- •1.Поняття про предмет,завдання, принципи та категорії загальної психології.
- •2. Biкoвa перiодизацiя, принципи та критерії вікової перiодизацiї Ельконiна.
- •1.Основні напрямки школи та концепції у психології
- •2. Загальна характеристика перiоду новонародженостi. Процес формування мови у немовлят.
- •1. Загальна характеристика та класифікація методів загальної психології.
- •2. Предметно-манiпулятивна дiяльнiсть в ранньому вiцi. Криза трьох років.
- •1. Поява і розвиток форм психічного відображення в живій і неживій природі.
- •2. Oсновнi новоутворення в розвитку дитини раннього віку. Розвиток мови.
- •1. Стадії та рівні психічного відображення у тварин.
- •1. Стадiя елементарної ceHcopHoї психiки:
- •2. Стадiя перцептивної психiки.
- •2. Розвиток особистостi дошкiльника. Самосвiдомiсть та «я-концепцiя» дитини дошкiльного віку.
- •1.Відмінність психіки тварини від психіки людини.
- •2. Сюжетно-рольова гра та її значення в розвитку дошкільника.
- •1.Передумови та умови виникнення психіки людини.
- •2. Психологiчна готовнiсть дитини до школи.
- •1.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1.Відчуття як початкова ланка пізнавального процесу. Види та фізіологічна основа відчуттів.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери в молодшому шкiльному віці.
- •1.Основні властивості і закономірності відчуттів.
- •2. Новоутворення пiдлiткового віку. Провiдний вид діяльності апідлітків.
- •1.Поняття про сприймання та його фізіологічну основу.
- •2. Розвиток пiзнавальних процесiв в пiдлiтковому вiцi.
- •1.Загальні особливості та види сприймання.
- •2. Соцiальна ситуацiя розвитку в ранньому юнацькому віці.
- •1.Пам’ять та її природа. Теорії пам’яті.
- •2. Проблеми професійного вибору в юнацькому віці. Мотивація вибору.
- •1.Класифікація і види пам’яті.
- •2. Характеристика основних новоутворень юнацького віку.
- •1. Процеси і закономірності пам’яті.
- •1.Поняття про мислення. Соціальна природа мислення.
- •2. Oсновнi вимоги до навчальної дiяльностi. Змiстовна та операцiйна складовi.
- •1.Розумові дії та операції мислення. Форми мислення.
- •2. Мотивацiя навчальної дiяльностi: зовнiшнi I внутрiшнi джерела.
- •1. Види мислення.
- •2. Психологiчне забезпечення формування навчальних навичок і вмінь.
- •1.Поняття про уяву, її види і процеси.
- •2. Психологiчна характеристика навчального впливу та методів навчання.
- •1. Розвиток і виховання уяви у дітей.
- •2. Психологiя опитування та оцiнювання знань учнiв.
- •1.Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «суб’єкт”, «особистість», «індивідуальність» та їх взаємозв’язок.
- •2. Теорiя дитячої гри Ельконiна та її практичне значення.
- •1.Психологічна структура особистості.
- •2. Психологiчнi основи навчання I виховання дошкiльникiв I молодших школярiв.
- •1.Характеристика сучасних зарубіжних теорій особистості.
- •2.Психологiчнi основи навчання I виховання у середнiх I старших класах школи (пiдлiтковий вік, рання юнiсть).
- •1.Спрямованість особистості. Самосвідомість та я-концепція особистості.
- •2. Психологiчнi механiзми, засоби I методи виховання.
- •1.Класифікація груп у психології. Статусно-рольові особливості а їх вплив на структурування групи.
- •2. Характеристика основних теорiй виховання.
- •1.Поняття про темперамент. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •2. Показники I критерiї вихованостi особистостi дитини.
- •1.Типи вищої нервової дільості як основа темпераменту. Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •2. Загальна характеристика педагогiчної дiяльностi вчителя (структура, стилi).
- •1.Поняття про характер. Провідні риси характеру.
- •2. Психологiя особистостi вчителя. Педагогiчнi здiбностi.
- •1.Поняття про здібності та їх види.
- •2. Психологiчний аналiз уроку: структура, змiст, практичне значення.
- •1.Здібності, обдарованість, талант.
- •1.Загальне поняття про увагу та її фізіологічні основи.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери дитини раннього віку.
- •1.Феноменологія та властивості уваги.
- •2. Рушiйнi сили, чинники та умови розвитку.
- •1. Феноменеологiя емоцiйннх явищ (емощя, афект, настрiй, стрес).
- •2. Культурно-iсторична теорiя розвитку психiки Виготського.
- •1. Почуття. Динамiка почуттiв зaкoнoмipностi їх утворення.
- •2. Поняття про piвeнь актуального та зону найближчого розвитку .
- •35. Вияв та форми переживання почуттiв. Вищi почуття.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1. Поняття про волю. Воля як вища психiчна фуикцiя.
- •2. Методики вивчення шкiльного класу. Психологiчна характеристика класу як соцiальної групи.
1.Загальне поняття про увагу та її фізіологічні основи.
Увага - це зосередженiсть дiяльностi суб'єкта в певний момент часу на Якомусь реальному або iдеальному об’єкті – предметі, події, образі, міркуванні тощо.
Увага не ПСИХIЧНИЙ процес, а форма організації свідомості, умова успiшного перебігу психічних процесів та станів. Увага не має власного змісту, виявляє свою дію У зв'язку з вiдчуттями, сприйняттями, пам’яттю, мисленням тощо.
ФУНКЦIї уваги полягають у тому, що людина серед безлічі подразникiв, якi дiють на неї, обира€ потрібні, важливі, а інші гальмує,виробля€ таким чином програми дiй та зберігає зосередженість, контроль над перебiгом їх.
Довiльна увага € увагою планомiрною.Це - контроль за ДI€Ю що BIДбYBa€TЬCя на піДсавi виробленого плану, вирiзнених Кри' терыъв та способlВ IX використання.
мимовільна увага та кож явля€ собою контроль але такий, що обмежу€ться тим що € «саме по собi впада€ в око" ' 3міст ДIЯЛЬНОСТl таКОI уваги становить те що ВJдOбража€ться сприйманням або мисленням, пам'яттю або почуттям.
Вiтчизнянi психологи i фізіологи пояснюють фiзiологiчнi мехаюзми YBarJ;l з погляду вза€м?дП основних нервових процесiв _ гальмування і збудження, ЩО відбуваються у Kopi головного мозку.
увага ВИРIЗНЯ€ предмет (об'€кт) серед багатьох iнших. Фiзiологічно це означа€, ЩО зб~джуються однi HepBoBi центри i гальмуються IНШ~. ДI€ встановлении I. П. Павловим закон iндукцii' нервових процесlВ, за яким процеси збудження, ЩО виникають в одних дiляиках м?зку, спричинюють процеси гальмування в iнших дiлянках.
3пдно з цим законом УВ,ага пов'язана з оптuмальнuм осередком збудження, якии виника€ пщ впливом ранiше згаданих факторiв
Значний внесок в аналiз фiзiологiчних механiзмiв уваги зробив вiдомий росiйський фiзiолог О. О. Ухтомський. Розробляючи прvuнцuп домiнантu BiH доводив, що збудження РОЗПОДIЛя€ться У нервовlИ СИСTeMi HepiBнoMipHO, i кожна iнстинктивна дiяльнicть, як i умовно-рефлекторна, може викликати в нервовiЙ системi осередки оптимального збудження, якi вiдрiзняються Biд pyxoмого ocepeдкy оптималЬного збудження пiдвищеноlО збудливiстю та СТ1ИКlстю. ЦI ocepeДKи вчении назвав домiнантами.
'Стiйкiсть домiнанти виника€ за умов пiдсилення 11 збудженнями в iнших дiлянках. Утворення такого осередку залежить не тiльки вiд сили об'€ктивних подразникiв, а й Biд потреб органiзму, вiд iHTepeсу та досвiду закрiпленого в пам'ятi.
Велике значення для органiзацil уваги Ma€ вироблення диlIамiчних стереотипiв. Коли суб'€кт, виконуючи будь-яке завдання, lIe допуска€ неуважностi, у нього вiдносно легко форму€ться опти\lальний осередок збудження. Динамiчний стереотип неуваги важко змiнити.
2. Розвиток когнiтивної сфери дитини раннього віку.
У перiод раннього дитинства серед Bcix психiчних процесiв домiну€ сприймання. Дитина не може дiяти без опори на сприймання. 3 цим пов'язана вiдсутнiсть у дiтей творЧОl уяви. Важливою характеристикою сприймання € емоцiйнаафективнicть. Афективний характер призводить до сенсомоторної €дностi. Дитина бачить предмет. BiH її приваблю€ i вiдповiдно дитина почина€ дiяти. Вiд року до двох дитина користу€ться рiзними варiантами виконання однiєї i Ti€l ж дil.
Мислення в цей перiод називають наочно-дiйовим. Вiд пiвтора до двох pOKiB у дитини з'явля€ться здатнiсть вирiшуватизавдання не тiльки методом проб i помилок, а й шляхом здогадки. До кiнця раннього дитинства склада€ться здатнicть до узагальнення, переносу досвiду в HOBi ситуацiї, умiння встановлювати зв' язкимiж предметами шляхом експериментування. Основну роль прицьому вiдiгра€ сприймання. Упродовж раннього дитинства вiдбува€ться поступовий перехiд вiд наочно-дiйового до наочно-образного мислення, дil з матерiальними предметами тут замiнюються дiями з їх образами. Початок формування наочно-образного мислення збiга€ться зi становленням елементаРНОl самосвiдомостi тапочатком роз витку здатностi до довiЛЬНОl саморегуляцil. Вiдбува€ться розвиток iнтелектуальних операцiй i формування понять.
Білет 32.