- •1.Поняття про предмет,завдання, принципи та категорії загальної психології.
- •2. Biкoвa перiодизацiя, принципи та критерії вікової перiодизацiї Ельконiна.
- •1.Основні напрямки школи та концепції у психології
- •2. Загальна характеристика перiоду новонародженостi. Процес формування мови у немовлят.
- •1. Загальна характеристика та класифікація методів загальної психології.
- •2. Предметно-манiпулятивна дiяльнiсть в ранньому вiцi. Криза трьох років.
- •1. Поява і розвиток форм психічного відображення в живій і неживій природі.
- •2. Oсновнi новоутворення в розвитку дитини раннього віку. Розвиток мови.
- •1. Стадії та рівні психічного відображення у тварин.
- •1. Стадiя елементарної ceHcopHoї психiки:
- •2. Стадiя перцептивної психiки.
- •2. Розвиток особистостi дошкiльника. Самосвiдомiсть та «я-концепцiя» дитини дошкiльного віку.
- •1.Відмінність психіки тварини від психіки людини.
- •2. Сюжетно-рольова гра та її значення в розвитку дошкільника.
- •1.Передумови та умови виникнення психіки людини.
- •2. Психологiчна готовнiсть дитини до школи.
- •1.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1.Відчуття як початкова ланка пізнавального процесу. Види та фізіологічна основа відчуттів.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери в молодшому шкiльному віці.
- •1.Основні властивості і закономірності відчуттів.
- •2. Новоутворення пiдлiткового віку. Провiдний вид діяльності апідлітків.
- •1.Поняття про сприймання та його фізіологічну основу.
- •2. Розвиток пiзнавальних процесiв в пiдлiтковому вiцi.
- •1.Загальні особливості та види сприймання.
- •2. Соцiальна ситуацiя розвитку в ранньому юнацькому віці.
- •1.Пам’ять та її природа. Теорії пам’яті.
- •2. Проблеми професійного вибору в юнацькому віці. Мотивація вибору.
- •1.Класифікація і види пам’яті.
- •2. Характеристика основних новоутворень юнацького віку.
- •1. Процеси і закономірності пам’яті.
- •1.Поняття про мислення. Соціальна природа мислення.
- •2. Oсновнi вимоги до навчальної дiяльностi. Змiстовна та операцiйна складовi.
- •1.Розумові дії та операції мислення. Форми мислення.
- •2. Мотивацiя навчальної дiяльностi: зовнiшнi I внутрiшнi джерела.
- •1. Види мислення.
- •2. Психологiчне забезпечення формування навчальних навичок і вмінь.
- •1.Поняття про уяву, її види і процеси.
- •2. Психологiчна характеристика навчального впливу та методів навчання.
- •1. Розвиток і виховання уяви у дітей.
- •2. Психологiя опитування та оцiнювання знань учнiв.
- •1.Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «суб’єкт”, «особистість», «індивідуальність» та їх взаємозв’язок.
- •2. Теорiя дитячої гри Ельконiна та її практичне значення.
- •1.Психологічна структура особистості.
- •2. Психологiчнi основи навчання I виховання дошкiльникiв I молодших школярiв.
- •1.Характеристика сучасних зарубіжних теорій особистості.
- •2.Психологiчнi основи навчання I виховання у середнiх I старших класах школи (пiдлiтковий вік, рання юнiсть).
- •1.Спрямованість особистості. Самосвідомість та я-концепція особистості.
- •2. Психологiчнi механiзми, засоби I методи виховання.
- •1.Класифікація груп у психології. Статусно-рольові особливості а їх вплив на структурування групи.
- •2. Характеристика основних теорiй виховання.
- •1.Поняття про темперамент. Історія розвитку вчення про темперамент.
- •2. Показники I критерiї вихованостi особистостi дитини.
- •1.Типи вищої нервової дільості як основа темпераменту. Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •2. Загальна характеристика педагогiчної дiяльностi вчителя (структура, стилi).
- •1.Поняття про характер. Провідні риси характеру.
- •2. Психологiя особистостi вчителя. Педагогiчнi здiбностi.
- •1.Поняття про здібності та їх види.
- •2. Психологiчний аналiз уроку: структура, змiст, практичне значення.
- •1.Здібності, обдарованість, талант.
- •1.Загальне поняття про увагу та її фізіологічні основи.
- •2. Розвиток когнiтивної сфери дитини раннього віку.
- •1.Феноменологія та властивості уваги.
- •2. Рушiйнi сили, чинники та умови розвитку.
- •1. Феноменеологiя емоцiйннх явищ (емощя, афект, настрiй, стрес).
- •2. Культурно-iсторична теорiя розвитку психiки Виготського.
- •1. Почуття. Динамiка почуттiв зaкoнoмipностi їх утворення.
- •2. Поняття про piвeнь актуального та зону найближчого розвитку .
- •35. Вияв та форми переживання почуттiв. Вищi почуття.
- •2. Oсновнi психологiчнi новоутворення в розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •1. Поняття про волю. Воля як вища психiчна фуикцiя.
- •2. Методики вивчення шкiльного класу. Психологiчна характеристика класу як соцiальної групи.
2. Психологiчна характеристика навчального впливу та методів навчання.
Змiст навчання. На успiшнicть навчання вплива€ сам навальний матерiал, його складнicть i значущicть.
Проuес навчання. Важливими чинниками, якi впливають на успiх навчання, € правильно вiдiбранi методи навчання, здiйснення диференцiацП та iндивiдуалiзацП навчання, особливостi навчальних планiв та програм.
Особистicть литини. На успiшне засво€ння навчального матерiалу впливають TaKi особливостi школяра:
а) piBeHb розвитку довiльно! уваги;
б) осмисленicть сприймання навчаЛЬНОГО матерiалу;
в) piBeHb розвитку довiльної логiчної пам'ятi;
г) особливостi розвитку мислення та уяви;
д) мотивацiя навчальної дiяльностi;
е) умiння вчитися.
Особистiсть учителя, його характер, здiбностi, спрямованiсть, знання, професiйна майстернicть, ставлення до учнiв, предмета, професil, iнших учителiв.
Головна мета активiзацiї навчання - полiпшення якостi навчально-виховного процесу в школi, яке досяга€ться формуванням активностi та самостiйностi учнiв. Цей процес вимага€ певно! спiЛЬНОl дiяльностi учнiв i вчителя. Активiзацiя пiзнаваЛЬНОl дiяльностi потребу€ застосування рiзних методiв, засобiв i форм навчання, що спонукають школяра до виявлення активностi.
На уроках це можуть бути ситуацil, в яких учень повинен:
- захиає свю думку, аргументувати її;
- ставити запитання вчителевi;
- рецензувати вiдповiдi товаришiв;
- дiлитися СВОlМИ знаннями з iншими;
- допомагати товаришам:;
- виконувати завдання, яке розраховане на читання додатково! лiтератури;
- знаходити не лише одне рiшення;
- практикувати вiльний вибiр завдань;
- створювати ситуацil самоперевiрки;.
- урiзноманiтнювати свою дiяльнicть, включати в пiзнання елементи працi, гри;
- бути зацiкавленим у груповiй дiяльностi.
Формування позитивного ставлення школярiв до навчання, розвиток їхні пiзнавальних iHTepeciB здiйсню€ться шляхом:
- посилення мотивацil учiння школярlВ;
- спеціального оброблення змiсту навчального матерiалу (новизна, значення для праКТИЧНОl дiяльностi, показ сучасних досягнень науки тощо), пiдвищення iнформативHOCTi змicту уроку;
- оптимального вибору методiв навчання. Особливу увагу слiд звернути на використання проблемного методу. Велике значення Ma€ органiзацiя самостiЙНОl роботи учнiв, творчi роботи, використання irop, проведення бесiд, дискусiй;
- комбiнування рiзних методiв навчання;
- забезпечення адекватно! системи оцiнювання результатiв навчання;
- розвиток захоплень дiтей. Використання iHTepecy;
- створення сприятливого емоцiйного тонусу пiзнавально! дiяльностi;
- звернення до емоцiй, почуттiв школярiв;
- органiзацiя демократичного стилю спiлкування вчителя. - по€днання навчання з працею;
- врахування iндивiдуальних та вiкових особливостей учнiв.
Класифiкацiйна система методiв.
1. ОргаlliзацiUlli (порiвняльнi, лонгiтюднi, комплекснi).
Порiвняльний метод: зiставлення окремих властивостей за BiKOM з метою вивчення динамiки психiчних ЯВИЩ (0.0. Смирнов).
Лонгiтюд: багаторазове обстеження одних i тих самих осiб протягом тривалого перiоду, ЩО вимiрюеться iнодi десятками pOKiB (B.I. Абрамов, О.В. Лурiя).
Комплексний метод: а) поеднання лонгiтюду та порiвняльного методу (~поперечного зрiзу»);
б) розробка та впровадження дослiдницьких програм, у яких беруть участь представники рiзних наук.
2. Емпiрuчнi методи (спостереження, експеримент, самоспостереження; психодiагностичнi: тести, опитувальники - бесiда, анкета; аналiз продуктiв дiяльностi; бiографiчнi методи: аналiз життевого шляху, документацП, свiдчень особистостi таочевидцiв). Спостереження: фiксацiя даних за заздалегiдь продуманим планом без активного втручання спостерiгача в перебiг подiй.
Білет 20.