залежності від особових закінчень на дві дієвідміни. Вивчення неозначеної форми дієслова передбачає усвідомлення учнями того що ця форма не має часу, числа, особи і роду.
22. Минулий і майбутній час дієслів. Система роботи над правописом особових закінчень дієслів минулого і майбутнього часу в початковій школі.
Минулий час вказує, що дія відбулася до моменту повідомлення про неї, і відповідає на питання що робив? Що зробив?: намалював, прочитав. Н-д: По рецепту на базарі дятел вибрав окуляри, натягнув собі на ніс, полетів трудитись в ліс.
Дієслова в минулому часі змінюються за родами й числами. Форми минулого часу утворюються від основи інфінітива за допомогою суфіксів:
-в- для чоловічого роду(дякував, творив);
-л(а)- для жіночого роду(дякувала, творила);
-л(и)- у множині(дякували, творили);
-л(о)- для середнього роду(дякувало, творило).
Якщо суфікс неозначеної форми –ти вживається після приголосного, то форма чоловічого роду не має формотворчого суфікса –в: нести – ніс, пекти – пік.Форми минулого часу вживаються із суфіксом –ся, якщо їх утворено від інфінітива з цим суфіксом: сподіватися – сподівався,сподівалася, сподівалося, сподівалися.
Майбутній час вказує, що дія відбудеться після моменту повідомлення про неї, і відповідає на питання що зроблю? Що робитиме?: малюватиме, буде читати. Н-д: україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе. Відповідно вони творяться від основ недоконаного і доконаного виду.
Проста форма доконаного виду
Основа майб. часу+особові закінчення
Особа
Однина
Множина
1
напишу, прочитаю
Напишемо,
прочитаємо
2
Напишеш ,прочитаєш
Напишете
прочитаєте
3
Напише, прочитає
Напишуть,прочитають
Складна форма недоконаного виду
Інфінітив+особові закінчення
Особа
Однина
Множина
1
Читатиму
читатимемо
2
читатимеш
читатимете
3
читатиме
читатимуть
Складена форма недоконаного виду
Інфінітив+бути в особових формах
Особа
Однина
Множина
1
Буду
читати
Будемо
читати
2
Будеш
читати
Будете
читати
3
Буде
читати
Будуть
читати
Дієслова майбутнього часу змінюються за особами й числами.
Систематичне спостереження за дієсловом-присудком у його зв'язку з підметом дозволяє розвивати в учнів навички координації головних членів речення і правильного написання особових закінчень. Цікавими в плані логічного мислення є спостереження над дієслівними словосполученнями, а запам'ятовування норм керування ряду дієслів організовує мовленнєву практику дітей.
Опрацювання дієслова як частини мови спрямоване на поглиблення знань учнів про граматичне і лексичне значення слова, про особливості словозмінювання і словотворення в українській мові, про синтаксичну роль у мовленні. При цьому вивчення дієслова відкриває великі можливості для усвідомлення граматичної будови мови, засвоєння та застосування навичок правильного вживання дієслівних форм, зв'язку їх з іншими словами
