16.Офіційно-діловий стиль як різновид літ мови його основні засоби й підстилі.

Офіційно-діловий стиль. Сфера використання офіційно-ділового стилю мови

- спілкування в державно-політичному, громадському і економічному житті,

законодавство, адміністративно-господарська діяльність.

Основне призначення - регулювати ділові стосунки мовців у

державно-правовій і суспільно-виробничій сферах, обслуговувати

громадянські потреби людей у типових ситуаціях.

Основні ознаки офіційно-ділового стилю: документальність , , стислість, чіткість, висока стандартизація.

Основні мовні засоби: широке використання суспільно-політичної і

адміністративно-канцелярської термінології, специфічна фразеологія на

зразок порушити питання, подати пропозицію; відсутність

емоційно-експресивної лексики і будь-якої мовної індивідуальності

автора, обмежена синонімія, наявність безособових і наказових форм

дієслів; чітко регламентоване розміщення і будова тексту, обсяг основних

частин.

Офіційно-діловий стиль мови має такі підстилі: законодавчий (закони,

укази, статути, постанови); дипломатичний (міжнародні угоди - конвенції,

повідомлення - комюніке, звернення - ноти, протоколи); адміністративно -

канцелярський (накази, інструкції, розпорядження, довідки, заяви,

38.Термінологічнісловники , в яких пояснюються терміни з тієї чи іншої галузі науки.

Основні українські словники:

Етимологічні словники, в яких пояснюється походження, розвиток і

первинне значення слова.

Орфографічний словник подає правильний правопис

Орфоепічні словники дають правильну вимову.

Словники іншомовних слів , які пояснюють слова і терміни, засвоєні з інших мов.

Історичні словники , в яких подаються і пояснюються слова, що вживалися раніше.

Діалектологічні словники , в яких дається лексика, вживана в певній

місцевості, на певній території.

Фразеологічні словники , в яких дається пояснення значень фразеологічних

зворотів або подається їх переклад з однієї мови на іншу.

Синонімічні словники , в яких подаються синонімічні рядиьповнозначних слів даної мови.

Словники власних імен , в яких фіксуються вживані в даній мові власні імена

Топонімічні словники , в яких описуються назви географічних об”єктів.

Тлумачні словники, в яких дається пояснення значень слів з точки зору їх

вживання в сучасній мові.

39. Педагогічне спілкування — це система органічної соціально-психологічної дії учителя-вихователя і вихованця в усіх сферах діяльності, що має певні педагогічні функції, спрямоване на створення оптимальних соціально-психологічних умов активної та результативної життєдіяльності особистості.

Педагогічне спілкування, як і спілкування взагалі, — досить складний феномен, який потребує творчого підходу. Виходячи із логіки навчально-виховного процесу, професійне спілкування має певну структуру, яка включає такі етапи:

1) моделювання, очікуваного спілкування з окремими вихованцями або дитячим колективом. Його здійснює педагог завчасно на основі знань особливостей фізичного і соціально-психічного розвитку особистості вихованця, розуміння особливостей прояву його характеру, обізнаності з рівнем розвитку колективу, передбачення можливих зустрічних дій окремого вихованця або всього колективу. Цей етап можна назвати прогностичним;

2) організація початкового етапу спілкування потребує швидкого залучення вихованця, особливо дитячого колективу, до процесу безпосередньої взаємодії. Інколи цей етап називають "комунікативною атакою". Головне, щоб організація здійснювалась через конкретну діяльність і спрямовувалась на діяльність, яка викликає в учнів інтерес;

3) керівництво спілкуванням у педагогічному процесі передбачає підтримання ініціативи вихованців у спілкуванні, внесення необхідних корективів, врахування соціальних умов, віку вихованців, їхніх індивідуальних особливостей, заохочення до активного спілкування;

4) аналіз результатів спілкування має бути спрямований на зіставлення проведеної роботи з раніше визначеними завданнями, виділення і аналіз допущених помилок, обдумування шляхів і засобів подолання виявлених помилок у майбутньому.