Психотерапія.FR10

обов'язками психотерапевта у стосунку до клієнта/пацієнта. Задоволення власних інтересів і потреб психотерапевта - емоційних, соціальних або фінансових - категорично забороняється. Сексуальні стосунки між терапевтами і клієнтами/пацієнтами категорично забороняються. Будь-яка форма зловживання є порушенням психотерапевтичного професійного етичного кодексу. Відповідальність за це лежить виключно на психотерапевтові. Ухиляння від відповідальності у процесі психотерапії є суттєвою помилкою. Психотерапевти, тренери, супервізори і викладачі сприяють змінам, що покращують благополуччя тих, з ким вони вступають у професійні стосунки і у своїй діяльності захищають права своїх клієнтів.

6. Дійсна/об'єктивна та правдива інформація Інформація, що надається пацієнту/клієнту повинна бути об'єктивною та правдивою. Будь-які свідомі

неправдиві заяви є недопустимі. Прикладами цієї форми введення в оману та недопустимих заяв можуть бути: безпідставні гарантії одужання або демонстрування компетентності, яка не підтверджується достатньою завершеною освітою, що може справити враження більш всебічної та широкої психотерапевтичної освіченості, ніж є насправді. Психотерапевти зобов'язані дотримуватися меж допустимого рекламування своєї діяльності.

7. Професійні стосунки з колегами Психотерапевти, у випадку необхідності, зобов'язані співпрацювати з колегами по фаху та представниками

інших спеціальностей для блага пацієнта/клієнта. Недопустимим є нехтування повагою до колег по фаху і розповсюдження інформації, яка може нанести шкоду професійному авторитету колег або їх людській гідності. Засуджуються дії членів УСП, які проводять і організовують неузгоджені з керівництвом Спілки заходи, що наносять моральні і матеріальні збитки спільноті психотерапевтів, об'єднаній в УСП.

8. Етичні положення у психотерапевтичній освіті Вищевказаний Етичний кодекс стосується супервізорів, тренерів та кандидатів в психотерапевти і викладачів та допоміжного персоналу.

9. Внесок в охорону здоров'я Діяльність психотерапевтів спрямована на створення в суспільстві умов, які покращують, підтримують та

відновлюють психологічне здоров'я і в цілому сприяють зрілості та розвитку людини.

10.Психотерапевтичні дослідження

Вінтересах науково-теоретичного розвитку психотерапії, а також дослідження її ефективності, психотерапевти повинні приймати участь у відповідних дослідницьких проеісгах. Психотерапевтичні дослідження, а також публікації, є предметом, який підлягає вищезгаданому Етичним Кодексу і жодним чином не може шкодити інтересам пацієнта/клієнта.

11.Порушення етичних положень

Етична комісія УСП розглядає скарги та апеляції згідно до процедури, встановленої в 'Положенні про розгляд скарг та апеляцій'.

12. Дотримання положень Етичного Кодексу призначене бути не лише керівництвом до дій, а й внутрішньою потребою кожного члена УСП.

Страсбурзька Декларація з Психотерапії є колискою, в якій плекалася ідея ЄАП про впровадження єдиної і незалежної професії в межах всієї Європи.*

1.1.Психотерапія є незалежною науковою дисципліною, практична діяльність в якій являє собою незалежну та вільну професію.

1.2.Психотерапевтична освіта здійснюється на високому кваліфікаційному та науковому рівні.

1.3.Гарантується та забезпечується різноманіття методів психотерапії.

1.4.В психотерапевтичному процесі освіта здійснюється в повному обсязі і передбачає теорію, власний досвід, практичну діяльність під супервізією. Набуваються необхідні знання подальших психотерапевтичних процесів.

1.5.Доступ до освіти надається спеціалістам, які мають попередню підготовку в різноманітних галузях гуманітарних та суспільних наук.

Страсбург, 21 жовтня 1990 року.

* У відповідності до мети Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ) угода про недискримінування дійсна в межах Європейської Спільноти (ЄС) і спрямована на дотримання принципу свободи пересування осіб та служб в межах єдиного Європейського економічного простору.

4.17. Осередки, що діють в областях України, створюються при наявності не менш трьох осіб. В своїй діяльності осередки керуються відповідними статутами, прийнятими їх керівними органами і затвердженими Загальними Зборами Спілки. їх статути не повинні суперечити статуту Спілки. Осередки можуть набувати статусу юридичної особи та повинні легалізувати свою діяльність відповідно до чинного законодавства.

5.МАЙНО ТА КОШТИ.

5.1.Спілка має у власності кошти на будь-яке інше майно, необхідне для здійснення її статутної діяльності.

5.2.Джерела формування майна та коштів Спілки:

-вступні та членські внески;

-спонсорські внески вітчизняних та зарубіжних, юридичних та фізичних осіб і міжнародних організацій;

-майно, придбане за рахунок власних коштів;

-інші джерела, не заборонені чинним законодавством.

5.3.Джерела видатків:

-фінансування заходів по реалізації статутних завдань; - утримання штатного апарату Спілки.

5.4.Спілка самостійно та вільно розпоряджається належним йому майном, при умові, що це не суперечить вимогам чинного законодавства та цього суспільства. Спілка, створені нею установи та організації, зобов'язані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

6. ЗМІНИ ТА ДОПОВНЕННЯ ДО СТАТУТУ.

6.1.Зміни та доповнення до Статуту вносяться Загальними Зборами, а між ними - Секретаріатом з подальшим затвердженням на Загальних Зборах.

6.2.Зміни і доповнення до Статуту вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало 2/3 членів Спілки присутніх на зборах.

6.3.Про зміни, що сталися в статутних документах, Спілка повідомляє у 5-денний термін в реєстраційний орган.

7. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СПІЛКИ.

7.1.Припинення діяльності Спілки здійснюється шляхом її реорганізації або ліквідації. При реорганізації Спілки усі її права та обов'язки переходять до її правонаступника. Реорганізація Спілки здійснюється відповідно до її Статуту. Реєстрація новоствореного об'єднання здійснюється у порядку, встановленому Законом України 'Про об'єднання громадян'. Ліквідація Спілки здійснюється на підставі Статуту або рішення суду.

7.2.У випадку ліквідації Спілки Загальні Збори утворюють Ліквідаційну комісію, яка подає на затвердження Зборів ліквідаційний баланс. Загальні Збори встановлюють порядок і строки проведення ліквідації з дотриманням вимог чинного законодавства.

7.3. При ліквідації Спілки усе її майно після розрахунків із державою, найманими працівниками та кредиторами направляється за рішенням Ліквідаційної комісії на благодійні цілі, пов'язані з розвитком психотерапії. Кошти та інше майно Спілки не може перерозподілятися між її членами і використовується для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовується в доход держави.

'ЗАРЕЄСТРОВАНО' 'ПРИЙНЯТО' Міністерством юстиції України Загальними зборами

11 квітня 1996 р. Української Спілки психотерапевтів Свідоцтво № 730 Протокол зборів № 1 Начальник управління від 01 вересня 1995 р. об'єднань громадян В.І.Шаргало

м. Львів 1996 р

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

1.1.Українська Спілка психотерапевтів (надалі Спілка) є всеукраїнською громадською організацією, яка здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, чинного законодавства і цього Статуту.

1.2.Спілка здійснює свою діяльність на території України, набуває прав юридичної особи з моменту її реєстрації в Міністерстві юстиції України.

1.3.Спілка має власне майно, самостійний баланс, рахунки в банківських установах, круглу печатку зі своїм найменуванням, кутові штампи, фірмові бланки, символіку та інші атрибути, зразки яких затверджуються загальними зборами Спілки і реєструються у встановленому порядку, має право укладати угоди, розпоряджатися належним йому майном, виступати стороною в суді та арбітражному суді.

1.4.Спілка здійснює господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи.

1.5.Спілка не відповідає по зобов'язанням держави, держава не відповідає по зобов'язанням Спілки.

1.6.Повна назва - Українська Спілка психотерапевтів.

1.7.Юридична адреса - м.Львів, вул.Кульпарківська, 95.

2. МЕТА ТА ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ.

2.1.Основна мета діяльності Спілки полягає в об'єднанні зусиль членів Спілки у сприянні розвитку психотерапії в Україні та захист іх спільних інтересів.

2.2.Завданнями Спілки є: - залучення коштів іноземних та вітчизняних спонсорів для підтримки ініціатив

угалузі психотерапії; - встановлення міжнародних зв'язків з аналогічними зарубіжними організаціями; - проведення освітянської та доброчинної діяльності в межах Статутних завдань.

2.3.Для виконання поставленої мети та завдань у встановленому порядку Спілка:

-приймає участь у законотворчих процесах, що регулюють функціонування психотерапевтичної служби, як окремого виду допомоги населенню;

-представляє та захищає інтереси своїх членів при вирішенні правових, економічних та організаційних питань у державних органах, громадських та наукових об'єднаннях;

-сприяє створенню сучасної практичної психотерапевтичної служби та розвитку конкретних видів психотерапевтичної допомоги населенню;

-здійснює міжнародне співробітництво по вирішенню проблем у галузі психотерапії, організації спільних семінарів, симпозіумів, конференцій та інших заходів;

-виявляє, вивчає, пропагує та забезпечує реалізацію корисних ініціатив громадян та юридичних осіб, які сприяють розвитку психотерапії в Україні;

-приймає участь у розробці та реалізації національних програм розвитку психотерапії, програм шкільництва у сучасних напрямках психотерапії;

-забезпечує своїх членів необхідними видами інформації, консультативних та інших послуг;

-накопичує кошти та інші надходження із різних джерел фінансування з метою реалізації статутних завдань;

-приймає участь у проведенні міжнародних заходів у відповідності до чинного законодавства та міжнародних договорів України;

-проводить наукові громадські дослідження в галузі психотерапії; - надає консультації та допомогу в галузі психотерапії своїм членам;

-може виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права, укладати будь-які не заборонені чинним законодавством угоди, тощо;

-може представляти і захищати свої законні права та інтереси, та законні права та інтереси своїх членів

удержавних та громадських організаціях та інших фізичних та юридичних осіб, діяльність яких пов'язана з діяльністю Спілки;

-самостійно, а також разом з іншими вітчизняними та іноземними фізичними та юридичними особами може проводити конференції, семінари, симпозіуми, тощо;

-ідейно, організаційно та матеріально підтримує об'єднання, спілки, громадян та юридичних осіб, що сприяють розвитку сучасної психотерапії;

-самостійно розпоряджується своїм майном, здійснює щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству та статутним цілям Спілки;

-обрання ревізійної комісії Спілки та затвердження її звітів;

-обрання етичної комісії;

-заслуховування та затвердження звітів Президента, виконавчого директора, ревізійної комісії Спілки та затвердження річних балансів;

-вироблення основних напрямків діяльності Спілки;

-прийняття рішення про реорганізацію та ліквідацію Спілки;

-вирішення питань, пов'язаних із відкриттям та ліквідацією осередків, філій та представництв Спілки;

-реалізація права власності на майно та кошти Спілки;

-затвердження символіки та іншої атрибутики.

4.4.Всі рішення Загальних Зборів приймаються простою більшістю голосів присутніх на Загальних Зборах, при кворумі 2/3 членів Загальних Зборів.

4.5.У разі необхідності Секретаріатом Спілки скликається конференція. Конференція наділена повноваженнями Загальних Зборів та скликається за принципом: 1 представник від 10 членів осередку, але не менш 1 представника від осередку. Секретаріат Спілки зобов'язаний у 2-тижневий термін до початку конференції довести до відома місцевих осередків Спілки пропонований порядок денний конференції, місце проведення та квоту.

4.6.Президент Спілки обирається Загальними Зборами на термін один рік. Порядок обрання визначається Загальними зборами.

4.7.Президент здійснює:

-загальне керівництво поточною діяльністю Спілки;

-нагляд та контроль за виконанням рішень Загальних Зборів;

-представляє інтереси Спілки в органах державної влади та управління.

4.8.Керівним органом в період між Загальними Зборами є Секретаріат, який обирається Загальними Зборами на один рік. Положення про Секретаріат затверджується Загальними Зборами.

4.9.Секретаріат безпосередньо підпорядкований Загальним Зборам та підзвітний Президенту. Структура та склад Секретаріату визначається Загальними Зборами. Члени Секретаріату несуть відповідальність за виконання рішень Загальних Зборів.

4.10.Виконавчий директор:

-без довіреності діє від імені Спілки у взаємовідносинах з усіма державними та недержавними, юридичними та фізичними особами, в тому числі і іноземними;

-готує питання на засідання Загальних Зборів;

-видає довіреності, укладає угоди, розпоряджається майном та здійснює інші юридичні важливі дії, що не суперечать чинному законодавству, статутним цілям Спілки та не являється виключною компетенцією Загальних Зборів;

-вирішення інших питань, покладених на нього Загальними Зборами. Виконавчий директор несе персональну відповідальність за виконання ним своїх обов'язків та реалізацію статутних завдань Спілки.

4.11.Виконавчий директор може бути звільнений з посади за рішенням Загальних Зборів:

-за власним бажанням;

-при невиконанні чи неналежному виконанні вимог цього Статуту;

-вчиненні ним протиправного діяння;

-якщо його дії завдали шкоди діяльності Спілки.

4.12.Ревізійна комісія Спілки обирається із членів Спілки Загальними Зборами Спілки в складі голови

комісії та двох її членів, терміном на один рік.

4.13.Членами Ревізійної комісії не можуть бути Президент, Виконавчий директор та члени Секретаріату.

4.14.Ревізійна комісія здійснює контроль за всією фінансовою діяльністю Спілки: Ревізійна комісія має

право:

-одержати будь-які документи, що стосуються фінансової діяльності Спілки, його осередків, філій, представництв та господарських формувань;

-винести на розгляд Загальних Зборів будь-які питання, що стосуються результатів проведених нею перевірок.

4.15.Ревізійна комісія подає на затвердження Загальними Зборами звіти про проведення ревізій та висновки про річні звіти.

Данный кодекс принят Европейской Ассоциацией Психотерапии (ЕАП)

Преамбула

Все члены национальных психотерапевтических ассоциаций, ассоциированных в Е^П, а также их индивидуальные члены обязаны в своей профессиональной деятельности с особой ответственностью относиться к самим себе, своей терапевтической работе и к тем людям, с которыми в ходе психотерапевтического печения у них сложились особые отношения. Национальные отделения ЕАП обязаны с 1 особым вниманием относиться к вопросам деонтологии. Это является обязанностью обучающих терапевтов, членов и кандидатов в чпены национальных отделений ЕАП.

Деонтопогические правила национальных ассоциаций психотерапии:

1) направлены на защиту пациентов / клиентов от злоупотреблений в использовании психотерапии практикующими или обучающими терапевтами;

2)являются обязательными правилами поведения для их членов;

3)могут использоваться для принятия решений в случае возможных жалоб.

1. Поле применения

Нижеуказанные правила деонтопогии действительны для всех национальных ассоциаций, входящих в ЕАП, а также дня их индивидуальных чпенов.

Деонтопогические кодексы всех организаций — членов ЕАП должны соответствовать деонтологическому кодексу ЕАП.

Профессия психотерапевта является отдельной дисциплиной, отнбсящейся к области гуманитарных наук. Психотерапевты занимаются диагностикой и разработкой глобальной и ясной стратегии печения психологических, социальных и/или психосоматических нарушений. Применяемые в ней методы основаны на научных психотерапевтических теориях.

Такое лечение осуществляется посредством взаимодействия одного или нескольких пациентов / клиентов и одного или нескольких психотерапевтов; его целью является инициирование терапевтического процесса, ведущего к изменениям и к устойчивому и долгосрочному развитию клиента.

Профессия психотерапевта характеризуется включенностью психотерапевта в реапизацию этих целей и задач.

Психотерапевт призван пользоваться своими компетенциями при уважении к ценностям и личному достоинству своего пациента / клиента, действуя в интересах последнего.

Психотерапевт обязан предоставпять клиентам информацию -о своей квалификации по той специальности, которой он обучался.

3. Профессиональная компетенция и совершенствование

Психотерапевт обязан компетентно выполнять свой профессиональный долг, следуя при этом нормам

Он должен быть в курсе последних научных исследований и разработок в области психотерапии, что требует от него постоянного профессионального совершенствования.

Психотерапевт может заниматься практикой с использованием только тех методов лечения и только в

тех областях психотерапии, в которых он обладает документально подтвержденными знаниями и

достаточным опытом работы.

4. Профессиональная тайна

Психотерапевт и его коллеги по команде обязаны сохранять полную профессиональную тайну касательно всего, что стало им известно по роду их профессиональной деятельности. Такое же обязательство действует и в супервизии.

5. Рамки психотерапии

соблюдением которых протекает работа (включая случаи отмены сеансов или непредвиденной остановки терапии);

2)предполагаемую длительность терапии;

3)финансовые условия (размер гонорара, возможность бесплатной терапии, оплата пропущенных сеансов);

4)соблюдений профессиональной тайны;

5)возможность обращения в третейские организации и в суд в случае спорных вопросов.

Пациент/клиент должен самостоятельно решать, хочет ли он начать лечение, и если да, то с кем (условие свободного выбора терапевта).

Психотерапевт обязан выполнять свои профессиональные обязанности с учетом того, что у клиента возникают особые, специфичные для терапевтических отношений доверие и зависимость. Злоупотребление этими отношениями может начаться с того момента, как психотерапевт станет пренебрегать своими обязательствами по отношению к пациенту/клиенту с целью удовлетворения своих личных интересов (сексуальных, эмоциональных, социальных или экономических). Любые злоупотребления представляют собой нарушение специфических деонтологических правил, касающихся профессии психотерапевта.

Вся ответственность за эти злоупотребления лежит на психотерапевте. Любое безответственное действие психотерапевта, совершенное в рамках отношений доверия и зависимости являются серьезной профессиональной ошибкой.

6. Обязательство предоставлять клиенту точную и объективную информацию

Вся информация об условиях прохождения пациентом \ клиентом терапии должна быть точной, объективной * должна опираться на достоверные факты.

Запрещается любая ложная реклама, например:

1)нереалистичные обещания выздоровления;

2)использование других терапевтических подходов, что заставит предполагать наличие у терапевта более глубокого образования, чем то, которое он имеет в действительности; ссылки на начатое, но незавершенное обучение.

7.Профессиональные отношения с коллегами

В случае необходимости психотерапевт обязан работать в режиме междисциплинарного подхода, сотрудничая с представителями других наук в интересах пациента.

8. Деонтопогические принципы подготовки будущих психотерапевтов

Все эти деонтологическме принципы в равной мере аналогичным образом применимы к отношениям обучающего терапевта и его учеников.

9. Содействие национальному здравоохранению

Обязательства психотерапевтов перед обществом заключаются в том, что они своей работой обязаны содействовать поддержанию и укреплению таких условий жизни, которые будут способствовать восстановлению, сохранению и укреплению психического здоровья, развитию и росту человека.

10. Исследования в области психотерапии

В целях продвижения научного развития психотерапии и исследования ее достижений психотерапевт по мере возможного обязан способствовать научным исследованиям в данной области.

Вышеуказанные деонтологические принципы также должны учитываться в ходе научных исследований и публикации их результатов. И в этом случае интересы пациента/клиента должны оставаться на первом месте.

11. Нарушение правил деонтологии

Национальные ассоциации психотерапевтов обязаны создать соответствующие инстанции для рассмотрения жалоб и арбитража.

12. Обязанности национальных подразделений ЕАП

Национальные ассоциации должны требовать от своих членов следования деонтологическим правилам, соответствующим деонтологическому кодексу ЕАП.