- •1.Поняття про предмет,завдання, принципи та категорії загальної психології.
- •2. Biкoвa перiодизацiя, принципи та критерії вікової перiодизацiї Ельконiна.
- •1.Основні напрямки школи та концепції у психології
- •2. Загальна характеристика перiоду новонародженостi. Процес формування мови у немовлят.
- •1. Загальна характеристика та класифікація методів загальної психології.
- •2. Предметно-манiпулятивна дiяльнiсть в ранньому вiцi. Криза трьох років.
- •1. Поява і розвиток форм психічного відображення в живій і неживій природі.
- •2. Oсновнi новоутворення в розвитку дитини раннього віку. Розвиток мови.
- •1. Стадії та рівні психічного відображення у тварин.
- •1. Стадiя елементарної ceHcopHoї психiки:
- •2. Стадiя перцептивної психiки.
- •2. Розвиток особистостi дошкiльника. Самосвiдомiсть та «я-концепцiя» дитини дошкiльного віку.
- •1.Відмінність психіки тварини від психіки людини.
- •2. Сюжетно-рольова гра та її значення в розвитку дошкільника.
- •1.Передумови та умови виникнення психіки людини.
- •2. Психологiчна готовнiсть дитини до школи.
- •1.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1.Відчуття як початкова ланка пізнавального процесу. Види та фізіологічна основа відчуттів.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери в молодшому шкiльному віці.
- •1.Основні властивості і закономірності відчуттів.
- •2. Новоутворення пiдлiткового віку. Провiдний вид діяльності апідлітків.
- •1.Поняття про сприймання та його фізіологічну основу.
- •2. Розвиток пiзнавальних процесiв в пiдлiтковому вiцi.
- •1.Загальні особливості та види сприймання.
- •2. Соцiальна ситуацiя розвитку в ранньому юнацькому віці.
- •1.Пам’ять та її природа. Теорії пам’яті.
- •2. Проблеми професійного вибору в юнацькому віці. Мотивація вибору.
- •1.Класифікація і види пам’яті.
- •2. Характеристика основних новоутворень юнацького віку.
- •1. Процеси і закономірності пам’яті.
- •1.Поняття про мислення. Соціальна природа мислення.
- •2. Oсновнi вимоги до навчальної дiяльностi. Змiстовна та операцiйна складовi.
- •1.Розумові дії та операції мислення. Форми мислення.
- •2. Мотивацiя навчальної дiяльностi: зовнiшнi I внутрiшнi джерела.
- •1. Види мислення.
- •2. Психологiчне забезпечення формування навчальних навичок і вмінь.
- •1.Поняття про уяву, її види і процеси.
- •2. Психологiчна характеристика навчального впливу та методів навчання.
- •1. Розвиток і виховання уяви у дітей.
- •2. Психологiя опитування та оцiнювання знань учнiв.
- •1.Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «суб’єкт”, «особистість», «індивідуальність» та їх взаємозв’язок.
- •2. Теорiя дитячої гри Ельконiна та її практичне значення.
- •1.Психологічна структура особистості.
- •2. Психологiчнi основи навчання I виховання дошкiльникiв I молодших школярiв.
- •1.Характеристика сучасних зарубіжних теорій особистості.
- •2.Психологiчнi основи навчання I виховання у середнiх I старших класах школи (пiдлiтковий вік, рання юнiсть).
- •1.Спрямованість особистості. Самосвідомість та я-концепція особистості.
- •2. Психологiчнi механiзми, засоби I методи виховання.
- •1.Класифікація груп у психології. Статусно-рольові особливості а їх вплив на структурування групи.
- •2. Характеристика основних теорiй виховання.
- •1.Поняття про темперамент. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •2. Показники I критерiї вихованостi особистостi дитини.
- •1.Типи вищої нервової дільості як основа темпераменту. Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •2. Загальна характеристика педагогiчної дiяльностi вчителя (структура, стилi).
- •1.Поняття про характер. Провідні риси характеру.
- •2. Психологiя особистостi вчителя. Педагогiчнi здiбностi.
- •1.Поняття про здібності та їх види.
- •2. Психологiчний аналiз уроку: структура, змiст, практичне значення.
- •1.Здібності, обдарованість, талант.
- •1.Загальне поняття про увагу та її фізіологічні основи.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери дитини раннього віку.
- •1.Феноменологія та властивості уваги.
- •2. Рушiйнi сили, чинники та умови розвитку.
- •1. Феноменеологiя емоцiйннх явищ (емощя, афект, настрiй, стрес).
- •2. Культурно-iсторична теорiя розвитку психiки Виготського.
- •1. Почуття. Динамiка почуттiв зaкoнoмipностi їх утворення.
- •2. Поняття про piвeнь актуального та зону найближчого розвитку .
- •35. Вияв та форми переживання почуттiв. Вищi почуття.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1. Поняття про волю. Воля як вища психiчна фуикцiя.
- •2. Методики вивчення шкiльного класу. Психологiчна характеристика класу як соцiальної групи.
2. Загальна характеристика педагогiчної дiяльностi вчителя (структура, стилi).
CTPYKTYPHi компоненти педагогiЧНОl дiяльностi:
- гностичний - дослiдницький, який передбачає постійне збiльшення знань, YMiHb, навичок. Це здатність досліджувати процес i результат влаСНОl працi. Ця сторона дiяльHOCTi вчителя найбiльше цiну€ться старшокласниками.
- конструктивний - планування педагогiЧНОї дiяльностi та прогнозування результатiв. Ця сторона дiяльностi вчителя найбiльше цiну€ться пiдлiтками.
- проектувальний - проектування вiддалених, перспективних цiлей навчання та виховання, а також стратегiй та способiв lX досягнення.
- органiзаторський - органiзацiя навчально-виховного процесу.
- комунiкативний - встановлення вза€мовiдносин вчителя з iншими особами. Ця сторона дiяльностi вчителя найбiльше цiну€ться молодшими школярами.
PiBHi результативностi дiяльностi вчителя:
- репродуктивний piBeHb: учитель може i BMi€ розповicти iншим те, ЩО зна€ сам;
- адаптивний piBeHb: учитель BMi€ пристосувати CBO€ повiдомлення до особливостей аудиторії;
- локально-моделюючий piBeHb: учитель володi€ стратегiями научiння знанням, умiнням, наукам; уміє формулювати педагогiчну мету, передбачати результат i створювати систему включення учня в навчально-пiзнавальну дiяльнicть; .
- системно-моделюючий piBeHb: учитель володi€ стратегiями формування потрiбної системи знань, YMiHb i навичок учнiв зi свого предмета в цiлому;
- системно-моделюючий piBeHb дiяльностi i поведiнка: учитель володi€ стратегiями перетворення свого предмета взасiб формування особистостi учнiв, їх потреб у самовихоBaHHi, caMoocBiTi та саморозвитку.
Iндивiдуальний стиль дiяльностi вчителя.
1. Змicтовнi характеристики стилю:
- орi€нтацiя вчителя: на процес навчання, результат навчання та процес i результат навчання;
- адекватнicть (неадекватнicть) планування навчально- виховного процесу;
- оперативнicть (консервативнicть) у використаннi засобiв i способiв педагогiЧНОl дiяльностi;
- рефлексивнicть - iНТУїТИВНicть.
2. Динамiчнi характеристики стилю:
- гнучкicть - традицiйнiсть;
- iмпульсивнicть - обережнicть;
- стiйкicть - нестiйкiсть ЩОДО ситуації, яка змiню€ться;
- стабiльне емоцiйно-позитивне ставлення до учнiв нестiйке емоцiйне ставлення;
- наявнiсть особистicНОl тривожностi - 11 вiдсутнicть;
- спрямованicть рефлексil на себе - на обставини - на iнших.
3. Результативнi характеристики стилю:
- однорiднicть - неоднорiднiсть рiвня знань учнiв;
- стабiльнicть - нестiйкiсть в учнiв навичок учiння;
- високий - середнiй - низький piBeHb iHTepecy до предмета.
Білет 28.
1.Поняття про характер. Провідні риси характеру.
Характер – це сукупність стiйких рис осоБИСТОСТl, ЩО ВИЗначають ставлення людини до інших, до роботи, яку вона виконує. Характер виявляється в Д1ЯЛЬності тобто в особливостях Д1ЯЛЬНОСТl, якими людина переважно займається, та спiлкуваннi - мaнepi поведiнки, способах реаryвання на дії і вчинки людей.
Найважливiшими моментами у фОРмyваннi характеру € ставленння до npироди, КУЛЬтурИ, суспiльства, CBo€ї справи, iншої людини та до самої себе. В xapaKTepi ЛЮДИНИ закладена програма типовоi поведiнки у тиnових обставинах. Тим часом характер - прижиТТ€ве надбання особистостi, її внутрiшнiй портрет, в якому вiдбива€ться суть особистості .
Сepeд основних рис особистостi, ЩО складають характер, видiляють такі:
1. властивостi особистостi, якi визначають вчинки ЛЮДИНИ у виборі мети ДlяльносТі (нanpиклад, рацiональнiсть).
2. Риси, ЩО вiдносяться до дiй, спрямованих на досягнення цiлей (наприклад, наполегливiсть, цiлеспрямованiсть ТОЩО).
3. Iнструментальнi риси, безпосереднъо пов' язанi з темпераментом (стриманість - IМпульсивнiсть, спокiйнiсть-тривожнiсть ТОЩО).
Характер – це компонент особистості, який має свою структуру, що в певний спосіб поєднує його риси. Рис характеру багато, їх кількість важко встановити. Характерологічна риса – це єдність мотиву і дії, мотиву і форми, зв’язок між якими не завжди однозначний. Це складні індивідуальні особливості, досить показові для людини, які дають змогу з певною вірогідністю передбачати її поведінку в тому чи іншому конкретному випадку.
За морально-психологічною природою, риси характеру поділяють на моральні, вольові, емоційні та інтелектуальні.
У ситуаціях, які ставлять перед особистістю вимогу діяти згідно з суспільними ідеалами, нормами, правилами поведінки, на передній план виходять моральні якості поведінки.
В умовах, які спонукають до здійснення вольових дій проявляються вольові риси характеру.
Якщо ж особистості потрібно емоційно оцінити себе чи інших людей, то найбільш яскраво виявляються емоційні риси характеру.
За обставин, які вимагають від особистості насамперед чіткого усвідомленого сприймання навколишньої дійсності, виробничих та навчальних завдань, чітко виявляються інтелектуальні риси характеру.
Риси морального, вольового, емоційного та інтелектуального змісту є провідними в характері людини.
Формування структури характеру починається в дошкільному, продовжується й активізується в підлітковому та юнацькому віці. У зв’язку з цим у структурі характеру виділяють прості (первинні риси – почуття прихильності) і складні риси (опорні риси на прості – працелюбність).
В усталеному характері риси , що взаємопов’язані і залежать одна від одної утворюють групи, які називають симптомокомплексами. Б.М.Теплов запропонував класифікацію цих груп. За нею виділяють групи рис характеру особистості, що виражають:
1) ставлення до інших людей, яке виникає у міжособистісних контактах і зумовлюється спільними умовами життя, що складаються історично і розкриваються в колективі.
2) ставлення особистості до себе, яке залежить від рівня розвитку самосвідомості, здатності оцінювати себе. Такі риси характеру як, скромність, почуття власної гідності. Деяким людям властиві негативні риси – нескромність, гординя, самовпевненість тощо.
3) ставлення до праці, яке є однією з найтонших рис характеру людини. Важливі риси у ставленні до праці – акуратність, сумлінність, організованість, дисциплінованість.
4) ставлення до речей, яке виявляється в акуратному чи недбалому ставленні до одягу, книг тощо.